Збірка конспектів уроків з української мови у 5 класі

Про матеріал
Збірка конспектів уроків з української мови у 5 класі вчителя української мови Юрєвої Юлії Володимирівни
Перегляд файлу

Урок №1

Тема: Значення мови а житті суспільства. Українська мова - державна мова України. Загальне уявлення про мовлення.

Мета: домогтися розуміння учнями значен­ня мови в житті суспільства як основного засобу спілкування, формування думки та пізнання, ролі української мо­ви як державної в Україні – невід’ємної складової української державності та згуртування громадян; розвивати увагу, пам’ять, логічне й образне мислення; виховувати націо­нальну гідність, повагу до мови як національно­го скарбу й символу державності.

Тип уроку: вступний урок.

Обладнання: тлумачні словники, схема «Українська мова».

 

ХІД УРОКУ:

І. Вступне слово вчителя

Дорогі друзі! Усі ви любите казку Р.Кіплінґа «Мауглі». Про що вона?

Очевидно, вам відомі й випадки з життя, коли діти зростали серед диких тварин. Повернені в суспільство, ці діти так і не змогли стати людськи­ми особистостями. Вони не оволоділи мовою й притаманним людині мисленням... Проте не мож­на стверджувати, що тварини позбавлені здатності мислити. Численні спостереження й експеримен­ти доводять, що й іншим високоорганізованим ви­дам властиве вміння приймати рішення в якихось непростих ситуаціях. Наприклад, для молодого шимпанзе влаштували своєрідний тест на кмітли­вість. Далеко від клітки поклали ласощі, а дістати їх можна була лише довгою палицею. Натомість шимпанзе мав дві коротенькі. Прововтузившись досить довго, він їх таки з'єднав. Та от біда: доки шимпанзе "воював" із палицями, Забув, для чого все це робилося. Отже, цілеспрямована, спланова­на й відповідно організована діяльність - це наба­гато виший ступінь розвитку інтелекту. А він не можливий без мови. Здатність мислити й володіти мовою в людини не вроджена. І якщо не розвива­ти в малюка цих умінь, станеться непоправне. Втім краще послухайте ще одну реальну історію.

Колись давно, у XVI ст., хан Акбар наказав по­селити в далекому замку двадцять немовлят. До­глядали їх німі годувальниці. Через дванадцять років хан викликав дітей... Поміркуйте: чи вміли вони говорити? Чому? Про що свідчить цей факт?

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Справді, тільки в суспільстві людина стає лю­диною. Про значення мови в житті суспільства, про мовлення та види мовленнєвої діяльності ми й поговоримо на уроці.

 

  • Робота з тлумачним словником.

   Знайти визначення слова суспільство, записа­ти і прокоментувати його.

 

(Суспільство - це сукупність людей, об'єднаних певними відносинами. Члени суспільства мають спільну історію та культуру.)

 

III. Вивчення нового матеріалу.

  • Ознайомлення з легендами про походжен­ня мови.

 

Як люди навчилися говорити

Первісні люди, розповідав давньоримський архітектор Вітрувій, жили, як і тварини, у лісах, пече­рах і гаях. Якось у місці, де густо росли дерева, розгойдувані бурями й вітрами, гілки, що терлись одна об одну, спалахнули вогнем. Люди, які були поблизу, розбіглися, перелякані сильним полум'ям. Потім, ко­ли все втихло, вони підійшли ближче і, помітивши, що тепло від вогню дуже приємне, почали підкидати у вогонь дрова.

Так вони підтримували вогонь і заохочували до цього інших людей, показуючи знаками, яку користь можна з цього мати. У тому зборищі людей кожен по-своєму видавав звуки. Та завдяки щоденному вправ­лянню люди створили слова і, позначаючи ними предмети, почали говорити.

 

  • Дібрати заголовок до тексту. Назвати його структурні частини.
  •  Як пов'язані процеси перетворення люди­ноподібних істот на людей і виникнення мо­ви?

 

 

 

 

Біблійна легенда "Як на землі стало багато мов"

І була вся земля - одна мова та слова одні. І сказа­ли люди один одному: "Ану, наробімо цегли і добре її випалімо! І місто збудуймо собі та башту, а вершина її аж до неба". І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували й'. І промовив Гос­подь: "Один це народ, І мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них немож­ливого, що вони замишляли чинити. Тож зійдімо і змішаймо так їхні мови, щоб не розуміли вони один одного". 1 розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто. І мало те місто назву Вавилон. Зводили в ньому Вавилонсь­ку вежу. А саме будівництво вежі (творення стовпа) назвали вавилонським стовпотворінням.

 

  • Наскільки важливе взаєморозуміння" в су­спільстві? Пояснити роль мови для встано­влення взаєморозуміння? Які легенди про походження мови відомі вам?
  • Що таке діалог? монолог? Робота зі схемою "Види мовленнєвої діяль­ності".

 

 

 

 

Міні-диктант з усним міркуванням.

Кажуть, краще б було, якби всі люди говорили однією мовою, не треба б було затрачувати часу на те, щоб вивчитися чужим мовам, а той час краще б було використати на що-небудь корисніше задля людей. Чудні то бажання! Це все одно як сказати, - як добре було б, якби всі люди їли однакову їжу, носили одна­кову одежу... Наша мова - та ж і є одежа нашого духу (Панас Мирний).

 

  • Чому кожна мова цінна для всього людства? Чи згодні ви зі словами Панаса Мирного?
  • Робота в парах.

    Продиктувати сусідові по парті відомі вам назви мов інших народів.

 

IV. Формування вмінь і навичок користува­тися мовленням.

 

  • Робота у творчих групах.
  1. Прочитати перші дві строфи вірша. Про якого Тараса в ньому йдеться? Побу­дувати на основі прочитаного монологічне ви­словлювання. Який вид мовлення при цьому ви­користано?
  2. З трьох останніх строф побуду­вати діалог за зразком:
  • Звідки прийшла до тебе мова? - Із бабусиної казки. - Кому у спадок перейде мова? - Дітям.
  • Який вид мовлення при цьому використано?
  1. Повправлятися у виразному читанні двох останніх строф вірша. Який вид мо­влення при цьому використано?

Усі групи. Записати строфу, яка найбіль­ше сподобалася. Який вид мовленнєвої діяль­ності використано при цьому? Чим відріз­няється письмо від інших видів мовлення?

 

Щира втіхо - рідна мово,

 

Будь від роду і до роду,

 

Краю отчого окраса, -

 

Рідна мово материнська!

 

Є в тобі вогонь Тараса,

 

 

 

Щира втіхо - рідна мово.

 

Я тебе ввібрав до серця

 

 

 

Із бабусиної казки.

 

Краю батьківського пісне,

 

Для любові і для ласки

 

Невмируща, незрівнянна, -

 

Я тебе ввібрав до серця.

 

Ти мов ружа полум'яна,

 

 

 

Краю батьківського пісне.

 

Передам у спадок дітям -

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І дочці своїй, і сину, -

 

Рідна мово материнська,

 

Ніжну мову солов'їну

 

Ти - душа мого народу,

 

Передам у спадок дітям.

 

 

 

Д. Кононенко

 

 

 

 

 

  • Робота зі схемою "Українська мова".

    Роз­глянути схему і пояснити.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  • Підготувати усне повідомлення на одну з тем: "Українська мова багата (милозвучна, рід­на...)" (див. схему). При потребі скористатися запропонованими цитатами, записавши їх у зошит.

 

Мова народу твориться колективно, беруть участь у цьому великому процесі й сивий людський досвід, і закохана юність, і бурхлива дитяча уява (О. Гончар).

 

Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів - скількома епітетами су­проводжується визначення української мови!

(О. Гончар).

 

Любо в гаю соловейко виспівує,

Слухаю ніжне лящання;

Чистую, щирую річ українськую

Чую я в тім щебетанні.

А. Кримський

 

Як довго ждали ми... Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг.

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг.

Олександр Олесь

 

 

Рідна мова в рідній школі!

Що бринить нам чарівніш?

Що нам ближче, і миліш,

І дорожче в час недолі?!

Олександр Олесь

 

Ти милозвучна, як рідна мати,

Що, нахилившись над сном дитини,

Тиху молитву шепче, щоб спало

Мале спокійно до світа днини.

І. Кращук

 

Хай іншим словом володію...

Хоч мов я знатиму до ста –

На материнській лиш посмію

Розкрить до матері вуста.

Г. Петрук-Попик

 

Розвивайся й далі, мово наша рідна,

І про нас нащадкам вістку донеси.

О. Підсуха

 

Це - матері мова. Я звуки твої

Люблю, наче очі дитини...

О мова вкраїнська!.. хто любить її,

Той любить мою Україну.

В.Сосюра

 

Мово моя українська –

Батьківська, материнська,

Рідна мені до болю, -

Дужий я із тобою!

В.Бичко

 

Мова, наша мова –

Літ минулих повість,

Вічно юна мудрість,

Сива наша совість.

Ю.Рибчинський

 

 

  • Виписати з вірша синоніми. Про що свід­чить наявність синонімів у мові?

 

 

Ось сушений виноград –

Всюди він на ринку.

Мама каже: це ізюм.

Бабця - це родзинки.

 

Ось же кулі золоті –

Кислі всередині.

Інші кажуть - це лимон,

Я кажу - цитрина.

 

Ось оранжеві кульки,

Чи жовтогарячі.

Не кажи - це апельсин,

Кажи - помаранча.

І.Калинець

 

  • Що означає вислів "Українська мова - дер­жавна мова"? Де українська мова використову­ється як державна?
  • Записати слова, розмістив­ши їх за алфавітом. Скласти речення з поданими словами.

 

Школи, університети, радіо, телебачення, газети, журнали, книги, парламент, суд, театри, сім'я, армія.

 

  • Робота з текстом Конституції Украї­ни.

   Переписати і вивчити статтю 10 Конституції України.

 

Стаття 10. Державною мовою в Україні є укра­їнська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функ­ціонування української мови в усіх сферах суспільно­го життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, викори­стання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Що означає вислів функціонування мови? Які народи, крім українського, живуть у нашій дер­жаві? Чому вони мають знати українську мову? Які мови ти хочеш вивчити і чому?

 

V. Підведення підсумків уроку.

VІ. Пояснення домашнього завдання. 

     Виконати вправу №8. Вивчити кілька висловів про мову.

 

 

 

 

 

 

Урок №2

Тема: Мова і мовлення. Види мовленнєвої діяльності.

Мета: дати поняття про мову як систему виражальних засобів, що вживаються для спілкування та оформлення думки, і мовлення як використання виражальних засобів мови у процесі спілкування; дати уявлення про види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), ввести до словника дітей терміни мовець та адресат мовлення; розвивати логічне мислення, усне й писемне мовлення; виховувати любов та повагу до рідної мови.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

Обладнання: таблиця «Мова і мовлення», схема «Види мовленнєвої діяльності», таблиця «Мовець та адресат мовлення».

 

ХІД УРОКУ:

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

  • Робота з підручником.

   Усне виконання вправи 9.

   Читання вголос, відповіді на запитання за змістом тексту.

 

ІІІ. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

  • Робота з підручником.
  1. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 14, «Мова і мовлення»).
  2. Опрацювання таблиці «Мова і мовлення».
  3. Усне виконання вправи 10.
  4. Опрацювання схеми «Види мовленнєвої діяльності».

 

  • Пояснення вчителя.

Мовлення людини (науковці називають його мовленнєвою діяльністю) складається з чотирьох видів: аудіювання (одночасне слухання і розуміння), читання, говоріння й письма.

Отже, мовленнєва діяльність – це аудіювання, читання, говоріння й письмо.

Аудіювання не слід плутати зі слуханням. Слухання – це передусім сприймання звуків. Сприймати слухом можна не тільки людське мовлення, а й будь-які звуки: шум дощу й вітру, пташиний спів, гуркіт автомобілів тощо. Аудіювання стосується тільки усного мовлення людини, це процес його одночасного сприймання й розуміння.

Той, хто говорить або пише, називається мовцем. У власне, самостійно створене висловлювання (усне, якщо він говорить, і письмове, якщо пише), мовець вкладає певний зміст.

Той, кому адресовано сказане або написане мовцем, називається адресатом мовлення. Він сприймає зміст створеного іншою людиною (мовцем) висловлювання.

За останніми науковими дослідженнями, у спілкуванні людина щодня проводить понад 70% часу. Найбільше часу витрачається на аудіювання (42%), трохи менше – на говоріння (32%), ще менше – на читання (15%) і найменше – на письмо (11 %).

Отже, найбільше часу в спілкуванні витрачається на слухання-розуміння, тобто аудіювання.

 

  • Робота з підручником.

Виконання вправи 11 (усно і письмово).

Додаткове завдання: У тексті вправи відшукати те, чого не пояснив учитель. Пояснити, у чому відмінність між слуханням та аудіюванням.

 

  • З'єднати лініями терміни з їх визначен­нями.

   У разі необхідності скористатися тлумач­ним словником.

 

                Мова                                   Використання мови.

 

                Мовлення                        Сукупність загальноприйнятих у                        

                                                       суспільстві звукових сигналів для

                                                               позначення явищ навколишньої дійсності,

                                           а також правила їх поєднання.

 

              Діалог                                      Розгорнуте усне або писемне мовлення     

                                                                однієї особи.

 

             Монолог                                    Розмова між двома або кількома         

      особами.

 

             Читання                                   Усне висловлювання думок і поглядів.

 

             Письмо                                     Сприймання чого-небудь записаного                              

  літерами. 

 

             Говоріння                                 Передача слів і текстів за допомогою

літер.

 

            Аудіювання                              Слухання й розуміння слів і текстів.

 

 

ІV. Підведення підсумків уроку.

  • Бесіда:
  • Як пов’язані між собою мова і мовлення?
  • Які є види мовленнєвої діяльності?
  • Як зветься той, хто говорить або пише?
  • Як зветься той, хто слухає або читає?
  • На який вид мовленнєвої діяльності витрачається найбільше часу?
  • До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдавалися на уроці?
  • До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдаєтеся, виконуючи домашні завдання з мови? літератури? історії? етики? математики? природознавства?

 

  • Мікрофон.

Запропонувавши класові у вигляді мікрофона будь-який предмет, учитель пропонує всім по черзі закінчити речення: На сьогоднішньому уроці найважливішим відкриттям для мене стало те, що …


V. Домашнє завдання.

     Пригадати або дібрати і записати у зошит 5-6 народних прислів’їв про мову і мовлення (Наприклад.: Слово до слова – зложиться мова. Слово – не горобець, вилетить – не піймаєш. Написаного сокирою не вирубаєш.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №3

Тема: Частини мови: основні способи їхнього розпізнавання. 

Мета: повторити й узагальнити вивчене в початкових класах про частини мови; закріплювати вміння розпізнавати вивчені частини мови; розвивати увагу й спостережливість, культуру усного й писемного мовлення; виховувати мовленнєву культуру учнів, любов до рідної мови.

Тип уроку:  комбінований урок (повторення вивченого, систематизація й узагальнення знань).

Обладнання: схема «Самостійні частини мови», підручник.

 

ХІД УРОКУ:

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Аналіз матеріалу з метою повторення та систематиза­ції знань.

  • Робота з підручником.
  • Виконання вправи 12

   (опрацювання поданої в підруч­нику таблиці).

 

  • Мікрофон.

     Учитель пропонує всім по черзі завершити речення: Самостійні частини     мови — це....

 

  • Робота з підручником.
  • Усне виконання вправи 13.

 

  • Опрацювання схеми «Самостійні частини мови»:

(Учні переписують схеми у словники)

 

 

             ІМЕННИК                                               ЧИСЛІВНИК

         зошит, школа                                            дванадцять, сьомий

 

 

 

ПРИКМЕТНИК                   САМОСТІЙНІ                            ДІЄСЛОВО

веселий, осінній                 ЧАСТИНИ МОВИ                 читати, навчатися

 

 

 

               ЗАЙМЕННИК                                        ПРИСЛІВНИК

           я, ми, ти, ви. він,                                                     гарно, восени

             вона, воно, вони

 

 

 

 

III.  Виконання вправ на застосування узагальнених правил.

  • Робота біля дошки.

