План-конспект інтегрованого уроку української мови

Про матеріал

План-конспект інтегрованого уроку української мови (української літератури, образотворчого мистецтва, історії України) у 8 класі

Перегляд файлу

Тема уроку: Усний твір-оповідання за сюжетною картиною

Мета уроку:

навчальна: навчати учнів створювати зв’язні тексти-розповіді, збагачувати та відшліфовувати мовлення учнів, удосконалювати вміння учнів «читати картину», аналізувати зображене, характеризувати персонажів, висловлювати своє враження про художнє полотно;
розвиваюча: розвивати творчі здібності, усне мовлення, уміння логічно будувати текст;
виховна: виховувати увагу до слова, прагнення бути цікавою, ерудованою людиною, патріотом своєї країни.

Тип уроку: урок мовленнєвого розвитку.

Обладнання: репродукція картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану» Іллі Рєпіна, картки із лексичним матеріалом, картки із завданнями мовленнєвого розвитку.

План уроку

Організаційний момент. (2хв.)
Визначення емоційної готовності учнів до уроку. (2 хв.)
Актуалізація опорних знань учнів. (2 хв.)
Підготовча робота до складання усного твору-оповідання за сюжетною картиною.(27 хв.)
Складання усного твору-оповідання. (8 хв.)
Підсумок уроку. (2 хв.)
Домашнє завивання. (2 хв.)

Епіграф Із слова починається людина,

Із мови починається мій рід…

Моя ласкава, мамина, єдина –

Щебече соловейком на весь світ.

Ніна Рій

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Визначення емоційної готовності учнів до уроку.

Перед вами букет із жовтого листя, кетягів червоної калини. Що вам нагадує цей букет? Скажіть, будь ласка, що означають жовтий і червоний колір? А з яким настроєм ви прийшли сьогодні на урок?

«Мікрофон»

Передаючи з рук в руки, висловіть свої побажання сусідові по парті

Обмін побажаннями (у парах).

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми.

Учитель.

Найбільшим і найдорожчим добром в кожного народу є його мова – ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця. В якій народ зберігає і своє сподівання, розум, досвід, почування. Яке це диво – людська мова! Вона дає можливість людині чути, сприймати, думати говорити.

Мова – це шлях, яким людина йде від колиски до усвідомлення себе громадянином. Її потрібно не лише любити, а й берегти, вивчати і знати.

Мовлення – це спілкування людей між собою за допомогою мовних засобів. Це манера говорити, спосіб висловлювати свої думки.

Сьогодні ми з вами в черговий раз поринемо в безмежний світ зв’язного мовлення. Але своє мовлення, діти, ви розриваєте не тільки на уроках української мови і літератури, а й на уроках історії, образотворчого мистецтва, математики.

ІV. Підготовча робота до складання усного твору-оповідання за жанровою картиною.

Запитання для повторення

Що називається оповіданням?

(Оповідання – невеликий розповідний художніх твір про одну чи кілька подій у житті персонажа).

Які його особливості?

(Для оповідання характерний невеликий проміжок часу, коли відбуваються основні події, нескладний сюжет, мала кількість персонажів. В оповіданні можна визначити зав’язку, розвиток дії, розв’язку).

Учитель

Сьогодні кожен з вас спробує стати трохи письменником,трохи художником, проявити себе як критик, історик. Ми будемо складати усний твір-оповідання за картиною Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Готуючись до нашого уроку, учні класу були поділені на групи, кожна з них отримала завдання. І так ми почуємо результати проблемно-пошукової роботи «Де, чому і як?»

Робота в групах

І група – дослідження біографії художника;

ІІ група – вивчення історії створення картини;

ІІІ група – розгляд легенд про персонажів художнього полотна;

ІV група – аналіз сюжету картини.

І група

Учень-біограф

За багатовікову історію свого існування Україна пережила чимало випробувань, знала вона періоди і високого піднесення і страшного занепаду. Стогнала під іноземним ярмом, поливала гіркими сльозами свою долю, але попри все існувала, співала, раділа життю, виховувала прекрасних синів і дочок, творила свою історію і культуру. Козацька епоха була одним із яскравих явищ нашого політичного життя. Ця славна історія нашої минувшини залишила по собі чимало згадок у фольклорі, літературних і музичних творів, в образотворчому мистецтві. Звертаючись до героїчного минулого, митці стверджували значущість і самодостатність української нації.

