Підготовка тексту до виступу

підготовка тексту до виступу Підготовка тексту до виступу

Промова, як правило, потребує попередньої підготовки, й чим ґрунтовніша підготовка, тим солідніше, вагоміше виглядатиме виклад, а отже - і переконливіше. Як будь-яка розумова робота, підготовка промови - процес творчий, і кожен використовує власну методику. Хоча інколи можна почути твердження, що промовці самі дивуються, як у них складається той чи інший текст, особливо імпровізування. Але більшість початківців нерідко розгублюються, коли їм доводиться вийти зі своїм словом на широку аудиторію. Запропонований до вивчення матеріал вони переписують з якихось джерел. Та коли слухаєш такий виступ, одразу ж впадають у вічі незграбність, некомпетентність, маловченість і, нарешті, цілковита відсутність впевненості в собі. Такий промовець викликає лише співчуття. Отож, для того, щоб виступ був вдалим, яскравим, переконливим, необхідна попередня підготовка до нього. Алгоритм останньої можна визначити так: вибір теми - формулювання мети - складання плану - збирання матеріалу - робота над конспектом - репетиція.

1. Визначення теми. Тему для виступу можна вибрати самостійно або ж її можуть запропонувати. При самостійному виборі потрібно зважати на аудиторію, актуальність теми, різноплановість її висвітлення в різних джерелах, конфлікт поглядів. Формулювання теми має бути лаконічним і водночас інформативним. Приклад: Порівняй: «Емоджі: за і проти» і «Чи повернуться люди в майбутньому до «наскельного живопису» і передаватимуть свої почуття через малюночки?» У першій темі закладено конфлікт, тому вона зацікавить усіх, а друга занадто багатослівна й не містить конфлікту, тому її сприйматимуть не так жваво.

Підготовка до будь-якого виступу розпочинається з визначення теми промови. При цьому можливі різні ситуації: або пропонують виступити з певною темою, тобто тема є заданою, або тему виступу ви обираєте самі. В першому випадку оратору необхідно лише конкретизувати її. Складніша справа - визначити і сформулювати свою тему виступу.Інколи тему промови підміняють її об'єктом. Наприклад, пропозиція висловитися про сучасну українську культуру не є власне темою. Це саме об'єкт уваги. Бо ж культура - поняття широке: його становлять і науковість викладання, і потреба слухачів у матеріалі, і висвітлення окремих галузей (література, живопис, музика тощо). Перелічені конкретні питання - це тематика, що відбиває в своїй сукупності багатогранний і складний об'єкт уваги. Тема завжди конкретна, стосується одного питання. Інша справа, що слід виділяти в межах однієї теми ще й так звані підтеми. Наприклад, лекцію про екологічну чистоту середовища можна розвивати на таких підтемах, як чистота повітря, чистота води, чистота продуктів, соціальна та особиста гігієна людини тощо. Всі ці моменти слід добре продумати. Коли промовець не уявляє, що конкретно він хоче сказати, не варто розраховувати на позитивний результат. Обираючи тему, перш за все потрібно виходити із свого особистого досвіду, а також знань по цій темі. Окрім того, важливо, щоб тема являла інтерес для вас і ваших слухачів.

Отже, при визначенні теми виступу потрібно враховувати наступні моменти:1. Обирайте тему, яка відповідає вашим пізнанням і інтересам. По-перше, подумайте про ті галузі знання, в яких ви маєте особливий досвід або теоретичну підготовку. По-друге, поспілкуйтесь на яку-небудь цікаву тему зі своїми товаришами чи друзями. По-третє, зверніться до книги. Продивіться довідники, свіжі журнали і газети.2. Підбирайте доречну тему. Настрій аудиторії залежить від місця і часу. В аудиторії він один, в приватному житті - інший. В побутовій ситуації слухачі сприйматимуть як досить природну річ те, що в аудиторії їм може здатися нецікавим, смішним, шокуючим.3. Обирайте тему, яка відповідає аудиторії. Тема повинна бути досить цікава, досить важлива, досить зрозуміла для слухачів. Для того, щоб вирішити, чи буде вона відповідати цим вимогам, необхідно мати уявлення про рівень знань слухачів, їх виховання, вік, особливі інтереси. Обравши тему, потрібно подумати про її формулювання.

