Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами (практично). Виділення їх на письмі комами

Департамент освіти і науки

Чернівецької обласної державної адміністрації

Новодністровська гімназія

Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами (практично). Виділення їх на письмі комами 

Виконавець:

Процюк О.В.,

учитель української мови та літератури , спеціаліст вищої категорії, старший учитель

м. Новодністровськ

Тема: Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами (практично). Виділення їх на письмі комами 

Мета: дати поняття про вставні слова та сполучення слів, формувати вміння визначати їх у реченні, з’ясовувати їхню роль, розставляти розділові знаки у реченнях зі вставними словами, доречно й правильно вживати вставні слова у мовленні, правильно інтонувати речення зі вставними словами; розвивати мислення, усне й писемне мовлення, збагачувати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, роздавальний матеріал (картки) таблиці, проектор.

Хід уроку

 I.   Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

   Бесіда.

— Що називається звертанням?

— Чим виражаються звертання?

— Як знаходити звертання в реченні?

— Де можуть стояти звертання в реченні і якими розділовими знаками їх виділяють? Наведіть приклади.

2.   Перевірка індивідуального завдання

Картка 1

Переписати, роставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Звертання підкреслити.

Мамо, чого зажурились? Дайте тепло ваших рук! (Д. Луценко.) Руки у вас, мамо, наче книга розкрита. (Б. Демків.) Ти нелегке життя прожила, моя мамо. (Н. Кащук.) Ти сили дай, кохана мати, до боротьби зі злом! (Р. Завадович.) Ось і сповнились, люба мати, давні мрії і сни твої. (П. Дорошко.) Як тихо і затишно в нашій хаті, матусю! Я навіть слово промовити вголос боюся. (В. Кузьменко.) 

Картка 2

Переписати речення в такій послідовності: речення з непоширеними звертаннями; речення із поширеними звертаннями(у вигляді коду)

1.Спасибі, братику, за добреє слівце. 2. Спочинь, серце, на хвилину в північну годину.  А я думкою полину в рідну Україну. 3. Ви заграйте, гори, зашуміть, діброви! Приберіться, ниви, красно та багато! 4. Бувайте здорові, гори барвінкові! Бувайте здорові, квітки у діброві! 5 Хвала вам,  смачні груші, яблуні і сливи!  Хвала вам,  пахучі анемони й звіробій!  

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання. 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Прочитати. Пояснити, яких відтінків набирає  висловлена в кожному з речень думка завдяки виділеним словам.

       Сьогодні, може, буде дощ.

       Сьогодні, безумовно, буде дощ.

           Сьогодні, на щастя, буде дощ.

       Сьогодні, по-моєму, буде дощ.

       Сьогодні, кажуть, буде дощ.

2.Робота з підручником.

3.Опрацювання  теоретичного матеріалу у підручнику.

4.Робота з таблицею.

5.Виконання вправи …. (усно). 

6. Відтворення теоретичних відомостей.

Бесіда.

·       Які слова називаються вставними?

·       Яка роль вставних слів у  мовленні? На що вони можуть вказувати? 

·       Як інтонуються речення зі вставними словами?

·       Які розділові знаки ставляться при вставних словах?

·       Чи є вставні слова членами речення?

ІV. Виконання  вправ на закріплення.

1. Вибірковий диктант. Виписати вставні слова.

Літо бабине вгорі, отже, осінь на порі. (О. Пархоменко.) Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці. (Л. Костенко.) Задумливо летять сніжинки. А чи їм падать, може, ліньки… (А. Казка.) І справді, ця земля округла, наче глобус. (В. Осадчий.) Радилися небораки: по-перше, де зимують раки? По-друге, хто малює зебрі смуги? Поки щось жираф ковтне, мабуть, цілий день мине. (Є. Гуцало.) Воли, як відомо, худоба повільна й лінива. (Марко Вовчок.) Либонь, з усього я надивувавсь… (Є. Гуцало.)

2.Переписати. Пояснити вживання  розділових  знаків. Підкреслити вставні слова.

1. Кажуть, як лежить сніг на полі, то буде хліб у коморі. (Нар. творчість). Учителі кажуть Сергієві, що в нього артистичний хист.

2. Задача, на мою думку, розв'язана правильно. На мою думку товариш не звернув жодної уваги.

3.Творча робота.  Скласти речення зі словами: видно, може, зрозуміло, щоб вони в одному випадку були вставними, а в другому - членами речення.

4. Диктант із коментуванням. Вставні слова підкреслити.

1. Понад Дніпром козак іде, може, з вечорниці. (Т. Шевченко.) А наш соловейко коли заспіває, здається, скресає Дніпро. Здається, сад повесні заквітає на щастя усім і добро. (Л. Забашта.) А який же то світогляд в річки, в поля, у діброви? Може, тихий, бірюзовий? (П. Тичина.) Кажуть, море Янтарне вимиває шматки янтарю. (Л. Забашта.) А може, й зараз твориться бурштин, але про це ще людству невідомо. (Л. Костенко.) Троянди, як відомо, запашні. (М. Доленго.) Хто пісню для гледичії склада? Мабуть, оцих музичних бджіл орда! (Є. Гуцало.) У чому, власне, чудо Паганіні? (Л. Костенко.) У дереві кожному скрипка, говорять, живе. (Є. Гуцало.) Може, бренькав я на лірі? Мо’, в житті скакав телятком? (П. Тичина.)

V. Підбиття  підсумків уроку

 Тестові завдання (Додаток)

VІ. Домашнє завдання.