ОСОБЛИВОСТІ, ЗАВДАННЯ ТА УМОВИ ВИХОВАННЯ ЗВУКОВОЇ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

МАЙСТЕР-КЛАС ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ ГРУП ЗАГАЛЬНОГО ТИПУ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МІСТА ОСОБЛИВОСТІ, ЗАВДАННЯ ТА УМОВИ ВИХОВАННЯ ЗВУКОВОЇ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ Вчитель-логопед дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу “Центр розвитку дитини” Горбатова Тетяна Василівна МАЙСТЕР-КЛАС

Все що живе на світі, Уміє розмовляти. Уміють говорити Зайці й зайченята, По-своєму говорять І риби серед моря, І у садочку пташка, І у траві комашка… Говорять навіть квіти З блискучими зірками… А як говорять діти? – Так, як навчає мама! Л. Полтава

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ЗАСІДАНЬ МАЙСТЕР-КЛАСУ Засідання 1 Дата проведення:19 вересня 2016 року ЗМІСТ РОБОТИ ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНІ 1. Вступне слово. Вчитель-логопед дошкільного навчального закладу «Центр розвитку дитини» Горбатова Т.В. 2. Діагностичне опитування з метою визначення тематики практичного заняття. (на засіданні ММО “Мовленнєві перлинки”) Усне опитування 3. Особливості завдання та умови виховання звукової культури мовлення у дошкільному віці в умовах загального розвитку ДНЗ Теоретичне повідомлення

Ребуси, кросворди та їх місце у розвитку фонематичних процесів Теоретичне повідомлення Вчитель-логопед дошкільного навчального закладу «Центр розвитку дитини» Горбатова Т.В. 2. Підгрупове заняття з грамоти та звуковимови з дітьми старшого дошкільного віку Практичний показ ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ЗАСІДАНЬ МАЙСТЕР-КЛАСУ Засідання 2 Дата проведення: січень 2017 року

ЕТАПИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЯ У ДИТИНИ ВІК ХАРАКТЕРИСТИКА МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ МОЖЛИВІ ПОРУШЕННЯ ТА ЇХНІ НАСЛІДКИ Перші тижні життя Крик, що сигналізує про голод, біль тощо. У перервах між годуванням дитина спить. Дитина нормально ссе грудь (соску). Фізичний розвиток проходить нормально Постійний нав’язливий крик із захлинанням, що супроводжується порушенням режиму сну, може бути ознакою органічного ураження центральної нервової системи. Такі порушення у годуванні ди­тини, як: не бере грудь, не може смоктати, захлинається, молоко виливається через ніс – можуть свідчити про органічне ураження нервової системи (слід негайно звернутися до педіатра та невропатолога) Кінець 1 – початок 2 місяця Зосередження на мовленні дорос­лого (дитина затихає, уважно слухає, часто сміється) 2 – 3 місяця Пошук обличчя того хто розмовляє 3 місяці Агукання

5 – 6 місяців Лепет Відсутність або швидке затухання лепету, відсутність мовлення в цілому свідчить про порушення слуху, інтелекту чи про органічне ураження головного мозку. 1 рік Дитина вимовляє до 10 слів 1 рік 8 міс. 2 роки У мовленні дитини до 40 слів, з’являються перші речення з двох слів 2 роки Дитина розуміє значення однини та множини іменників, значення слів зі значенням зменшеності - пестливості

А, О, У, Е, И, І, М, П, Б. 1-2 роки

н, д, т, ф, к, х, й 2 роки Дитина розуміє значення однини та множини іменників, значення слів зі значенням зменшеності - пестливості 3 роки Дитина утворює нові слова за допомогою словотвору, з’являються багатослівні речення (3 і більше слів) 2-3 роки

Зникає пом'якшена вимова приголосних. Фонематичне сприйняття сформовано недостатньо, може плутати схожі за звучанням та артикуляцією звуки. 4 роки Засвоєно всі відмінкові та родові закінчення іменників та прикметників (крім найбільш складних нетипових випадків), дитина може контролювати граматичні помилки в мовленні інших людей. Дитина знає і називає основні кольори та основні збірні поняття. 5 роки У дитини повністю сформована звуковимови (правильно вимовляє всі звуки, називає та повторює слова різної складової структури) 3-5 років с, з, ц, ш, ч, щ, дз, дж

р л ПОРУШЕННЯ ЗВУКОВИМОВИ ПІСЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ДИТИНОЮ 5 РОКІВ Є ПАТОЛОГІЧНИМИ (СЛІД ЯКОМОГА ШВИДШЕ ЗВЕРНУТИСЬ ДО ЛОГОПЕДА) Дитина опановує всі звуки рідної мови і правильно вживає їх в мовленні. Фонематичні процеси більш сформовані. Дитина здатна до фонетичного аналізу та синтезу. 5 – 6 РОКІВ