Тема - це те, про що йде мова. Зазвичай її формулюють словом або фразою, які вказують характер питань, що підлягають обговоренню. Назва промови повинна бути ясною, чіткою, по можливості короткою. Вона повинна відображати зміст виступу і обов'язково привертати увагу слухачів. Вдала назва теми виступу певним чином налаштовує аудиторію, готує її до сприйняття майбутньої промови. Довгі назви, які включають незнайомі слова, відштовхують слухачів, іноді викликають негативне відношення до виступу. Слід уникати і дуже загальних назв. Загальні назви потребують висвітлення багатьох питань, а це ораторові не завжди під силу. Тому серед слухачів будуть невдоволені, бо вони не отримають відповіді на питання, які їх цікавлять.Існують такі поняття, як тема "розкрита" та тема "не розкрита". Тема "розкрита", коли матеріал їй відповідає, коли основна думка промовця зрозуміла, коли вона доведена. Бажано, щоб тема мала точки зіткнення з іншими темами, апелювала до вже відомого слухачам.

2. Формулювання мети. Для чого оратор виголошує промову: розважити людей, поінформувати їх, переконати в чомусь, спонукати до дій? Саме на ці запитання потрібно відповісти, готуючись до виступу, тобто сформулювати мету як для себе, так і для слухачів. Визначення цільової настанови полегшує сприйняття теми й налаштовує авдиторію. Необхідно ясно уявляти, для чого, з якою метою виголошується промова, якої реакції слухачів ви добиваєтесь. Чи бажаєте ви тільки що-небудь пояснити, описати чи просто розповісти? Або ви хочете змінити свою думку чи переконати аудиторію що-небудь зробити?Так, судовий оратор може й жартувати, й кепкувати, й розповідати про подробиці справи, запалювати слухачів праведним гнівом або зворушувати почуття глибокого зацікавлення й симпатії до жертви несправедливості. Але він мусить твердо знати, чого прагне. Якщо це прокурор, то мета його промови - довести провину звинуваченого. Діаметрально протилежна мета в адвоката, який прагне виправдати підсудного. Якщо б прокурор та адвокат раптом захопилися невластивими проблемами, втратили загальну настанову, суд не міг би здійснитися. Для того, щоб отримати чітке уявлення про те, чого ви добиваєтесь, викладіть письмово ваш намір у формі цілого речення. Потрібно також мати на увазі, що мету виступу слід формулювати не тільки для себе, але й для своїх слухачів. Чітке визначення цільової настанови полегшує сприйняття ораторської промови, певним чином налаштовує авдиторію.

Існує загальна і конкретна мета виступу. Загальна мета визначається видом реакції, яку оратор хоче викликати у слухачів і залежить від того, чи бажає він тільки розважити їх або задовольнити цікавість, надихнути, переконати чи схилити до дії. Конкретна мета виражена в самому змісті промови, який може розважати, вгамовувати жагу знань, надихати, переконувати і викликати готовність до дії. Певним чином можливе і злучення цих цілей. Наприклад, розважальна промова іноді не обійдеться без інформації і навіть без елементів впливу. Промова, яка спонукає до дії, не буде мати успіху, якщо вона не цікава, не надихаюча, не переконлива. Але оратор повинен ясно уявляти собі, яка ж із загальних настанов є переважною, і у відповідності до цього будувати свою промову. В той час як загальна мета визначає, якої реакції ви хочете добитися, конкретна чітко показує, що слухач повинен знати, почувати і робити. Вона виражена в самому змісті промови. Конкретне тематичне ствердження не повинно бути загальновідомою істиною. Ваша справа показати, що дещо, вірогідно або можливо, правильно чи той або інший хід дій, можливо або вірогідно, повинен бути прийнятий.

