Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму, що містить однорідні члени речення.

Конспект уроку з української мови

5 клас

Тема: Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму, що містить однорідні члени речення.

Мета:

навчальна: повторити та поглибити вивчене про особливості типів мовлення; удосконалювати вміння докладно переказувати почуті та прочитані тексти, в яких поєднано різні типи мовлення, зокрема розповідь і роздум; навчити бачити логічні взаємозв'язки між частинами тексту, складати його план, визначати тему й основну думку висловлення; засвоїти використання однорідних членів речення в текстах та правила вживання розділових знаків при однорідних членах речення;

розвивальна: розвивати увагу, пам’ять, мовленнєві навички учнів та логічне мислення;

виховна: виховувати любов до природи і повагу до споконвічних народних традицій.

Тип уроку: урок мовленнєвого розвитку.

          Методи та  прийоми: слово вчителя, евристична бесіда, робота з таблицею, спостереження над мовою, робота зі словником, інтерактивна вправа «Хмара слів», «Мікрофон».

          Міжпредметні зв’язки: література, природознавство.

          Кваліфікаційні вимоги до знань, умінь і навичок учнів: учні повинні вміти переказувати (письмово) докладно текст розповідного характеру з елементами роздуму,  підпорядковуючи висловлювання темі та основній думці, дотримуючись композиції, мовних, стильових особливостей прослуханого тексту; з’ясовувати наявність в тексті однорідних членів речення та вміти виділити їх на письмі комами.

Обладнання: відеозапис «Рослинні символи України», таблиці, тлумачний словник.

Література: основна – Глазова О.П., Косян Т.В. Навчальні перекази з української мови 5-9 класи. – К.: Абрис, 1997. – 200 с.

додаткова – Стельмахович М.Г. Система роботи з розвитку зв’язного мовлення в 4-8 класах: Навчально-методичний посібник. – К., 1981.

 

Хід уроку

1. Організаційний момент

Добрий день, любі учні! Я дуже рада вітати вас на уроці української мови. Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на весь день. Сьогодні на уроці ми будемо працювати із розвитком мовлення на прикладі розповідного тексту із елементами роздуму. Маю надію, що протягом уроку кожен із вас зможе удосконалити вміння викладати думки логічно, послідовно, дотримуючись літературних норм.

1. Вправа «Самоналаштування». Покладіть руки на парту, закрийте очі та промовляйте:

Я зможу сьогодні добре працювати на уроці.

Я особистість творча.

Я бажаю однокласникам успіхів на уроці.

2. Мотивація навчальної діяльності.

1. Бесіда

Пригадаймо, що таке символ?

Які види символів ви знаєте?

Перерахуйте, будь ласка, державні та народні символи України.

2. Слово вчителя.

Україна – це отча Земля, край, де ми народилися. Її багатства – це безкрайні лани пшениці, вишневі сади, квітучі поля льону, калинові гаї. Кожен народ має свої святині, свої символи, опоетизовані образи дерев, квітів. Є вони і в нашого українського народу: калина, верба, тополя, барвінок, соняшник, чорнобривці… Вони віддавна уособлюють красу України, міць її народу, засвідчують любов до рідної землі. Тому недарма на уроці ми обговоримо один із рослинних символів нашої держави.

3. Інформаційна хвилинка.

Перегляд відео «Рослинні символи України».

Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=TQiFEDtZUdQ

3. Повідомлення теми та мети уроку.
4. Актуалізація опорних знань учнів. Підготовка до роботи над переказом.

1. Евристична бесіда.

Які типи мовлення ви знаєте?

На які запитання відповідає кожен з них?

З яких трьох частин складається роздум?

Які питання ставляться від тези до аргументів?

З яким типом мовлення найчастіше поєднується роздум?

Пригадаймо, чим можуть бути ускладнені речення? Що таке однорідні члени речення?

2. Робота з таблицею «Розділові знаки при однорідних членах речення» (Таблиця 1).
3. Інструктаж щодо проведення роботи. Учитель нагадує про вид переказу та вимоги до його написання. Ознайомлює з особливостями написання письмового переказу.

Докладний переказ тексту – якомога точніше переказування змісту тексту. У переказі потрібно зберегти послідовність подій, про які розповідає автор, особливості його мовного стилю.

5. Робота з текстом. Сприйняття і відтворення змісту.

1. Ознайомлення зі змістом тексту переказу.

Учні сприймають висловлювання в цілому, усвідомлюють основну думку.

Могутній патріарх лісів

У багатьох українських народних піснях дуб постає як символ незламної сили, могутності та непереможного довголіття. Чому?

А ось послухайте. Дуби й дійсно живуть надзвичайно довго. Серед них є справжні патріархи, дуби-довгожителі, яким буває понад тисячу років!

Ще в силу давнину люди поклонялися дубові, вірячи в його чудодійну силу. Слов’яни вважали дуб священним деревом. Під цими велетнями вони приносили жертви богам, справляли релігійні обряди. Предки наші навіть грізного бога Перуна вирізьблювали з дубових колод.

Знайдено незаперечні докази того, що люди ще понад п’ять тисяч років тому розтирали жолуді на борошно і випікали з нього хліб.

Обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його довговічністю, надзвичайною міцністю деревини. Так, славнозвісний Хортицький дуб прожив майже дві тисячі років, а на Рівненщині нині росте тисячотрьохсотлітній красень.

Традиційно на відзнаку народження хлопчика садили молоденький дубок.

Шанують дуб і в наші дні. Насаджуються молоді діброви, гаї. Старі дуби охороняються законом як найцінніші пам’ятники природи.

                                                 (За С. Івченком)

2. Природознавча хвилинка.

Дуб – масивне дерево, його розміри вражають не менше, ніж його довголіття. Середня висота дуба становить 35 метрів, але зустрічаються і 60 метрові велетні. Товщина також досить велика, стовбур зазвичай має діаметр близько 1,5 метра.

Листя дуба залежать від його форми і можуть бути лопатевими, зубчастими, або ще якої-небудь форми. Гілки, як правило, зігнуті. Звивистість дуба має наукове пояснення – пагони дерева тягнуться до Сонця і з цієї причини змінюють свій напрямок в залежності від погоди, періоду року і часу доби.

Коренева система дуба відмінно розвинена, коріння його не менш величезні, ніж він сам і йдуть глибоко в землю.

3. Бесіда.

До якого стилю мовлення віднесемо цей текст?

Обґрунтуйте, що висловлювання містить елементи роздуму?

Сформулюйте тему та основну думку тексту.

Чи помітили ви однорідні члени речення в тексті?

4. Мовний аналіз тексту.

Лексична робота. Робота зі словником.

Чи все зрозуміло в змісті тексту? Які слова були незрозумілими?

З’ясуйте лексичне значення записаних на доці слів.

     Діброва, и, ж. Листяний ліс на родючих ґрунтах, у якому переважає дуб.

     Довголіття, я, с. Тривале життя.

     Гай, гаю, ч. Невеликий, переважно листяний ліс.

     Патріарх, а, ч. 1. Глава роду за родового ладу; голова. 2. Перен. Найстарша, найбільш поважна людина в якому-небудь колективі.

     Орфографічна робота.

     Запишіть слова, поясніть орфограми.

     Непереможний, дуби-довгожителі, священний, Перун, славнозвісний, Хортицький дуб, тисячотрьохсотлітній.

     З’ясування пунктограм.

     Запишіть речення, поясніть розділові знаки (з допомогою вчителя).

     Серед них є справжні патріархи, дуби-довгожителі, яким буває понад тисячу років! Обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його довговічністю, надзвичайною міцністю деревини.

5. Літературна хвилинка. Розмежуйте, де прислів’я, а де приказки про дуб. Поясніть зміст висловлювань.

• Від яблуньки яблука, а від дуба жолудь.

• Зробив з дуба сірника.

• Їздили та возилися і за дуба зачепилися.

• Криком дуба не зрубаєш!

• Лихе око на дуба глянс, то й дуб зав'яне.

• Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається.

6. Складання плану переказу (колективно).

Орієнтовний план

1. Дуб – символ незламності, могутності та довголіття.

2. Дуби-довгожителі.

3. Священне дерево слов’ян.

4. Хліб із жолудів.

5. Найстаріші дуби.

6. Пошанування дубів.

7.  Фізкульхвилинка.

Ми  багато  сиділи, спробуємо активно відпочити, будемо «рубати  дрова». Стати так, щоб  нікому  не  заважати. Уявити  собі, що  ви  рубаєте  дрова. Показати, яка  колода, яку  потрібно  розрубати. Покласти  її  на  пеньок  і  піднімати  « сокиру » високо  над  голово. Щоразу, коли опускаєте  «сокиру», голосно вигукуйте: « Хе!».  Через  хвилину  скажіть: скільки  колод «розрубали»?

Що ви  зараз  відчуваєте? Який  настрій?

6. Повторне прослуховування тексту. Підготовка чорнового варіанту переказу.

Заслуховування 2-3 робіт на вибір.

7. Самостійне редагування тексту переказу, удосконалення його змісту.
8. Оформлення чистового варіанту.
9. Підсумок уроку.

1. Рефлексія.

Створювання хмари слів за допомогою асоціацій до поняття  «Природа».

2. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Чого ви сьогодні навчилися на уроці?

Що було найцікавіше?

Що викликало у вас найбільше труднощів?

10. Домашнє завдання, інструктаж до його виконання.

      Скласти усний твір-роздум «Чому потрібно берегти природу?».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

Кома ставиться

Кома не ставиться

Між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками: Учіть дітей бачити, мислити, відкривати, дивуватися. Перед протиставними сполучниками а, але, та (в значенні але): У світі є не тільки добро, а й зло. Між однорідними членами, з’єднаними повторюваними сполучниками і, й, та (в значенні і): В промінні місячнім, як в морі, втонули ниви, і луги, і темні праліси, і гори. Між кожною парою однорідних членів речення, з’єднаних сполучниками попарно: Тут росли сосни і ялини, берези і дуби.

Коли однорідні члени речення з’єднані одиничними сполучниками і, й, та (в значенні і): Ліси й садки укрились цвітом запашним. Між неоднорідними означеннями: Відчуває щирість сонця голубий прозорий день. Перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік: Моє щастя – Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном