Пізнавально-розважальна гра "Майстер-шеф по-українськи" (Мета: - створити радісну атмосферу, весело і цікаво провести виховний захід.)

Кобеляцький навчально-реабілітаційний центр

Полтавської обласної ради

                                    Підготувала: вихователь

                                                           Пестременко Л.А.

Мета:

створити радісну атмосферу, весело і цікаво провести виховний захід;

познайомити школярів із стравами українсь-кої кухні та традиціями їх приготування;

розповісти школярам про полтавський пам’ятник галушкам;

розширювати кругозір дітей, збагачувати словниковий запас;

викликати в учнів зацікавленість до збагачення своїх знань;

сприяти розвитку мислення, зв’язного мовлен-ня; швидкості реагування; уяву, фантазію, кмітливість, творчі здібності дітей;

закріпити вміння учнів використовувати знання на практиці;

 примножувати любов і шану до національних звичаїв, традицій;

виховувати повагу до людської праці, цінностей українського громадянина, патріота рідного краю – Полтавщини.

вивчити народні прислів’я про страви української кухні;

 виховувати естетичний смак.

Доброго дня всім,

І дорослим і малим!

        Зібралися ми тут, щоб повеселитися і порозважатися, та дещо цікаве про традиційні українські страви дізнатися, а ще (пауза) позмагатися в грі «майстер-шеф по-українськи»!

        - Діти, а кого, на вашу думку, називають майстром-шефом? (відповіді дітей)

        - Отже, майстром-шефом (шеф-майстром) називають головного умільця своєї справи, що бездоганно знає і виконує роботу. В нашому випадку це той, хто вміло та вправно готує різноманітні смачні українські страви.

        Гра «Майстер-шеф» складається з цікавих завдань. Фіналістом стане той учасник гри, який виконає ці завдання швидко, правильно й красиво.

        А визначати переможця гри «Майстер – шеф по- українськи» буде дуже компетентне і об’єктивне журі в складі:

1. ________________________
2. ________________________
3. ________________________
4. ________________________

        Учасниками гри «Майстер – шеф по-українськи» будуть учні 1-А – 2 класів

Гравець під №1___________________________________

Гравець під №2___________________________________

Гравець під №3___________________________________

Гравець під №4___________________________________

        А поки гравці готуються, одягають відповідний одяг, я поведу розмову про традиційні страви української кухні.

        Українці здавна славляться своєю гостинністю і смачною кухнею. Зайдіть до української оселі на годинку – без частування господарі не проводять вас. Усе смачно, ситно, а головне – корисно та невибагливо.

        Символом гостинності в українській хаті завжди були хліб і сіль. Хліб є домашнім оберегом. У наших предків він був символом сонця, тобто життя. Бо навіть слово «життя» походить від слова «жито» - назви однієї із зернових культур.

        Хліб – наша щоденна їжа, найпотрібніша їжа, головна страва на столі, й до нього ставляться з особливою шаною:

Певне, чули ви малята

Вже не раз такі слова:

«Хліб потрібно шанувати!

Хліб – годувальник,

Всьому голова!»

        А ще в народі кажуть «Без хліба нема обіду».

        Тож розпочнемо змагання нашої гри «Майстер – шеф по українськи» - з першого завдання:

        І завдання – «Бутерброд»

         Наші гравці повинні приготувати апетитний і ситний бутерброд та гарно його прикрасити зеленню і кетчупом, цибулею, перцем. Щоб  бутерброд був ситним – використаєм сало, бо для справжнього українця сало є традиційною національною їжею, і донині візитною карткою національних продуктів.

        Для приготування цієї страви, кожен гравець займає місце за кухонним столиком з відповідним набором продуктів.

        Хто першим виконає завдання – піднімає руку, журі робить замітки, але інші гравці обов’язково закінчують і своє приготування. Бутерброд повинен бути зроблений не тільки швидко, а й красиво,  ще й охайно. На це зверне увагу журі при оцінюванні.