3. Складання плану. План — це покрокова інструкція до розкриття теми. Ним не варто нехтувати, тому що саме план є каркасом, на якому триматиметься уся будівля промови. План можна редагувати, відкидаючи одне й додаючи інше, але в той же час треба стежити за цілісністю «кістяка». Перш ніж розпочати роботу над композицією своєї промови, необхідно визначити порядок, за яким буде викладатися матеріал, тобто скласти план. План - це взаємне розташування частин, коротка програма будь-якого викладення. Важливо одразу ж визначити, які конкретно питання ви передбачаєте висвітлити в своїй промові. Тому складається попередній план, який відображує особисте визначення оратором теми виступу і підходу до даної проблеми. У процесі вивчення літератури, аналізу підібраного матеріалу план може змінитися, та в будь-якому випадку він буде сприяти вашій роботі. Після того, як вивчена література, обміркована тема, зібраний фактичний матеріал, складається робочий план. Плани бувають трьох видів: простий (у вигляді простих речень), складний (у вигляді простих речень із підпунктами) і цитатний (замість простих речень — цитати). Здавна прийнято таку схему промови: вступ — основна частина — висновки. Саме цій схемі й має відповідати план.

Виділіть питання обраної теми, відберіть суттєві і основні, визначать, в якій послідовності їх викладати. До робочого плану вносяться формулювання окремих положень, наводяться приклади, факти, цифри, які ви хочете використати. Робочий план допомагає краще обміркувати структуру виступу, визначити, які розділи виявились перевантаженими фактичним матеріалом, які, навпаки, не мають прикладів, які питання слід пропустити, які включити і т. ін. Робочий план може мати декілька варіантів, тому що він постійно уточнюється. Характерною особливістю робочого плану є те, що він являє цінність для самого оратора, тому що його пунктами бувають не тільки закінчені речення, але і незакінчені, а також словосполучення і навіть окремі слова.

На основі робочого плану складається основний план. Цей план не стільки для оратора, скільки для слухачів. Формулювання пунктів основного плану повинні бути чіткими і ясними. Цей план оголошується слухачам після повідомлення теми виступу або у вступі при розкритті мети промови. План промови не завжди оголошується оратором. Це залежить від виду виступу, від складу і настрою аудиторії, від намірів оратора. Найчастіше план оголошується в лекціях, доповідях, наукових повідомленнях. Слухачі під час таких виступів ведуть записи, і план допомагає їм слідкувати за ходом викладення матеріалу. Наприклад, в вітальних, призивних промовах оголошення плану є недоречним. Простий план складається з декількох пунктів, що відносяться до основної частини викладення теми. Він являє собою, по суті, ряд непоширених речень. Тема: "Правовий статус дитини в Україні». План. Громадянство як елемент правового статусу дитини. Принципи правового статусу дитини. Права, свободи та обов'язки дитини. Гарантії захисту прав і свобод.

Складний план - це своєрідне поширення простого плану шляхом розгалуження основних питань. Крім того, сюди, звичайно, вводять вступ та висновки. Тема: "Правовий статус дитини в Україні". План. Вступ. Міжнародне та вітчизняне законодавство про правовий статус дитини. Основна частина. Правовий статус дитини, його елементи. Громадянство як елемент правового статусу дитини. Принципи правового статусу дитини. Права, свободи та обов'язки дитини. Гарантії захисту прав і свобод. Висновки. Необхідність вдосконалення реалізації правового статусу дитини в Україні.