Велику роль у цьому процесі відіграла творчість Іллі Рєпіна (1844-1930), який народився в м.Чугуєві (нині Харківська область), але більшу частину життя прожив у Росії. Перші художні навички отримав в місцевій школі військових топографів. Переїхавши до Петербурга, з 1863 вчився малювальній школі (в тому числі у І.Н.Крамського) 1 у 1864- 1871 в Академії мистецтв. Як пенсіонер Академії провів 1873-1876 роки в Італії і Франції. У 1877 повернувся у Чугуєв,потім жив у Москві і з 1882 р. в Петербурзі, а з 1900 року в Куоккале, в своєму маєтку «Пенати». Здійснював неодноразові поїздки по Росії і в зарубіжні країни Європи. Був членом Товариства пересувних художніх виставок.

Ілля Рєпін автор відомих картин «Бурлаки на Волзі», « Іван Грозний і його син Іван 16 листопада 1581 року», «Не чекали», « Хресний хід в Курській губернії», «Арешт пропагандиста»

Спинімось, зокрема, на найвизначнішій картині Іллі Рєпіна – «Запорожці пишуть листа турецькому султану»(1880-1891).

Оригінал картини існує у двох варіантах: один (більший за розміром) зберігається в Санкт-Петербурзькому музеї, другий (дещо менший) – у Третьяковській картинній галереї у Москві.

Учитель

Що ми знаємо про запорізьких козаків?

Щоб краще зрозуміти картину, звернемося до історії створення.

ІІ група

Учень-історик

Улітку 1878 року Рєпін, живучи в маєтку Абрамцево, у покровителя мистецтв Сави Мамонтова, почув, як хтось із гостей читав історію про листування козаків і турецького султана.

Турки вирішили здійснити похід на Запорізьку Січ і спустошити її дощенту. Є переказ, що турецький султан Мухаммед ІV послав козакам листа з вимогою підкоритися йому як непереможному лицарю. В ультиматумі, надісланому козакам у 1675 році, султан величав себе братом сонця і місяця, володарем усіх царств – Вавилону, Єгипту, Криму, Подолії, царем над царями і пропонував козакам скоритися і перейти в турецьке підданство.

На це нахабство запорожці відповіли переконливо і ясно, але аж ніяк не дипломатично, а вдаючись до глузливих, образливих слів. Кошовий отаман Іван Сірко підписав листа турецькому султану. Лист-відповідь (додається).

Учитель

А що нам відомо про легендарного Івана Сірка?

ІІІ група

Учень-літературознавець

В одній із легенд про січового отамана, які передавалися з уст в уста, розповідалось, що народився він з зубами. Коли старі люди побачили у немовляти зуби, то дуже зраділи: «О, це добрий буде козак, гризтиме ворогів, як сірко!» (тобто вовк). Звідси і прізвище кошового походить.

Інша легенда розповідає, що Сірко перемагав не тільки людей, а й чортів. Річка Чортомлин нібито так зветься, що в ній Сірко убив чорта, який хлюпався у воді. Чорт тільки клюкнув ногами, коли кошовий луснув його з пістоля.

Іван Сірко справді виявився грозою для турків і татар. Не раз водив своїх козаків у Крим, визволяти бранців з неволі. Така велика віра була козаків у свого отамана, що в нього, мертвого, відтяли праву руку, висушили її і брали з собою в похід. Коли, бувало, козаки потрапляли в скруту, вони виносили наперед правицю отамана і підіймали її вгору з вигуками: «Стій! Душа і рука Сірка з нами!»

Ось яким постає із переказів славний запорізький ватажок Іван Сіркою.

Учитель

Ілля Рєпін був у захопленні від історії про листування козаків і турецького султана. У нього з’явилася ідея написати картину «Запорожці». Почавши розробляти олійний ескіз, який завдяки довершеності можна вважати одним з варіантів картини, митець відчув брак фактичного матеріалу і 1880 р. вирушив у давню вимріяну подорож по Дніпрі, по історичних місцях (маршрут підказав йому історик М.Костомаров). Художник відвідав маєток Тарновських на Чернігівщині, де був на той час своєрідний музей українських старожитностей. З цієї подорожі Рєпін привіз до Петербурга численні матеріали – пейзажні етюди, замальовки козацької зброї, одягу, речей побуту.

Добір лексичного матеріалу до майбутнього твору

Учні зібралися і мають перед собою лексичний матеріал, який допоможе при розгляді картини.

