Підмет і присудок. Самостійна робота.

7 а: Головні члени речення. Способи вираження підмета і присудка. Інверсія

Підмет — головний член речення. Відповідно до способу вираження підмет поділяється на два типи — простий і складений.

Простий підмет може виражатися: 1) іменником або займенником у називному відмінку; це найтиповіше вираження (Настав вечір. Вони із захопленням розповідали про подорож); 2) будь-якою частиною мови, вжитою у значенні іменника в називному відмінку, наприклад: прикметником (Багаті на печі сиділи та калачі їли); дієприкметником (Визволені радісно кинулись до воїнів); числівником (Швидко повернувся й третій); неозначеною формою дієслова (Малювати було улюбленою мрією малого Тараса); прислівником (Одержане на першому екзамені «відмінно» дуже мене підбадьорило); вигуком (Невгамовне «ура» заповнило стадіон).

Складений підмет виражається словосполученням або реченням, якщо вони вжиті у значенні іменника в називному відмінку (П’ять учнів відмовилися їхати на екскурсію. «Запорожці пишуть листа турецькому султану» — найвідоміша картина І. Рєпіна).

Присудок — головний залежний член речення, який вказує на дію, стан, ознаку підмета і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке? та ін. Присудок буває простий і складений.

Простим дієслівним присудком називається присудок, виражений дієсловом дійсного, умовного або наказового способу (Співали чистими дзвінкими голосами діти ), а також фразеологізмами зі значенням дії (Це вже ви передали куті меду (Марко Вовчок)).

Складений присудок може бути іменним або дієслівним.

Іменним складеним називається присудок, представлений сполукою дієслова-зв’язки бути у будь-яких способових і часових формах та іменної частини, вираженої іменником, прикметником, дієприкметником, займенником, числівником (Тютюн був високий і густий-прегустий (О. Довженко)).

Дієслівним складеним називається присудок, який складається з неозначеної форми дієслова і допоміжного дієслова в будь-якій способовій формі (Починає займатися схід сонця).

Інверсія (лат. inversio — перевертання, переміщення) — стилістична фігура, побудована на порушенні того порядку слів у реченні, який здається нормованим, звичайним.

«Гойдається вечора зламана віть, // мов костур сліпого, що тичеться в простір // осінньої невіді». Ця фраза сприймається як інверсована через те, що спочатку в ній подається предикат дії, граматично виражений присудком «гойдається» (тим новим, що повідомляється про суб'єкт дії), а вже потім називається сам суб'єкт дії, граматично виражений підметом «віть».

Додаток-кого?чого?кому?чому?кого?що?ким?на чому? (означає предмет)

Означення- який?чий? котрий? (вказує на ознаку предмета)

Обставина- де? Куди? Звідки? Коли? Чому? Як? З якою метою? ( вказує на ознаку дії)

Тренувальні вправи:

1. Запишіть речення, підкресліть граматичні основи. Укажіть речення не- поширені та поширені.

Із заходу надходить синя гроза. Півнеба обхопила важка хмара. Завмерли дерева. Ні шелесне. Ой, буде горобина ніч! Буде! (М. Хвильовий) Надійшла осінь. Пожовкле листя спадало на тротуар. (П. Панч)

2. Запишіть речення і підкресліть граматичні основи. Визначте, якими частинами мови вони виражені.

У кожнім українці живе бунтар. (М. Стельмах) Я колір слову підбирати вчусь. (П. Перебийніс) Для нас рідна мова не тільки дорога спадщина, а й наша гордість. (А. Матвієнко) По-осінньому довгими і тривожними стали вечори. (В. Собко) Хочу я дужим по світу пройти. (Б. Грінченко)

Запишіть, добираючи з довідки й уставляючи замість крапок пропущені підмети.

У Спасівці жив славний козацький ... Судаків. Серед тихої ночі залунав церковний ... на тривогу. (А. Чайковський) Там випасалися ... (І. Ле) Якось ... довго радилися, ходили чогось поза табором, дивилися на верхівки дерев. (Ю. Збанацький) Одного разу ... задала нам письмову роботу. ... не раз стрибав у мріях. (А. Дімаров) ... розповіді про старовину завжди цікаво. (Із журналу) Надвечір ... була виконана. (Із журналу)

Довідка: слухати, рід, Галина Іванівна, табуни коней, уся робота, дзвін, я, дід і онук.

Завдання 1.

Запишіть речення. Визначте головні члени речення. Визначте, якою частиною мови виражені додатки.

1. Як виросту – збудую хату, на хаті колесо приб’ю, а там я поселю крилату лелечу клекітну сім’ю. (Д.Павличко)
2. Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду, той ім’ям не вмре ніколи в спогадах народу. (О.Олесь)
3. Я рідну Україну не проміняю на чужину.(Л.Глібов)
4. Батьківщино! Ти даєш мені сонце погоже, і повітря даєш, і снагу.(В.Ткач)