        (Поки гравці готують, звучать пісні про хліб. Я веду розмову з дітками, що прийшли на захід: - хто знає, що таке бутерброд? І таке інше)

        Підсумок першого завдання.

        Гравець під №1,2,3,4 – отримують бали

ІІ завдання -  «Борщ».

        Переходимо до наступного завдання:

        Як не можна уявити моря без води, саду без дерев, так для українця немає обіднього столу без миски борщу.

Іди, іди дощику!

Зварю тобі борщику.

В глиняному горщику.

Поставлю на дуба,

Лий, як з луба, -

Цебром, відром, дійничкою

Над нашою пшеничкою!

        У давнину, борщ був своєрідною ритуальною їжею, яку приносили в жертву дощовим хмарам.

        Ця страва сприймається як те, без чого не можна обійтися, без чого відразу розпадеться життєвий ланцюг.

        Борщ – це символ родинного тепла, сімейної злагоди і спокою! Настільки призвичаївся українець до борщу, що не може не згадати про нього навіть тоді, коли розмова не має ніякого відношення до кухні. «Дивись не переборщи», - остерігає народна мудрість.

        От і наші гравці повинні «не переборщити» готуючи цю страву. Бо на другім завданні гри «Майстер – шеф по- українськи» потрібно відібрати до каструлі картки із зображенням саме тих продуктів, з яких вариться борщ.

        - Учасники, будь-ласка, займіть свої місця. Ви зрозуміли завдання? (Уточнюю) Готові? Увага! Почали! В цей час звучить музика – пісня про борщ; гравці зма-гаються; журі спостерігає, перевіряє, ставить бали, оголошує результат.

ІІІ завдання -  «Каша».

        На третьому завдання гри «Майстер – шеф по українськи» говоримо народним прислів’я: «Каша – мати наша».

        Каша – це символ продовження роду. Вона супро-воджує людину від народження, адже є першою стравою після материнського молока.

        Це – найпростіша й водночас одна з найсмачніших страв української народної кухні.

        «Вари воду – вода буде, сип крупу – каша буде», - цим прислів’ям визначається рецепт цієї страви. А головний її секрет – побільше масла, бо «маслом каші не зіпсуєш».

        Каша на сніданок, обід і вечерю, каша в містах і селах, каша на столі бідного і багатого – під різними дахами вона почуває себе господинею, на якій і хата, і двір, і сила наша тримається! Яких лише каш не вигадано! На всій території України найбільш поширена була пшоняна каша. Із пшона варили кашу з гарбузом, (згадайте  «Ходить гарбуз по городу». «… миска пшона, кусок сала»,) квасолею, яблуками, сухими сливами.

        - Діти, а які ви їсте каші, назвіть їх. (Відповіді учнів).

        Тож наші гравці зараз позмагаються на краще приготування цієї страви: по різні сторони на столі у кожного гравця стоять по 2 миски – в одній крупа, іншій – вода. Потрібно, не розхлюпавши переносити – залити пшоняну крупу водою. (Завдання зрозуміле? Учасники змагаються; звучить музика – пісні про кашу; журі перевіряє і оголошує результат)

IV завдання – «Риба»

        Наша національна кулінарія нараховує сотні рецептів смачних страв. До неї входять і рибні страви: карасі в сметані; щука тушкована з хроном; рибні крученики; юшка; фарширований короп… Всіх зразу і не перелічити.

        Тож наступним, четвертим завданням буде відгаду-вання назви рибки.

        Кожен гравець отримує конверт, в якому набір літер з яких складається слово – назва рибки. Їх потрібно правильно викласти  і отримати назву своєї рибки: судак, лин, щука, короп.

V завдання – «Галушки»

        В місті Полтава – нашому обласному центрі є пам’ятник «смачний». Бо скульптор  створив із каменя дуже славетну в Україні, і далеко за її межами, улюблену всіма українцями страву. Роздивіться фото і скажіть її назву, хто здогадався?