Цитатний план подібний, як правило, до простого, але замість непоширених речень тут вживаються цитати, які конденсують суть даного питання. Тема: "Правовий статус дитини в Україні". План."Громадянство - це структурний елемент правового статусу дитини, який розкриває головний зміст зв'язку людини і держави, взаємовідносин громадянина з державою й суспільством"."Принципи правового статусу дитини - це основоположні засади, керівні ідеї, які проголошуються і охороняються державою, покладені в основу здійснення прав, свобод і обов'язків дитини" і т. д. Запишіть план на окремому аркуші. Можливо, ви якісь моменти скасуєте, натомість введете інші.

4. Матеріал можна й треба добирати з різних джерел. Найпоширеніші з них: особистий досвід, роздуми й спостереження, інтерв’ю й бесіди, читання. Нові ідеї, цікаві дані, факти, приклади, ілюстрації для промови можна отримати від очевидців подій, з офіційних документів, з науково-популярної, довідкової, художньої літератури, періодичних видань, різних інтернет-ресурсів. Необов'язково використовувати одразу всі джерела, але працювати з ними слід. Збирання матеріалу. Якщо зміст промови взято не тільки з особистих переживань, матеріал можна добирати з багатьох джерел. Прочитайте не одну, а декілька журнальних статей, зберіть інформацію не з однієї, а з декількох з них. Розкрийте точки зору різних авторів, зіставте їх. Поспілкуйтеся з оточенням, запишіть думки і факти, що приходять в голову і про які прочитали. Отже, наступний етап підготовки публічного виступу - підбір матеріалів для ораторської промови.Існує чотири основних джерела накопичення матеріалу:- особистий досвід;- роздуми і спостереження;- інтерв'ю і бесіди;- читання. Не обов'язково використовувати завжди всі перелічені джерела, але при всіх умовах необхідно обмірковувати питання і обов'язково заглядати в книжки.

В методичній літературі визначені основні джерела, з яких можна черпати нові ідеї, цікаві дані, факти, приклади, ілюстрації для своєї промови. До них відносяться:- офіційні документи;- наукова, науково-популярна література;довідникова література: енциклопедії, енциклопедичні довідники, довідники з - різних галузей знань, лінгвістичні довідники, бібліографічні покажчики. Ці джерела доцільно використовувати для дискусій, тематично обмежених і базованих на загальновизнаних авторитетних даних;- художня література;статті з газет і журналів. Для поточної інформації можна користуватися статтями зі звичайних журналів. За більш свіжою інформацією і за матеріалом а питань, що миють місцеве значення, потрібно завжди звертатися до газет, хоча зібрані в них дані менш надійні і солідні, ніж дані, які містяться в книгах або журналах;- результати соціологічних досліджень;- статистичні дані. Обсяг даних не може не вражати.

Щоб виступ вийшов змістовним, краще використовувати не одне джерело, а декілька. За етапом збирання настає обмірковування матеріалу, встановлення зв'язків, коментування. В цілому це можна назвати "інкубаційним періодом". До нього відносяться перевірка фактів і уточнення думок, їх підпорядкування. Передумовою плідної підготовки є виділення найкращого часу для роботи, який у кожного індивідуальний. Внутрішніми передумовами плідної підготовчої роботи є:- самоопитування ("В чому причина, яка дія факту?","Яка суть, головна думка того, що я повинен повідомити?" і т. ін.). Постановка питань самому собі є засобом активізації думки. Якщо є запитання, то існує і відповідь;- чередування станів - роздуми вголос і прослуховування "внутрішнього голосу". Обравши час, ми звертаємось "в себе", потім знову висловлюємо наші думки уже вголос. Ця зміна станів зазвичай веде до з'ясування думки;- терпляча, систематична робота над текстом, поєднання частин, раціональна організація матеріалу і ефективна розробка визначень. Регулярна робота веде до більшого успіху.