ОРІЄНТОВНА АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ Чи перенесла дитина якесь захворювання, травму, які порушили б нормальний хід її мовленнєвого розвитку? Чи спостерігались порушення мовлення? Як розвивалось мовлення дитини? Коли вона стала вимовляти перші слова, фрази? Як формувалось мовлення після перших фраз (повільно, динамічно чи бурхливо)? Чи усвідомлює дитина свою мовленнєву ваду і як реагує на неї? Чи зверталися раніше батьки до логопеда? Якщо так то коли? Якими були результати? Що турбує батьків відносно мовлення дитини? Під час бесіди з батьками вихователю треба з’ясувати такі питання:

Прізвище, ім’я Вік дитини Час обстеження Свистячі Шиплячі Сонорні Інші звуки Примітки з с ц ж ч ш щ л р Марія М. 3р. 6 міс. 30. 09. + + + + + + + л Мова кваплива, не чітка Якщо дитина правильно вимовляє в усіх трьох положеннях певний звук, то в картці ставиться позначка +. Якщо дитині спотворює звук – ставиться позначка – (мінус). При заміні одного звука іншим записується звукозамінник: с – ш; з – ж; ц – ч, р – л. Якщо відсутні інші звуки (т, д, к, в, ф, б, п) їх записують в графу інші звуки. У примітці зазначають, як говорить дитина: тихо, крикливо, швидко, повільно, гугняво, запинаючись.

ПОДІБНА ПЕРЕВІРКА НЕОБХІДНА… щоб вибрати такі форми роботи, які в короткий термін допоможуть усунути дефекти звуковимови Наприклад, якщо дитина опускає звук р вимовляє слово «сорока» як «соока», спочатку треба поставити його, а вже потім закріпити в складах, словах і ввести в мовлення при нестійкій вимові звука (в одних словах вона вимовляє правильно, а в інших ні) або коли дитина правильно вимовляє звук в ізольованому вигляді, робота по його постановці відпадає. В цих випадках потрібно тільки уточнити вимову звука, а потім закріпити в словах і фразовому мовлені при заміні одного звука іншим, крім занять, направлених на постановку звука (отримання ізольованого звука), закріплення і введення в мовлення, необхідно одночасно проводити роботу з розрізнення заново отриманого звука і звука-замінника. Наприклад при заміні звука ш звуком с потрібно провести ряд вправ, направлених на те, щоб навчити дитину розрізняти звуки с і ш.

РОБОТА ПО ВИПРАВЛЕННЮ НЕДОЛІКІВ ЗВУКОВИМОВИ СКЛАДАЄТЬСЯ З ТРЬОХ ОСНОВНИХ ЕТАПІВ

ПІДГОТОВЧІ ВПРАВИ Перш ніж приступити до підготовчих вправ, виясніть, чи може дитина вимовляти звук за наслідуванням. Наприклад, попередньо давши зразок, запропонуйте відтворити гуркіт мотора (звук р) шум листя на дереві (звук ш) тощо. Якщо викликати звук за наслідуванням не вдається, проведіть підготовчі вправи. Які повинні бути направлені на розвиток у дитини правильного сприймання звука на слух, закріплення органів артикуляційного апарату і уточнення їх рухів, тощо.

Щоб поставити у дитини правильний звук, дорослому треба вивчити перед дзеркалом положення органів мовлення при нормальній артикуляції, засвоїти способи постановки звуку. Запам’ятавши положення губ, язика, зубів, нижньої щелепи, посадіть дитину перед дзеркалом і запропонуйте їй вимовити потрібний звук. Визначте, яке положення приймають органи дитини, і зрівняйте з власною артикуляцією. Далі завдання буде полягати в тому, щоб добитись правильної вимови ізольованого звука. ПОСТАНОВКА/ВИКЛИК ЗВУКУ

Під час закріплення звуку важливо дотримуватись певної послідовності. Спочатку звук закріплюють в складах, потім в словах і нарешті в реченнях. Для закріплення звука використовують картинки, в назвах яких він знаходиться в різних позиціях. Перш за все звук відпрацьовується на початку слова, потім - в кінці і далі в середині. Закріплення звуків здійснюється шляхом повторення дитиною слідом за дорослим чистомовок, скоромовок, заучування загадок, прислів’їв, коротких віршів, насичених потрібними звуками. Для введення звуків в мовлення використовують перекази казок, складання розповідей за картиною. До завдання закріплення звука і робота з розрізнення викликаного звука і звука близького за артикуляцією чи за звучанням, наприклад: ш-с, ж-з, р-л. Починаючи виправляння звуків потрібно пояснити дитині мету цих занять. В процесі роботи із становлення звука потрібно врахувати, що дитини не завжди здатна відразу виконати те чи інше завдання, надати своєму язику, губам потрібне положення тощо. Роботу з виправлення дефекту потрібно організувати так, щоб дитина сама прагнула як найшвидше позбавитись свого недоліку. маленький, незначний успіх, досягнутий дитиною потрібно позитивно оцінювати. Заняття з виправлення звуків потрібно проводити систематично, бажано 2 рази в день вранці та ввечері протягом 5-10 хв. В залежності від виду занять час може бути зменшено або збільшено. Так, при введені звука в мову, коли дитині пропонується переказати розповідь або скласти її за картинкою, заняття можуть тривати 15-20 хв. і більше. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКУ В СКЛАДАХ, СЛОВАХ І ВВЕДЕННЯ ЙОГО В МОВЛЕННЯ