Лексичний матеріал

Тематична лексика:

Запорізька Січ, військо Запорізьке, рицарство Запорізьке, запорізький козак. Військові звання (посади): гетьман, кошовий, отаман, полковник, сотник, осавула, писар. Козацька зброя: шабля (з піхвами), рушниця, гармата, спис (з вістрям), мушкети, якірці, кинджали. Запорізькі клейноди: хоругва, бунчук, булава. Козацький одяг: жупан, кунтуш, шуба, кирея, каптан, юпка, шаровари, сорочки, шапки, бурки, чоботи, сап’янці, пояс.

Тлумачення слів:

кошовий – отаман козаків на Запорізькій Січі;
писар – завідувач військовою канцелярією;
булава – символ влади;
хоругва – військовий бойовий прапор;
юпка – коротка шкіряна куртка;
кунтуш – верхній одяг темно-синього кольору з галунами і китицями;
кирея – верхній довгий суконний одяг з відлогою;
жупан – старовинний верхній чоловічий одяг оздоблений хутром та позументом.

Зображені об’єкти:

Писар, Іван Сірко, козак Голота, Тарас Бульба, Остап і Андрій, козаки.

Характерні ознаки об’єктів:

Козаки – статичні, старші, молоді, літні, озброєні, міцної статури, бувалі козаки.

Обличчя – мужні, гнівні, войовничі, веселі, радісні, обвітрені.

Погляди – лукаві, жартівливі, зосереджені, пильні.

Образотворча лексика:

Типажі, художні образи, художні деталі, кольорова гама, смисловий центр, тіні, напівтіні, тло.

ІV група

Учень-мистецтвознавець

Перш за все нам слід правильно «прочитати» картину, зокрема визначити її тему. (Тему означив сам автор назвою полотна: «Запорожці пишуть листа турецькому султану»).

Якою є провідна думка картини?

(Які незвичайні сили, талант, мужність і благородство виявляють прості козаки та їхня старшина у відповідальні періоди історії)

Яка передісторія картини?

(Був літній вечір, коли привезли на Січ листа від турецького султана. Прочитали його писарі, а вже присмерки залягли. Та хіба можна зволікати з відповіддю? «Я – брат сонця й місяця, онук аллаха… Ідіть до мене служити…» Та хай йому грець! Відповідь треба давати негайно! Гравці миттю відсунули на столі карти:

Сюди , писарю!

Писар примостився записувати, хто що буде казати. Здійнявся шум, гамір. Кожен поспішив докинути ущипливе слово.

Ти нашої свині найстарший підсвинок!
Рогатого чорта кривий брат!

Але найдошкульніше слово сказав отаман Сірко. І що зчинилося! Білозубий вусань стукнув голопузого картяра кулаком по спині! Інший козарлюга впав на бочку, задриґав ногами… Хтось ухопився за живіт… Хтось змахнув шапкою. Хтось застогнав від реготу…

Учитель

Хто в центрі картини?

Отаман Сірко.

Це дуже цікава людина – прославлений запорізький отаман Іван Сірко. Це він ходив «на чайках» по Чорному морю. Кошового обирали лише на рік. Найславетніших, найшановніших переобирали вдруге, втретє. Іван Сірко був отаманом 15 років.

Яким постає кошовий?

Учень

Іван Сірко розумний і проникливий, войовничий. Він сміється стримано, тримаючи в зубах люльку, соколиним поглядом дивиться вдалину. У виразі його обличчя, у вільній і динамічній позі відчувається гідність, упевненість в собі, сила та людяність.

У цьому обличчі сучасники І.Рєпіна впізнали генерала М.Драгомирова.

А кого ще зображено в центрі картини?

(Козацького писаря. Запорожці обступили його гомінкою збудженою ватагою. На його розумному обличчі – тонка саркастична посмішка. Він старанно виводить гусячим пером найбільш вразливі слова і вирази.)

Учитель

Необхідний типаж для образів картини І.Рєпіна шукав серед сучасників - вихідців з України, яких вважав нащадками запорожців. Писаря змальовано з відомого історика й етнографа, неперевершеного знавця Запорізької Січі, академіка Дмитра Яворницького. Учений увійшов у картину зі словами експонатами. Навіть графин, котрий перед писарем, він добув зі степового козацького кургану.

Д.Яворницький підказав художникові, як слід малювати картяра: занадто скритних гравців на Січі примушували скидати сорочки, аби не мали куди ховати карти.

- А хто за спиною Івана Сірка?