5. Робота над конспектом. Для цього краще використовувати картки, кожна з яких відповідає пункту чи підпункту плану. Таким чином можна змінювати послідовність викладу матеріалу, «бачити» динаміку розгортання думок, відшукати «слабкі» місця в промові. Після складання текст можна переписати як звичайно. Під час роботи над конспектом треба дотримуватись кількох правил:- використовувати повні речення;- кожен пункт чи підпункт записувати з абзацу;- редагувати промову відповідно до стилю: чи відповідають вибрані слова меті промови й аудиторії, до якої вона буде звернена; чи не будуть якісь слова випадати із загального тексту стилістично;стежити за легкістю й доступністю мовлення (чи не перевантажений текст термінами, цитатами, фактами й прикладами).Єдина мета нарисів - не краса, неефектність написаної промови, а її доступність при виступі. Робота над конспектом досягає цієї мети, якщо її робити, не лякаючись повторів і не забуваючи про призначення промови і про слухачів. Перший крок до найкращої систематизації - це складання без всякої класифікації переліку фактів і міркувань, які були накопичені при підготовці. Робити це найкраще на картках. Конспекти в зошитах або на великих аркушах дуже зв'язують. А компактний набір карток завжди можна розкласти перед собою на столі, "тасуючи" їх так, як вам потрібно. До того ж між двома вже знайденими цитатами можна завжди легко вставити нову картку - з новою цитатою або з власною думкою.

При роботі над конспектом необхідно дотримуватись наступних правил:1. Користуйтесь повними реченнями. Існує два найбільш вживаних засоби складання конспекту: короткий запис одних тільки найменувань пунктів і запис закінчених речень. Перший полягає в більш чи менш систематизованому залученні слів і окремих висловів, що викликають в уявленні оратора закінчену думку. Такий прийом з успіхом можуть застосовувати досвідчені оратори, які завдяки практиці і знанню предмета в змозі повністю утримувати в пам'яті весь ряд промови.2. Використовуйте загальновизнаний спосіб визначень. Визначення повинні вказувати на головну, або підлеглу роль розділу. Кожне визначення повинно бути розміщено в конспекті у вигляді ясного абзацу.3. Розміщуйте розділи у відповідності з їх взаємозалежністю.4. Уникайте суджень складних і з різним змістом.5. Користуйтеся твердженнями, уникайте запитань.

Головна слабкість запитальних формулювань в конспекті полягає в тому, що вони не вказують на своє відношення до головної і підлеглої тези. З одного боку, саме по собі запитання - не теза, яка підлягає доведенню, тому що в ній нічого не стверджується. З іншого боку - воно не може бути опорою для головної тези, тому що не містить певної констатації. Після попередньої роботи необхідно скласти картки за логікою розвитку теми й переписати їх у вигляді вже звичайного тексту, щось додаючи, поширюючи, а від чогось, можливо, і відмовляючись. Підлеглі положення розмістити під головними. Потрібно уважно проглянути - чи точно обрано слова. Далі йде робота над стилем: чи відповідають обрані слова меті промови? Аудиторії, до якої вона буде звернена? Чи не будуть деякі слова "випадати" з тексту стилістично? Зверніть увагу на наявність елементів художності в тексті - без них текст виглядає занадто сухим. Простежте, чи не втратилися логічність та доказовість думок, чи не перевантажений ваш текст цитатами та прикладами. Після складання конспекту, необхідно його відредагувати. Конспект не може і не повинен містити все багатство самої промови. Але словесне його оформлення складає першу умову, яка визначить у підсумку вражаючу силу промови при її проголошенні.

Редагування конспекту необхідно проводити з точки зору:а) ясності;б) конкретності;в) специфіки питання;г) краткості.6. Репетиція. І початківцям, і досвідченим ораторам перед виступом не завадить потренуватися виголошувати промову. Це допоможе визначити час звучання (100–120 слів на хвилину — найсприятливіший темп для аудиторії). Незамінним «помічником» стане дзеркало. Можна записати виступ на диктофон, а потім прослухати його — це допоможе помітити сильні й слабкі місця в промові.