         Записати речення, визначити самостійні частини мови

         (з опо­рою на схему).

1. Осінь пахне калиновим гіллям.

2. Кленовий лис­точок до класу влетів ненароком.

3. Це осінь знадвору підказує тему уроку.

 

  • Робота з підручником.
  • Письмове виконання вправи 14 (з опорою на схему).

 

  • Попереджувальний диктант.

              У записаних реченнях визначити самостійні частини мови.

 

1. До морозів ще далеко, ще у зелені весь ліс.

2. Та за море вже лелека тепле сонечко поніс.

3. У вересневий час сім погод у нас.

 

IV. Підведення підсумків уроку.

V. Пояснення домашнього завдання. 

    §1, вивчити таблицю на стор. 18. Виконати вправу 15.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №4

Тема: Іменник. Велика літера в іменниках.

Мета: повторити вивчене у початкових класах про іменник, його основні граматичні ознаки (рід, число, відмінок), особливості написання відмінкових закінчень іменників; удосконалювати вміння визначати іменники – назви істот і неістот, іменники – власні і загальні назви, записувати іменники – власні назви з великої літери, виділяти відмінкові закінчення іменників; розвивати мислення, мовлення, пам'ять, удосконалювати граматичний лад мовлення учнів, збагачувати словниковий запас;виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця «Велика літера в іменниках»,  роздатковий матеріал.

 

ХІД УРОКУ:

І. Перевірка домашнього завдання.

  • Робота біля дошки.

Записати речення. Визначити самостійні частини мови.

1. Гай зелений вже жовтіє. Листя опадає. (Т. Шевченко). 2. Одлетіли давно журавлі у південні країни з журбою. 3. Іду я тихою ходою. (В. Сосюра). 4. А зайці вовків бояться, йде один, а бачать – двадцять. (І. Січовик).

 

  • Самостійна робота.

Виконання індивідуальних завдань (роздатковий матеріал).

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Повторення ключових питань теми.

  • Бесіда:
  • Яка частина мови називається іменником?
  • Як розрізнити назви істот і неістот? Навести приклади.
  • Що означають іменники – власні назви? Навести приклади.
  • Як записуються іменники – власні назви? Навести приклад.
  • Як визначити рід іменника? Навести приклади.
  • Що означають іменники у формі однини та іменники у формі множини? Навести приклад.
  • Як змінюються іменники?
  • Назвати відмінки іменників. На які питання відповідає кожний?

 

  • Робота з підручником.

Усне виконання вправи 16.

ІV. Виконання вправ на повторення вивченого.

  • Робота біля дошки.

Записати речення. Визначити іменники, до кожного поставити питання. Визначити рід, число, відмінки іменників. Вказати назви істот і неістот. Пояснити вживання великої літери.

1. Лис Микита в лісі жив, лис Микита ліс любив. (Г. Чубач). 2. Любить Лиска трави квітучі, молоко від трав тих пахуче. (В. Паронова). 3. Безхвоста лиска пролетіла над ставом. (М. Коцюбинський).

 

Лиска – болотяний птах.

  • Пояснити написання однозвучних власних і загальних назв.

Каштан – дерево з витягнутими листками й спрямованими догори суцвіттями. (Зі словника). Прокинувся сусідський Каштан, гавкнув і побіг перевіряти свої володіння. (Л. Перлулайнен).

Слова, однакові за звучанням, але зовсім різні за значенням, називаються омонімами: Тільки лиска з нори виглянула, а котик її хап – і в кропив’яний мішок. (Народна творчість). Котики вербові жмурять жовті вічка (А. Камінчук).

 

  • Опрацювання таблиці «Велика літера в іменниках».
  • Робота з підручником.

Письмове виконання вправи 18.

Письмове виконання вправи 19.

 

V. Підведення підсумків уроку. Мотивація оцінок.

VІ. Домашнє завдання.

Виконати вправу 23, 24 (за бажанням).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 5

Тема: Прикметник. Голосні у відмінкових закінченнях прикметників.

 Мета: повторити   вивчене   про   прикметник,   його   основні граматичні ознаки (рід, число, відмінок); формувати вміння правильного написання відмінкових закінчень прикметників; розвивати культуру усного й писемного мовлення, логічне мислення, мовлення, пам'ять, смак до влучного й точного слова, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного слова.

 Тип уроку: урок повторення вивченого

Обладнання:     роздавальний матеріал (картки), підручник.

 

ХІД УРОКУ:

І. Перевірка домашнього завдання

  • Робота з роздавальним матеріалом.

(Дидактичний матеріал)

 

  • Пояснювальний диктант.

         Пояснити написання виділених слів, обґрунтувати   вживання великої літери і лапок. Підкрес­лити іменники-власні назви. Визначити рід, число, відмінок ужитих у реченні іменників.

1. Наша мати солов'їна — рідна Україна. (Л. Полтава). 2. Могутній лайнер «Україна» легенько лине, мов пір'їна. (П. Воронько). 3. На схилах сивого Дніпра стоїть столиця наша Київ. {А. Камінчук). 4. Часопис «Березіль» видається в Харкові. (З газети). 5. Один кінь у нас звався Мурай, другий Тягнибіда. (О. Довженко). 6. Схопився Незівай і на коня загавкав. (П. Тичина)

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Повторення ключових питань теми.

  • Бесіда:
  • Що означає прикметник?
  • На які питання відповідають прикметники?
  • Яка роль прикметників у мовленні?
  • Як змінюються прикметники?
  • Від чого залежить рід, число та відмінок прикметника у реченні?

 

  • Робота з підручником.
  • Письмове виконання вправи 25.

 

IV. Виконання вправ на повторення.

  • Робота з підручником.
  • Усне виконання вправи 26.

 

  • Письмове виконання вправи 27.

 

 

 

  • Диктант із коментуванням.

           Виділити відмінкові закінчення прикметників, визначити відмі­нок і число кожного.

Чудова природа Києва. Синя стрічка Дніпра перетинає місто. Високі гори підступили до ріки і ніби спинилися перед дзеркалом бездонної глибини. Гори заросли густою зеленню. Місто потопає у морі розкішних парків під бірюзо­вою безоднею неба. Безсмертна краса Києва цвіте на радість людям.

 

  • Робота з підручником.
  • Письмове виконання вправи 28.

 

V. Підведення підсумків уроку. Мотивація оцінок.

 

VI. Пояснення домашнього завдання.

     Виконати вправу 29. Підготуватися до відповідей на запитання для самоперевірки (с. 23).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 6

Тема: Займенник. Особові займенники.

 Мета: повторити вивчене про займенник, його граматичні ознаки; формувати вміння знаходити займенники в реченнях, визначати їхні граматичні ознаки; поглибити знання про особові займенники; удосконалювати орфографічні навички; розвивати пам'ять, увагу, мислення, мовлення; виховувати мовленнєву культуру учнів та любов до рідної мови.

 Тип уроку: урок повторення вивченого

Обладнання: підручник.

 

ХІД УРОКУ:

І. Перевірка домашнього завдання

  • Робота біля дошки.

Записати речення, визначити іменники та прикметники, з ясу­вати їхній рід, число, відмінки.

1. Вересень з вітром осіннім стрівся у полі мені. (П. Воронько). 2. Осінь пахне калиновим гіллям. (Г. Алексєєва). 3. Кущ осінньої калини паленіє у вікні. (М. Луків). 4. В далекім небі тануть журавлі. (А. Малишко).

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

III. Повторення ключових питань теми.

 

  • Бесіда:
  • Яка     частина    мови    називається займенником?
  • Замість слів якої частини мови вживаються займенники? Пояснити назву «займенник».
  • Як змінюються займенники?
  • Яка роль займенників у мовленні?    

 

IV. Виконання вправ на повторення.

  • Робота з підручником.
  • Усне виконання вправи 38.
  • Усне виконання вправи 39.

 

  • Робота біля дошки.

         Записати     речення. Вказати особові займенники,  визначити особу й   число   кожного   (при потребі  звернувшись до таблиці,поданої у вправі 38).

 

1. В годівницю за вікно сипав птиці я пшоно. (О. Пархоменко). 2.  Дмитрик любить голубів, він ха­тинку їм зробив. (О. Журлива). 3. Ми з Іваном у садочку посадили по дубочку. (В. Ладижець).4. Ти йому про діло, а він тобі про козу білу. 5. Спочатку ти мене підвези, а потім я на тобі поїду. 6. Будемо гостити то у вас, то в тебе. 7. Як ви нам, так і ми вам. (Народна творчість).

 

 

  • Робота з підручником.
  • Письмове виконання вправи 40.

 

V. Підведення підсумків уроку. Мотивація оцінок.

 

  • Робота біля дошки.

          Записати речення, визначити в кожному особові займенники та числівники. Поставити до чи­слівників питання.

 

1. Я слухаю мелодію осінню. (В. Сосюра).

2. Ми ішли через поле двоє. (В. Симоненко).

3. Ви додому бігли вдвох, несли в двох руках горох. {Народна творчість).

 

  • Відгадати загадки.
  • Які два особові займенники псують шляхи? (я-ми)
  • Які два особові займенники допомагають пташці змайструвати гніздо? (ви-ти)
  • Які три особові займенники допоможуть забрудненим рукам?

     (ви-ми-ти)

 

VI. Пояснення домашнього завдання.

     Виконати вправу 41.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 7

Тема: Числівник. Дві групи числівників.

 Мета: повторити вивчене про числівник, його граматичні ознаки; формувати вміння знаходити числівники в реченнях, визначати їхні граматичні ознаки; удосконалювати орфографічні навички; розвивати пам'ять, увагу, мислення, мовлення; виховувати любов до рідної мови та мовленнєву культуру учнів.

Тип уроку: урок повторення вивченого

Обладнання:  підручник.

 

ХІД УРОКУ:

І. Перевірка домашнього завдання

  • Бесіда:
  • Яка     частина    мови    називається займенником?
  • Замість слів якої частини мови вживаються займенники? Пояснити назву «займенник».
  • Як змінюються займенники?
  • Яка роль займенників у мовленні?  

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

III. Повторення ключових питань теми.

 

  • Робота з підручником.
  • Усне виконання вправи 42.
  • Опрацювання таблиці  «Числів­ники», поданої у вправі 43.

 

  • Бесіда:
  • Яка частина мови називається числівни­ком?
  • На які питання відповідають числівники? Навести приклади числівників.
  • Як змінюються числівники?

 

  • Вибірковий диктант.

Виписати числівники, до кожно­го поставити питання. Загадки відгадати.

1. Один біжить, другий лежить, третій кланяється. {Народна творчість).

2. Три сестри і три брати з праці йдуть до хати. їх сестриця сьома зустрічає дома. (Л. Куліш-Зіньків).

3. Мала мама дванадцять доньок, у кожної доньки по чотири кишені, а в кожній кишені по сім яєць.

4. Тридцять два воїни, а командир один. (Народна твор­чість).

 

    Відгадки. Вода, берег, очерет. Дні тижня. Рік, місяць, тиждень, день. Зуби і язик.

IV. Виконання вправ на повторення.

  • Робота з підручником.
  • Усне виконання вправи 44.
  •  Письмове виконання вправи 45.

 

  • Творча робота.

Пригадати й записати 3—5 при­слів'їв, що містять числівники. До числівників поставити пи­тання, записати їх у дужках після відповідних слів.

Наприклад: Два (скільки?) хитрих мудрого не переважать. Кінь на чотирьох (на скількох?) ногах і то спотикається.

 

  • Відгадати загадки, визначити у їхньому тексті числівники, по­ставити до числівників питання (усно).

1. Два ряди сорочок, а між ними фартушок (Зуби і язик)

2. У двох матерів по п'ятеро синів. (Руки й пальці)

3.  Загородив дід хлівець на п'ятьох овець. (Рукавиця).

4. Шість ніг, дві голови, четверо очей, один хвіст (Вершник на коні).

5. Сім братів віком  рівні, іменами  різні (Дні тижня).

6. Сидить Марушка в семи кожушках,  хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля).

7. Що за птах на вісьмох ногах? (Комар).

8. Ревнув віл на сто гір, на сто кроків, на сто потоків. (Грім).

9. Іде років двісті, хоч стоїть на місці, лічить людський вік,  а не чоловік. (Годинник).

 

V. Підведення підсумків уроку. Мотивація оцінок.

 

  • Бесіда:
  • Яка частина мови називається займен­ником?
  • Замість слів якої частини мови вживають­ся займенники?
  • Чому числівники я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони називаються особовими?
  • Яка роль займенників у мовленні?
  • Як змінюються займенники?
  • Яка частина мови називається числів­ником? Наведіть приклади числівників.
  • 'На які питання відповідають числівники? Що означають?
  • Як змінюються числівники?

 

  • Прочитати записаний на дошці уривок. Визначити займенники, пояснити, замість якої частини мови вживається кожен із них. Визначити      числівники, до кожного поставити питання. З’ясувати відмінки займенників і числівників.


 

Коли у нас починається осінь? Не першого вересня, а двадцять сьо­мого серпня. Триватиме вона шіст­десят шість днів — аж до першого листопада. Двадцять п'ять з них стоятиме золота осінь, двадцять один день — осінь пізня, а останні двадцять — то передзим'я.

За Н. Міщенко, М. Міщенком.

 

VI. Пояснення домашнього завдання.

Виконати вправу 47, підготуватися до відповідей на запитання для самоконтролю (с.31).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 8

Тема: Усне й писемне мовлення. Монолог і діалог. Поняття про ситуацію спілкування. Основні правила спілкування.

Мета: дати   поняття   про  усне  й  писемне,  монологічне та діалогічне  мовлення, ситуацію (умови) спілкування, ознайомити   з   основними   правилами   спілкування, формувати  вміння складати  й  розігрувати  діалоги відповідно до запропонованої ситуації із дотриманням основних    правил    спілкування,    вміння    правильно інтонувати репліки діалогу; виховувати     чемність,     толерантність,     поважливе

ставлення до співрозмовника; розвивати    мислення    й    мовлення,   уточнювати   та збагачувати словниковий запас учнів, удосконалювати

граматичний лад їхнього мовлення; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

Обладнання: схеми    «Форми    мовлення»    та    «Ситуація    (умови) спілкування»

 

ХІД УРОКУ:

І. Актуалізація опорних знань.

  • Бесіда:
  • Як пов'язані мова і мовлення?
  • Кого ми називаємо мовцем? Кого - адресатом мовлення?
  • Які є види мовленнєвої діяльності?
  • У   чому   полягає   відмінність   між аудіюванням і слуханням?
  • Яка відмінність між усним і писемним мовленням?
  • Як називається розмова двох або кількох осіб?

 

  • Опрацювання    схеми    «Форми  мовлення»:

 

 

                                             МОВА

 

  УСНЕ                                         ДІАЛОГІЧНЕ

 

 

 

 

 

 ПИСЕМНЕ   МОВЛЕННЯ    МОНОЛОГІЧНЕ

 

 

 

 

II. Повідомлення теми і мети уроку.

III. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

  • Робота з підручником.
  • Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 24
  • Усне виконання вправи 30.

 

  • Пояснення вчителя.

Мовлення буває усним і писем­ним.   Коли   ми   слухаємо   або говоримо, то вдаємось до усної форми мовлення, коли пишемо або читаємо, — до писемної. Крім того, мовлення існує у формі діалога (полілога) або монолога. Діалог (полілог) – розмова двох або кількох осіб. Монолог висловлювання  однієї особи. При діалогічному мовленні ко­жен із співрозмовників почер­гово вдається то до говоріння, то до аудіювання. Таким  чином, діалогічне мовлення складається з чергування висловлювань обох (або кількох) співрозмовників. Висловлювання учасників діа­логу називається  репліками, а умови спілкування — ситуаці­єю спілкування.

