Патріотизм і ностальгія за далекою батьківщиною як провідний настрій «Кримських сонетів» (сонети №8 «Гробниця Потоцької», №14 «Пілігрим»)

Тема. Патріотизм і ностальгія за далекою батьківщиною як провідний настрій «Кримських сонетів»  (сонети  №8  «Гробниця  Потоцької», №14  «Пілігрим»)

Мета: продовжити  ознайомлення  з  поезіями  А. Міцкевича, удосконалювати  вміння  виразно  читати  поетичний  текст, аналізувати  його, висловлювати  власні  враження  від  прочитаного, будувати аргументовані висловлювання; навчати вдумливого читання ліричних творів; розвивати  образне  мислення, словесне  малювання, творчу  уяву, усне  мовлення; вчити працювати в групі; виховувати любов  до  вітчизни, повагу до чужих почуттів, внутрішнього  світу  людини, захоплення  красою  мистецтва.

Тип уроку: урок  формування  й  удосконалення  знань, умінь  і  навичок.

Обладнання: аудіозаписи, мультимедійна  презентація, роздавальний  матеріал.

Методи, прийоми  і  форми  роботи: слово  вчителя, виразне  читання, декламування  поезій, мовчазне  читання, словесне  малювання, бесіда, словникова  робота, постановка  і  розв’язання  проблемного  питання, інтерактивні  вправи.

 

 Що  залишилося в  пам'яті

після  подорожі, міститься в  сонетах.

Адам  Міцкевич

Хто  хоче  зрозуміти  поета,

повинен  побувати  в  поетовій  країні.

Й. Ґете

 

ПЕРЕБІГ  УРОКУ:

 

І. Забезпечення  емоційної  готовності  до  уроку.

Інтерактивна  вправа  «Кольоровий  настрій»

•     Дорогі  діти! Перед  тим, як  ми  почнемо  нашу  роботу, пропоную  вам  прослухати наступну  музичну  композицію  і  після  її  прослуховування  спробувати  визначити  свої  емоції  та  настрій, які  вона  викликала  у  вас. Але  їх  потрібно  передати  не  просто  словами, а  за  допомогою  кольорів. 

Звучить  музична  композиція.

•     Отже, який  настрій  вам  створила  ця  мелодія? Які  б  кольори  ви  підібрали, щоб  передати  його?

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Інтерактивна  вправа  «Словесний  пін-понг».

Бесіда  на  повторення  вивченого

1.    Пригадайте, який  ліричний  твір  називається  сонетом? (Сонет (італ. sonetto  – звучання)  –  ліричний  вірш,  який  складається  з  14  рядків  5-стопного  чи  6-стопного  ямба).
2.    Де і  коли з’явився сонет, і  з  чиїми  іменами  пов'язаний? (В Італії, очевидно,  на  початку XIII століття, пов’язаний  із  творчістю  Данте  та  Петрарки).
3.    Хто з  поетів працював у   цьому жанрі? (Ф. Петрарка, В. Шекспір, І.Франко, М. Рильський, Є. Маланюк, А.  Малишко та ін.).
4.    Збірку «Кримські сонети» літературознавці визначають як … сонетний цикл.

5. Сонетний цикл – це …  низка віршів, об’єднаних  спільною  ідеєю.  До складу сонетного циклу входять твори, об'єднані спільним жанром (сонет), спільною думкою, настроєм  та, як правило, образом  ліричного  героя.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вступне  слово  вчителя. Сьогодні  ми  з  вами  знову  вирушаємо  у  путь  до  далекого  Криму. І  зможемо  ще  раз  подивитись  на  нього  очима  великого  польського  поета  А. Міцкевича.

Як  ви  пам’ятаєте, цикл «Кримські сонети», до  якого входить 18 віршів, написаний Міцкевичем під враженням двомісячної подорожі Кримом. «Що залишилося в пам'яті після подорожі, міститься в сонетах», – казав поет, захоплений романтичними кримськими пейзажами: дикими горами, вічнозеленою рослинністю та скелястим узбережжям Чорного моря. Спочатку  Міцкевич  хотів  написати романтичну поему в «східному дусі», але пізніше вирішив створити цикл сонетів, об'єднаних образом героя-мандрівника, який  бачить  новий  і  незвичний  світ  очима  поета.