Естетика тексту. Промова має приносити слухачам естетичну насолоду, тому зверни увагу на образність мовлення, жвавість, інколи парадоксальність, нетривіальність думки. Завжди доречними в тексті будуть тропи (звичайно ж, якщо виступ не наукової тематики): антоніми (прийом контрасту, антитези), гіперболи чи літоти (для посилення сприйняття), епітети, порівняння, метафори (для творення образності); фразеологізми, прислів’я та приказки. Елегантний зовнішній вигляд, добре поставлений голос, природна міміка, виважені жести, правильна поза теж належать до категорії естетичного. Отже, під час роботи над текстом пам'ятай про складові промови.

8 складових правильної промови

Пам'ятка «12 кроків до успіху, або Як підготувати виступ»

Вид виступу. Характеристика1. Пояснювальний виступ. Такими є більшість виступів на політичних зібраннях та різноманітних зборах. Вони вміщують привітання когось, визнання чиїхось досягнень та заслуг, визначення суспільної та моральної цінності певних вчинків конкретних осіб. Сюди можна віднести виступи політичних діячів у переддень виборів. Матеріал, який використовується у таких виступах, дібрано та скомпоновано таким чином, щоб привернути увагу слухачів, підкреслити значення певних традицій чи звичаїв, увиразнити значимість певних осіб. Такі виступи звернені до почуттів2. Виступ з метою переконати. Мета виступу — за допомогою логічних доказів довести або спростувати певну думку. Такий виступ звернений і до розуму, і до почуттів. Суть справи викладають, оперуючи логічними міркуваннями, намагаючись вплинути на емоції та почуття аудиторії. Тема такого виступу зазвичай дискусійна. Мета оратора — досягти того, щоб слухачі погодилися з його думкою щодо спірного питання. Проте такий виступ ніколи не має на меті заклику до безпосередніх вчинків

3.Інформаційний виступ. В інформаційну добу такий вид виступу є найпоширенішим. Певною мірою до цього виду можна віднести і пояснення вчителя, і відповідь школяра, і лекцію у ВНЗ, і повідомлення тележурналіста. В основу такого виступу, як правило, покладено конкретне, точне й правдиве повідомлення слухачам фактів, явищ, подій4. Виступ з метою спонукати. Заклики до певних дій можуть бути прямими і опосередкованим, можуть носити політичний характер, економічний, стосуватися релігійного життя, благодійництва тощо. Успіх виступу залежить від забезпечення таких умов: сказане повинне знайти відгук у душах людей; слухачі мають бути спроможними до дій чи вчинків, до яких їх закликають (скажімо, надати матеріальної підтримки біженцям із затоплених повінню місцевостей)5 . Розважальний виступ. Його можна почути на концертах, вечорах, святкових банкетах, тобто там, де люди зустрічаються, щоб відпочити в приємному товаристві. Це популярна весела лекція, тост, слово на весіллі або святкуванні ювілею. У такому виступі жарт має поєднуватися з серйозною думкою, правда з вигадкою, об’єктивність із перебільшенням. Тут може бути і гумор, і іронія, і самоіронія, і карикатура. В основу такого виступу може бути покладене оповідання про пережиту подію, випадок, свідком якого довелося бути. У такому виступі має бути конкретність, новизна, добре, якщо у виступі присутній конфлікт, контрасти

1. Творча лабораторія► Уважно прочитати текст. На основі поданого початку підготувати виступ на тему «Моя майбутня професія», використавши засоби привернення уваги до адресата мовлення. ШАНОВНІ СТАРШОКЛАСНИКИ!Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість — одне з найважливіших умов відчуття радості, задоволення, щастя. Вибір навчального закладу, а згодом професії значною мірою впливає на все майбутнє молодої людини. Бо роботі ми присвячуємо значну частину свого життя, прагнемо досягти успіху, визнання. Тут не можна покладатися на випадковість, квапитися. Необхідне якнайсерйозніше ставлення до цієї проблеми як батьків, так і самих молодих людей...

