ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ:

-           Знати: 

зміст понять: ”Директорія”, “отаманщина”; форми та основні ознаки

національної державності часів української революції: УНР за Директорії; особливості розбудови Армії УНР; відмінності  державотворчих процесів в УНР; вплив рішень Паризької мирної конференції на перебіг боротьби за українську державність; ставлення різних груп населення до революційних процесів та стратегії їх поведінки у надзвичайних умовах.

-           Уміти:  

встановлювати послідовність і синхронність подій Української революції (на національному, регіональному і локальному рівнях): оперувати хронологічним і понятійним матеріалом  для пояснення таких явищ, як  отаманщина; визначати на карті території УНР за часів Директорії; виявляти специфіку  розвитку громадського і релігійного життя, мистецтва, освіти і науки за часів УНР; висловлювати власне аргументоване судження щодо результатів  Української революції 19171921 рр.; ролі в Українській  революції Марка Безручка, Олександра Удовиченка, Нестора Махна; характеризувати державно-політичну діяльність Симона Петлюри

1)               Коли відбулася перша війна УНР з більшовицькою Росією?

2)              
Коли утворилася Директорія? Хто входив до її складу?

3)               Чому гетьмана Павла

Скоропадського не підтримувало селянство?

Директорія — тимчасовий революційний орган, створений для керівництва антигетьманським повстанням, а після його перемоги — верховний орган влади відновленої УНР

Поглиблювало напругу в українському суспільстві й протистояння гетьманату і політичних партій. Їх лідери звинувачували гетьмана

в наданні переваг у формуванні уряду царським чиновникам, а не українським політикам. Їм також не подобалася обноосібна влада гетьмана і вони прагнули відновлення УНР.

Початок серпня 1918 р.  -  створено Український

національний союз (УНС) на чолі з В. Винниченком як опозиційна до Гетьманату організація. До

нього увійшли українські есери,

есдеки, есефи, деякі громадськополітичні організації

13 листопада

1918 р. - Український національний союз створює Директорію УНР

üОслаблення влади П. Скоропадського через падіння Німецької імперії заохотило його опонентів до повстання, яке очолив колегіальний орган — Директорія. üДо її складу ввійшли: В. Винниченко (голова), С. Петлюра (обоє — соціалдемократи), професор Ф. Швець (есер), адвокат П.Андрієвський (соціалістсамостійник), А. Макаренко (профспілковий лідер).

üДиректорія відразу ж здобула широке визнання, а грамота гетьмана про федеративний союз з Росією викликала обурення серед патріотів та українських військових (перейшли на сторону Директорії) ЗАУВАЖТЕ

16 листопада 1918 р.  -                18 листопада 1918 р.  -

Директорія УНР бій під Мотовилівкою       14 грудня 1918 р. -  піднімає повстання       (гетьманські війська П. Скоропадський

проти гетьманського зазнають поразки) ^{зрікається влади} уряду (Біла Церква)

18 грудня 1918 р. - Урочистий вступ Директорії  до Києва. Відновлення Української Народної

Республіки

Система влади в Українській Державі  за гетьмана П. Скоропадського 

(для порівняння)

Організація влади Директорії УНР

26 грудня 1918 р. – сформування

Директорією УНР Ради народних міністрів (уряд)

26 грудня 1918 р. –

Декларація Директорії

УНР (програмний документ)

1) скликання Трудового конгресу (вищий законодавчий орган); 2) встановлення диктатури пролетаріату у формі рад (національний варіант радянської влади); 

3) запровадження військової диктатури

Робота з документом

Яку внутрішню політику й у чиїх інтересах проголосила Директорія? Як ви думаєте, чи можна було здійснити таку програму дій наприкінці 1918 р.? Чому?

22 січня 1919 р. - об’єднання (злука) 

УНР і ЗУНР

23-28 січня 1919 р. – засідання Трудового конгресу

Рішення Конгресу

üвища влада має бути передана Директорії;

üвиконавчі функції має здійснювати Рада народних міністрів, яка підзвітна Трудовому конгресу, а спочатку між його засіданнями — Директорії;

üвлада на місцях переходила під контроль губернських і повітових трудових рад, що обиралися пропорційно від селянства та робітництва;

üКонгрес доручив Директорії та Раді народних міністрів: здійснити земельну реформу шляхом передачі землі трудящому селянству без викупу; ліквідувати безробіття шляхом відновлення роботи промислових підприємств; організувати оборону незалежності республіки.