Епіграфом до циклу Міцкевич узяв рядок з вірша Ґете: «Хто хоче зрозуміти поета, повинен побувати в поетовій країні». Щоб  зрозуміти  творчість  поета необхідно  збагнути  духовний  світ  митця,  його  інтереси  й  прагнення,  що  і складають  «поетову країну». Саме  цими  словами  Адам  Міцкевич  одразу  дав  зрозуміти, що задум циклу пов'язаний з його батьківщиною, а не з Кримом. Про патріотизм і ностальгію за далекою батьківщиною як провідний настрій «Кримських сонетів» ми сьогодні  поговоримо, аналізуючи  наступні  твори  поета.

IV. Оголошення  теми  й  мети  уроку.

•     Тому  прошу  розгорнути  ваші  зошити  і  записати  тему  та  епіграфи.

(Учні  записують тему  та  епіграфи  в  зошити).

•     А  що  ви  очікуєте  від  сьогоднішнього  уроку? Спробуйте  самостійно  сформулювати  мету  нашого  уроку.

Очікувані  відповіді:

Від  нової  зустрічі  з  А. Міцкевичом  я  очікую:   

•     дізнатися  більше  про  його  творчість; 
•     виразно  навчитись  читати, аналізувати  сонети, глибше  пізнати  їх  зміст; 
•     відкрити  для  себе  поетичний  світ  митця;
•     продовжити  ознайомлення  з  поезіями  А. Міцкевича;
•     удосконалити  вміння  виразно  читати  поетичний  текст, аналізувати  його;
•     висловлювати  власні  враження  від  прочитаного;
•     будувати  аргументовані висловлювання;
•     навчитись вдумливого  читання ліричних творів.

V. Робота  над  темою  уроку.

 1. Вступне слово вчителя

– Як уже було сказано  на  попередньому  уроці, головним героєм «Кримських сонетів»  є  мандрівник-пілігрим. Буйна  природа  Криму – це фон  його роздумів, спільниця  його  тривожних  снів, джерело  жаданої  душевної  рівноваги. Уже  в  прелюдії  до  циклу – в «Акерманських степах»  –  ліричний герой так напружує слух, що міг би почути голос з батьківщини. Цей  образ  вітчизни  з  ним  скрізь: і  коли  він  оповідає  про  плавання морем, і  коли  оплакує  жертви  ханського свавілля. Йому навіть здається, що рої ясних зірок, якими всіяний увесь  Чумацький Шлях, – то сльози польки – бранки, вияв  її  пекельної  туги  за  рідним  краєм.  ???????

 Нашим  проблемним  запитання, на  яке  ви  спробуєте  дати  відповідь  в  кінці  уроку,  є  «Чи  можна  вважати  «Кримські  сонети»  А. Міцкевича  не  лише  щоденником  подорожі, але  й  щоденником  душі?»  (запишіть  проблемне  запитання  у  зошити).

VІ. Виразне  читання  поезії   «Гробниця  Потоцької»  у   перекладі   М.Рильського  (вчителем).

Читання  мовчки  поезії учнями.

Завдання. Уважно прочитати  та  дати  відповіді  на  запитання.

Примітка. Учні, які знають і читають сонет напам'ять, отримують оцінку ще й за виразне читання напам'ять.

Сонет № 8  ГРОБНИЦЯ ПОТОЦЬКОЇ

Зів'яла ти в краю, заквітчанім весною,

Трояндо молода, бо линули в імлі

Від тебе юні дні, злотисті мотилі,

І спогадів черву лишали за собою.

Чому так світяться громадою ясною

Зірки, до польської обернені землі?

Чи то не погляд твій, в печалі, у жалі,

Сліди повипікав огненною сльозою?

 

О полько! Як і ти, я вмру на чужині.

Хай приязна рука мене хоч поховає!

Тут мандрівці ведуть розмови негучні,

 

І вчую я слова, що чув у ріднім краї,

Поет, складаючи тобі на честь пісні,

Побачить гроб і мій — для мене заспіває.

                                         (Переклад М. Рильського)

VІІ. Бесіда  за  прочитаним.