2. Активізація уваги студентів. Прокоментуйте вислів:«Хто багато стріляє, ще не стрілець, хто багато говорить, ще не оратор» /Конфуцій/. Властивості, що надають мовленню особливої енергетики:• артистизм;• упевненість;• дружелюбність;• щирість;• об’єктивність;• зацікавленість…Додайте своє бачення.3. Завдання «Відкритий мікрофон»Мета: налаштування студентів на активну мовленнєву діяльність, розвиток імпровізаційного мовлення. Опис. Студенти продовжують речення по черзі. Висловлюються всі студенти. Приклади речень професійно-риторичного спрямування: Я вирішив бути психологом, тому що… Моя мрія бути психологом, оскільки… Коли я отримаю диплом психолога, я … Риторика потрібна мені для того, щоб… Я прагну покращити свою ораторську майстерність для того, щоб.... Професійна діяльність потребує сформованих риторичнихумінь і навичок, оскільки…

4. Завдання – самопрезентація «Асоціація»Мета: розвинути навички публічного виступу, навички самопрезентації. Опис. Подумайте, яка рослина найбільшою мірою відображає вашу індивідуальність. Складіть самопрезентацію у формі історії так, щоб передати свої особливості характеру і поведінки. Запитання для обговорення: Чому Ви обрали для себе саме цю рослину?Чи легко Вам було презентувати себе таким незвичним способом?Які емоції виникли у Вас під час презентації?Чи відчуваєте ви зміни в ставленні до себе чи когось із колег після гри?Варіанти. Самопрезентація (рослина, тварина, явище природи тощо).

5. Міні-лекція «Підготовка до публічного виступу (складаємо сценарій)»Цікаву методику щодо підготовки до публічного виступу рекомендує Радислав Гандапас, подаючи її через відповіді на поставлені собі запитання, які асоціюються з частинами мови (іменник–дієслово–прикметник):Іменник: Хто? Хто буде перед вами (вік, сфера діяльності, захоплення, політичні пристрасті, сімейний стан, рівень освіченості);Що? Що очікують, що хочуть почути, що будуть робити з отриманою інформацією, що їх тривожить (тішить);Дієслово: Що зроблять? Що робитиме аудиторія, що повинна зробити після виступу, що ви хочете, щоб зробила (мета);Прикметник: Які? Які аргументи можуть переконати, які факти (ідеї) можуть відштовхнути, які прийоми допустимі, які слова та вирази ефектні й ефективні Визначення конкретної мети (завдань), проблеми (ідеї) виступу, аналіз аудиторії (професія, вік, стать) і врахування обсягу часу – обов’язкові чинники, які потрібно проаналізувати під час підготовки до виступу на думку засновника школи «Майстерня Лева» Андрія Степури . Коли ми маємо мету, захоплені своєю ідеєю (погляди, явища, об’єкти, цінності тощо), переконані в її користі та успіху, ми можемо підготувати добру промову, впевнено і креативно виступити, переконливо донести цю ідею до слухачів.

6. Завдання: «Іменник. Дієслово. Прикметник»Мета: розвиток навичок публічного виступу, розвиток навичок аналізуваннявиступу своїх одногрупників. Тривалість: 30 хв. (публічний виступ – до 3 хв. для кожного, обговорення 2-3 хв.). Кількість учасників: не більше 15. Опис. Студенти самостійно обирають тему публічного виступу професійного спрямування. За методикою підготовки до публічного виступу Р. Гандапаса скласти сценарій публічного виступу, давши відповіді на запитання, які асоціюються зчастинами мови (іменник–дієслово–прикметник):Іменник: Хто? Що?Дієслово: Що зроблять?Прикметник: Які?Ознайомити з темою та сценарієм публічного виступу групу. Врахувати їхні побажання й зауваження. Питання обговорення та аналізування. Чи актуальна тема? Чи правильно сформульована мета? Чи відповідає мета зацікавленню аудиторії? Чи представлені аргументи розкриють тему і сприятимуть переконанню аудиторії?