 

  • Опрацювання схеми  «Ситуація спілкування».

(Дидактичний матеріал)

IV. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування вмінь і навичок.

  • Робота в парах.

    Учитель об'єд­нує учнів у пари (пари можуть утворити сусіди по парті, або ж ті, хто сидить один за одним або навхрест) та ознайомлює дітей із поданим нижче зав­данням, пропонуючи обговорити домислені репліки протягом 2 - З хв.; після досягнення згоди (консенсусу) кожна пара пові­домляє класові результат роботи.

   Завдання: Прочитати мовчки окре­мі репліки, замість крапок домис­лити відповідь або запитання співрозмовника; усно відтворити розмову за особами (у парах).

 

1. — Вибачте, будь ласка, чи не мог­ли б ви пояснити мені правило, яке вивчили вчора на уроці? Я був відсутній через хворобу.

    — ……………………………………………………………………….. .

 

2. — Дуже прошу, допоможи мені розв'язати цю задачу.

    — ………………………………………………………………………… .

 

3.    ………………………………………………………………………. .

     — Гаразд, завтра принесу обов'язково. Ця книжка справді цікава.

 

4.  — .............................................................................................................. .

     — Спасибі, бабусю, за запрошен­ня. Прийду без запізнення!

 

 

  • Користуючись схемою, визначи­ти, офіційною чи неофіційною є ситуація спілкування в кожному випадку, між ким могли б відбутися такі розмови (тобто з'ясувати особу мовця й адресата мовлення), визначити мету спілкування мовця в кожному з випадків.

 

  • Ситуативне моделювання.

    Засто­сування методу включає такі етапи:

  • учитель знайомить двох учнів із завданням (орієнтація);
  • протягом 2-3 хв. вони готуються, обмірковують репліки;
  • учні вдвох «проговорюють» складений діалог;
  • усі учні класу обговорюють прослухане.

Завдання.

1. Попарно придумати й розіграти діалог, який міг би відбутися на шкільному подвір'ї між п'ятикласником і його першою вчителькою. Мета учня — привітати зі святом Першого вересня, подякувати за науку, пообіцяти у разі потреби надати будь-яку допомогу.

 

2. Попарно придумати й розіграти діалог, який міг би відбутися на перерві у класі між «досвідченим» п'ятикласником та «новачком».

Мета учня — підтримати нового однокласника, підказати, де ознайомитись із розкладом уроків, як і в кого одержати підручники, що найсмачніше у шкільному буфеті тощо.                                  

 

 

  • Мікрофон.

     Усно (двома-трьома реченнями) по черзі із викорис­танням уявного мікрофона роз­крити зміст прислів'я: Слово чемне кожному приємне.

 

  • Робота з підручником.
  • Усне виконання вправ 31, 32.
  • Опрацювання таблиці   «Основні правила спілкування» (вправа 33).

 

  • Робота в парах.
  • Усне виконання вправи 35.
  • Опрацювання теоретичних відомос­тей про ситуацію спілкування

    (с. 27).

 

V. Підведення підсумків уроку. Мотивація оцінок.

VI. Пояснення домашнього завдання

Виконати вправи 36, 37 {усно).

 

 

 

 

 

Урок № 9-10

Тема: Дієслово. Голосні в особових закінченнях дієслів. Не з дієсловами.. Правопис -шся, -ться в кінці дієслів

 

Мета: повторити вивчене про дієслово, неозначену та особові форми дієслова; формувати вміння розпізнавати дієслова в реченнях, визначати граматичні ознаки дієслів (особу, число, час); навички правильного написання особових закінчень дієслів першої та другої дієвідмін, писати не з дієсловами; розвивати    логічне    мислення,    мовлення,    пам'ять, уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок повторення вивченого

Обладнання: таблиця «М'який знак у дієсловах».

ХІД УРОКУ:

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Повторення ключових питань теми.

  • Робота з підручником.

   Усне виконання вправи 50.

 

  • Бесіда:
  • Пригадайте, які частини мови ми з вами вже повторювали на минулих уроках. Наведіть приклади.
  • Яка     частина     мови     називається дієсловом? Навести приклади.
  • Яку особливість має неозначена форма дієслова? Навести приклади.
  • На яке питання відповідає неозначена форма дієслова?
  • Форми яких часів мають дієслова? Навести приклади.
  • Як змінюється дієслово?

 

  • Робота з підручником.

   Письмове виконання вправи 51.

 

ІІІ. Виконання вправ на повторення.

  • Робота з підручником.

   Письмове виконання вправи 52.

 

  • Робота з підручником.

   Опрацювання теоретичного ма­теріалу (с. 22, м'який знак у діє­словах на

 -ть, -ться).

   Опрацювання таблиці   «М'який знак у дієсловах »

 

  • Робота біля дошки.

       Записати речення, визначити дієслова, пояснити їхнє написан­ня. З'ясувати час ужитих у реченнях дієслів.

 

І. 1. Річка Здвиж сміється, між полями в'ється і через простори лине в Чорне море. (За А. Камінчуком). 2. Як будеш рідної землі три­маться, то сили набиратимешся. (Народна творчість). 3. Тільки рідним словом проговориш до серця. (І. Верхатський).

 

II. 1. По одежі зустрічають, по розуму проводжають. 2. Перед розумом і сила поступається. 3. Без трудів не їстимеш пирогів. 4. Над товаришем не смійся, бо над собою наплачешся. 5. Хто хва­литься, той кається. (Народна творчість).

 

!!!  Дієслова на -ться вимовляються    так:    [тримац:а],  [набирац:а], а дієслова на -шся       так:   [мийес ], [кидайес:а].

 

  • Робота з підручником.

    Письмове виконання вправи 53.

 

  • Розподільний диктант.

Записати у дві колонки дієслова, що пишуться з м'яким знаком і без нього.

Гойдається, малюєш, цікавишся, пишуть, дізнається, спиш, працюється, знаєш, ходить, стараєшся.

 

  • Робота з підручником.

Опрацювання поданої у вправі 54 таблиці «Дієвідміни дієслів». Опрацювання теоретичного мате­ріалу про написання літер в особових закінченнях дієслів (с. 35).

Усне виконання вправи 55.

 

  • Робота біля дошки.

   Записати речення. Пояснити написання особових закінчень дієслів.

 

І. 1, Як згайнуєш хвилину, то втратиш годину. 2. Не доженеш і конем, як запізнишся одним днем. З Як легко на серці, то весь світ усміхається. 4. Час усі рани загоїть. 5. Як дбаєш, так і маєш. 6. Що було, те знаємо, а що буде -побачимо.

II. 1. Не роби іншому, що тобі не подобається. 2. Тоді ціну взнаєш, як загубиш. 3. Де сядеш, гам і злізеш. 4. Як прудко гониш, то голову зломиш. 5. Як топишся, за бритву схопишся. 6. Рання пташка росу п'є, а пізня облизується.

 

  • Робота з підручником.

    Письмове виконання вправи 57.

 

  • Робота біля дошки.

   Записати    речення.    Пояснити написання не з дієсловами.

 

1. Не шукай долі, а шукай волі. 2. Або волю здобути, або дома не бути. 3. Немає гіршої долі, як жити без волі. 4. На чужому полі не мати­меш волі. 5. З ворожди добра не жди. 6. Добрій пораді ціни немає. 7. Глибока вода не каламутиться. 8. Розуму не позичиш.

 

  • Робота з підручником.

   Письмове виконання вправи 59.

  • Диктант з коментуванням.

І. 1. Хиляться Карпати до Дніпра, відбива Славута їхню вроду. (Д. Павличко). 2. Прилітають з-за моря лелеки і гніздяться на буйнім гіллі. (П. Воронько). 3. З ким поведешся, того й наберешся. (Народна творчість).

 

II. 1. Хто трудиться, той не журиться. 2. Чорну душу милом не відмиєш. 3. Кому не віриться, нехай подивиться. (Народна творчість).

 

III.  1. Мур пальцем не проб'єш. 2.   Сонця   в   мішок   не   зловиш. 3. Вода в решеті не застоїться. (Народна творчість).

 

ІV. Підбиття підсумків уроку.

  • Бесіда:
  • Яка частина мови називається дієсловом?
  • Яку особливість має неозначена форма дієслова?  На   яке  питання  відповідає неозначена  форма дієслова?  Навести приклади дієслів у неозначеній формі.
  • Форми яких часів мають дієслова? Навести приклади.
  • Як змінюється дієслово?
  • Скільки дієвідмін мають дієслова?
  • Як визначити дієвідміну дієслова?
  • Яким чином написання закінчень дієслів залежить від їхньої дієвідміни?
  • Як пишуться дієслова з не? Навести приклади.
  •  

V. Пояснення домашнього завдання.

   Вправа 58. Опрацювати таблиці.

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 11

Тема: Прислівник. Правопис вивчених прислівників.

Мета: повторити вивчене про прислівник; формувати вміння визначати прислівники в реченнях, доречно й правильно вживати прислівники в мовленні, правильно записувати прислівники, однозвучні із прийменниками з іменни­ками; розвивати логічне мислення, мовлення, пам'ять, увагу; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок повторення вивченого

Обладнання: роздавальний матеріал (картки).

 

ХІД УРОКУ:

І. Перевірка домашнього завдання.

  • Виконання  завдання за розда­вальним матеріалом.

 

  • Диктант із коментуванням.

1. У чужу душу не влізеш. 2. Коня з ложки не напоїш. 3. Списа в торбі не сховаєш. 4. Олію з водою не помириш. 5. Мішком соломи не навозишся. 6. Після бою кулаками не розмахують. 7. Хто рано встає, той не запізнюється. 8. Що нині втекло, те завтра не зловиш. 9. Що було — не вернеться.

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Повторення ключових питань теми.

  • Робота з підручником.
  • Усне виконання вправи 60.

 

  • Бесіда:
  • Яка     частина    мови називається прислівником?
  • На які питання відповідають прислівники?
  • Чи змінюються прислівники?                

 

ІV. Виконання вправ на повторення вивченого.

  • Вибірковий диктант.

          Виписати прислівники. Поставити до кожного питання.

1. Хто рано підводиться, за тим діло водиться.

2. Як улітку пролежиш, то взимку з торбою побіжиш.

3. Не питай, чи швидко, питай, чи добре.

4. Далеко, та легко, близько, та слизько.

5. Горе тому, хто на печі: сюди пече, туди гаряче.

6. Посиділи у гостях: на призьбі знадвору.

7. Як хочеш ши­ти, то спочатку вузлика зав'яжи.

8. Молоде орля високо літає.

9. Бе­режи честь змолоду.

 

 

  • Робота з підручником.
  • Письмове виконання вправи 61.
  • Письмове виконання вправи 62.

 

  • Опрацювання таблиці «Написан­ня прислівників та однозвучних із ними слів»:

 

НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ І ОДНОЗВУЧНИХ ІЗ НИМИ СЛІВ

 

ПРИСЛІВНИКИ

Де ластівка не літає, а на зиму додому повертає.

                           Народна творчість.

 

 Грім жив у хмарі, і згори він бачив, хто що хоче.

                             М.  Вінграновський.

 

Хвалений борщ надвір  виливають.

                             Народна творчість.

ОДНОЗВУЧНІ СЛОВА

Звечоріло, коли дівчина врешті пішки дійшла до дому.

                                      П. Загребельний

.

З гори вскач, а на гору — хоч плач!

                               Народна творчість

 

Глянь на двір — знатимеш господаря; глянь на хату — знатимеш господиню.

                              Народна творчість.

 

 

  • Робота з підручником.
  • Письмове виконання вправи 63.

         Перевірка самостійної роботи.

 

  • Попереджувальний диктант.

 

1. Чого зранку не зробиш, того ввечері не догониш. (Народна творчість)

2. З ранку до вечора в домі панувала тривога. (М. Ко­цюбинський).

3. Раптом вітер стриб­нув угору, рвав на деревах трухляву кору. (В.Симоненко)

4. Зайшов Змій у гору і двері за собою зачинив. (Народна творчість).

 

V. Підведення підсумків уроку. Мотивація оцінок.

VI. Пояснення домашнього завдання

     Виконати вправу 64. Підготуватися до від­повідей на запитання для само­контролю, поданих на с. 38.

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 11

Тема: Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв’язку слів і частин складного речення. Кома перед сполучниками а, але.

Мета: повторити вивчене про прийменник і сполучник; формувати вміння визначати їх у реченнях, відрізняти прийменники від однозвучних префіксів, писати прийменники з іншими частинами мови окремо, визначати роль сполучників у реченні, ставити коми перед сполучниками а, але; поглибити знання про особливості вживання та правопису службових частин мови; розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення, культуру усного й писемного мовлення, вміння порівнювати та зіставляти; виховувати та прищеплювати любов до рідного краю.

Тип уроку: урок повторення вивченого

Обладнання: таблиця «Службові частини мови», підручник.

 

ХІД УРОКУ:

І. Перевірка домашнього завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 14

Тема: ТА №1 (тестування) за темою «Частини мови».

Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань, сформованості умінь і навичок з теми «Частини мови»; формувати вміння й навички застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці; розвивати комунікативні вміння, зокрема – адекватно сприймати вперше прослуханий текст і видобувати з нього інформацію; розвивати увагу, уяву, логічне мислення, тренувати слухову пам'ять, формувати вміння виділяти головне; виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих знань, набутих умінь і навичок.

Обладнання: зошити для тематичної атестації, текст та завдання для навчального читання мовчки.

 

ХІД УРОКУ:

І. Повідомлення мети перевірки і способу її проведення.

ІІ. Пояснення порядку проведення тестування.

ІІІ. Виконання учнями тестових завдань.

ІV. Відповіді вчителя на запитання учнів щодо тестування (після того, як зібрано зошити).

V. Пояснення вчителя щодо порядку проведення навчального аудіювання.

VІ. Читання вчителем тексту навчального аудіювання.

VІІ. Підведення підсумків уроку.

 

ТЕКСТ ДЛЯ НАВЧАЛЬНОГО АУДІЮВАННЯ

Батьківський скарб

Жив колись у Львові один генерал, і було в нього два сини. Батько дуже журився через те, що не було між синами ладу. Вони завжди знаходили причину, щоб посваритися. Коли ж генерал зовсім постарів, то покликав до себе синів і сказав, що вони зможуть отримати спадок лише тоді, коли віднайдуть на дні ставу скриню, у якій заховано його найцінніший скарб.

На той час у Львові ставів було багато: більших і менших, глибших і мілкіших. Почали брати міркувати: у якому з них заховано батьків скарб?

Кожен з братів розумів, що самотужки пошуків не подужає. Вони вирішили укласти угоду й працювати спільно.

Обстежили дно найглибшого ставу, проте нічого не знайшли. Пригадали, яке місце було в батька найулюбленішим, і обстежили всі стави у тій місцині. На дні однієї з водойм натрапили на великий предмет, окутий залізом. Підчепили знахідку гаком на мотузці й потягли до берега. На півдорозі між братами зчинилася сварка, і вони мало не потопили один одного, впавши з човна у воду. Студена вода охолодила їхній запал, і подальшу працю продовжували мовчки. Коли ж витягли на берег велику порожню діжку, збагнули, що всі зусилля і суперечки були марними.

Минуло вже декілька років, а брати все шукали скарб. Спільна праця здружила їх — вони ніколи тепер не сварилися.

Якось один зі ставків місцева влада вирішила осушити. Поки сходила вода, брати не полишали берега. Коли ж на дні вони помітили скриню, їхнім радощам не було меж. Не тямлячи себе, обоє кинулися до скрині. Вона легко відчинилась, і у ній брати знайшли лише добре закоркований глечик.

Відкривши глечик у батьковому домі, брати зрозуміли, який скарб заповів їм батько. У знайденій у глечику записці були такі слова:

Хто має брата, той має скарб.

Хто знайшов друга, той став багатим.

                                                       За П. Радковцем, І. Радковцем; 285 сл.

 

ПІСЛЯТЕКСТОВІ ЗАВДАННЯ

До кожного з наведених речень дібрати правильну кінцівку.

1. Батько двох братів журився через те, що ...

  1. не мав багатства, щоб залишити синам у спадок;
  2. не знав, чи зуміють сини поділити між собою спадок;
  3. не було між синами ладу;
  4. сини не поважали батька.

2. Брати вирішили укласти угоду, оскільки розуміли, що ...

  1. той, хто знайде скарб, приховає його від іншого;
  2. краще, щоб про скарб не дізналися сторонні;
  3. удвох вони знайдуть скарб швидше;
  4. самотужки ніхто з них пошуків не подужає.

3. Брати мало не знищили один одного, коли ...

  1. втратили надію відшукати скарб;
  2. намагалися поділити знайдений скарб;
  3. тягли до берега порожню діжку;
  4. натрапили на порожню батькову скриню.

4. Братів здружила ...

  1. пам'ять про батька;
  2. бажання виконати батькову волю;
  3. спільна праця;
  4. спільні злидні.

5. У знайденій скрині брати знайшли ...

  1. добре заклеєний конверт;
  2. добре загорнутий пакет;
  3. добре закорковану пляшку;
  4. добре закоркований глечик.

6. Подані в записці слова підтвердили те, що ...

  1. усі ці роки брати витратили марно;
  2. за ці роки брати не змінилися;
  3. батько нічого не навчив дітей за життя, і вони нічого не навчились після його смерті;
    • найціннішим багатством є дружба й братство.

Урок №15

Тема: Текст, його ознаки. Тема і головна думка тексту.

Мета: дати поняття про текст, ознайомити з такими термінами лінгвістики тексту, як тема,  головна думка тексту, мікротема, абзац, тематичне речення в мікротемі; формувати вміння відрізняти текст від групи речень, визначати тему та головну думку тексту, виділяти головне; визначати лексичні засоби зв'язку між реченнями тексту; розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення, виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

ХІД УРОКУ:

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

  • Робота з підручником
  • Робота в парах

Усне виконання вправи 72.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

  • Робота з підручником.                        
  • Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 44).  

 

IV. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування вмінь і навичок.

  • Робота з підручником.
  • Виконання вправи 73.

 

  • Робота в парах.

          Учитель, об'єд­навши учнів у нові пари, пропо­нує виконати завдання спочатку на чернетках одноосібно, потім обговорити     виконане    удвох, можливо, внести певні виправ­лення (на завдання відводиться 2-3 хв.).

           Після досягнення згоди кожна пара повідомляє класу результат своєї роботи (зачитує утворений текст    і    дібраний    до    нього заголовок).

Завдання.   Зі слів  кожного із записаних на дошці рядків скласти речення, із речень утворити й записати текст, до записаного тексту дібрати заголовок.

 

ІV. Підведення  підсумків уроку. Мотивація оцінок.

  • Бесіда:
  • Яка група речень називається текстом?
  • Те, про що або про кого йдеться у тексті – це …
  • Те, заради чого було створено текст – це …
  • Що ви знаєте про план тексту? Як він складається?
  •  

V. Пояснення домашнього завдання.

    §2  (ст. 44).

Урок №16

Тема: Поділ тексту на мікротеми й абзаци. Тематичне речення в мікротемі.

 

Мета: дати поняття про поділ тексту, ознайомити з такими термінами лінгвістики тексту, як мікротема, абзац, тематичне речення в мікротемі; формувати вміння відрізняти текст від групи речень, визначати тему та головну думку тексту, виділяти головне; визначати мікротеми тексту (у процесі складання його простого плану), тематичне речення в мікротемі, а також визначати лексичні засоби зв'язку між реченнями тексту; розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення; виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: таблиця «Засоби зв’язку між реченнями тексту»

 

ХІД УРОКУ:

І. Повторення попереднього матеріалу

  • Бесіда:
    1. Що таке текст? Чи є він одиницею мовлення?
    2. Дайте поняття про головну думку та тему тексту.
    3. Сформулюйте тему та головну думку тексту домашньої вправи.

 

  • Робота на дошці

Зі слів кожного рядка скласти речення, із речень утворити й записати текст, до записаного тексту дібрати заголовок, визначити тему та головну думку.

  1. Світ, є, тваринний, багатим, України, надзвичайно.
  2. До, занесено, видання, першого, 85 видів, книги, Червоної, тварин, України.
  3. Майже, він, 45 тисяч, нараховує, видів, тварин.
  4. Часом, кількість, останнім, зменшується, проте, тварин, деяких.
  5. України, фауна, захисту, потребує, ставлення, і, дбайливого, тому.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

  • Робота з підручником
  • Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 45).
  • Письмове виконання вправи 74.
  • Опрацювання таблиці «Засоби зв’язку між реченнями тексту» (с. 46).
  • Усне виконання вправи 75
  • Опрацювання матеріалу «Основні ознаки тексту» (с. 47)

 

ІV. Підведення  підсумків уроку.

V. Пояснення домашнього завдання.

    §2, виконати вправу 76.

Урок №17

Тема: «Відоме» і «нове» у реченнях тексту.

 

Мета: дати поняття про такі одиниці лінгвістики тексту, як «відоме» і «нове», формувати в учнів уміння визначати їх у реченнях тексту; розвивати логічне мислення, вміння виділяти головне, увагу, спостережливість, пам'ять; виховувати любов до рідного слова та української культури.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: схема «Відоме» і «нове» у реченнях тексту», підручник.

 

ХІД УРОКУ:

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

  • Робота з підручником.
  • Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 50-51, «відоме» і «нове»).

 

  • Опрацювання схеми «Відоме і нове» у реченнях тексту»:

 

ВІДОМЕ І НОВЕ У РЕЧЕННЯХ ТЕКСТУ

 

 

 

        «ВІДОМЕ»                                  «НОВЕ»

 

 

 

 

 

 

    Об’єднує речення       Рухає думку

 

 

 

 

ІІІ. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування вмінь і навичок.

  • Робота з підручником.
  • Усне виконання вправи 79.
  • Письмове виконання вправи 80.

 

  • Робота в парах.

     Учитель об'єднує учнів у нові пари, ознайом­лює їх із завданням вправи 81 {прочитати текст, сформулювати за його змістом кілька запитань), а також пропонує сформулювати запитання за змістом тексту кож­ному, записати їх на чернетках, потім обговорити кожне запитан­ня удвох, можливо, внести певні виправлення {на виконання завдання відводиться 3-5 хв.)

      Після досягнення згоди  кожна група доповідає класові резуль­тат роботи (зачитує запитання). Усні  відповіді  учнів   на  запи­тання за змістом тексту та ті, що подані після тексту вправи.

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

  • Повторне опрацювання схеми «Відоме» і «нове» у реченнях тексту»

 

VІІ. Пояснення домашнього завдання.

   §2 (ст. 50-51). Скласти і записати висловлювання про тварину, яка вам подобається; дібрати до висловлювання заголовок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №18

Тема: Мовні засоби зв’язку речень у тексті.

 

Мета: дати поняття про мовні засоби зв’язку речень у тексті, формувати в учнів уміння визначати їх у реченнях тексту; розвивати логічне мислення, вміння виділяти головне, увагу, спостережливість, пам'ять; виховувати любов до рідного слова та української культури.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: таблиця «Мовні засоби зв’язку речень у тексті», підручник.

 

ХІД УРОКУ:

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

  • Робота з підручником
  • Опрацювання таблиці «Засоби зв’язку речень у тексті» на с. 46.

 

  • Бесіда:
  • Дайте визначення поняттю «текст».
  • Що таке тема і головна думка тексту?
  • Назвіть засоби граматичного зв’язку речень у тексті.
  • Як називається частина загальної теми тексту?
  • Що означає скласти план тексту?
  • Що таке абзац?
  • Назвіть основні ознаки тексту.
  • Як визначити в тексті «відоме» і «нове»?

 

ІІІ. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування вмінь і навичок.

  • Індивідуальна робота.

Завдання: Прочитайте текст і проаналізуйте його, відповідаючи на запитання.

 

Собака завжди гониться за котом. Чому це так? Тому що колись собаки написали листа в Рим до папи Римського7. Нести його їм до­велося через воду. Собака, якого вибрали за гінця, не міг сам нести листа і плисти, бо лист міг забризкатися. От собаки найняли кота, щоб він сидів у собаки на спині й тримав листа. Та попередили кота, що коли він замочить листа, то собаки його розірвуть.

Коли вирушили в дорогу, то собака й питає кота, чи не випустив той листа. Кіт мовчить, бо лист заважає говорити. А собака все допитує й допитує. Нарешті дійшли до того, що собака зауважив котові: коли той буде мовчати, то він його скине у воду. Кіт злякався і відповів, що лист є. А лист у той час упав у воду і замочився. Собака розсердився і скинув кота у воду.

З того часу й пішла ворожнеча між собакою й котом.

(Народна легенда)

 

 

  • Запитання до тексту:

1)  Про кого чи про що цей текст?

2) Як можна сформулювати його основну думку?

3)  Який заголовок можна дібрати до цього тексту?

4)  Скільки в тексті мікротем?

5) Який вид смислового зв'язку речень використано у тексті?

6)  Які граматичні засоби зв'язку використані в тексті?

7)  Чи можна визначити зачин, основну частину, кінцівку?

 

ІV. Підведення підсумків уроку. Мотивація оцінок.

V. Пояснення домашнього завдання.

       §2 (ст. 46-47).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №19

Тема: Стилі мовлення: розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, конфесійний та публіцистичний.. Ситуація спілкування (поглиблення знань).

 

Мета: дати поняття про стилі мовлення, пояснити головну функцію та сферу вживання кожного з них, дати уявлення про основні жанри кожного зі стилів; розвивати спостережливість, увагу до слова, логічне мислення, мовлення, вміння виділяти головне та розрізняти стилі мовлення, уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного слова та української культури.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: таблиця «Стилі мовлення», текст для навчального аудіювання та після текстові завдання (для кожного учня).

 

ХІД УРОКУ:

І. Повторення попереднього матеріалу

  • Робота на дошці

Прочитайте написаний на дошці текст. У кожному з речень вкажіть «відоме» і «нове».

   З давніх-давен і до нашого часу найкращою оздобою голови дівчини залишається вінок. Його плетуть з квітів маку, синіх волошок, білого ромен-зілля, чорнобривців, дикої ружі. У плетінні вінків нашими дівчатами було досягнено не меншої майстерності, ніж у вишиванні, ткацтві чи мережанні.

 

  • Бесіда:
  1. Що таке текст? Якими є основні особливості тексту?
  2. Що називається темою тексту? Що таке мікротема?
  3. Від чого залежить поділ тексту на абзаци?
  4. Що таке зачин і кінцівка тексту?
  5. Як пов’язуються речення в тексті?

 

ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

  • Навчальне аудіювання.

Уважно прослухайте прочитаний учителем текст.

Слово стиль уживається досить широко. Це і архітектурний стиль у  будівництві, і стиль гри в футбол, теніс або шахи у спорті, і стиль роботи, і власний стиль в одязі, а також стиль мовлення.

Колись давно слово стиль слугувало назвою для маленької загостреної палички з очерету, якою у Стародавньому Римі користувалися як знаряддям для письма. Загостреним кінцем палички писали на табличці, покритій воском, а якщо помилялися, то другим, тупим кінцем палички затирали написане.

Коли щось було погано, невиразно написане, римляни казали: «Поверни стилус!», тобто «Виправ, поліпши написане».

 

Пізніше стилем почали називати манеру висловлювати свої думки.

Поступово діапазон уживання слова розширювався. Коли ми говоримо «стиль — це людина» (вислів належить природознавцеві Бюффону), то маємо на увазі, що справжня людина, яскрава особистість виявляє себе в усьому: способі мислення, манері розмовляти, ставленні до свого оточення, своїх смаках і уподобаннях, зокрема й у одязі.

Висока внутрішня культура людини є, як правило, наслідком значної праці та зусиль над самовдосконаленням. Недарма ж слово культус у давніх римлян спочатку означало «обробіток землі», а вже пізніше розширило значення. Проте в понятті культура й донині зберігається отой елемент праці, роботи, без якої немає справжньої культури.

Низька культура в манері висловлюватися, поводити себе, одягатися звичайно називається вульгарністю. Це слово прийшло з латинської мови через англійську. Що ми називаємо вульгарним? «Розперезану», надто емоційну манеру розмовляти з інтонаціями лайки, сварки, постійного незадоволення, низькі смаки у виборі слів для оцінки (шизанутий, кльовий, галімий), надто крикливі кольори в одязі, грубе й спрощене розуміння моди,  надмірне користування  косметикою тощо.  Можна сказати, що це карикатура на справжній, вишуканий стиль.

За А. Коваль; 260 слів

 

Післятекстові завдання

 

Дібрати правильну кінцівку до кожного з наведених речень.

 

1. Словом стилус загострену паличку для письма називали у...

  1. Стародавній Греції;
  2. Стародавньому Римі;
  3. Київській Русі;
  4. Стародавньому Китаї.

 

2. Вираз «повернути стилус» означав:

  1. перевернути навощену дощечку й писати на зворотному боці;
  2. перевернути паличку й тупим кінцем стерти написане;
  3. змінити щось у собі (в одязі, ставленні до оточення тощо);
  4. зупинити якусь справу.

 

3. Іншомовне слово діапазон має таке значення:

  1. прилад для проектування на екран діапозитивів (слайдів);
  2. коло, обсяг уживання, інтересів, здібностей, діяльності;
  3. висновок про хворобу на підставі обстеження хворого лікарем;
  4. розмова між двома або кількома особами.

 

4. Вислів «стиль — це людина» означає:

  1. про внутрішню суть людини можна дізнатися лише з того, як вона одягається;
  2. чим яскравіше одягається людина і голосніше говорить, тим краща думка складається про неї в інших людей;
  3. яскрава особистість виявляє себе в усьому: способі мислення, манері розмовляти, своїх смаках і вподобаннях:
  4. чим більше сил і часу витрачає людина на зовнішній вигляд, тим легше їй живеться.

 

5. Позначити слова з протилежним значенням (антоніми):

  1. вишуканість – витонченість;
  2. вишуканість – вульгарність; 
  3. вишуканість – делікатність;
  4. вишуканість – елегантність.

 

  1. Головна думка висловлювання така …
  1. сформувати гарний стиль спілкування самостійно не можна;
  2. вдалий стиль спілкування й одягу можна лише перейняти в когось;
  3. чим менше думати про власний стиль, тим швидше він сформується;
  4. вироблення вишуканого стилю й високої внутрішньої культури – плід наполегливої праці, самовдосконалення.

 

  • Робота з підручником.

Усне виконання вправи 82.

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Ознайомлення з новим матеріалом.

 

  • Робота з підручником.
  • Опрацювання теоретичного матеріалу (стилі мовлення), що подано на с. 52.
  • Опрацювання таблиці «Стилі мовлення», поданої у вправі 83.

 

V. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування вмінь і навичок.

 

  • Робота з підручником.
  • Усне виконання вправи 84.
  • Письмове виконання вправи 85.
  • Усне виконання вправи 87 (опрацювання таблиці).

 

  • Бесіда за змістом таблиці:
  • Як розрізнити офіційну й неофіційну ситуації спілкування ?
  • Чи має значення для організації спілку­вання кількість (один,, двоє-троє чи цілий гурт) адресатів мовлення? Чому?
  • З якою метою мовець може вступати у спілкування? Чи можуть одночасно поєдну­ватися дві-три мети спілкування? Навести приклади.

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

  • Повторне опрацювання таблиці «Стилі мовлення» на с. 53.

 

VІІ. Пояснення домашнього завдання.

   §3, виконати вправу 86, вивчити таблицю «Стилі мовлення».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №20

Тема: Стилі мовлення: розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, конфесійний та публіцистичний.. Ситуація спілкування (поглиблення знань).

 

Мета: закріпити вивчений матеріал про стилі мовлення, перевірити, чи навчились учні розрізняти стилі мовлення та їхні ознаки; розвивати спостережливість, увагу до слова, логічне мислення, мовлення, вміння виділяти головне та розрізняти стилі мовлення, уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного слова та української культури.

Тип уроку: урок закріплення вивченого матеріалу

Обладнання: таблиця «Стилі мовлення», завдання для самостійної роботи.

 

ХІД УРОКУ:

І. Повторення попереднього матеріалу

  • Робота в парах.

   Учитель об’єднує учнів у  пари та ознайомлює їх із завданням.

Завдання: Користуючись таблицею, поданою на с. 55, розповісти, що потрібно враховувати, щоб зорієнтуватися в ситуації спілкування, і що визначити перед тим, як розпочати спілкування, якщо:

  • однокласник попросив вас допомогти йому виконати домашнє завдання;
  • класний керівник попросив вас і ваших батьків узяти участь у святковому шкільному концерті (заспівати, прочитати вірш);
  • керівник шкільного гуртка запропонував вам написати п'єсу для шкільного лялькового театру.

 

   Учитель. пропонує обміркувати завдання кожному одноосібно, потім обговорити свої міркування удвох, можливо, внести певні виправлення (на виконання завдання відводиться 2-3 хв.) та після досягнення згоди повідомити класові результати роботи.

 

  • Ситуативне моделювання.

   Попарне складання та розігрування за особами діалогів, складених за однієї із зазначених у попередній вправі ситуацій. Застосування   методу   включає такі етапи:

  • учитель викликає двох учнів, які розігру­ватимуть діалог, ознайомлює їх із завданням (орієнтація), бажано, щоб ролі вони обрали самі;
  • викликані учні протягом 2-3 хв. збира­ються з думками, обмірковують репліки, а потім учні «проговорюють» складений діа­лог;
  • усі учні класу обов'язково обговорюють прослухане.

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Виконання завдань на застосування і закріплення вмінь і навичок.

 

САМОСТІЙНА РОБОТА:

  1. Хмара - видне з землі на фоні неба скуп­чення дуже дрібних краплинок води.

(Короткий тлумачний словник)

  1. Раптом з-за високих осокорів гордовито випливла така чудернацька хмара, що я з моїм маленьким другом так і втупилися в неї очима. Освітлений сонцем бік хмари був біліший за сніг. А другий бік -  темний та похмурий. Мабуть, там ховалася осінь.

(За А. Михайленком)

  1. - Давай підемо до неї в гості.

    -  До кого? - не зрозумів я.

    - Як до кого? До хмари, - мало не образився Олежко, що я такий         нездогадливий.

(За А. Михайленком)

  1. Над Дністром на правому березі, на дві милі нижче від міста Сам-бора, лежить велике село Пишнівці. Розташоване воно на узгір'ї, на чорній урожайній землі. Одна половина його, та, що до Дністра ближ­че, лежить нижче, і частенько Дністер, виливаючи нагально свої води в тих сторонах, заглядає до хат і виганяє їх мешканців з товаром і з тим, що захопити вдасться, на другу половину села, до сусідів, що мають хати на узгір'ї.

(А. Чайковський)

  1. Чапля дзьобом повела,

Сміючись відповіла:

- Гойднетеся разів сім,

Любі жабенята,

А на восьмім... я вас з'їм –

Ось і буде плата! -

Жабенята не дурні –

Дружно квакнули:

-Е, ні!

Краще ми на тій вербі

Зробим гойдалку собі!

                         (В. Чубенко)

  1. Ангеле святий,

Біля мене стій,

Чи у праці, чи в дорозі

Будь мені у допомозі.

Хоронителю, Хоронителю, Хоронителю!

                                                    (Віра Багірова)

  1.  

Довідка

Видана Кузьменко Ганні Петрівні про те, що вона є ученицею 5-А класу ліцею № 36  м. Чернігова.

Довідка видана для пред'явлення в обласну бібліотеку.

Директор ліцею                                                                   Т.С. Сиротюк

 

  1. Наша мова не потребує, щоб ми ахкали і ехкали, яка вона краси­ва. Досить просто розкрити, показати, де саме і чим саме вона кра­сива. Хоч багато з нас бачать це й самі: насамперед це видно з на­ших народних пісень, крилатих виразів, фразеологізмів.

(За Д. Білоусом)

  1. Слов'янські мови походять з одного джерела - спільнослов'янсь­кої (праслов'янської) мови, тому вони мають багато спільного у фо­нетичній, граматичній і лексичній системах. Усі слов'янські мови збе­рігають більшість голосних І приголосних спільнослов'янської мови, В них зберігаються також звукові чергування, що виникли ще у спільнослов'янській мові (наприклад, чергування з, к, х з ж, ч, ш. друг - дружба, плакати - плачу, тихо - тиша).

(За Г. Козачук)

  1. Гаррі здивовано глянув на всіх.

- А ш-що я маю робити? - спитав він, затинаючись.

- Він же ніколи не мандрував з порошком флу, - здогадався Рон. -Вибач, Гаррі, я й забув.

- Ніколи? - здивувався містер Візлі. - А як ти потрапив на алею Діагон, де купував торік речі для школи?

- На метро...                                                      (За Дж. К. Ролінг)

 

  1. Більша частина піщаних рівнин розташована на заході Європи. Клімат тут з відносно сталою температурою протягом усього року і рясними дощами. Залежно від характеру ґрунту розрізняють піщані рівнини сухі, торф'яні або вологі.

(Енциклопедія «Світ природи»)

  1. - Татку, - питає хлопчик, - чи зумів би ти із заплющеними очима написати своє прізвище?

     - Звичайно.

     - То напиши, будь-ласка, його в моєму щоденнику.

 

  1. Вже скоро північ. В кожному вікні

Засвітить гномик чарівний каганчик,

До губ притулить юна нічка пальчик

І прошепоче: вслухайтесь у сни.

Вони обіймуть ніжно вас крильми,

У казку заховають до світанку,

Співати будуть тихо колисанку...

Хай прилетять до вас барвисті сни.

                                                                      (С. Когут)

  1.                                           Оголошення

Завтра, 25 листопада, відбудеться футбольний матч між командами    5-А і 5-Б класів. Початок о 15.00.  

Спорткомітет школи

  1.     Перш ніж книжка потрапила до ваших рук, її писав письменник, художник розма­льовував, видавець підготував до друку, а друкар надрукував у друкарні.

Берегти книжки, любі діти, ви повинні завжди. Адже справжній друг книжки — це той, хто дружить з нею все життя.

(З журналу)

  1. Господи і Владико життя мого, дух млявості, недбайливості, владолюбства й пустослов'я віджени від мене.

(Молитва святого Єфрема)

  1. Наука, яка вивчає стилі мовлення, називається стилісти­кою. Правильний вибір стилю висловлювання дуже важли­вий. Адже наукова праця не може бути написана, як лист до друга, а заяву при вступі до навчального закладу не створю­ють, як художній твір. Невиправдане змішування стилів нази­вається стилістичною помилкою.

(З підручника)

  1.                                               Оголошення

 

Із завтрашнього дня якщо хтось дозволить собі прийти до школи без змінного взуття, нехай жаліється на себе. Він довідається, де раки зимують.

Директор школи

  1. -Діду, а ви були колись малим? - питає онук.

- Був, дитинко, був.

- То ви, мабуть, були дуже смішні зі своєю лисиною і бородою!

 

  1. Який співець, поет, який письменник

уперше слово вигадав - іменник?

Іменник! Він узяв собі на плечі

велике діло - визначати речі, -

ім'я, найменування і наймення:

робота. Біль. І радість. І натхнення.

                                                      (Д. Біулоус)

 

 

ІV. Підведення підсумків уроку.

V. Пояснення домашнього завдання.

    §3, виконати вправу 88 (усно).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №21

Тема: Письмовий докладний переказ тексту.

 

Мета: на основі здобутих знань про текст формувати в учнів основні текстотворчі вміння (визначати тему, головну думку тексту, його мікротеми у процесі колективного складання плану, самостійно добирати виражальні засоби мови, адекватні темі й головній думці вихідного зразка, реалізовувати задум); розвивати логічне й образне мислення, увагу, пам'ять, смак до влучного слова; виховувати патріотичні почуття, повагу до вітчизняної історії, уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

Обладнання: текст для переказу, пам’ятка «Як працювати з чернеткою».

 

ХІД УРОКУ:

І. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

 

  • Робота з підручником.
  • Усне виконання вправи 77.
  • Ознайомлення з інструкцією щодо роботи над переказом (с. 48-49).
  • Виконання вправи 78 (опрацювання пам’ятки «Як працювати з чернеткою»).

 

  • Робота над переказом нового тексту.

 

ТЕКСТ ДЛЯ ПИСЬМОВОГО ДОКЛАДНОГО ПЕРЕКАЗУ

Легенда про Чумацький Віз

Старі люди розповідають таку легенду.

Колись була страшенна посуха. Пересохли ставки, криниці, джерела і струмки.

В однієї дівчини занедужала мати. Узяла донька глек і пішла шукати для матері води. Три дні і три ночі блукала, а таки знайшла джерело. За півдня наточила глек води й побігла додому.

Уже недалеко від села її перестріло семеро хворих людей. Почали вони благати дівчину, щоб напоїла їх. Вона дала їм напитися. Потім поставила глек на землю. До нього підповз собака. І його пожаліла дівчина. Напився собака, а глек якось перекинув.

І тоді заголосила дівчина над порожньою посудиною. Сльози її піднялися вгору сімома великими зірками. А далі пішов такий дощ, що напоїв землю і всіх людей.

 

За М. Стельмахом; 115 слів

 

  • Словникова робота.
  • Пояснити значення слів: легенда (твір фантастично-казкового характеру про надзвичайну подію або життя й діяльність якоїсь особи), Чумацький Віз (назва сузір'я, яке складається з семи зірок).
  • Дібрати     синоніми до слів занедужати (захворіти), благати (просити).
  • Скласти і записати план тексту.

 

                              Орієнтовний план

  1. Легенду розповідають старі люди.
  2. Колись була посуха.
  3. Донька знайшла воду для матері. 
  4. Дівчина напоїла хворих людей.
  5. Пожаліла собаку.
  6. Перекинутий глек.
  7. Сльози дівчини піднялись а небо зірками.
  8. Дощ напоїв усіх.

 

 

ІІІ. Письмова робота на чернетках.

 

  • Індивідуальне вдосконалення чорнових варіантів переказу нового тексту.
  • Переписування відредагованого тексту в зошити.

 

ІV. Підведення підсумків уроку.

V. Упорядкувати переказ, перевірити грамотність написаного за орфографічним словником.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №22

Тема: Типи мовлення: розповідь, опис, роздум. Особливості будови розповіді.

 

Мета: поглибити знання про типи мовлення, пояснити особливості будови розповіді, формувати вміння відрізняти розповідь від інших типів мовлення, відтворювати тексти розповідного характеру, складати власні тексти-розповіді, описи та роздуми; розвивати логічне й образне  мислення, пам'ять, спостережливість, відчуття слова, уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного слова та естетичний смак.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: таблиця «Типи мовлення».

 

ХІД УРОКУ:

І. Повторення попереднього матеріалу.

  • Бесіда:
  • Що таке текст? Якими є основні ознаки тексту?
  • Що називається темою тексту? Що таке мікротема?
  • Від чого залежить поділ тексту на абзаци?
  • Що таке зачин і кінцівка тексту?
  • Як пов’язуються речення в тексті?
  • Як ми складаємо план тексту?
  • Назвіть мовні засоби зв’язку речень у тексті.
  • Як ми визначаємо «відоме» та «нове» у кожному реченні?
  • Назвіть стилі мовлення та охарактеризуйте кожний.

 

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

  • Робота з підручником.
  • Опрацювання таблиці «Типи мовлення», поданої у вправі 90.
  • Завдання: прослухати уривок. Які типи мовлення в ньому поєднано? Як ви це визначили?

Небо чисте й блакитне. Пшеничне колосся аж бронзове.

Я простягаю руку, беру в жменю кілька колосків і бачу між ними степові волошки. Нахиляюся над ними, без жалю зриваю одну квітку. Вона гарна, навіть дуже гарна, але якась мертва.

Кидаю квітку геть. Знову нахиляю до себе колоски, притуляю їх до щоки і завмираю в захопленні, тому що від них віє невимірною, здоровою трудовою силою.

За Д. Ткачем

 

  • Пояснення вчителя.

 

 

  • Робота з підручником.
  • Усне виконання вправи 91.
  • Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 58, розповідь).
  • Додаткове завдання: відшукати в правилі те, чого не пояснив учитель.

 

ІV. Виконання вправ на застосування і закріплення вмінь і навичок.

  • Робота з підручником.
  • Письмове виконання вправи 92.
  • Усне виконання вправи 93 (усний переказ).

 

V. Підведення підсумків уроку.

  • Розповісти про типи мовлення і способи їхнього розрізнення за схемою:

 

 

 

РОЗПОВІДЬ                                                                              ОПИС

                                                        

                                                        Типи

                                                     мовлення

 

 

 

 

 

 ОЦІНКА

           РОЗДУМ     предмета або

                                                                                            явища

 

 

  • Спираючись на таблицю, визначити, які типи мовлення поєднано в тексті вірша, написаному на дошці.

У лісі на галявині ялинонька стояла.

Всіх вабила до себе, всім око милувала.

Прийшли у ліс хлоп’ята, ялиночку хвалили,

Коли прощались з нею, по гілці відломили.

А потім милувались ялинкою дівчатка

І теж по добрій гілці взяли собі на згадку.

Прибіг сіренький зайчик, від жалю ледь не плаче:

  •            Була така красуня, тепер лише деркачик!

                                                                                          А. Терлюн

  • Робота з підручником.
  • Бесіда за запитаннями для самоперевірки, поданими на с. 59.

 

VІ. Пояснення домашнього завдання.

    §4, виконати вправу 94

Урок №23

Тема: Типи мовлення: розповідь, опис, роздум. Особливості будови розповіді.

 

Мета: поглибити та закріпити знання про типи мовлення, пояснити особливості будови розповіді, формувати вміння відрізняти розповідь від інших типів мовлення, відтворювати тексти розповідного характеру, складати власні тексти-розповіді, описи та роздуми; розвивати логічне й образне  мислення, пам'ять, спостережливість, відчуття слова, уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного слова та естетичний смак.

Тип уроку: урок закріплення вивченого матеріалу.

Обладнання: таблиця «Типи мовлення».

 

ХІД УРОКУ:

І. Повторення попереднього матеріалу.

  • Бесіда:
  • Що називається стилем мовлення?
  • Як називається розділ науки про мову, що вивчає стилі мовлення?
  • Назвіть основні стилі мовлення.
  • Де використовується кожен із них?
  • Назвіть жанри та основні види кожного із стилів мовлення.
  • Що називається типом мовлення?
  • Назвіть основні типи мовлення.
  • Чим відрізняється оцінка предмета або явища від його опису?
  • На які питання відповідає кожен із типів  мовлення?

 

  • Пояснення учителя.

Розповідь - це висловлювання, у якому йдеться про по­слідовні дії предмета. До розповіді можна поставити за­гальне запитання що сталося?

Як будується таке висловлювання? Ми повідомляємо співроз­мовнику, з чого все почалося (початок дії), що і як відбувалося (розвиток дії) і чим все закінчилося (завершення дії).

Отже, структура розповіді така: початок дії розвиток дії — завер­шення дії.

Оповідання - це художня розповідь про якийсь випадок з життя, про тс, що сталося насправді. Автор звичайно розповідає про випадки зі свого життя або про події, оче­видцем яких він був. Окрім того, оповідач здебільшого висловлює своє ставлення до того, що описує.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Виконання вправ на застосування і закріплення вмінь і навичок.

 

  • Прочитайте текст-розповідь. Поділіть його на час­тини і праворуч запишіть назви відповідних структур­них елементів.

 

    Собака та бублейниця

Один  собака  звик   сам    ходити  на

базар  до   бублейниці.  Хазяїн   дасть

йому копійку, а  він візьме  її  в  зуби

та  й  побіжить  на  базар.  На   базарі

собака положить перед бублейницею

 копій­ку, і вона дає йому за те бублик.

Так уже  й  звикли  до  цього.  Одного

разу   бублейниця   взяла   від   собаки

копійку, а бублика не  дала. Другого

дня собака знову прийшов і положив

копійку   додолу.  Бублейниця  хотіла

взяти гроші.  Собака  загарчав  не неї.

Бублейниця одступила, а  тоді  знову-

таки хотіла взяти  гроші.  Соба­ка  ще

дужче    загарчав.    Тоді    бублейни­ця

кинула йому   бублик.  Собака  вхопив

бублик  і    побіг,  а    копійку     кинув

бублей­ниці. З того часу собака, щоразу

як при­ходив,  не  давав  копійки  доти,

поки   буб­лейниця  не  дасть  бублика.

                       (За Б. Грінченком)

 

  • Визначте, тема чи основна думка винесена у заголовок тексту «Собака і бублейниця».

 

  • Опрацювання пам’ятки «Побудова оповідання»:

 

-  зав'язка (з цього моменту все почалося);

-  розвиток дії (що конкретно відбулося);

-  кульмінація (найгостріший момент у розвитку дії);

-  розв'язка (чим закінчилася дія).

Окрім перелічених частин, в оповіданні можуть бути вступ і післямова.

 

  • Прочитайте оповідання. Виділіть композиційні час­тини. Усно перекажіть текст.

 

Поні, коник і мандаринки

Сусід мій, маленький оранжевий поні,

ростив деревце на блакитнім балконі.

Щодня достигали на нім мандаринки –

оранжеві кулі в пахучих шкоринках.

 

І кожного ранку оранжевий поні

своє деревце поливав на балконі.

І кожного вечора їв мандаринки –

оранжеві кулі в пахучих шкоринках.

Та якось вночі під блакитним балконом

проходив зі скрипкою крихітний коник.

Він грав серенаду про море і пальми,

про білі вітрила, про край чужодальний.

Пройшов. А за ним, одягнувши хустинку,

втекло деревце в золотих мандаринках.

Оранжевий поні пішов їх шукати

і вже не вернувся ніколи до хати.

Мені залишився оранжевий спомин

про ті мандаринки, про доброго поні.

Частенько стою під блакитним балконом

Невже не вернуться ніколи-ніколи?!

                                                            (І. Жиленко)

 

ІV. Підведення підсумків уроку. Мотивація оцінок

V. Пояснення домашнього завдання.

    §4. Підготуватися до від­повідей на запитання для само­контролю, поданих на с. 59.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №24

Тема: Усний докладний переказ тексту наукового стилю. Стилістична помилка (практично).

 

Мета: повторити вивчене про сферу вживання, основні жанри та мовні особливості наукового стилю; формувати вміння переказувати висловлювання зі збереженням стильових особливостей; розвивати логічне й образне  мислення, пам'ять, спостережливість, відчуття слова, уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного слова та естетичний смак.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

Обладнання: підручник

 

ХІД УРОКУ:

І. Повторення попереднього матеріалу.

  • Бесіда:                                                        
  • Які стилі  мовлення ви знаєте?
  • Де застосовується розмовний стиль?
  • Які його основні жанри?
  • Де застосовується  художній  стиль?
  • Які його основні жанри?
  • Де застосовується науковий стиль? офіційно-діловий? церковний?

 

  • Робота з підручником.

         Перевірка опрацьованих вдома запитань для самоперевірки.   

 

II. Повідомлення мети і завдань уроку.

III. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення. 

 

  • Пояснення вчителя.                               

Стилістична   помилка      по­милка в усному або писемному мовленні, що полягає у вживанні слів (словосполук, речень), що не відповідають     стилеві всього тексту. Наприклад, уживання у відповіді на уроці просторічних слів.

Проте слід пам'ятати, що інколи письменники  навмисно,  для досягнення   комічного   ефекту кивають слова й вирази, що не відповідають вимогам   худож­нього стилю:

Наприклад: Раз я біг завертати свині, що взяли маршрут на буряк, і тоді із прозорої сині скинув бомбу на вигін літак.

 

ІV. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування вмінь і навичок.

  • Робота на дошці.

         Пояснити,   чи доречними  є  у реченнях виділені слова. Свою думку довести. Відредагувати речення.

1. У магазині покупцеві забули вручити решту.

2. Учителька прорекламувала батьківські збо­ри.

3. На листі зелених насаджень діамантами сяяла роса.

 

  • Робота з підручником.
  • Письмове виконання вправи 86        

              (редагування речень).                      

 

V. Підготовка   до   усного   докладного   переказу   та наукового стилю.

 

  • Робота з підручником.
  • Опрацювання  теоретичного матеріалу (с. 56).     

 

VI. Робота над усним переказом тексту наукового стилю

  • Робота з підручником.
  • Виконання вправи 89.

 

VII. Підведення підсумків уроку. Мотивація оцінок.

VIII. Пояснення домашнього завдання.

       Повторити § 3, підготуватися до тематичної атестації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №25

Тема: ТА №2 (тестування) за темою «Текст, його ознаки».

Контрольне аудіювання.

 

Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань, сформованості умінь і навичок з теми «Текст, його ознаки»; формувати вміння й навички застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці; розвивати комунікативні вміння, зокрема – адекватно сприймати вперше прослуханий текст і видобувати з нього інформацію; розвивати увагу, уяву, логічне мислення, тренувати слухову пам'ять, формувати вміння виділяти головне; виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих знань, набутих умінь і навичок.

Обладнання: Зошити для тематичної атестації, текст та завдання для контрольного читання мовчки.

 

ХІД УРОКУ:

І. Повідомлення мети перевірки і способу її проведення.

ІІ. Пояснення порядку проведення тестування.

ІІІ. Виконання учнями тестових завдань.

ІV. Відповіді вчителя на запитання учнів щодо тестування (після того, як зібрано зошити).

V. Пояснення вчителя щодо порядку проведення контрольного аудіювання.

VІ. Читання вчителем тексту контрольного аудіювання.

 

Палаюче серце

Жили на річці Аракс нащадки Тар'ягна. Народ — як дерево, щоб рости, йому треба простір. І от, коли старий князь Богодар помер, обрали правителем його сина Данка.

Данко - молодий красень. Гарні — завжди сміливі. Він говорив:

- Збираймося! Ці гори душать нас. Не безконечні вони! Перейдемо їх і виллємося на простір степу, як ріка в море. Їдемо! Ну! Гей!

Подивились на нього люди, що він кращий за всіх, бо в його очах світиться багато сили й вогню живого.

- Веди нас! — сказали вони.

Тоді він повів. Дружно всі пішли за ним - вірили в нього. Важкий був шлях. Гори забрали всі сили. Але за горами почався спершу сухий, а потім болотистий ліс. Ліс був такий густий і високий, що темно було серед дня, на кожному кроці болото роззявляло жадібну гнилу пащу, ковтаючи людей.

Гроза вдарила над лісом, загули дерева, а суцільний дощ лив, і люди йшли ніби по дну морському. А з гілок дивилась на них тьма, щось страшне, темне й холодне. Це був важкий шлях, люди втомилися й занепали духом. Зупинились вони, утомлені й злі, щоб судити Данко.

- Ти вмреш! Ти вмреш! — ревіли вони.

А ліс гув і гув, повторюючи крики, і блискавки розривали тьму на шмаття. Данко дивився на тих, заради кого він трудився, і бачив, що вони як звірі. Багато людей стояло навколо нього, і не було на їхніх лицях шляхетності, і не можна було чекати від них пощади.

От і зараз у серці Данко закипіла злість - як данина людському, але зразу ж її перемогла шляхетність - як данина Божому, і злість зникла в сутінках душі. Він любив свій народ і був його найкращою квіткою, він жалів людей і думав, що, можливо, без нього вони за­гинуть. І серце його спалахнуло вогнем бажання врятувати свій рід-плем'я, вивести їх на широкий шлях, і тоді в його очах блиснули промені того могутнього вогню.

- Що я зроблю для роду?! — сильніше за грім крикнув Данко, і раптом вія розірвав руками собі груда, вирвав із них своє серце й високо підняв над головою.

Воно палало так яскраво, як сонце, і ясніше за сонце, і весь ліс замовк, освітлений цим факелом великої любові до людей, а тьма розлетілась від світла й там далеко, у лісі, тремтячи, упала в гнилу пащу болота. Люди ж, зачудовані, остовпіли.

- Ходімо! - крикнув Данко й кинувся на місце вождя, тримаючи високо палаюче серце й освітлюючи ним шлях своєму, народу.

Люди кинулись за ним, зачаровані.

І ось раптом ліс розступився й залишився позаду, а Данко й усі люди зразу пірнули в море сонячного світла й чистого повітря. Гроза була там, позад них, а тут сяяло сонце, зітхав степ, блищала трава в діамантах дощу, і вдалині золотом мінилася ріка Вардана...

Кинув погляд на широкий степ гордий і сміливий Данко, кинув радісний погляд на вільну землю і засміявся гордо    (За В. Рубаном).

(451 слово)

 

 

 

VІІ. Тестування за змістом аудіювання.

 

Завдання:

  1. Чиї нащадки жили на річці Аракс?
  1. Торягна;
  2. Тирягна;
  3. Тарягна;
  4. Терягна.

 

  1. Кого обрали новим правителем народу?
    1. Денка;
    2. Данка;
    3. Донка;
    4. Дінка.

 

  1. Гарні – завжди:
    1. сміливі;
    2. щасливі;
    3. хоробрі;
    4. удачливі.

 

  1. Данко зібрав свій народ, щоб покинути:
    1. степ;
    2. ліс;
    3. примор’я;
    4. гори.

 

  1. Люди пішли за Данком, тому що:
    1. він був їхнім князем;
    2. він пообіцяв знайти скарби;
    3. вірили в нього;
    4. він був хоробрим.

 

  1. Данко завів народ у:
    1. болотистий ліс;
    2. трясовицю;
    3. темний бір;
    4. пустельний степ.

 

  1. Люди гинули в:
  1. морі;
  2. лісі;
  3. пісках;
  4. болоті.

 

  1. Люди вирішили:
    1. допомогти Данкові;
    2. убити Данка;
    3. утопити Данка;
    4. спалити Данка.

 

  1. У серці Данка закипіла:
    1. кров;
    2. любов;
    3. злість;
    4. образа.

 

  1. У серці Данка перемогла:
    1. шляхетність;
    2. любов;
    3. гордість;
    4. смиренність.

 

  1. Данко розірвав руками:
    1. сорочку;
    2. груди;
    3. пута;
    4. полотно.

 

  1. Данкове палаюче серце привело народ до річки:
    1. Гангу;
    2. Амазонки;
    3. Борисфена;
    4. Вардани.


 

Запитання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Відповідь

в

б

а

г

в

а

г

б

в

а

б

г

 

 

VІІІ. Підведення підсумків уроку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 26

Тема: Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова та речення. Головне і залежне слова у словосполученні.

Мета: дати поняття про словосполучення; формувати вміння утворювати словосполучення та виділяти їх із речень; провести роботу, спрямовану на запобігання типових помилок у будові словосполучень; розвивати вміння працювати з підручником і таблицями, навички аналізу мовних явищ, логічне мислення, увагу, пам'ять, мовлення; виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: таблиці «Слово і словосполучення», «Словосполучення», підручник.

 

ХІД УРОКУ:

І. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

  • Робота з підручником.
  • Виконання вправи 95.

Читання мовчки: уважно прочитати поданий у підручнику текст.

 

Післятекстові завдання:

Дати відповіді на запитання:

  • Скільки осіб узяло участь у розмові?
  • З чого ви це зрозуміли?
  • Що вивчає синтаксис? Як про це сказано у прочитаному уривку?
  • Які теми з розділу «Синтаксис» вам запам’яталися з попередніх класів?
  • Що вивчає пунктуація? Що про це сказано в уривку, який ви прочитали?
  • Чому вивчення синтаксису та пунктуації розділити неможливо?

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

 

  • Робота з підручником.
  • Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 62).
  • Усне виконання вправи 96.
  • Опрацювання таблиці «Слово і словосполучення».

СЛОВО І СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

Слово

Словосполучення

Називає предмети, явища, ознаки, дії, що існують реально або тільки в уяві людини:

Ранок, рожевий, усміхнутися, земля

Порівняно зі словом повніше називає предмети, явища, ознаки, дії;

Утворюється поєднанням двох або більше повнозначних слів, одне з яких є головним, а друге залежним:

Ранок (який?) рожевий;

Усміхнувся (чому?) землі

  • Робота з підручником.
  • Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 63).
  • Опрацювання схеми «Словосполучення».

 

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

 

 

     ?

 

 

 

 

 

 

    залежне слово                                                       головне слово

 

 

ІV. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування умінь і навичок.

  • Робота з підручником.
  • Письмове виконання вправи 97 (за варіантами).

Перевірка самостійної роботи.

  • Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення (с. 64).
  • Письмове виконання вправи 98.
  • Письмове виконання вправи 99.

Перевірка самостійної роботи.

  • Усне та письмове виконання вправи 101.

 

V. Підведення підсумків уроків. Оцінювання.

VІ. Пояснення домашнього завдання.

    §5, виконати вправу 102.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №27

Тема: Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова та речення. Головне і залежне слова у словосполученні.

 

Мета: закріпити вивчений матеріал про словосполучення; формувати вміння утворювати словосполучення та виділяти їх із речень; провести роботу, спрямовану на запобігання типових помилок у будові словосполучень; розвивати спостережливість, увагу до слова, логічне мислення, мовлення, вміння виділяти головне та залежне слово; уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного слова та української культури.

Тип уроку: урок закріплення вивченого матеріалу

Обладнання: таблиці «Слово і словосполучення», «Словосполучення», підручник, завдання для самостійної роботи.

 

ХІД УРОКУ:

І. Повторення попереднього матеріалу

  • Бесіда:  
  • Що вивчає синтаксис?
  • Який розділ мовознавчої науки вивчає вживання розділових знаків?
  • Якими видами зв’язку пов’язуються слова у словосполученні?
  • Як визначити у словосполученні головне та залежне слово?
  • Які словосполучення називаються поширеними, а які непоширеними?
  • Які сполучення слів не належать до словосполучень?

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Виконання завдань на застосування і закріплення вмінь і навичок.

І варіант

  1. Записати словосполучення, позначити головне слово, встановити змістовий зв'язок
  • Швидко бігти;
  • соковита ягода;
  • перелік шкільних підручників.

 

  1. Знайти сполучення слів, що не є словосполученнями:
  • бігати наввипередки;
  • сподіватися на успіх;
  • у будинку;
  • синє море;
  • день і ніч;
  • міцне коріння.

 

  1. Зробити синтаксичний розбір словосполучень:
  • співати голосно;
  • підійти до школи.

ІІ варіант

  1. Записати словосполучення, позначити головне слово, встановити змістовий зв'язок
  • Сонячний день;
  • летіти високо;
  • оволодіти міцними знаннями.

 

  1. Знайти сполучення слів, що не є словосполученнями:
  • грати на скрипці;
  • червоні і білі;
  • сильний вітер;
  • мити посуд;
  • діти співають;
  • зручний одяг.

 

  1. Зробити синтаксичний розбір словосполучень:
  • замулене джерело;
  • стояти біля хати.

 

 

ІV. Підведення підсумків уроків. Оцінювання.

V. Пояснення домашнього завдання.

    §5, виконати вправу 100.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №28

Тема: Речення, його граматична основа (підмет і присудок).

Мета: дати поняття про граматичну основу речення, формувати вміння визначати межі речень і їхні граматичні основи, удосконалювати вміння робити синтаксичний аналіз речень; розвивати логічне мислення, увагу; виховувати культуру мовлення та спілкування.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: таблиці «Головні члени речення», «Способи вираження підмета і присудка», «Граматична основа речення», підручник.

 

ХІД УРОКУ:

І. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

  • Робота з підручником.
  • Усне виконання вправи 103.

 

II. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

  • Робота з підручником.
  • Опрацювання теоретичного ма­теріалу (с. 66-67).
  • Письмове виконання вправи 104.
  • Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 67, граматична основа речення).
  • Опрацювання  таблиці   «Головні члени речення»:

 

 

Головні члени речення

 

 

 

Означає

 Підмет

 Присудок

предмет, про який говориться в реченні

       дію предмета чи що

   говориться про нього

 

   Види

 

 

 

 

 

 

хто? що?

 

 

 

будь-якою частиною мови, але найчастіше іменником, займенни-ком, а також сполучен-ням слів

 

 

 

 

 простий

         складений

 

складений   складений

дієслівний   іменнтий

 

На які

питання

відпові-дає

 

Чим

виража-

ється

 

що робить?

 

 

 

дієсловом

 

що робить?

 

 

 

допоміжне дієслово + неозначе-на форма дієслова

 

 

 

 

 

 

 

 

який предмет?

хто він такий?

що він таке?

дієслово зв’язка + іменна частина (іменник, прикмет-ник, зай-менник, числівник, дієприк-метник).

 

 

 

 

 

  • Опрацювання   теоретичного матеріалу (с. 68, головні члени речення)
  • Письмове виконання вправи 106.

     У кожному реченні підкреслити підмет і присудок.

  • Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 68, способи вираження підмета і присудка).
  • Опрацювання таблиці «Способи вираження підмета і присудка»:

 

ПІДМЕТ МОЖЕ БУТИ ВИРАЖЕНИЙ:

 

ІМЕННИКОМ

у називному відмінку

 

ЗАЙМЕННИКОМ

у називному відмінку

 

неозначеною формою

ДІЄСЛОВА

 

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМ

 

 

Пісні зігрівають Всесвіт.

                                      Д. Іванов.

 

Пісню калинову я співаю знову

                                        В. Сосюра.

 

3 піснею дружити - не тужити.

                          Народна творчість

 

Слова з мелодією у пісню  зливаються.

                          Народна творчість

 

 

 

 

 

ПРИСУДОК МОЖЕ БУТИ ВИРАЖЕНИЙ:

 

 

Різними формами ДІЄСЛОВА 

 

 

ПРИКМЕТНИКОМ

 

 

ІМЕННИКОМ

 

 

 

Пісня до правди доводить.

                           Народна творчість

 

Колискова пісня найдорожча.                  

                            Народна творчість

 

Сучасна пісня - не перина.

                                      І. Франко.

 

 

IV. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування умінь і навичок.

  • Робота з підручником.
  • Письмове виконання вправи 107.

 

 

V. Підведення підсумків уроку. Оцінювання.

VІ. Пояснення домашнього завдання.

    §6, виконати вправу 105.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №29

Тема: Речення, його граматична основа. Речення з одним головним членом.

Мета: закріпити відомості  про граматичну основу речення, формувати вміння визначати межі речень і їхні граматичні основи, удосконалювати вміння робити синтаксичний аналіз речень; дати поняття про речення з одним головним членом, навчити вирізняти їх з-поміж інших; розвивати логічне мислення, увагу; виховувати культуру мовлення та спілкування.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: таблиці «Головні члени речення», «Способи вираження підмета і присудка», «Граматична основа речення», підручник.

 

ХІД УРОКУ:

І. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

  • Попереджувальний диктант.

    Підкреслити  в реченнях  граматичні основи, якими частинами мови виражені підмет і присудок.

1. Світлий день встає над Україною    Луиенко). 

2. Україна – рідний край (Я. Скидан). 

3. Жити — Вітчизні служити   (Народна творчість).

4. Ти добро лиш твори повсюди. Хай тепло твої повнить груди (Л. Іванків).

5. Кожному мила своя сторона (Народна творчість).

 

II. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення

  • Робота з підручником.
  • Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 69, двоскладні та односкладні речення).

 

VI.  Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування умінь і навичок.

  • Робота з підручником.
  • Усне виконання вправи 108.

 

  • Попереджувальний диктант.

          Підкреслити  головні  члени  речення, з'ясувати, якими  частинами мови вони виражені. Визначити   речення   двоскладні   й односкладні.

  1. Рідна мої сяє в пісні колисковій   Базалія) 
  2. І мова наша - солов’їна     (І. Січовик).
  3. Пісня - голос душ і народу (А.    Добрянський)
  4. 3 піснями ти ішов у бій за ясні зорі й тихі води (М. Рильський)
  5. У серці мимохіть лунала пісня      Коцюбинський) 
  6. Когось на пісню раптом потягло. (Б. Олійник)
  7. Верби. Вечір. Спів. (В. Сосюра)

 

VII.  Підведення підсумків уроку. Оцінювання.

  • Розповісти про і граматичну основу речення, користуючись табли­цею:

 

ГРАМАТИЧНА ОСНОВА РЕЧЕННЯ

До складу граматичної основи можуть входити

а) підмет і присудок:

 

Нам пісня шлях показує додому. (М Доленго).

Розпустила пісня крила.

(В. Сосюра)

 

б) підмет і кілька присудків або кілька підметів і присудок:

 

Пісня серце тисне і хвилює кров.

Воєдино пісня й мрія злиті.

                                       (В. Сосюра)

 

в) один із головних членів (підмет або присудок):

 

Тиша.

Співається як весело.

                         (Р. Лубківський).

 

 

VIII. Пояснення домашнього завдання.

       §6, виконати вправу 109.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №30

Тема: Граматична помилка та її умовне позначення. 

Мета: закріпити відомості  про словосполучення, речення та граматичну основу речення, формувати вміння визначати межі речень і їхні граматичні основи, провести роботу, спрямовану на запобігання типових помилок у будові словосполучень; розвивати уміння працювати з підручником та таблицями, навички аналізу мовних явищ, логічне мислення, увагу; виховувати культуру мовлення та спілкування.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

 

ХІД УРОКУ:

І. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

 

  • Бесіда:
  • Що вивчає синтаксис?
  • Який розділ мовознавчої науки вивчає вживання розділових знаків?
  • Якими видами зв’язку пов’язуються слова у словосполученні?
  • Як визначити у словосполученні головне та залежне слово?
  • Які словосполучення називаються поширеними, а які непоширеними?
  • Які сполучення слів не належать до словосполучень?
  • Яка конструкція називається реченням?
  • Як визначити граматичну основу речення?
  • Якими частинами мови може бути виражений підмет?
  • Якими частинами мови може бути виражений присудок?
  • Як називаються речення, що мають один головний член речення?

 

II. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення

 

  • Пояснення вчителя.

Граматична помилка — пору­шення правил граматики: помил­ки, що допускаються у творенні форм   слів   (наприклад,   відмі­нюванні змінних частин мови), а також у будові словосполучень і речень. При перевірці письмових робіт позначається літерою Г.

Граматика — розділ науки про мову, що вивчає закономірності й особливості будови  і  форми слів,  словосполучень і речень; включає    в   себе    морфологію (граматичне вчення про слово) і синтаксис (граматичне вчення про словосполучення і речення).

  • Робота на дошці.

                Прочитати   записані   на дошці па­ри словосполучень. Указати слово­сполучення, що містить граматич­ну помилку. Правильно утворене словосполучення записати.

 

1. Опанувати мову: опанувати мо­вою.

2. Оволодіти техніку; оволоді­ти технікою.

3. Докоряти (дорікати) товариша;   докоряти   (дорікати) товаришеві. 

4. Подякувати вчи­тельці: подякувати вчительку.

 

ЗАПАМ'ЯТАТИ.   Правильними   є обидві форми: наголошувати на чому? і наголошувати що?; нехту­вати що? і нехтувати чим?; болить кому? (йому болить душа) болить у кого? (у нього болить душа)

 

 

ІV.  Підведення підсумків уроку. Оцінювання.

VIII. Пояснення домашнього завдання.

        Знайти найпоширеніші випадки порушення правил граматики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №31

Тема: Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. Окличні речення. Пунктуаційна помилка (практично).

Мета: ознайомити учнів із класифікацією речень за метою висловлювання; уточнити поняття про окличне речення; формувати вміння правильно інтонувати речення, уживати розділові знаки в кінці речень; розвивати емоційну сферу, образне й логічне мислення, спостережливість, увагу, культуру усного мовлення, урок засвоєння нового матеріалу.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

 

ХІД УРОКУ:

І. Актуалізація опорних знань.

  • Робота біля дошки.

Записати речення, підкреслити граматичні основи. Визначити речення з двома головними чле­нами та одним головним членом (двоскладні та односкладні).

1. Повіяв легкий вітерець. (Панас Мирний).

2. У повітрі свіжо пахне ран­ком. (М. Доленго).

 3. Ранок. Туман. (Ю. Шешуряк).

4. Щось квіткам шепоче вітер України. . Сосюра)

 

II. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

  • Робота з підручником.

     Усне виконання вправи 112.

 

III. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.

IV. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

 

  • Робота з підручником.

    Опрацювання    таблиці    «Види речень за метою висловлювання» поданої у вправі 113 та теоретич­них відомостей (с. 72).

 

V. Виконання вправ на застосування і закріплення формування вмінь і навичок.

 

  • Робота з підручником.

Усне виконання вправи 115.

             Письмове виконання вправи 116.

 

  • Ознайомлення з новим матеріа­лом, його осмислення.

 

  • Робота з підручником.

    Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 73, риторичні запитання)

 

  • Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування умінь і навичок.

 

  • Робота з підручником.

      Усне виконання вправи 117.

 

  • Ознайомлення з новим матеріа­лом, його осмислення.

 

VІ.  Підведення підсумків уроку. Оцінювання.

VIII. Пояснення домашнього завдання.

          §7 (ст.. 71-73), виконати вправу 114 (усно).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №32

Тема: Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. Окличні речення. Пунктуаційна помилка (практично).

Мета: ознайомити учнів із класифікацією речень за метою висловлювання; уточнити поняття про окличне речення; формувати вміння правильно інтонувати речення, уживати розділові знаки в кінці речень; розвивати емоційну сферу, образне й логічне мислення, спостережливість, увагу, культуру усного мовлення, урок засвоєння нового матеріалу.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

 

ХІД УРОКУ:

І. Актуалізація опорних знань.

  • Робота біля дошки.

      Відгадати загадки. Визначити вид речень (за метою висловлю­вання), сприйнятих на слух, назвати вжиті в них слова, що містять запитання.

1. Хто найдальше бачить? (Розум).

2.  Що старше від розуму? {Увага).

3. Чого не можна наздогнати? (Тіні).

4.  У кого кам'яна сорочка? (У чере­пахи).

5. У якому лісі немає листя? (У бору).

6. Коли собака стає зайцем? (Коли іде поїздом без квитка).

7. Чим вечір закінчується, а ранок починається? (Літерою р).

 

II. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.

IІІ. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

 

  • Робота з підручником.
  • Опрацювання таблиці «Види ре­чень за емоційним  забарвлен­ням», поданої у вправі 118.
  • Пояснення вчителя.                        

Пунктуаційна  помилка —   по­милка, пов'язана з порушенням правил пунктуації. Це може бути пропуск розділового знака, зай­вий розділовий знак або непра­вильний вибір знака. При перевір­ці письмових робіт пунктуаційні помилки позначаються знаком V.

Головна причина допущення пунктуаційних помилок полягає у недостатніх знаннях синтакси­су. Сприяти уникненню пунктуа­ційних помилок може й виразне читання речення, його правиль­не інтонування.

 

IV. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування умінь і навичок.

 

 

 

 

  • Робота з підручником.

                  Усне виконання вправ 119, 120, 121.

 

  • Диктант із коментуванням.

                Прочитати записані речення, правильно їх інтонуючи. Пояс­нити розділові знаки.

1. Пахне хліб. Як тепло пахне хліб! (П. Воронько).

 2. Як пахне хліб? Ви знаєте, як пахне хліб? (Л. Забашта).

3. Хліб-сіль їж, а правду ріж. (Народна творчість).

4. Озираюсь. Де ж гори? Я хочу побачити обіцяні гори! (М. Коцю­бинський).

5. І де взялись ці хвилі сніжиобілі? З яких ясних країн ці чайки налетіли? {Олександр Олесь).

6. Степ! А де йому кінець? Він кінця не має. (М. Познанська).

7. Із чим порівняти траву? (М. Доленго).

8. Не топчіть колосся! (С. Продай).

9. Народ мій є! Народ мій завжди буде! (В. Симоненко).

10. Хто люди ті? Всі родичі мої! (А. Малиш­ко).

11. Ти знайшла свою синю пта­шину? (М. Доленго).

12. Любіть життя. Шануйте кожен день. {П. Воронько).

 

V. Підведення підсумків уроку.

VI. Пояснення домашнього завдання.

    §7, виконати вправу 123. Вивчити таблицю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №33

Тема: Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина.

Мета: поглибити знання учнів про другорядні члени речення; формувати навички розпізнавання їх у реченні, а також відрізняти від головних членів речення; визначати, з яким словом у реченні вони повязані, ставити до них запитання, дати поняття про поширені та непоширені речення; удосконалювати вміння робити синтаксичний аналіз речень; розвивати логічне мислення, увагу; виховувати культуру мовлення та спілкування.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: таблиці «Другорядні члени речення», « підручник.

 

ХІД УРОКУ:

І. Актуалізація опорних знань.

  • Опитування:

(вчитель задає питання кожному учневі по черзі)

  • Що вивчає синтаксис?
  • Що вивчає пунктуація?
  • Яка конструкція називається словосполученням?
  • Які види звязків має словосполучення?
  • Як визначити змістовий звязок?
  • Як визначити граматичний звязок?
  • Як визначити головне та залежне слово у словосполученні?
  • Чим відрізняється поширене словосполучення від непоширеного?
  • Назвіть етапи розбору словосполучення.
  • Яка конструкція називається реченням?
  • Як визначити граматичну основу речення?
  • Якими частинами мови може бути виражений підмет?
  • Якими частинами мови може бути виражений присудок?
  • Як називаються речення, що мають один головний член речення?
  • Як називається вид речень, що стверджують або заперечують думку?
  • Які речення виражають наказ, пораду, прохання, побажання?
  • Які речення виражають питання до всього речення або до окремих його частин?
  • За якою ознакою класифікують речення?
  • Які бувають речення за емоційним забарвленням?

 

ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

  • Робота з підручником.

Письмове виконання вправи 133.

 

 

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

  • Робота з підручником.
  • Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 81).
  • Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 85).

 

 

V. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування умінь і навичок.

  • Робота з підручником
  • Усне виконання вправи 134

 

  • Опрацювання таблиці «Другорядні члени речення»

 

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІI. Пояснення домашнього завдання.

    §8, виконати вправу 135. Вивчити таблицю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №36

Тема: Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина.

Мета: поглибити знання учнів про другорядні члени речення; формувати навички розпізнавання їх у реченні, а також відрізняти від головних членів речення; визначати, з яким словом у реченні вони повязані, ставити до них запитання, дати поняття про поширені та непоширені речення; удосконалювати вміння робити синтаксичний аналіз речень; розвивати логічне мислення, увагу; виховувати культуру мовлення та спілкування.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: таблиці «Другорядні члени речення», підручник.

 

ХІД УРОКУ:

І. Актуалізація опорних знань.

  • Бесіда:
  • Яка конструкція називається реченням?
  • Як визначити граматичну основу речення?
  • Якими частинами мови може бути виражений підмет?
  • Якими частинами мови може бути виражений присудок?
  • Як називаються речення, що мають один головний член речення?
  • З якими членами речення ми познайомилися на минулому уроці?

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

  • Робота з підручником
  • Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 81, другорядні члени речення, додаток).

 

  • Робота біля дошки.

Записати речення. Визначити і підкреслити головні члени речення, а також підкреслити додатки.

1. Прощаються з літом ліси. 2. Бджолою пахне сад. 3. В росі купається трава. 4. І снився каченяті сон. 5. Хвилина годину береже.

 

  • Робота з підручником
  • Письмове виконання вправи 136.

   Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

 

  • Робота з підручником
  • Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 83, другорядні члени речення, означення).
  • Робота біля дошки.

    Записати речення. Визначити і підкреслити головні члени речення, а також підкреслити означення

1. Чорна хмара наступає. 2. Дрібний дощик накрапає. 3. Зійшли зірниченьки ясні. 4. Помандрували козаяеньки красні. 5. Впали рясні роси. 6. Спадають краплі дощові. 7. Сніги упали білі. 8. Прослався білий шлях.

 

  • Робота з підручником
  • Письмове виконання вправ 140, 141.

Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

 

  • Робота з підручником
  • Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 84, другорядні члени речення, обставини).

ІV. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування умінь і навичок.

 

  • Робота біля дошки.

    Записати речення. Визначити і підкреслити головні члени речення, а також підкреслити обставини.

1. Пливе хмарина вранці. 2. Дивилося мовчки море. 3. Зорі висипали на небо. 4. Угору стиха завертає путь. 5. Тут берег вигнувся в підкову.

 

VІ. Підведення підсумків уроків. Оцінювання.

  • Бесіда за запитаннями для самоконтролю (с. 86).

VІІ. Пояснення домашнього завдання.

    §8, виконати вправу 146.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уроки №34-35

Тема: Письмовий докладний переказ розповідного тексту.

Мета: на основі здобутих знань формувати такі текстотворчі вміння: визначати тему й головну думку тексту, з’ясовувати покладений в його основу тип і стиль мовлення, визначати мікротеми тексту в процесі складання плану, самостійно добирати адекватні змістові виражальні засоби мови, письмово відтворювати вихідний зразок; розвивати логічне й образне мислення, пам'ять, (Я влучного слова; збагачувати н уточнювати словниковий запас учнів; виховувати культуру мовлення та спілкування.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення

Обладнання: текст для переказу, пам’ятка «Як працювати з чернеткою».

 

ХІД УРОКУ:

І. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

 

  • Робота з підручником.
  • Усне виконання вправи 110.
  • Виконання вправи 111.

 

  • Робота над переказом нового тексту.

 

 

ТЕКСТ ДЛЯ ПИСЬМОВОГО ДОКЛАДНОГО ПЕРЕКАЗУ

Миколка, Вітя і цуцик

Дорогою додому Миколка й Вітя підібра­ли цуцика. Він сидів у канаві й жалібно ска­вучав.

Кому ж буде цуценя? Довго думали хлоп­чики н вирішили: нехай три Дні живе у Віті, потім три дні у Миколки, потім знову три дні у Віті... Через місяць хлопчики візьмуть цу­цика, винесуть у поле й підуть у різні боки. За ким побіжить - той і господар.

Побудував Миколка для цуцика гарну будку. Тричі на день виносила мама цуцикові суп і котлетку.

У Віті не було ні будки, ні супу, ні котлет­ки. Поклав він біля свого ліжка ряднинку. На ній цуцик і спав. Іноді вночі йому хотілося в

якихось собачих справах надвір, він тихенько торкав лапкою ковдру. Вітя прокидався і і пускав малого. їв цуцик шкуринку, розмочену в гарячій воді.

Через місяці, узяли хлопчики цуцика пішли з ним далеко-далеко в поле. Вийшли на високий пагорб, пустили його і розбіглися у різні боки.

Цуцик побіг за Вітею.                                    (В.Сухомлинський)

 

 

 

  • Бесіда:
    1. Як Цуцик потрапив до Віті й Миколки? Що вирішили хлопці? Як опікувався цуциком Миколка? Як жилося цуцикові у Віті? Чому цуцик побіг за Вітею
    2. До якого типу мовлення належить текст?
    3. Що відображає заголовок - та чи основну думку? Сформулюйте І Знайдіть у тексті найбільш значущі епізоди, а також важливі для розкриття теми й основної думки опорні слова і фрази, виділені жирним шрифтом.
    4. Назвіть основні описані автором події. Для цього визначте мікротем поділивши текст на частини; перечила те, розділяючи їх паузами, і простежте, як розкривається в них тема. Зверніть увагу на те, як починається й закінчується оповідання.
    5. Перечитайте кожен абзац і сформулюйте його провідну думку. Складіть простий план тексту, виділяючи опорні речення або формулюючи провідну думку кожного абзацу чи низки абзаців.

                              Орієнтовний план

 

1. Несподівана знахідка.

2. Справедливе рішення.

3. Сите життя.

4. На хлібі й воді.

5.  Екзамен для цуцика.

6.  Цуцик віддає перевагу Віті.

 

 

ІІІ. Письмова робота на чернетках.

 

  • Індивідуальне вдосконалення чорнових варіантів переказу нового тексту.
  • Переписування відредагованого тексту в зошити.

 

ІV. Підведення підсумків уроку.

V. Упорядкувати переказ, перевірити грамотність написаного за орфографічним словником.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №37

Тема: Особливості побудови опису предмета

Мета: пояснити особливості будови опису предмета; формувати вміння відрізняти опис від інших типів мовлення, створювати опис предмета різних стильових значень; уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів,  розвивати їхнє логічне й образне мислення, пам'ять; виховувати культуру мовлення та спілкування.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення

Обладнання: підручник.

 

ХІД УРОКУ:

І. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

  • Прослухати речення і відповісти на запитання:
    1. Чи уявили ви предмети, прослухавши їхній словесний опис?
    2. Чи змогли б їх намалювати?

 

1. Рушник лляний, білий, півторамет­рової довжини, неширокий, вишитий червоним і чорним. (З журналу).

2. Червоні й чорні ягоди на смак терпкі й солодкі, запашні, як мед. (М.Доленго).

3. Пенал пластмасовий, пофарбований у червоне, синє, блакитне й фіолетове, витягну­тої форми з великими і малими заглибленнями для ручок, олівців і гумки.

 

  • Прослухати загадки, відгадати їх  та   дати   усні   відповіді   на

запитання:

  1. Чи дає поданий у загадці опис предмета повне уявлення про його вигляд?
  2. Чи змогли б ви намалювати цей предмет лише на основі його словесного опису?

 

1. Є у нас в квартирі робот, має робот довгий хобот, їсть без жодної принуки   він   пилюку   і   грязюку. (Пилосос).

2. Сам із вільхи чи із дуба, в роті білі й чорні зуби, до зубів торкнись — готово, ти почуєш спів чудовий. (Рояль).

3. Круглий, як   шар,    зелений,    як    трава, червоний, як кров, солодкий, як мед.   (Кавун).  

4. Куценький, з борідкою, йде не в двері, а діркою. (Ключ).

5.  Химерний,  маленький, бокастий, товстенький, чимось смачним напхався, в окропі скупав­ся, у дірку впав і пропав. (Вареник).

 

  • Робота з підручником.

                      Виконання вправи 124.

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

  • Робота з підручником
  • Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 76).

 

  • Робота з підручником
  • Усне виконання вправи 125.

                   Ознайомлення з новим матеріа­лом, його осмислення.

 

  • Робота з підручником
  • Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 77).

 

ІV. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування умінь і навичок.

 

  • Робота з підручником.
    • Письмове виконання вправи 126.
    • Відгадати загадки, пояснити, «відоме» чи «нове» покладено в їхню основу. Що потрібно відга­дувати — «нове» чи «відоме»?

1. Червона, солодка, пахуча, рос­те низько — до землі близько. (Су­ниця й полуниця).

2. У зеленім кожушку, в кістяній сорочечці, я росту собі в ліску, всім зірвати хочеться. (Горіх).

3. Весною біле, літом зелене, восени жовте, зимою добре. (Груша).

4. Біла, а не сніг; зелена, а не лист; кучерява, а без волосся. (Береза).

  • Усне виконання вправ 128, 129.

    Ознайомлення з новим матеріа­лом, його осмислення.

 

  • Робота з підручником.
  • Опрацювання теоретичного ма­теріалу (с. 79).
  • Усне виконання вправи 130.

 

V. Підведення підсумків уроків. Оцінювання.

VІ. Пояснення домашнього завдання.

    Виконати вправу 131 (письмово), 127 (усно)..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №38

Тема: Контрольне читання мовчки художнього тексту. Види помилок. Робота над виправленням допущених у переказі помилок.

Мета: з'ясувати рівень сформованості комунікативних навичок, зокрема умінь адекватно розуміти прослуханий уперше текст; пояснити типологію помилок, що їх допускають у письмових роботах; підбити підсумки письмових учнівських робіт, опрацювати типові та індивідуальні помилки, допущені у письмовому переказі, спрямувати учнів на індивідуальне опрацювання допущених помилок, закріплювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, розвивати слухову пам'ять. навички самостійної роботи; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення

Обладнання: підручник, таблиця «Види помилок».

 

ХІД УРОКУ:

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Проведення контрольного читання мовчки.

  • інструкція вчителя щодо проведення контрольного читання мовчки, самостійна робота учнів (уважне читання тексту).
  • Проведення тестування.
  • Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як роботу закінчено).

 

ІІІ. Аналіз письмового переказу.

  • Загальне оцінювання вчителем виконаної і письмової роботи (переказу).
  • Аналіз двох-трьох найвдаліших робіт.

 

План аналізу письмового переказу

  1. Чи розкрито в переказі тему переказува­ного тексту.
  2. Чи передано головну думку переказувано­го тексту.
  3. Чи в правильній послідовності переказано зміст.
  4. Чи не пропущено чогось, чи не додано то­го, чого немає в тексті.
  5. Грамотність. Графічне оформлення.    

 

IV. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

 

  • Робота з підручником.
  • Опрацювання таблиці  «Основні види   помилок»,   вміщеної   на

                    форзаці підручника:

 

 

 

ОСНОВНІ ВИДИ ПОМИЛОК

 

Змістові (3)

Не розкрито тему тексту.

Нечітко передано головну думку тексту.

Про щось сказано недостатньо.

Додано щось зайве.

Порушено послідовність викладу.

 

 

Лексичні (Л)

Слово вжито у невластивому йому значенні.

Використано спотворене, перекручене слово. Невиправдано повторюються слово або спільнокореневі слова. Невиправдано

повторюються подібні речення. Ужито зайве

слово. Вжито росіянізм (російське слово

замість українського).

 

Граматичні (Г)

Ужито неправильно утворене слово.

Слово вжите у спотвореній формі.

Слова неправильно поєднано між собою. Неправильно побудовано речення.

 

Орфографічні (І)

Слово написано з порушенням правил

написання літер, що позначають

ненаголошені голосні звуки: приголосні

звуки; звуки, що уподібнюються, вживання

м'якого знака чи апострофа тощо.

Пунктуаційні (V)

Неправильно розставлені розділові знаки

 

 

 

V. Виконання вправ на застосування і закріплення формування вмінь і навичок.

  • 3 двох варіантів записаних на дошці словосполучень вибрати правильний. Записати його. Скориставшись таблицею, ви­значити, яку помилку допущено у відкинутому варіанті.

 

  1. Подякувати вчителя; подякува­ти вчителеві.
  2. Поспішати до їдальні:  поспішати до столової.
  3. Розклад уроків: росклад уроків.
  4. Ходімо додому: пошлі додому.

 

VІ. Колективне опрацювання типових помилок, допущених у переказі.

VІІ. Індивідуальне опрацювання помилок (учні, які впоралися раніше, одержують інше завдання).

VІІІ. Підведення підсумків уроку.

ІХ. Пояснення домашнього завдання.

     Закінчити роботу над помилками, виконати вправу 122 (усно).

Урок №39

Тема: Усний докладний переказ розповідного тексту з елементами опису предмета

Мета: на основі здобутих знань про будову тексту формувати в учнів основні текстотворчі вміння: визначати тему та головну думку тексту, мікротеми тексту у процесі складання його плану, самостійно добирати адекватні змістові виражальні засоби мови, усно відтворювати вихідний текст-зразок, поєднуючи різні типи мовлення; уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів, розвивати логічне й образне мислення, пам'ять, увагу; виховувати любов до українського слова.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення

Обладнання: підручник, текст переказу.

 

ХІД УРОКУ:

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

 

  • Робота з підручником.
  • Усне виконання вправ 149, 150, 151.
  • Виконання вправи  152 у такій послідовності:
    1. Читання тексту.
    2. З'ясування значення слів, що перебува­ють у пасивному словнику учнів.
    3. Визначення теми й головної думки тексту.
    4. Визначення стилю тексту.
    5. З'ясування покладеного в основу тексту типу мовлення та допоміжного типу мовлення.
    6. Колективне складання плану тексту.
    7. Повторне читання тексту.

 

III. Усне переказування учнями тексту.

IV. Підведення підсумків уроку.

V. Пояснення домашнього завдання.

     Виконати вправу 153.

 

РОЗПОВІДНИЙ ТЕКСТ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРЕДМЕТА ДЛЯ УСНОГО ДОКЛАДНОГО ПЕРЕКАЗУ

Журавлина

Це сланкий дрібний кущик з тоненьким довгим стебельцем. Листя за ко­льором мало відрізняється від болотяного моху. Зате дрібні рожеві квітки видно здалеку. Сидять вони на довгих ніжках на самих кінцях гілочок.

Плоди журавлини — чималі червоні ягоди, розміром до 10—12 мм у діаметрі. Вони соковиті, але кислющі.

Та люди охоче їх збирають і купують. Річ у тім, що ягоди дуже корисні Вони містять різні кислоти, мінеральні солі, йод, вітамін С. Лікувальні властивості журавлини добре відомі. Ягоди її здавна використовували при лікуванні цинги, шлункових захворювань.

Ягоди журавлини дуже довго зберігаються. Від псування їх оберігає восковий наліт, яким вони вкриті.

Збирають ягоди журавлини тричі на рік. У вересні ягода ще тверда, але дозріває при зберіганні. Восени, коли вдарять перші морози, ягода смачна й кисла. Ранньою весною, коли зійде перший сніг, ягода стає солодкою, проте швидше псується.

                                                                                   За А. Давидовим; 135 сл.

 

  • Пояснити значення слів: слан­кий (який має стебло, стовбур і гілки, що стеляться по землі), діаметр (відрізок прямої, що проходить через центр кола і сполучає дві його точки; а також довжина цього відрізка), цинга (захворювання, спричинене не­достатньою кількістю вітамінів у їжі).

 

  • Скласти і записати план тексту.

 

 

               Орієнтовний план

1. Сланкий   кущик   з   листям   кольору болотяного моху.

2. Рожеві квіточки.

3. Чималі червоні ягоди.

4. Лікувальні властивості ягід.

5. Ягоди журавлини довго зберігаються.

6. Збирають ягоди тричі на рік.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №40

 

Тема: ТА №3 (тестування) з тем «Словосполучення», «Речення».

 

Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів про головні й другорядні члени речення, закріплювати вміння визначати члени речення; з’ясувати рівень засвоєння знань, сформованості умінь і навичок з тем «Словосполучення» і «Речення»; формувати вміння й навички застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці; удосконалювати навички самостійної роботи; розвивати комунікативні вміння, увагу, уяву, логічне мислення; виховувати любов до рідної мови.

 

Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих знань, набутих умінь і навичок.

 

Обладнання: Зошити для тематичної атестації.

 

ХІД УРОКУ:

І. Повідомлення мети перевірки і способу її проведення.

ІІ. Пояснення порядку проведення тестування.

ІІІ. Виконання учнями тестових завдань.

ІV. Відповіді вчителя на запитання учнів щодо тестування (після того, як зібрано зошити).

V. Підведення підсумків уроку.

VІ. Пояснення домашнього завдання.

     Виконати вправу 148.