На виборах до Трудового конгресу виборчі права надавалися лише «трудовим» верствам населення. Як результат — права голосу були позбавлені промисловці, поміщики, комерсанти, частина інтелігенції (міська), духовенства та інших «нетрудових»

                                                                                                        прошарків суспільства                                                            ЗАУВАЖТЕ

üКерівники січових стрільців запропонували замість Директорії організувати військовий тріумвірат (С. Петлюра, С. Коновалець, А. Мельник) і встановити військову диктатуру.

üМ. Порш (соціал-демократи) висловився проти диктатури, як пролетарської, так і військової, і відстоював парламентський шлях розвитку.

üПредставник есерів М. Шаповал вважав, що в Україні необхідно встановити радянську владу.

üПолітичний курс Директорії мав суперечливий характер, що посилювало дестабілізацію українського суспільства.

üЕкономічна криза.

üСеред членів Директорії не було єдності в питаннях зовнішньої політики. Зокрема, В. Винниченко шукав порозуміння з радянською Росією, а С. Петлюра орієнтувався на Антанту.

üДиректорія заявляла про відданість інтересам робітників, її лідери захоплювалися демагогією щодо піклування про «трудовий народ», водночас вважаючи «ненадійними капіталістичними елементами» адвокатів, лікарів, учителів. Це не сприяло стабілізації суспільства, а лише посилювало напругу. Швидко виявилося, що від нової влади почали відвертатися більшість спеціалістів, промисловців, чиновників. У державі наростало безладдя.

Отаманщина

Отаманщина — засилля різноманітних неконтрольованих збройних формувань (як правило, із селянства) в умовах

відсутності або слабкості державної влади в Україні в

1918—1923 рр. Сучасна українська історична наука загалом дала отаманщині негативну оцінку — як силі, що паралізувала українську визвольну боротьбу.

Робота з документом

Як взаємодіяли між собою отаманщина та Директорія? Чому отамани не хотіли приєднуватись до Директорії?

üНа місцях утверджувалася отаманщина на чолі з місцевими ватажками — отаманами. Директорія вважала  такі формування підрозділами своїх збройних сил. Проте ці загони переважно опікувалися власними інтересами й не хотіли підпорядковуватися державній владі.

üОтамани часто змінювали свої політичні погляди стаючи союзниками чи супротивниками різних політичних сил (Директорія, білогвардійці, більшовики тощо).

üСпроби Директорії зміцнити державну владу, зберігаючи отаманщину, не мали перспектив. В атмосфері зростаючої анархії масштабності набули масові погроми, спрямовані насамперед проти єврейського населення

Що визначало перебіг другої війни радянської Росії з УНР

(грудень 1918 р. — червень 1919 р.)

11 листопада 1918 р. кайзерівська Німеччина підписала акт про перемир’я, який де-факто означав капітуляцію. Брестський мирний договір, за яким більшовики визнавали незалежність України, утратив чинність.

28 листопада 1918 р. -  більшовики створюють Тимчасовий робітничо-селянський уряд України на чолі з Г. П’ятаковим

6 січня 1919 р. -  Ухвалення Тимчасовим робітничо-селянським

урядом України декрету про нову назву радянської держави –

Українська Соціалістична Радянська Республіка

3 січня 1919 р. - більшовики захоплюють Харків, до якого прибув Тимчасовий уряд України. 

Більшовицьке керівництво вдалося до уже випробуваного маневру, щоб замаскувати вторгнення в Україну: виглядало так, нібито цілком незалежна від Росії радянська Україна бореться з режимом, накинутим трудящим масам іноземними імперіалістами.

16 січня 1919 р. - Директорія оголосила війну радянській Росії

Ситуацію ускладнював не так сам наступ більшовицької Червоної армії, як розвал військ Директорії.  

Неспроможність Директорії сформувати авторитетний і сильний політичний режим позначалася й на армії. Створити боєздатне військо зі збройних формувань, що виникли під час антигетьманського повстання, не вдалося. 

У складі війська було чимало загонів, очолюваних місцевими отаманами. Останні нерідко ставили свої вимоги Директорії та в разі їх невиконання переходили на бік більшовиків.

