Педагогічна ідея «Використання інтерактивних технологій (форм і методів навчання) в розвитку творчої особистості».

Педагогічна ідея на тему

«Використання інтерактивних технологій (форм і методів навчання) в розвитку творчої особистості»

Те, що я чую, я забуваю.

 Те, що я бачу, я пам'ятаю.

   Те, що я роблю, я розумію.      (Конфуцій)

Сучасний школяр дуже не виразно уявляє межі своєї інформативності, а межі пізнання наук зовсім йому не відомі. Звідкіля ж тоді взятися допитливості, без якої будь-яке навчання лише виховання виконавців. Головне надбання школи - це не сума вкладених в голову відповідей на стандартний перелік питань. Виправданим і привабливим видом жадібності можна назвати жагу пізнання і саморозвитку. Щоб знання перетворювалися на інструментарій  учень має з ними працювати. Поки вивчення і повторення здійснюється в режимі заучування, поки перевіркою знань вважається відповідь-переказ, школа працює на 90% даремно.

Що означає працювати зі знаннями? Це означає їх застосовувати, шукати умови на межі придат­ності, перетворювати, розширювати і доповнювати, знаходячи нові зв'язки та співвідношення, розглядати в різних моделях і контекстах.

Проблема, над якою працюю, це – «Використання інтерактивних технологій (форм і методів навчання) в розвитку творчої особистості».

Суть інтерактивного навчання в тому, що освітній процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів.

Для свідомого засвоєння знань з математики використовую практично-зорієнтовані завдання, які вимагають  від учня вирішення реальних життєвих ситуацій, практичних проблем, які виникають у повсякденному житті. Часто задачі мають міжпредметний характер, що вимагає інтеграції знань і способів діяльності різних предметів. Інтерактивні форми роботи ефективно сприяють створенню атмосфери співпраці і взаємодії, розвитку ініціативи. Вплив інтерактивного навчання на розвиток особистості й самореалізацію базується на увазі до кожного учня, створенні позитивного настрою, який спрямований на розвиток дитини. За допомогою інтерактивних прийомів («Мозковий штурм, «Власні приклади», «Незакінчена теорема», «Знайди помилку», «Брейн-ринг», «Розгадай кросворд») формую в учнів вміння спілкуватися, висловлювати свою думку. Дані прийоми стимулюють самоосвітню діяльність учнів, допомагають їм самореалізовуватись, сприяють розвитку мислення, пізнавальних інтересів і здібностей.

На своїх уроках я практикую сучасні технології. Саме на таких уроках учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

Особливо ефективною є робота в парах. Перевага цієї технології в тому, що учні отримують можливість спілкуватися, порівнювати, вільно висловлювати свою думку, робити спільні висновки. Роботу в навчальних групах будую на принципах рівноправності, намагаюсь активізувати роботу кожного учня.

Прикладами такої роботи є: взаємоперевірка виконаних завдань, гра «Запитання - відповідь».

Застосовуючи на практиці ігрові технології, я переконалась, що саме через гру відбувається невимушене спілкування вчителя з колективом.  У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазій, виниклих ідей, створюються продукти  діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Саме у грі, виявляються ті якості, що в майбутньому становитимуть основу професійності.

             Під час розв’язування більш складних задач, на своїх уроках я користуюсь такою інтерактивною технологією, як «Мозковий штурм», що полягає в тому, що всі учасники штурму, після чітко поставленого проблемного запитання, висувають ідеї щодо розв’язування цієї проблеми. Один учень записує на дошці всі ідеї, що пропонуються, вибираються ті, що, на думку групи допоможуть розв’язати поставлену проблему.

             Проводячи актуалізацію опорних знань учнів, на деяких уроках під час фронтального опитування я користуюсь ще однією інтерактивною формою роботи – «Мікрофон», що надає можливість по черзі кожному висловитись швидко, відповідаючи на запитання.

             Наприклад, визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватися в колі ідей, або, використовуючи уявний мікрофон, формулюю незакінчене речення і пропоную учням, висловлюючись, закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: «Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що ...» або «Це рішення було прийнято тому, що ...», «На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було ...».

             Наприклад, під час вивчення теми «Чотирикутники» у 8 класі розв’язуючи задачу :

У паралелограмі ABCD точка E – середина сторони ВС, а F – середина сторони AD. Доведіть, що чотирикутник AECF паралелограм. 

До цієї задачі пропоную даний рисунок.

                                     B                  Е                     С

                     A                   F                     D

Спочатку учні виконують рисунок в зошиті і самостійно деякий час обмірковують розв’язування задачі. Колективне обговорення ходу розв’язання і одночасне повторення теоретичного матеріалу можна провести, використавши в поєднанні прийом «Мікрофона» і «Незакінченого речення».

             Пропоную ряд запитань і завдань, заготовлених на звороті дошки ще до початку уроку. Учні, передаючи уявний мікрофон один одному, висловлюються  по черзі, не обов’язково в порядку поставлених запитань.

