Означення, додаток й обставини як другорядні члени речення (повторення)

Означення, додаток й обставини як другорядні члени речення (повторення)

українська мова 8 клас

Мета: повторити з учнями поняття про другорядні члени речення, їх роль і місце в реченні; поглибити вміння розпізнавати їх у реченні; розвивати логічне мислення, пам’ять учнів; виховувати почуття прекрасного.

Тип уроку: урок повторення, узагальнення й систематизації знань, умінь і навичок (формування мовленнєвої компетенції).

Засоби навчання: підручник, інтерактивна дошка, проектор, таблиця «Види другорядних членів речення» (її зміст —у конспекті уроку).

Перебіг уроку

I. Організаційний етап.

II. Перевірка домашнього завдання.

Бліцопитування.

— Чим відрізняється простий підмет від складеного?

— Розкажіть про способи вираження складеного підмета.

— Назвіть типи присудків, дайте їм характеристику.

— Коли між підметом і присудком ставлять тире?

— Чи ставимо тире між підметом і присудком, якщо перед присудком є заперечна частка неї

— Якими частинами мови може бути виражена іменна частина складеного іменного присудка?

— Яку назву мають присудки, виражені фразеологічними зворотами?

— Чи завжди у складеному дієслівному присудку допоміжне слово виражене дієсловом? Назвіть, якими ще частинами мови воно може бути виражене.

скидки

— Запишіть речення, підкресліть граматичну основу, визначте спосіб вираження підмета і присудка.

1. Я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні (Леся Українка). 2. Земля в плодах по- вересневому така вже щедра, гомінка! (П. Тичина). 3. Осінні дерева — немов кораблі (Р. Лубківський). 4. Життя прожити — не поле перейти (Народна творчість). 5. Ще за Богдана Хмельницького цьому дубові було чотириста років (Ю. Шаповал). 6. Тут кожен сам собі пан, живе за своїм законом (Л. Костенко).

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Бесіда.

— Яку назву має речення, у якому є лише головні члени?

— Яку назву має речення, у якому, крім головних членів, є ще й другорядні?

— Які ви знаєте другорядні члени речення? Що вони означають?

Робота з таблицею

Види другорядних членів речення

IV. Відтворення й узагальнення учнями понять і засвоєння відповідної їм системи знань.

Робота з текстом (спроектовано на інтерактивну дошку).

Повіяв вітерець. Ліс почав шуміти. Дерева ніби задумалися. Вони засумували, бо відходить осінь. Листя починає опадати. Воно червоне, жовте, багряне. Птахи перегукуються, бо змушені відлітати. Зима наближається.

— Доповніть текст другорядними членами речення. Чим відрізняються ці два тексти?

— Яку роль, на вашу думку, відіграють другорядні члени речення в мовленні? (Роблять мовлення більш виразним, образним, яскравим, влучним, конкретним, емоційно забарвленим).

Робота з підручником (опрацювання теоретичного матеріалу).

Виконання вправи

— Запишіть речення, зробіть його синтаксичний розбір.

А 1. Дніпро несе свої хвилі між крутими берегами. 2. З високої кручі ми побачили Дніпро.

Б 1. Чорні хмари насувалися повільно від крайнеба. 2. Хлопець побачив темні хмари і чимдуж побіг до села.

— Про що слід пам’ятати, щоб правильно визначати другорядні члени речення?

Робота в групах.

— Поширте подані речення всіма другорядними членами речення, зробіть синтаксичний розбір.

І група. Сонце сідало. II група. Чоловік наближався. ІІІ група. Діти гралися.

— Складіть таблицю «Способи вираження додатка, означення, обставини», виписавши з поданого тексту другорядні члени речення.

І група. Додаток. ІІ група. Обставина. ІІІ група. Означення.

Остання подорож

Кружляв листок осінній на подвір’ї,   Він думав, що літати буде завжди,

Усе навкруг востаннє облітав.    Що він не доторкнеться до землі.

Та тільки він, немовби у повір’ї,    Та тільки він не знав тієї правди

Про це, напевно, навіть і не знав.    І мрії вщент розбив усі свої...

Він весело літав собі по вітру     Він думав, що можливо обдурити

Й усій навколишній красі радів.    Ту долю, що написана йому.

Він розглядав густих лісів палітру    Та тільки проти долі не ходити...

Й останні квіти різних кольорів.    І не знайти пояснення цьому.

Він безтурботно пролітав над лісом   Життя іде. Ніщо його не спинить.

І підлітав то вгору до небес,     Із гілки зірветься новий листок.

То опускався майже на узлісся...    Він подорож свою вже не припинить

І починався новий круг чудес.    І в майбуття отримає квиток.

V. Узагальнення і систематизація знань.

Робота з картками.

— Запишіть речення, зробіть його повний синтаксичний розбір.

I варіант. Ти, Батьківщино, вчила мене жити, дбайливо підпираючи плечем (Л. Дмитерко).

II варіант. До моєї теплої землі небо літом бабиним пришите (П. Перебийніс).

Вправа «Так або ні».

1. Означення відповідає тільки на питання який? (Ні). 2. Речення бувають поширені й непоширені? (Так). 3. У простому реченні завжди є другорядні члени речення? (Ні). 4. У реченні «Хиляться трави, прибиті дощами» слово «дощами» виступає додатком? (Ні). 5. Другорядні члени речення можуть бути виражені неозначеною формою дієслова? (Так). 6. У реченні «Надворі було холодно» слово «холодно» є обставиною? (Ні). 7. Синтаксис вивчає члени речення? (Так). 8. Речення «Жінка билася як риба об лід» непоширене? (Так).

Творче завдання «У поетичній майстерні» (компетентність продуктивної творчої діяльності).

— Складіть поетичні рядки, використавши слова: квіти — звідти; сонце — у віконце; листок — до квіток; жити — світити; таємно — приємно; знову —розмову.

Творча робота.

Скласти 3 – 5 речень за ілюстрацією «Осінній день». Підкреслити другорядні члени речення.

VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Вправа «Мікрофон».

— Чого навчилися на уроці?

VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Опрацювати теоретичний матеріал підручника.

Скласти зі словами «земля», «творити» речення, щоб ці слова виступали різними членами речення. Члени речення підкреслити.