•     Чому  цей  сонет  має  таку  назву? Хто  така  ця  дівчина  Потоцька, що  нам  відомо  про  неї?  (випереджувальне  завдання)

У Криму ще  й  до цього часу згадують красунь з роду Потоцьких – Софію, Марію…

На честь Софії створено диво-парк в Умані, який так і називається Софіївкою, сонет «Гробниця Потоцької»  створено на честь Марії.  В основу сюжету лягла легенда про чарівну Марію з роду Потоцьких, яка нібито потрапила до гарему Гірея, який до нестями в неї закохався.

Але, на жаль, про життя Марії Потоцької нам майже нічого не відомо, крім того, що  поховали її на ханському цвинтарі, за стінами ханського палацу.

І от Міцкевич, молодий, закоханий, побачивши цю гробницю, пише сонет, у якому відчувається подібність долі поета з долею Марії Потоцької.

Коментар. В основі сюжету — поширена в той час у Криму легенда про гробницю, збудовану ханом Керим-Гіреєм для своєї наложниці. За однією з версій легенди, вона була полькою із княжої родини Потоцьких. Поет використав легенду для порівняння долі мандрівника — вигнанця, відірваного від батьківщини, з долею прекрасної польки, яка  так і померла на чужині.

Слайд  (із  подорожніх  записів  А. Міцкевича).

Аналіз  сонету „Гробниця Потоцької”

• До кого звертається поет і кому він адресує своє поетичне послання?
• Як образно називає він молоду жінку?
• Про що мріяла графиня у чужому краю? Чому спогади ятрять душу?
• Яка  основна  думка  твору? (Чужина –  це  духовна  неволя).
•     Який  прийом  використовує  автор  у побудові  вірша?  (Сонет  побудований  за принципом контрасту. Прекрасна природа протиставляється смертній печалі).
•     У чому своєрідність форми оповіді і композиції вірша? (Два катрени написані у формі розмови з померлою княгинею; два тривірші виводять на паралель між долею княгині і долею автора твору).
•     Яка головна ідея сонета «Гробниця Потоцької»? Які почуття відобразилися в цьому творі?
•     Що спільного у долі Потоцької і Міцкевича? (Туга, неволя, розпач, відірваність від рідної землі).
• Як  доля  Марії  Потоцької  переплітається  з   долею  ліричного  героя  вірша? 

(Марія  Потоцька  «зів’яла,  мов  троянда  молода»,  в  гаремі  хана  від  туги  за батьківщиною. Серце ліричного героя теж «в’яне» від розлуки з  вітчизною. У відображенні страждань ліричного героя бачимо тяжку долю поета-вигнанця)

•     За допомогою яких художніх засобів автором зображена головна героїня? Яка роль  належить центральному образу-символу – „троянда молода”? 
•        Які засоби художньої виразності використовує автор? (Епітети «трояндо молода», «юні дні», «злотисті  мотилі», «громадою  ясною», «польської  землі», «огненною сльозою»; метафори  «зірки, обернені  до  польської  землі», «погляд, «повипікав сліди»).
•     Якими почуттями переповнений ліричний герой? Чому автор акцентує увагу на тому, що  Марія Потоцька – полька?
• Що може бути розрадою поетові на чужині?
•     Яку роль у створенні настрою вірша відіграють фігури поетичного синтаксису: риторичні запитання, окличні речення, звертання, інверсії?
• Які рядки твору підкреслюють відданість героя рідному краю? («Зірки, обернені  до  польської  землі…»).
• Який загальний настрій сонета? (Сумний, меланхолійний).
• Які  б  кольори  ви  дібрали, щоб  намалювати  цей  настрій?

 

VIII. Робота  над  твором.

У  кожного  з  вас  на  парті  є  «Схема  художнього  аналізу  сонета  «Гробниця  Потоцької». На  основі  щойно  почутого  спробуйте  проаналізувати  цю  поезію  письмово. Для  цього  ви  умовно  поділитесь  на  2  групи: 1-й  варіант  – «Теоретики» визначають  і  записують  тему, ідею  та  проблематику  твору, а  2-й  варіант – «Лірики», шукають  засоби  художньої  виразності.

Тема: розповідь про полонянку-польку, яка померла в неволі, та сум поета за своєю країною.

Ідея:

Проблеми

1. Людина і  суспільство.
2. Нерівноправність.
3. Добро  і  зло.

Звертання: о полько!

Порівняння: дівчина  з  трояндою.