Запитання і завдання для обговорення:

1. Про паралелограм ми знаємо, що ...
2. Про чотирикутник можна сказати, що він є паралелограмом, якщо ...
3. Інформація, що Е – середина сторони ВС, дозволяє нам зробити висновок, що ...
4. Інформація, що F – середина сторони AD, дозволяє нам зробити висновок, що ...
5. Чи є серед утворених трикутників рівні і якщо так, то обґрунтуйте це.
6. Інформація про рівність трикутників AFE і CEF дозволяє нам зробити висновок, що ...(і чому?)
7. Інформація, що ABCD паралелограм дозволяє нам зробити висновок, що ...
8. Розгляньте чотирикутник AECF.
9. Яку ознаку паралелограма можна використати для чотирикутника AECF?
10. Зробіть висновок, закінчивши речення: «Я вважаю, що AECF паралелограм тому, що ...»

             Під час узагальнення та повторення вивченого використовую іншу форму інтерактивного навчання «Навчаючи-вчуся».  Роздаю картки з питаннями теоретичного характеру, по  одній на кожного учня. Протягом 1 хв. учні читають питання на картці та зосереджуються на відповіді. Учні ходять по класу і знайомлять  зі своєю інформацією інших однокласників. Учням дозволяю одночасно говорити тільки з однією особою. Завдання  полягає в тому, щоб поділитися  своєю думкою і самому отримати інформацію від іншого учня. Після того, як учні завершать дану вправу, пропоную їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Аналізую та узагальнюю отримані знання  учнів. На проведення таких вправ на уроці  відводжу 10 хв.

             Використовуючи  інтерактивні технології навчання на уроках математики  впроваджую метод «Акваріум». Об’єдную учнів у групи по 4 – 6 осіб і пропоную їм ознайомитися із завданням.

Одна з груп сідає в центр класу  (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти). Це  необхідно для того, щоб відокремити діючу групу від  слухачів певною відстанню.

Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії,  сформульоване приблизно так:

• прочитайте завдання вголос;
• обговоріть його в групі;
• за 3 –5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію.

             Поки діюча група займає місце в центрі,  знайомлю решту класу з завданням і нагадую правила дискусії у малих групах. Групі пропоную вголос протягом 3 –5 хвилин обговорити можливі варіанти розв’язання проблемної ситуації. Учні, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорення, лише піднімають сигнальні картки в разі виявлення помилки.

             По закінченні відведеного для дискусії часу група повертається на своє місце, а вчитель ставить до класу такі запитання:

• Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
• Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?
• Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

             На таку бесіду відводжу  не більше 2-3 хвилини. Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група і обговорює наступну ситуацію.

             Наприкінці обговорюю з учнями хід групової роботи, коментую ступінь оволодіння навичками дискусії у малих групах і звертаю увагу на необхідність та напрям подальшого вдосконалення таких навичок. У межах «Акваріума» можна підбити підсумки уроку або за браком часу обмежитись обговоренням роботи кожної групи.

             Під час проведення роботи за методом «Акваріума» учням необхідно багато логічних кроків робити усно. А це позитивно впливає на творче  осмислення  теоретичних надбань і сприяє інтелектуальному розвитку учнів. Крім того, учні цим збагачують свою уяву, вчаться прогнозувати результат, відпрацьовують культуру мови і послідовність думки, збагачуються духовно взаємним спілкуванням.

             Використовую ще один відомий спосіб роботи учнів у групах – «Ажурна пилка», який дозволяє вивчити значну кількість інформації за короткий час, а також заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи.

Також проводжу підсумкові уроки з теми у вигляді уроку-гри, урок-подорож, метод проектів.

В своїм роботі використовую різноманітні ігри, вправи, логічні задачі у вигляді комп’ютерних презентацій, а також створених на сервісі LearningApps та платформі На Урок. Застосування на уроках інтерактивних тестів, вправ, створених на сервісі LearningApps, дозволяє швидко перевірити ступінь засвоєння матеріалу у всіх учнів, стимулює розвиток інтересу до навчання.

Вищезазначені форми, прийоми та методи роботи дають результат в навчальній  та творчій діяльності учнів. Мої учні є переможцями шкільного та районного турів олімпіад з математики, золоті та срібні переможці міжнародного конкурсу «Кенгуру».

Жодна технологія не є універсальною, тому кожна з них вимагає вироблення власного технологічного підходу до її використання в конкретних ситуаціях. Намагаюсь вибирати на кожному етапі роботи таку технологію, яка дасть змогу максимально використати власний творчий потенціал учня і досягнути найоптимальніший результат навчання. На мою думку, пошук нових технологій навчання і продуктивне їх впровадження у навчально-педагогічний процес сприятиме забезпеченню підготовки учнів до об’єктивних змін, які спонукають їх до активних спроб самовиховання, самооцінки, саморозвитку, самовдосконалення.