Парний урок- подорож "Українські Карпати"

Урок

Тема.  Українські Карпати.

  Мета: сфорувати в учнів систему знань про Українські Карпати, особливості географічного положення, клімат, рельєф, рослинний і тваринний світ; стимулювати учнів до самостійного пошуку та аналізу необхідної  інформації; удосконалювати прийоми роботи з різноманітними джерелами знань;  розглянути відмінності ландшафтів висотних  поясів Карпат; удосконалювати практичні навички роботи з картами,  схемами,  розвивати навички й уміння порівнювати, аналізувати, робити висновки; виховувати любов до природи. 

Тип уроку: парний урок – подорож.

Обладнання: фізична карта України, атласи, підручник, краєвиди Карпат, повідомлення, додаткові матеріали, комп’ютер, презентації, виставка

                       народних промислів гуцульського краю, відеофрагмент (висотна

                       поясність Карпат), записи пісень « Там де гори, полонини», «Гуцульщина».

На дошці епіграф:                                    

                                                        Долини та гори,

                                                        хребтів перекати,

                                                        джерел кришталева сльоза…

                                                        Карпати, Карпати,

                                                        Гуцульського краю довічна краса.

                                                                                            Д. Луценко.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

   Перевірка підготовки учнів до уроку.  Ознайомлення з обладнанням і формами роботи на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

    Бесіда.

      1. Що таке природний комплекс? З яких компонентів він складається.

      2. Чому змінюється ПК

      3. Які природні зони виділяють у межах України?

      4. Які ви знаєте одиниці фізико- географічного районування     

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  Учитель. Ми мандруємо сьогодні в гори, але в які саме ви дізнаєтесь з  легенди.

ЛЕГЕНДА ПРО КАРПАТСЬКІ ГОРИ.

Карпо служив у пана Силуна,

Служив два роки третя йшла весна

Аж хтось переповів, що вдома горе:

Матуся вже півроку дуже хвора.

Карпо до пана: « Я від вас піду».

Розповідає про свою біду,

Мовляв чекає вдома хвора мати,

І просить за свою роботу плати.

Силун розгнівався, аж по багрів:

« Просити плати в мене ти посмів?!

Так ось тримай!» - і, вдаривши поліном,

Загнав Карпа у землю по коліна.

«Працюй! А то не довго до біди!»

Але й Карпо був хлопцем хоч куди!

Він вдарив теж, а силу гнів подвоїв

Силун пішов під землю з головою!

Він рвавсь наверх, ревів, ревів, неначе звір.

«Тепер тобі кінець, - кричав, - повір!».

Сама земля допомогла Карпові:

Тримала міцно ноги Силунові.

Горою наросла над ним вона:

Земля не відпускала Силуна.

Він, кажуть, під горою ще і досі,

Там мабуть вже старий і кволий зовсім…

А гори ті Карпатськими зовуть.

Легенди довше за людей живуть.

Спливає час, як згір вода збігає,

Ім’я Карпа в легенді зберігає.

       Учитель Діти, то в які гори ми з вами помандруємо? Отже, на сьогоднішньому уроці ми з вами подорожуємо до Карпат, побуваємо на найвищих вершинах Карпатських гір, вивчимо екзотичну рослинність цієї місцевості, дізнаємось про тваринний світ, а також про працю людей та відпочинок.

    Карпати-це своєрідний музей, де зберігаються важливі геологічні документи створені природою. Це один з наймальовничіших регіонів України, чиї гірські краєвиди неповторні. Отож розпочинаємо нашу подорож. Виведіть на екран монітору тему уроку і запишіть у зошит.

             Слайд 1.  Українські Карпати. Географічне положення та характеристика природних  компонентів.

IV. Вивчення нового матеріалу.

       Учитель. На попередньому уроці  учні були поділені на пари і отримали випереджальні завдання. Зараз вони доповідатимуть про результати своїх досліджень.

      Зверніть увагу (запис на дошці)

     Перевали, лавини, селі, карсти, паводки, полонини.           

  Слайд 2.  Подивіться на екран комп’ютера. На уроці ви повинні  виконати таку роботу:

1. Здійснити уявну подорож до природного комплексу Українських Карпат.
2. Навчитися характеризувати Карпати за типовим планом.
3. Скласти порівняльну характеристику природно-територіальних комплексів Українських Карпат.
4. Самостійно зробити висновок про спільні і відмінні риси природи.  
5. Охарактеризувати природні області Карпат.
6. Розглянути особливості висотної поясності.
7. Прослухати інформацію про природоохоронні території.