5 лютого 1919 р. - захоплення Києва

                                                                                                                                                                                                                                                                                               радянськими

військами

Тимчасове перебування уряду:

•Вінниця;

•Жмеринка:

•Проскурів (Хмельн.); 

•Рівне;

•Радзивилів

Армія УНР танула на очах: у грудні

1918 р. вона нараховувала 100 тисяч, а наприкінці січня 1919 р. — 21 тисячу

вояків

Чому орієнтація Директорії УНР на Антанту зазнала краху

23 листопада 1918 р.  - перші антантівські

десанти висадилися  в Севастополі

2 грудня 1918 р.  - антантівський десант  в Одесі

üМета інтервенції: захист економічних інтересів (борги царської Росії, кредити та власність іноземців), політичні інтереси.

üУ інтервенції брали участь французькі, англійські, грецькі, румунські й польські частини – загалом близько 60 тис. осіб. üВійська Антанти захоплювали лише великі портові міста, не заглиблюючись в глиб території України.

üАнтанта допомагала білогвардійцям генерала Антона Денікіна відновлювати неподільну Росію. 

üВона не визнала Української Держави гетьмана П. Скоропадського і не збиралася визнавати Директорію УНР.

Після переїзду Директорії до Вінниці група провідних міністрів УНР, розраховуючи на домогу у війні,  зустрілася з командуванням військ Антанти. 

Вимоги Антанти до УНР 

Øреорганізувати Директорію і вивести з неї представників соціалістичних партій; 

Øвідмовитися від «більшовицької» соціально-економічної політики;  Øреорганізувати Армію УНР і у стислі терміни збільшити її, мобілізувавши до 300 тисяч осіб; 

Øпідпорядкувати Армію УНР нарівні з Добровольчою армією А. Денікіна союзному командуванню.

Виконання цих вимог в повному обсязі, по суті, означало ліквідацію суверенності УНР

Кроки УНР для виконання вимог Антанти

ØС. Петлюра заявив про припинення свого членства в УСДРП, щоб залишитися в Директорії. 

ØВ. Винниченко вийшов з Директорії і передав повноваження глави С. Петлюрі. 

ØВ. Чехівський подав у відставку, а на посаді голови уряду УНР його замінив безпартійний Сергій Остапенко. Проте новий уряд опинився в цілковитій ізоляції.

Але:

ØВ Антанти немає сил для розгортання масштабних воєнних дій в Україні. 

ØУ березні 1919 р. під тиском більшовиків союзні війська залишили Херсон та Миколаїв, а на початку квітня – Одесу (влада в країнах Антанти побоювалася, що її солдати захопляться ідеями більшовизму та розпочнуть революцію вдома).

Ø9 квітня 1919 р. в Рівному члени Директорії санкціонували створення нового (знову-таки – соціалістичного) уряду на чолі з Борисом Мартосом, що засвідчило крах проантантівської політики.

Що визначало становище Директорії УНР улітку 1919 р.

“Трикутник смерті”

На початку червня 1919 р. Армія УНР, закінчивши реорганізацію (усі військові з’єднання було зведено в групи й дивізії), опинилася в оточенні між польськими й більшовицькими військами. 

За цих умов українські війська перейшли в контрнаступ проти більшовиків на Західному Поділлі.

3 червня 1919 р. частини Армії УНР під командуванням полковника Олександра Удовиченка розбили більшовицькі частини під Кам’янцем і захопили місто.

 Червень-листопад 1919 р. - Кам’янецька доба Директорії УНР

(столиця)

Середина липня 1919 р.  -  на подільську землю перейшли Українська Галицька армія (УГА) й уряд ЗУНР

Липень-серпень 1919 р.  -  наступ військ УНР та УГА на Правобережній Україні. 

Мета: звільнення Києва

У Кам’янецьку добу помітно загострилася боротьба між різними течіями українського національно-визвольного руху. Опозицію не влаштовувала політика Директорії УНР. Напруженими були персональні стосунки С. Петлюри і Є. Петрушевича (президента ЗУНР.

üЗдобуття влади Директорією призвело до відновлення УНР і демократичного правління в країні.

üВстановлення влади більшовиків супроводжувалося формуванням нової радянської державної системи у формі УСРР

Підведення підсумків уроку

«Сьогодні на уроці я навчився (навчилась) …»

Домашнє завдання

1)          Опрацювати параграф 12.

2)          Проаналізуйте період перебування Директорії при владі за планом:

1.     причини приходу до влади;

2.     соціальна підтримка;

3.    
основні напрями внутрішньої та  зовнішньої політики;

4.     реальні політичні заходи та кроки;

5.     причини поразки.

        Проаналізуйте й зробіть висновки.

3)          Продовжіть складання     таблиці     «Події

Української революції 1917—1921 рр.»