        Відповідь: галушки (слухаємо пісню про галушки). Галушки – страва трударів, які звикли до простої поживної їжі. На Полтавщині кожна господиня знає рецепт приготування галушок.

        І зараз ми перевіримо компетентність нашого журі, а саме знання повара. Будь-ласка, ваша відповідь, пані…., слухаємо ваш рецепт.  (Жартуємо, слухаємо).

        Дивним словом назвали люди шматок тіста, зварений у воді. Вимовиш «галушка», і ніби в рот покладеш щось м’якеньке, маленьке, надзвичайно смачне.

        І наступним  завданням буде поїдання галушок на швидкість (без рук нашими гравцями), бо хіба ж можна встояти перед такою смакотою, та ще й рідними полтавськими галушками!

(Йде змагання; оцінювання. Пісня «Полтавські галушки)

VI завдання – «Вареники»

        Діти, а про яку страву із тіста можна так сказати:

Химерний, маленький,

Бокастий, товстенький,

Чимось смачним напхався,

В окропі скупався

        Вареники на столі українців – це домашнє урочисте застілля, затишок і тепло домашнього вогнища.

Варенички в Україні

Ліплять й варять ще донині.

Без них в неділю не обід,

Їх любить весь вкраїнський рід.

Їх ліпить кожна вправна жінка,

Та головне у них – начинка:

Гриби, капуста, бараболя,

Горох, пшоно, а чи квасоля,

А також сир, чи мак, чи гречка –

Підійде все, аби не суперечка,

Достиглі вишні чи суниці –

Усе заліплять в тісто молодиці.

Вареники – то річ смачна така!

Від них і сить, і сила в козака.

«Варенички на стіл – біда за поріг», -

Каже народна мудрість.

        Тож, щоб кожен з нас жив весело та багато «як вареник у маслі» і не знав біди; прохаємо наших гравців виконати VI завдання, зліпити варенички.

(Змагання; пісня про вареники; журі оголошує кількість набраних балів)

VII завдання – «Узвар»

        І останнім завданням розважально-пізнавальної гри «Майстер – шеф по українськи» буде випивання на швидкість традиційного українського напою – узвару (компоту) через трубочку.

(Гравці змагаються)

        Журі оголошує кількість набраних  балів.

        Учасник гри «Майстер – шеф по українськи»

        під № 1___________________________ набрав таку кількість балів….

              №2____________________________ набрав таку кількість балів….

              №3____________________________ набрав таку кількість балів….

              №4____________________________ набрав таку кількість балів….

        Поки журі підсумовує бали, загадую присутнім дітям загадки:

З мене листя обдирають,

Мене квасять, в борщ кидають,

Пироги зі мною печуть,

І в салат мене січуть! (Капуста)

    У землі вона зростає

    І брунатний колір має.

    Її смажать і печуть,

    Її варять і товчуть.

    Овоч цей всі люблять дуже,

    Як же він зоветься, друже? (Картопля)

Ця широколиста пані

На землі і на паркані.

У стручки, як у торби,

Заховала всі скарби. (Квасоля)

      Зелений чуб, червоний бік,

      Смачний із нього чавлять сік,

      Матусі варять з ним борщі

      Росте в городі на кущі» Помідор

        Оголошую підсумок гри:

        Переможцем гри «Майстер – шеф по українськи» стає учасник під номером       , йому присвоюється почесне звання «Майстер – шеф». Вручається пам’ятна медаль, грамота; подарунок. Іншим гравця вручаються Грамоти і також подарунки.

        Наш виховний захід закінчився. Тож будьте завжди як вареники на столі – «панами на всю губу», або великого пана цяці.

        А по-скільки український народ дуже гостинний, тож і почастуємо ми вас також нашими стравами.

До побачення!

(Пісня про коровай»)