Отож розпочинаємо нашу подорож.

  Учитель роздає учням карточки із завданнями.

   Завдання географам.        

  1. За картами атласу охарактеризуйте географічне положення  Українських Карпат    за планом:

              а) у якій частині України розташовані, площа, де проходить  межа;

              б) напрям простягання;

              в) протяжність у межах України, ширина;

 2. Які первали розміщені на території Карпат?

 3. До  яких гір за висотою та віком можна віднести Карпати?

 4. Які особливості рельєфу гір? З яких 4-х основних пасом вони складаються? 

     Які схили крутіші, а які пологіші?

Слайд 3-10.

    Завдання геологам.

1. За геологічною і тектонічною картами визначте коли утворилися гори.

2. Де в Карпатах пасмо гір вулканічного походження?

3.  Якими гірськими породами  складені гори?

Загадки. Карпати багаті на корисні копалини, а які саме ви дізнаєтесь відгадавши загадки:

Масляниста рідина,

З різким запахом вона,

Темно – бурий колір має,

Під землею залягає,

Чорним золотом її

Звуть всі люди на землі,

Бо вона корисна дуже.

З неї роблять, любий друже,

Газ, бензин, машинне масло,

Фарбу, гуму і пластмаси. ( нафта).

До складу гуми і пластмас,

Бензину входить він,

На жаль, не видимий для нас.

З далеких свердловин,

По трубах, із глибин землі,

Приходить в дім до нас

Безбарвне паливо, легкий

Наш друг …. ( природний газ).

Камінь я, гірська порода,

Я – також дитя природи.

Я – зернистий і твердий,

Я – матеріал міцний!

Можна пам’ятник зробити,

Коли треба роздробити.

Я згоджуся на бруківку,

Для спорудження будинків.

Я не мармур, не магніт,

Я такий собі….(граніт).

Із землі її дістали,

Потім форму додали,

У гарячу піч поклали

І нове ім’я дали. ( цегла і глина).

Завдання кліматологам. 

1.Які особливості клімату Карпат?

2. Як за показниками температури і опадів змінюється клімат у Передкарпатті, Карпатах, Закарпатті? (Використовуйте карти, температури, селі, опадів,)

3. Яка особливість снігового покриву регіону? В якій частині Карпат                            найбільш поширені лавини (карта).

 Слайд 11-15.

Завдання гідрологам.

1. За фізичною картою встановіть, які річки протікають у Карпатах,  покажіть їх на карті.

2. Який характер течії річок? Яке їх живлення та який режим?

3. Як використовуються річки Карпат?

4. Які стихійні явища часто спостерігаються в Закарпатті? (Аналіз карти  паводки)

5. Які озера  є в горах? 

6. Які водоспади на території Карпат ( Показ малюнків)

7. Чи є в Карпатах підземні води?

Слайд 16-23.

Фізкультхвилинка. Трішки ми попрацювали, а зараз відпочинемо і послухаємо інфрмацію яку підготували етнографи легенди про річку Прут, озеро Синевир, Говерлу.

Завдання грунтознавцям.

 1. За картами атласу  визначити які типи грунтів поширені в Карпатах?

2. Які несприятливі природні процеси поширені на території Карпат?

Завдання біологам.

1. Які типи рослинності характерні для Передкарпаття, Карпат,  Закарпаття? 

2. Які представники тваринного світу зустрічаються в Карпатах

                            (Демонстрація малюнків) Слайд 24-30.

3. Назвіть ендеміки, реліктові рослини Карпат.

4. Які рослини і тварини занесені до Червоної книги?

5. Що називають полонинами? (Звучить уривок пісні «Там де гори, й полонини»)

Слайд 31-36.

V.  Закріплення вивченого матеріалу.

     Експрес – тест

1. Встановіть відповідність між назвами гірських пасм Українських Карпат і назвами географічних об’єктів, що їм відповідають:

Пасмо                                                          Об’єкт

1. Зовнішнє;                                        А. г. Говерла;
2. Полонинсько-                                 Б. г. Горгани;  

Чорногорське;                                В. Чивчинські гори;

3. Полонинсько-                                 Г. Верховинський хребет;

Рахівське; Д. Іршавська улоговина

4. Вулканічне.

