П’єса-казка "Івасик Телесик"

Iвасик-Телесик

Дійові особи: Дід, баба, Івасик Телесик, Змія, Зміючка Оленка, гуси, гості Баби Яги

 

Д. От, бабо, вже й старі ми стали.

Б. Швидко промайнули літа.

Д. Промайнули пролетіли.

Б. А дітей, діду, в нас і нема.

Д Сумно на душі , якось.

Б. Поїдь , діду, в ліс, вирубай мені там деревинку, та покладемо її ось в цю колисочку, та й     

    будемо колихати. От буде мені хоч забавка.

Д. Ти, бабо, краще колобка спечи, та поклади його не на вікно холонути, а в оту

     колиску,щоб не втік як минулого разу. А то лисичка наїлась, а ти, діду, іди  тепер в ліс     

     голодний, деревинку рубай.

Б. Дідусю, хочу деревинку, покладу її в колиску та й буду телепати туди-сюди, туди-сюди.

Д. Бабусю, холодно надворі, зима, а тобі деревинку та й деревинку, таке придумала! Піду  

     в ліс, замерзну там, і не буде в тебе ні діда ні деревинки.

Б. Дідусю, любий, хочу деревинку.

Д. Ну добре, добре, бабусю, не сумуй, буде тобі деревинка.

     КОЛИСКОВА( у виконанні бабусі)

    Люлі-люлі, Телесику,

     Наварила кулешику,-

     І з ніжками, і з ручками

     Буду тебе годувати.

Д. Бабо, бабо, а що воно в колисці  плаче?

Б. Ой, дідусю, та це ж деревинка перетворилася на дитинку!

Д. От, бабусю, тепер і в нас дитинка буде, дай но я її потримаю! 

Б. Який славний хлопчик, давай назвемо його Івасиком-Телесиком.

Д. Івасиком-Телесиком то й Івасиком-Телесиком.

Б. Давай но я його погодую, та хай росте швидко.

Д. Тепер клади хай спить.

Б. Ой, дідусю, подивись як він швидко підріс.

Д. І справді швидко як, вже скоро й допомагать нам стареньким буде!

Б. Давай но  ще кулешиком  його погодую.

Д. Клади хай спить та росте.

Т. (встає з коляски, потягається, обіймає дідуся й бабусю)

-Тату, дай мені вудочку і відеречко, та піду я на річку, буду рибку ловити та вас годувати

Д. Добре, синочку, добре, любий, ось тобі вудка, ось тобі відеречко.

Б. Гляди ж, сину, як я кликатиму то іди по бережку, а як хто чужий то тікай далі.                 Б. ( Кладе пиріжки в корзину іде і кличе) :

-Телесику, Телесику!

 Прийди, прийди на бережок,

 Дам тобі їсти й пити

 Т. Це ж моя матінка снідати принесла! Іду, іду матусю, іду, іду!

(віддає бабі рибу, їсть пиріжок, дякує і йде далі ловити рибу).

Зм. Телесику, Телесику!

     Прийди, прийди до бережка,

      Дам тобі їсти й пити.

. Т. Е, ні, це не моєї матінки голос, треба далі рибку ловити

  Б. Телесику, Телесику!

      Прийди, прийди до бережка,

      Дам тобі їсти й пити.

Т. Це ж моя матінка обідати принесла! Іду, іду матусю, іду, іду!

(віддає бабі рибу, їсть пиріжок, дякує і йде далі ловити рибу).

.

      .Зм. Телесику, Телесику!

      Прийди, прийди до бережка,

      Дам тобі їсти й пити.

Т. Е, ні, це не моєї матінки голос, треба далі рибку ловити.

Зм.  Ну що вдієш? Треба йти до коваля просити хай скує мені такий голосок, як у телесикової матері.

-ковалю, ковалю, скуй мені такий голосок як у телесикової мами?

К. –добре, заходь.

Зм. Дякую. Ой як дякую, вік твоєї доброти не забуду!

.Зм. Телесику, Телесику!

      Прийди, прийди до бережка,

      Дам тобі їсти й пити.

Т. Це ж моя матінка снідати принесла! Іду, іду матусю, іду, іду!

Зм. Нарешті, нарешті, іди, іди, мій хороший, іди, іди мій солоденький хлопчику!

Т. Мамо та де жви?

Зм. Та тут я, тут! (хапає Телесика і тягне додому)

• Зміючко Оленко, відчини!
• Зміючко Оленко, натопи піч так, щоб, аж каміння розпадалось, та спечи мені Телесика, спеціями притруси, щоб смачніший був, а я піду гостей гукати та будемо гуляти.
• Все второпала?
• Дивись, щоб не підгорів!

Ол.-Сідай, Телесику на лопату!

Т. –Коли ж я не вмію,-як його сідати!

Ол. –Та вже сідай!

Т.-Отак?

Ол.-Та ні,  весь сідай!

Т-Отак?

Ол. –Кажу ж увесь сідай!

Т. –Отак?

Ол.-Отак.

Т.-Отак, капосна Оленко,Краще ти спечись у печі, можливо твоє м′ясце смачніше аніж моє!

-Де б  же його заховатись?

-Мабуть потрібно залізти на ось оцю велику деревину! (залазить)

Зм. Чую, чую, смачно пахне,

Г.-Давай уже швидше обідати будемо!

Г-я хочу ніжку

Г.- А я  ручку

Г –Ой яке смачне, соковите

Г- Яке  запашне!
Г.-Ох і смачне Телесикове  м′сце!

Зм.-Поїли, пішли качатися!

Г.-Пішли, пішли

Зм.-Покочуся, повалюся, Телесикового  м′ясця наївшись!

Т.- Покотіться, поваліться , Оленчиного м′ясця  наївшись!

Г.- «Що воно таке!»

--Мабуть почулося.

Г.-Покочуся, повалюся, Телесикового м′ясця  наївшись!

Т,-Ага, покотіться, поваліться, Оленчиного м′ясця  наївшись.

Г.-Та що воно таке?

Г.-Та кажу ж щось вчувається.

Г.-Та ні, я щось чув.

Г.-Давай, оглянемо місцевість!

Зм.- Дивіться, та це ж Телесик на  дереві заховався!

Г.- А кого ж ми тоді з′їли?

Зм.-Ой лишенько, та цж він мою Оленку спік!

Г.-Зараз ми тебе дістанемо!(трясуть дерво, а потім починають гризти)

Г-У мене вже зуби затупились!

Г.-Що ж робити? Пішли до коваля будемо зуби точити.

Г.- Пішли!(разом біжать до коваля)

Г.-Ковалю, ковалю, скуй нам такі зуби щоб отого явора перегризти!

К. – добре.

Т.-Гуси, гуси,гусенята!

  -Візьміть мене на крилята

Та понесіть до батенька,

А в батенька їсти й пити,

Ще й хороше походити!

.Г..-Нехай тебе середні візьмуть!

Г. (повертаються, знову гризуть дерево та знову йдуть до коваля)

Г.- Нехай тебе задні візьмуть!

Т-Гуси, гуси, гусенята

Візьміть мене на крилята

Та  понесіть до батенька,

А в батенька -їсти й пити,

Ще й хороше походити!

Г.- нехай тебе задні візьмуть

   Т-Гуси, гуси, гусенята

Візьміть мене на крилята

Та  понесіть до батенька,

А в батенька -їсти й пити,

Ще й хороше походити!

Г. –Нехай тебе  заднє візьме!

Т.-Гуся, гуся, Гусенятко!

   -Візьми мене на крилятко

   -Та понеси до батенька,

   -А в батенька-їсти й пити,

   -Ще й хороше походити

Г.Сідай!

Зм.-От вражий Телесик, утік таки!

Б. це тобі діду, пиріжок, а це мені!

Т. –А мені!

Б –Це тобі, діду,а це мені!

Т.-А мені!

Б.-ти щось чув?

Д.-це мабуть так учувається.

Б.-Це тобі , діду, а це мені!

Т. А мені?

Д.- та ні таки щось озивається, пішли глянемо.

(радіють, обіймають Телесика)

Б.Ой , он гусятко ходить, піду заріжу

Т.-Ні мамо не ріжте його, а нагодуйте! Коли б не воно ,то я б у вас і не був!

(всі артисти разом виходять на сцену, кланяються,хором « От вам казочка, а нам бубликів в′язочка»).

.