 

     Прослухайте вірш  мовою  оригіналу:

                 GRÓB POTOCKIÉJ
       W kraju wiosny pomiędzy rozkosznemi sady
       Uwiędłaś młoda różo! bo przeszłości chwile,
       Ulatując od ciebie jak złote motyle,
       Rzuciły w głębi serca pamiątek owady.
            Tam na północ ku Polsce świécą gwiazd gromady,
            Dlaczegoż na téj drodze błyszczy się ich tyle?
            Czy wzrok twój ognia pełen nim zgasnął w mogile,
            Tam wiecznie lecąc jasne powypalał ślady?
       Polko, i ja dni skończę w samotnéj żałobie;
       Tu niech mi garstkę ziemi dłoń przyjazna rzuci.
       Podróżni często przy twym rozmawiają grobie,
            I mnie wtenczas dźwięk mowy rodzinnéj ocuci;
            I wieszcz samotną piosnkę dumając o tobie,
            Ujrzy bliską mogiłę, i dla mnie zanuci.

 

ІX. Образ ліричного героя циклу «Кримські сонети» найповніше розкривається у вірші «Пілігрим». Герой А. Міцкевича – ніби в центрі світу й одночасно – над ним, над цим світом, щоб зрозуміти святі істини та сенс буття. Заради цього він і вирушив у далеку мандрівку.

          Виразне  читання  поезії   «Пілігрим»  у   перекладі   М.Рильського  (вчителем).

         Читання  мовчки  поезії  учнями.

         Завдання. Уважно прочитати  та  дати  відповіді  на  запитання.

 

Сонет № 14  ПІЛІГРИМ

Країна розкоші прослалась підо мною,

Вгорі — блакить ясна, тут — лиця чарівні.

Чому ж у дальній край так хочеться мені,

Чом ще за дальшою я плачу давниною?

 

О Литво! Шум лісів, породжених тобою,

Миліший, ніж Байдар всі солов'ї гучні,

І більше я радів твоїй трясовині,

Як цим шовковицям з їх ніжною красою!

 

На лоні красоти, серед казкових див,

Чом лину серцем я до молодого ранку,

До тої, що колись так ніжно полюбив?

 

В краю, заказанім для мене, ти, коханко,

Як ходиш по моїх недавніх ще слідах,

Чи згадуєш мене хоч іноді в думках?

(Переклад М. Рильського)

Аналіз сонету „Пілігрим”

Бесіда. – Чому А. Міцкевич називає ліричного героя «пілігримом»?

- Доведіть, що в основі катренів «Пілігрима» лежить прийом контрасту.

- Із якою метою поет вдається до риторичних запитань, звертань, окликів?

- Чи можна стверджувати, що образ коханої ототожнюється у А. Міцкевича з образом батьківщини?

- Які життєві істини відкрив ліричний герой?

- Який провідний настрій цього сонета? (Ностальгія).

Коментар. У сонеті яскраво виражена туга за рідним краєм — герой — мандрівник прямо заявляє, що «трясовина» Литви миліша для нього за «казкові дива» чужого краю.

•  Пригадайте значення слова „пілігрим”. (1. Паломник, прочанин, мандрівний богомолець, який іде на поклоніння до святих місць; 2. перен. Мандрівник, подорожній).
•  Поясніть назву сонета. Чому ліричний герой Міцкевича є пілігримом? Яке значення вкладає поет у це слово?
•  Знайдіть у сонеті антитезу. („Країна розкоші”, „казкових див” Крим – трясовина Литви). Яке змістове навантаження несе цей художній прийом? 
•  Поясніть роль риторичних запитань, звертань, закликів у сонеті.
•  До відкриття яких життєвих істин приходить ліричний герой вірша? 
•  Які два образи є нероздільними у творі Міцкевича? (Батьківщини і коханої).
•  Чому сонет „Пілігрим” вважають ключовим у циклі „Кримські сонети”? Доведіть, що образ ліричного героя найповніше розкривається саме у цьому творі Міцкевича.

 Х. Аналогічно  до  аналізу  попередньої  поезії  «Теоретики» і «Лірики»  продовжують  свою  роботу  над  сонетом  «Пілігрим».

Тема: туга за рідним краєм та коханою.

Ідея: заклик не забувати свій рідний край.

Проблеми

1. Людина і суспільство.
2. Людина і природа.
3. Кохання.
4. Ностальгія.

          Епітети: країна розкоші, блакить ясна, казкові дива.