7. Завдання «Риторичне портфоліо»Мета: залучення студентів до вивчення термінів риторики шляхом укладання риторичного тлумачного словника, ознайомленняз теорією та історією риторики, видатними риторами Античності,України та сучасного світу, розвиток навичок кооперативногонавчання. Завдання. Учасники об’єднуються в групи, і спільно укладають риторичне портфоліо, в якому розміщують цікаву і актуальну інформацію з теорії та історії риторики, видатних риторів Античності, України та сучасного світу, а також власний риторичний тлумачний словник.

8. Комунікативний практикум► Ознайомтеся з видами аргументів, які можна використовувати для доказу своєї думки у виступі. Аргументи є двох видів: аргументи до суті справи — це факти, що встановлюються шляхом спостереження, досвіду, цифровий чи статистичний матеріал, документи, доведені положення; аргументи до людини — це посилання на висловлювання, думки авторитетних людей, похвали, привернення уваги до переваг і недоліків. Аргументи першого виду спрямовані на те, щоб довести, установити істинність тези, а другого — на те, щоб переконати, зробити слухачів своїми однодумцями, вселити в них упевненість, що істинність тези доведена. Спробуйте дібрати аргументи обох видів для виступу з теми «Комп’ютерна залежність — згубна звичка молоді».9. Лінгвістичне дослідження► З яких частин повинен складатися текст для виступу?► Обговоріть зміст виступу з питання «Звички, що руйнують наше життя».

ТЕСТИ1. До попередньої підготовки тексту до виступу належать усі елементи, ОКРІМА репетиція Б складання плану В запрошення критиків Г збір матеріалу2. Що не можна використовувати як джерело накопичення матеріалу для виступу?А перегляд соціальних мереж Б особистий досвід. В інтерв"ю В власні спостереження3. Яка етикетна форма є помилковою?А Вибачаюсь! Б Вибачте! В Перепрошую! Г Пробачте!4. До попередньої підготовки тексту до виступу належать усі елементи, ОКРІМ: А формулювання мети; Б збирання матеріалу;В репетиція. Г виступ перед аудиторією;5. Композиційні особливості завершення виступу названо в рядку: А пояснити завдання виступу, сформулювати суть теми, визначити коло питань. Б опрацювати джерела інформації, записати текст, відредагувати. В викласти ідею, розкрити наукові поняття, навести порівняння, цитати Г повторити основну думку, зробити комплімент слухачам, виголосити заклик6. Що НЕ належить до основних ознак тексту?А інформативність Б комунікативність В цілісність. Г іронічність Ґ завершеність Д зв’язність

7. Одним із джерел накопичення матеріалу НЕ є: А особистий досвід Б роздуми й спостереження. В власна фантазія Г інтерв’ю та бесіди Д читання8. Якого елементу немає в докомунікативному етапі підготовки тексту?А вибір теми та визначення мети Б складання плану В добір матеріалу Г виступ перед аудиторією. Д редагування й запам’ятовування підготовленого тексту9. Знайдіть «зайву» пораду для створення хорошого конспекту. А використовуйте повні речення Б записуйте визначення у вигляді пунктів і підпунктів — кожне визначення (положення) з нового рядка В вживайте більше складних суджень. Г використовуйте твердження10. Назвіть етап підготовки виступу, що базується на вивченні інтерв’ю чи бесід, читанні, роздумах та спостереженні. А вибір теми Б складання плану. В збір матеріалу. Г написання конспекту

«Зворотний зв’язок»Студенти закінчують думку:– На занятті я дізнався що…– Мене здивувало, що…– Мені сподобалось, що– Можливо, було б краще, якби…– Мене дратувало, що …Кожен студент висловлює свою думку. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Підготуйте інформацію та план промови для виступу на одну з тем: «У мові — наша культура»«Як зробити життя кращим: психологічний аспект»«Подолання залежності від згубних звичок — необхідна умова розвитку особистості».