Департамент освіти і науки
Чернівецької обласної державної адміністрації
Новодністровська гімназія
Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами (практично). Виділення їх на письмі комами
Виконавець:
Процюк О.В.,
учитель української мови та літератури , спеціаліст вищої категорії, старший учитель
м. Новодністровськ
Тема: Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами (практично). Виділення їх на письмі комами
Мета: дати поняття про вставні слова та сполучення слів, формувати вміння визначати їх у реченні, з’ясовувати їхню роль, розставляти розділові знаки у реченнях зі вставними словами, доречно й правильно вживати вставні слова у мовленні, правильно інтонувати речення зі вставними словами; розвивати мислення, усне й писемне мовлення, збагачувати словниковий запас учнів.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, роздавальний матеріал (картки) таблиці, проектор.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання.
Бесіда.
— Що називається звертанням?
— Чим виражаються звертання?
— Як знаходити звертання в реченні?
— Де можуть стояти звертання в реченні і якими розділовими знаками їх виділяють? Наведіть приклади.
2. Перевірка індивідуального завдання
Картка 1
Переписати, роставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Звертання підкреслити.
Мамо, чого зажурились? Дайте тепло ваших рук! (Д. Луценко.) Руки у вас, мамо, наче книга розкрита. (Б. Демків.) Ти нелегке життя прожила, моя мамо. (Н. Кащук.) Ти сили дай, кохана мати, до боротьби зі злом! (Р. Завадович.) Ось і сповнились, люба мати, давні мрії і сни твої. (П. Дорошко.) Як тихо і затишно в нашій хаті, матусю! Я навіть слово промовити вголос боюся. (В. Кузьменко.)
Картка 2
Переписати речення в такій послідовності: речення з непоширеними звертаннями; речення із поширеними звертаннями(у вигляді коду)
1.Спасибі, братику, за добреє слівце. 2. Спочинь, серце, на хвилину в північну годину. А я думкою полину в рідну Україну. 3. Ви заграйте, гори, зашуміть, діброви! Приберіться, ниви, красно та багато! 4. Бувайте здорові, гори барвінкові! Бувайте здорові, квітки у діброві! 5 Хвала вам, смачні груші, яблуні і сливи! Хвала вам, пахучі анемони й звіробій!
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1.Прочитати. Пояснити, яких відтінків набирає висловлена в кожному з речень думка завдяки виділеним словам.
Сьогодні, може, буде дощ.
Сьогодні, безумовно, буде дощ.
Сьогодні, на щастя, буде дощ.
Сьогодні, по-моєму, буде дощ.
Сьогодні, кажуть, буде дощ.
2.Робота з підручником.
3.Опрацювання теоретичного матеріалу у підручнику.
4.Робота з таблицею.
5.Виконання вправи …. (усно).
6. Відтворення теоретичних відомостей.
Бесіда.
· Які слова називаються вставними?
· Яка роль вставних слів у мовленні? На що вони можуть вказувати?
· Як інтонуються речення зі вставними словами?
· Які розділові знаки ставляться при вставних словах?
· Чи є вставні слова членами речення?
ІV. Виконання вправ на закріплення.
Літо бабине вгорі, отже, осінь на порі. (О. Пархоменко.) Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці. (Л. Костенко.) Задумливо летять сніжинки. А чи їм падать, може, ліньки… (А. Казка.) І справді, ця земля округла, наче глобус. (В. Осадчий.) Радилися небораки: по-перше, де зимують раки? По-друге, хто малює зебрі смуги? Поки щось жираф ковтне, мабуть, цілий день мине. (Є. Гуцало.) Воли, як відомо, худоба повільна й лінива. (Марко Вовчок.) Либонь, з усього я надивувавсь… (Є. Гуцало.)
2.Переписати. Пояснити вживання розділових знаків. Підкреслити вставні слова.
1. Кажуть, як лежить сніг на полі, то буде хліб у коморі. (Нар. творчість). Учителі кажуть Сергієві, що в нього артистичний хист.
2. Задача, на мою думку, розв'язана правильно. На мою думку товариш не звернув жодної уваги.
3.Творча робота. Скласти речення зі словами: видно, може, зрозуміло, щоб вони в одному випадку були вставними, а в другому - членами речення.
4. Диктант із коментуванням. Вставні слова підкреслити.
1. Понад Дніпром козак іде, може, з вечорниці. (Т. Шевченко.) А наш соловейко коли заспіває, здається, скресає Дніпро. Здається, сад повесні заквітає на щастя усім і добро. (Л. Забашта.) А який же то світогляд в річки, в поля, у діброви? Може, тихий, бірюзовий? (П. Тичина.) Кажуть, море Янтарне вимиває шматки янтарю. (Л. Забашта.) А може, й зараз твориться бурштин, але про це ще людству невідомо. (Л. Костенко.) Троянди, як відомо, запашні. (М. Доленго.) Хто пісню для гледичії склада? Мабуть, оцих музичних бджіл орда! (Є. Гуцало.) У чому, власне, чудо Паганіні? (Л. Костенко.) У дереві кожному скрипка, говорять, живе. (Є. Гуцало.) Може, бренькав я на лірі? Мо’, в житті скакав телятком? (П. Тичина.)
V. Підбиття підсумків уроку
Тестові завдання (Додаток)
VІ. Домашнє завдання.