2. В яку епоху сформувалися гори Карпати?

а) герцинську;             в) альпійську;

б) каледонську;  г) сучасну.

3. Як називається найвищий масив Українських Карпат?

а) Горгани;   б) Бескиди; в) Чорногора;

г) Чивчинські гори.
 

     4. Безлісі гірські вершини Карпат називаються:

          а) яйли;  б) полонини; в) сирти; г)гольці.

     5. Яке найбільше за площею озеро Українських Карпат?

           а) Пулемецьке; в) Бребенескул;

           а) Свитязь;  г) Синевир.

     6. Площа Українських Карпат становить:

           а) 40 тис.км; в) 30 тис.км.

           б) 24 тис.км;

      7. Українські Карпати за віком:

          а) молоді;   б) старі.

     8. Де в Карпатах випадає найбільше опадів?

          а) Березне- Ліпшанська долина; в) г.Говерла;

          б) Стрийсько-Сянська верховина; г) Горгани.

    9. Серед річок не бере початок у Карпатах:

           а) Тиса; в) Салгир;

           б) Лімниця; г) Уж.

  Завдання. Користуючись географічними картами, порівняйте природно-    територіальні комплекси Передкарпаття, Карпат, Закарпаття.

  Запитання.

1. Які спільні і відмінні риси природних компонентів Карпат?
2. Чим відрізняють райони Передкарпаття, Карпат, Закарпаття? 

                                                  Частина 2  

Звучить пісня Гуцульщина.  

    Учитель. Змійкою в’ється вгору плай. Серед смарагдових лісів у голубінь небес струменить димок. Звідки він народжується? Із граджі, типової гуцульської хатини. Завітаймо сюди. Чим вона нас пригостить? А пачастує  нас ця гостина оселя давніми традиціями, звичаями, і смачними стравами.

 Слайд 1.  

Запрошуємо гуцулів (дівчинка і хлопчик).

Розповідь. 

Учень.   Яскравою етнографічною особливістю відзначається карпатська зона. Вона поділяється на історико-етнографічні райони: Гуцульщина, Бойківщина, Лемківщина. Гуцульщина- це край який найбільше відображений у мистецтві. Це східна частина Українських Карпат. Здавна гуцули займалися різними ремеслами: ткацтвом, обробленям вовни, лозоплетінням, вишивками, лісорубством, керамікою.                                 Одяг гуцулів відзначався мальовничістю, колоритністю і мистецьким смаком.

На гуцулові була біла сорочка власного виробу, з переду вишита, спущена по штанях портіницях, підперезаний поясом чересом, на ногах ходаки або постоли, ноги у вовняних панчохах – капчурах, через плече торба – тобівка, киптар –кожушок, на голові кресаня з гальоном, у юнаків топірець – бартка, пістолі з різбленими рукоятами.

      Слайд 2-3.

  Учениця. Красиве і було вбрання дівчат. В коси дівчата уплітали жовті попілки, одягнені у вишиті сорочки з плечиками, вишиті киптарики, багатоклинові свити (спідниці), ткані фартухи. А який неповторний є гуцульський фолькльор і танець. У гуцульських селах лунала пісня круглорічно. Співали усі: і молоді і старші люди. Пісня була і є супутницею народу і в радості і в горі. Як і багато пісень Гуцульщини,чарівними є коломийки які чарують душу тим, що в них почуття, прагнення, настрої, доля людини вдало порівнюються з опоетизованими образами та явищами рідної гуцулам природи: червоної калини, зеленого дуба, зеленого явора, високої смерічки, бистрої річки, зеленого барвінку, срібної роси, буйного вітру, сивої зозулі...

  У цій місцевості побутує близько десяти тисяч традиційних коломийкових мелодій. Різні коломийки можна співати на одну мелодію і навпаки. Але гуцули завжди підбирають мелодію відповідно до тексту. Ось послухайте уривок:

 Ой війду я на Говерлу та й затрембітаю,
Аби вчули вівчарики на десєту стаю.
Пішли вівці в полонинку наперед біленькі,
А за ними вівчарики самі молоденькі.
Пішли вівці в полонинку, а ягнєтка бліют,
Ба що наші вівчарики в полонинці діют.
Ой війду я в полонинку, стану на кедринку,
Вівчар вівці завертає та й грає в телинку.
Ой піду я в полонинку, в полонинці гаразд,
Не вернусі, файна любко, з полонинки зараз.
Ой якби то не коровки та й не білі вівці,
Не були би в полонинці молоді леґінці.
Ой якби то не коровки та й не овечєта,
Не були би в полонинці молоді дівчєта.
 

