Означення узгоджене і неузгоджене. Розділові знаки при відокремлених означеннях.

Тема: Означення узгоджене і неузгоджене. Розділові знаки при відокремлених означеннях.

Мета: пояснити учням умови відокремлення і невідокремлення означень та відповідні пунктуаційні правила; удосконалювати навички самостійної роботи з текстом.

Очікувані результати: учні знаходять у реченнях відокремлені й невідокремлені означення; правильно розставляють розділові знаки при них; уміють розрізняти узгоджені й неузгоджені відокремлені означення.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, таблиці «Узгоджене означення», «Неузгоджене означення».

Хід уроку

І. Організаційний момент

Сьогодні ми поговоримо про умови відокремлення і невідокремлення означень. Навчимося розрізняти узгоджені й неузгоджені відокремлені означення

2. Створення проблемної ситуації.

- Відокремлені означення можуть бути виражені прикметниками, дієприкметниками, прикметниковими і дієприкметниковими зворотами. На письмі відокремлені означення (як узгоджені, так і неузгоджені) виділяються комами, а у вимові — інтонацією.

- Що називається означенням? (другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на запитання який? чий? котрий?)

Відокремлюємо означення

Наприклад:

▪ І ми із реготом жбурляєм крижані кулі на дівчат.

▪ Верби вмиваються росами чистими, міниться обрій хмарками барвистими.

- Якою частиною мови найчастіше виступає означення? (прикметником, займенником, числівником, рідше — іншими частинами мови (іменником, дієсловом, прислівником).

Означення бувають поширені й непоширені.

▪ До непоширених належать означення, виражені одним словом.

▪ До поширених — означення, виражені прикметниковим або дієприкметниковим зворотом. Означення залежить від члена речення, вираженого іменником, — підмета, додатка.

Зверніть увагу!

▪ Якщо прикметник або дієприкметник стоїть перед підметом, то він є означенням. Гостинний хазяїн зустрів нас біля входу. Вишитий мамою рушник.

 ▪ Якщо ж після підмета, то — іменною частиною складеного іменного присудка.     Тут хазяїн гостинний. Рушник вишитий мамою

Найчастіше роль означення виконують прикметники, дієприкметники, займенники, іменники, рідше — дієслова та прислівники.

ІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Робота з теоретичним матеріалом

Узгоджені означення

Узгоджені означення стоять у тому самому роді, числі й відмінку, що й означуване слово (тобто те, яке вони описують). Якщо означуване слово змінює форму, то й означення так само змінюється.

Приклад: ▪ До найближчого села дісталися вночі. Означуване слово села й означення найближчого мають однакові характеристики: родовий відмінок, однина, середній рід.

Способи вираження узгодженого означення

Не є узгодженими означеннями прикметники, що є складовими фразеологічного чи сталого синтаксичного словосполучення (сізіфова праця, ахіллесова п'ята, дамоклів меч, лихе око).

Вони виконують роль єдиного члена речення.

Неузгоджені означення

Неузгоджені означення виражаються іменниками, особовими займенниками, прислівниками, інфінітивами, сполученнями слів.

Неузгоджене означення НЕ змінюється.

Приклад: ▪ Ми підійшли до будинку з каменю.

Змінимо речення: ▪ Ці будинки з каменю з'явилися тут наприкінці ХІХ століття. Означуване слово (слово, яке описується) «будинки» має форму називного відмінка множини. А означення з каменю свою форму не змінило.

Отже, це неузгоджене означення.

Зверніть увагу! Інколи неузгоджені означення можна трансформувати в узгоджені: шафа з дерева — дерев'яна шафа; басейн сусіда — сусідів басейн; парасолька сестри — сестрина парасолька.

Способи вираження неузгодженого означення

2. Робота в зошиті

1. Знайдіть у тексті означення. Визначте, що сприяло їх відокремленню.

Слова ті, сміливі й пекучі, здіймали в голові рої думок. Осяяний сонцем, перед нами розкрився новий світ. Озеро, оточене густими кущами та високими вербами, було не широке, але довге. Над приморавськими лісами підіймалося сонце, велике, ласкаве.

2. Перебудуйте подані речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими.

Зразок. Змиті дощем хліба яскраво зеленіли.— Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли.

Срібний та круглий місяць виринув з-за скелі і став серед неба. До воріт вибігли зацікавлені появою незнайомої дівчини діти. Піднята греблею річка тече ліниво й утворює затоки й плеса. Оповитий туманом високий берег мріяв удалечині.

ІІІ. Узагальнення й систематизація вивченого. Виконання практичних завдань

1. Розподільний диктант

• Біля дошки писати й коментувати уголос, за яким принципом розподіляють означення на узгоджені й неузгоджені.

Непроглядна мряка, жовте листя, квіти з лісу, холод осені, осінній вітер, барвистий килим, вихор із листя, дорога осені, зачарований світ, місяць у повні, сніг з дощем, людина середнього віку, година для праці, дорога ліворуч, бажання творити, лісові квіти, сувора вимога, лісові насадження, великий будинок, квіти з лісу, вимога читати, насадження з дубків, будинок праворуч, голосом любові, панство свободи.

2. Дослідження-трансформація.

До поданих словосполучень з узгодженими означеннями доберіть словосполучення-синоніми з неузгодженими означеннями. Зразок. Електрична сила — сила електрики.

1. Шев­ченкові твори. 2. Батьків костюм. 3. Весняні дні. 4. Морські глибини. 5. Гірські вершини. 6. Київські каштани. 7. Командирський наказ. 8. Ге­ройський вчинок. 9. Трамвайна зупинка. 10. Кришталева ваза. 11. Книжкова полиця. 12. Харківські вулиці.

3. Підготовка до ЗНО

Тест

1. Узгоджене, виражене прикметником.
2. Узгоджене, виражене дієприкметниковим зворотом.
3. Неузгоджене, виражене іменником у непрямому відмінку з прийменником.
4. Неузгоджене , виражене інфінітивом.
5. Неузгоджене, виражене словосполученням.

А. На південному сході хмари, просвічені сонцем.

Б. Дитячі очі виглядали з гущини.

В. Спочатку у мене була думка відмовитись.

Г. Карета швидкої допомоги забрала її в лікарню.

Д. Година для праці настала.

Ключ. 1-Б. 2-А. 3-Д. 4-В. 5-Г

V. Рефлексія

* Сьогодні я навчився…

* Про узгоджене означення я запам’ятав…

* Неузгоджене означення виражається…

VІ. Домашнє завдання

Скласти твір-мініатюру в художньому стилі за темою «А в серці тільки ти, єдиний мій, коханий рідний краю!», використовуючи узгоджені та неузгоджені означення.

VІІ. Оцінювання.