Учень

За спиною Івана Сірка стоїть щербатий одинокий козак Голота, що не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота. Це, мабуть, бідний козак, навіть останню сорочку продав, на шиї лише хрест залишився. У козака нема передніх зубів, та сміється він голосно. Йому нема чого сумувати, бо скоро в похід. І якщо він не загине, то повернеться з багатою здобиччю. Рука персонажа картини вказує на Туреччину, куди треба послати листа.

Цей образ І.Рєпін змалював з кучера Нікішки, коли переправлявся через Дніпро поромом.

Чий ще образ привертає вашу увага?

Учень

Козак, до якого звертається степовик, і є давно виплаканий у мріях Тарас Бульба. Дебелий, у білій шапці, в червоному жупані, він так затрусив черевом, що й важка шаблюка, цяцьковано золотом, затрусилася осиковим листом. Він так сміється, вхопившись за живота, що той аж підіймається з-під широкого пояса. Позував для цієї фігури професор Петербурзької консерваторії Рубець.

Учитель

Якщо на картині є Тарас Бульба, то повинні бути і сини Тараса: Андрій та Остап. Де вони? Остап щойно прискакав, зупинився за спиною у судді, слухає, що диктує товариство. Він ще в темній дорожній бурці, на лобі – закривавлена пов’язка. Але і його серйозне обличчя світиться посмішкою. Андрій стоїть поруч. Це високий, красивий, стрункий козак, у багатому вбранні, з посмішкою на обличчі.

Учитель

Давайте звернемо увагу на те, якою була козацька зброя?

Козаки у походах на турків і татар користувалися шаблями, ятаганами, піками, рушницями. Цю зброю ми бачимо на картині.

Учень

При всьому психологічному розмаїтті козаки у Рєпіна охоплені єдиним настроєм, єдиним спільним поривом нестримних веселощів, сповнених непохитної віри у свої сили. Овальна побудова витягнутої у довжину композиції з постатями, що стоять по краях, і вертикалями підкреслює монументальну цілісність картини. Жести, розмаїття одягу та спорядження козаків допомагають глибше відчути могутню силу запорожців.

Чи сподобалась картина?

Картина винятково цікава, виконана з великою майстерністю.

Якими зображено запорожців?

Січовики сміливі, хоробрі, непримиренні з ворогами; мають веселу вдачу, полюбляють гостре слово, народний гумор; очі в них розумні, проникливі.

Які почуття викликає картина?

Гордість за наших предків, що героїчно боролися, захищаючи свою землю, свободу і незалежність.

V. Складання усного твору-оповідання за жанровою картиною.

Учитель

Гадаю, наша розмова дала вам багато матеріалу для написання оповідання за картиною. Спробуємо скласти план усного оповідання за картиною так, щоб пункти плану відповідали композиційним елементам.

Орієнтовний план

І. Козацька вольниця.

ІІ. Іменем Війська Запорізького.

Спроба султана підкорити козаків.
Обурення запорожців.
Козаки складають відповідь.

ІІІ. Цю подію будуть довго пам’ятати.

Робота над удосконаленням творчої роботи. Індивідуальні консультації вчителя.

VІ. Підсумок уроку

Учитель

Найперший обов’язок кожного козака – боронити рідну землю. Тому козак не тільки щомиті був готовий узяти зброю і кинутись в бій за свою землю, але й міг перемогти ворога гострим словом.

Нема тепер ні Січі, ні старшин, ні Запорізької Січі, нема та й не буде. Хай же хоч на папері прокинуться ті лицарі честі, що колись на світі бенкетували, татар ганяли, за хрест святий та за волю людську голови свої буйні клали. Пройшло все, одна слава зосталася, і слава та не вмре, не поляже. Про лицарство козацьке людям розкаже…

Як ви думаєте, в який з пунктів плану краще включити розповідь, роздум, опис? Вдома ви будете складати оповідання,і, щоб воно вийшло змістовним, зверніть увагу на такі питання.

Чи є у тексті зав’язка, кульмінація та розв’язка?
Чи чітко простежується тема, чи зрозуміла головна думка складеного оповідання?

VІІ. Домашнє завдання

Підготувати усний твір-оповідання за сюжетною картиною.

Лист-відповідь

Ти – шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш, і самого Люципера секретар! Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати, твого війська ми не боїмося, землею і водою будимо битися з тобою, Вавілонський ти кухар, Македонський колесник, Великого і Малого Єгипту свинар, а нашого Бога дурень, свиняча морда, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали!

Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць у небі, год у книзі, а день такий у нас, як і у вас! За це поцілуй ось куди нас!

Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошем Запорозьким.