Учень. Великим і найбільшим святом для місцевих жителів є проводи гуцульських пастухів на віддалені гірські пасовища — полонини для випасу худоби.

Вихід на полонину відбувається в травні і триває аж до вересня. Умови життя пастухів на полонині важкі: у високогір’ї часті холоди, два з трьох днів — дощові, нерідко серед літа випадає сніг. Праця триває від світанку до ночі, і все ж кожен гуцул мріє стати полонинником.

Три речі, які характеризують життя гуцульських пастухів — це бринза, трембіта і ватра. Під полонинські наспіви ватаг запалює вогнище — ватру, а парубки танцюють гуцульський ритуальний чоловічий танець «Аркан» з маленькими топірцями в руках. Вівчарі пригощають усіх бажаючих будзом і вурдою. Завершуються проводи святковим концертом.

Учениця.  Багатою і різноманітною була карпатська кухня. У карпатських селах пекли хліб  - крачун, який лежав на столі, найпоширенішою стравою був борщ, з буряка, капусти, щавлю, існує прислівя «Борщ-найстарша страва». Картопля була другим хлібом яку пекли у лушпині. З картоплі пекли булочки, балабухи, основною стравою і тепер є мамалига або банош (кукурудзяна каша). Поширеною їжею були вареники з бринзею (овечим сиром). 

     А щоб відчути смак гуцульщини пригостимо  вас місцевими стравами (частування гостей бринзою, мамалигою з лісницями).

  Учень. Бойки населяли центральну частину Карпат. Одяг бойків відзначається біднішою гамою кольорів ніж гуцулів і лемків, хоча вони відрізнялися майстрами які будували шедеври з дерева особливо церкви.

Лемки – найвідаленіший край. Поселення їх були у долинах річок, хати будували великі і довгі з буку або смереки. Всі предмети одягу мали естетичний смак. Жінки були одіті красиво, охайно, відповідно до традицій. Займалися переважно хліборобством, гончарством..

 Слайд 4-6.

Вчитель.  Зверніть увагу на дошку перед вами портрети. Що вони вам говорять?   

(Коцюбинський , І. Франко, О. Кобилянська, М.Шашкевич, М.Черемшина, І.Вільде, Ю. Федькович).

  Отже наша подорож продовжується. Давайте з вами  розглянемо і поспостерігаємо як змінюється природа Карпат  з висотою. Своїми вершинами гори нам розкривають географічні пояси й надають можливість побувати в різних природних зонах, які називаються висотними поясами.

  Робота  з підручником (ст.188) і практичним зошитом (ст.25).

Завдання.

Позначити на схемі види рослин, найбільш характерні для різних висот. Використовуючи умовні позначення.

Запитання.

1. Чи змінюється рослинність з висотою? І чому?
2. У якому регіоні Українських Карпат найповніше виражена висотна поясність? 

        Перегляд фрагменту сходження на Говерлу.

У Карпатах виділяють низку природних областей.

 Робота з підручником (в парах) ст.189.

Дати характеристику природної області  і заповнити таблицю.

1. Передкарпатська височинна область.
2. Зовнішньокарпатська область.
3. Вододільно-Верховинська область.
4. Полонинсько-Чорногорська область.
5. Рахівсько-Чивчинська область.
6. Вулканічно-Карпатська область.
7. Закарпатсько низовинна лісолучна область.

Запитання. Як ви думаєте, що потрібно зробити, щоб зберегти цю унікальну природу Карпат? (Створити природоохоронні території).

  Подорож заповідними місцями Карпат. Повідомлення учнів робота з картою.

1. Карпатський біосферний заповідник.
2. Заповідник Горгани.
3. Національний природний парк Вижницький.
4. Національний природний парк Синевир.
5. Парк Сколівські Бескиди.
6. Карпатський природний парк.

7. Заповідний масив «Долина нарцисів» 

VI. Підсумок уроку.

     Проблемне питання.

У чому ж краса Українських Карпат?

Виставлення оцінок.

VII. Домашнє завдання.

   Написати твір мініатюру по темі: « Карпати очима дітей», « Моя перша подорож в Карпати».

Оціночний лист учня