          Порівняння: шум лісів – миліший, ніж Байдар всі голоси гучні.

          Звертання: О Литво! Ти коханко.

          Протиставлення: Крим протиставляє своїй  батьківщині.

ХІ. Рефлексія

•   На  жаль, наш  урок  завершується  і  мені  б  хотілося  дізнатися  відповідь  на проблемне  запитання (слайд  з  проблемним  запитання).

А  на  завершення  я  пропоную  вам  технологію  «Незакінчене  речення»:

• Я  дізнався (лась)  …
• Я  зрозумів  (ла), що  …
• Мене  вразило …
• Мене  здивувало …
• Мені  захотілося …
• Мене  надихнуло …

ХІІ. Підсумок  уроку. Оцінювання  та  аргументація  (мотивація)  оцінок.

ХІІІ. Домашнє завдання

Вивчити  один  із  сонетів  Адама  Міцкевича  напам’ять. Вміти  аналізувати  вибрану  поезію  за  поданою  схемою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Алгоритм аналізу поезій з циклу „Кримські сонети”
(система запитань):

•    Яке ваше перше враження від поетичного твору?
•    Чи відчули ви глибину радості (трагедії, здивування, перестороги)?
•    Чи змінюється ваш настрій під час читання вірша? Якщо змінюється, то чому?
•    Які виникають у вас асоціації під час читання?
•    Які зримі деталі допомагають вам зрозуміти переживання ліричного героя?
•    Яким є ліричний герой твору: хто він? чого шукає? що втратив? чому сумує?
•    Чи є у вірші образи-символи? Розшифруйте їх.
•    Які ознаки романтизму відчутні в прочитаному вами творі?
•    Які художні засоби використовує автор для відтворення картини природи і настрою ліричного героя?

Алгоритм аналізу поезій з циклу „Кримські сонети”
(система запитань):

•    Яке ваше перше враження від поетичного твору?
•    Чи відчули ви глибину радості (трагедії, здивування, перестороги)?
•    Чи змінюється ваш настрій під час читання вірша? Якщо змінюється, то чому?
•    Які виникають у вас асоціації під час читання?
•    Які зримі деталі допомагають вам зрозуміти переживання ліричного героя?
•    Яким є ліричний герой твору: хто він? чого шукає? що втратив? чому сумує?
•    Чи є у вірші образи-символи? Розшифруйте їх.
•    Які ознаки романтизму відчутні в прочитаному вами творі?
•    Які художні засоби використовує автор для відтворення картини природи і настрою ліричного героя?

Алгоритм аналізу поезій з циклу „Кримські сонети”
(система запитань):

•    Яке ваше перше враження від поетичного твору?
•    Чи відчули ви глибину радості (трагедії, здивування, перестороги)?
•    Чи змінюється ваш настрій під час читання вірша? Якщо змінюється, то чому?
•    Які виникають у вас асоціації під час читання?
•    Які зримі деталі допомагають вам зрозуміти переживання ліричного героя?
•    Яким є ліричний герой твору: хто він? чого шукає? що втратив? чому сумує?
•    Чи є у вірші образи-символи? Розшифруйте їх.
•    Які ознаки романтизму відчутні в прочитаному вами творі?
•    Які художні засоби використовує автор для відтворення картини природи і настрою ліричного героя?

Алгоритм аналізу поезій з циклу „Кримські сонети”
(система запитань):

•    Яке ваше перше враження від поетичного твору?
•    Чи відчули ви глибину радості (трагедії, здивування, перестороги)?
•    Чи змінюється ваш настрій під час читання вірша? Якщо змінюється, то чому?
•    Які виникають у вас асоціації під час читання?
•    Які зримі деталі допомагають вам зрозуміти переживання ліричного героя?
•    Яким є ліричний герой твору: хто він? чого шукає? що втратив? чому сумує?
•    Чи є у вірші образи-символи? Розшифруйте їх.
•    Які ознаки романтизму відчутні в прочитаному вами творі?
•    Які художні засоби використовує автор для відтворення картини природи і настрою ліричного героя?

Схема   художнього  аналізу  сонета

 «ГРОБНИЦЯ  ПОТОЦЬКОЇ»

 

Тема
Ідея
Проблеми, які  автор  піднімає  у  творі
Засоби  художньої  виразності
Епітети
Порівняння
Звертання
Протиставлення
Римування
Кольори  вірша