План-конспект уроку з української мови у 8 класі "Вставні слова (практично); виділення їх на письмі комами"

План-конспект уроку з української мови у 8 класі

Тема: Вставні слова (практично); виділення їх на письмі комами.

Мета: закріпити знання про вставні слова та вживання розділових знаків у реченнях зі вставними словами; формувати вміння розпізнавати вставні слова, з’ясовувати їхню роль у реченні, правильно інтонувати речення зі вставними словами, вживати вставні слова в мовленні, вживати розділові знаки при вставних словах; формувати навички самостійної роботи; розвивати логічне мислення, усне й писемне мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок закріплення знань, умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

З’ясування емоційного стану учнів (учні знімають із дошки  ті смайлики, які співвідносяться із їхнім настроєм ).

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Вступне слово вчителя

Сьогодні я йшла до вас на урок і зустріла старшокласниць. Я поцікавилася у них, чи прийдуть вони сьогодні на вечір вальсу? Віка з радістю мені відповіла: «Безумовно, прийду, адже ми всім класом так готувалися до цього дійства». А Оля, сумно зітхнувши, поспіхом сказала: «А мені, мабуть, такої радості не відчути, бо мама сварилася учора за оцінки. Отже, напевно, просиджу увесь вечір вдома».

 На вашу думку, що висловлює Віка за допомо­гою слова безумовно? Якого від­тінку надають реплікам слова напевно, мабуть?А без цих слів  речення б могло існувати? Що ж змінилося у висловленні?Тож яка роль вставних слів у мов­ленні?

Метод «Незакінчене речення» (визначення цілей уроку)

 - Сьогодні на уроці ми закріпимо знання …

- Ми навчимось…

- Після уроку ми зможемо...

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Які слова називаються вставними ?

(Слова за допомогою мовець виражає своє ставлення до того , що він повідомляє. )

2. Для чого служать вставні слова ?

(Для передачі смислових відтінків.)

3. На які групи поділяються вставні слова за значенням ?

(Впевненість або невпевненість; почуття ; ввічливість , для активізації бесіди; вказівка на джерело повідомлення ; послідовність викладу думок ).

ІV. Систематизація та узагальнення знань

Спостереження над мовним матеріалом

Робота з текстом. (Текст подається з вилученням розділових знаків при вставних словах, словосполученнях)

1. Уважно прочитайте текст.

Мудрість для багатьох

Змалку треба шанувати рідну мову, навчаючись від батька й матері, від бабусі і дідуся отого мовного багатства.. Діти дошкільного віку повинні знати щонайменше дві-три тисячі слів. У вашому ж віці цей запас має збільшитись принаймні в пять разів. На жаль це буває не завжди.

Від чого йде оця мовна бідність? Від того, що учні на жаль мало читають. Запам'ятайте, ви повинні читати в три, в чотири рази більше, ніж рекомендує шкільна програма. Книга — то джерело знань. Ще давні єгиптяни говорили:«Ти повинен звернути своє серце до книг». А великий римський трибун Цицерон сказав: « Дім, у якому немає книг, подібний до тіла без душі».

Можна багато навести мудрих слів, сказаних великими людьми. Так скажімо Декарт писав: «Читання книги — це ніби розмова з найкращими людьми минулих віків». Тарас Шевченко говорив: «Книги для мене необхідні, як хліб насущний».

Література за висловом Горького наповнює ідеї плоттю й кров’ю. Знання літератури безсумнівно тісно пов’язане з моральним вихованням людини, відбиває її духовний світ.

Книга таїть у собі мудрість для багатьох. Найкращі книги стали безсмертними, вони увійшли в скарбницю світової культури, в них мудрість і краса, глибина людських переживань і поклик до щастя. Книги як писав мудрий Айбек збирають перлини людської мислі і передають їх нащадкам. Ми підемо в землю, а книги збережуться навіки.

Література вчить нас жити, дякуючи тому, що сприйняття художнього образу пробуджує в нас естетичні й моральні почуття в їхньому тісному єднанні. Читання художнього твору — своєрідний творчий процес: учень, який читає літературний твір, наповнює слово пристрастю свого серця.

                                                                                                (За І. Цюпою.)

2. Дайте відповіді на питання:

-         Як ви розумієте назву тексту?

-         Від кого звичайно навчаються рідної мови?

-         Від чого йде мовна бідність?

-         Чи згодні ви з Т.Шевченком, М.Горьким,  Цицероном?

3.     Знайдіть у тексті речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, виписати їх, ставлячи розділові знаки.

4.    Визначте, що виражають вставні слова у кожному з виписаних речень.

5.    Знайдіть в останньому абзаці слова, у яких кількість букв більша, ніж кількість звуків.

6.    Перебудуйте останні два речення третього абзацу на речення із вставними словами.

7.    Виконайте синтаксичний розбір речень четвертого абзацу.

8.    Напишіть (по пам’яті) останній абзац тексту.

Лінгвістична розминка

1. Наведіть приклади вставних слів, які виражають оцінку вірогідності повідомлюваного (упевненість або невпевненість, ступінь звичайності викладених фактів). Тобто продовжіть перелік тих вставних слів, які я почула у розмові з дівчатами.

1. Продовжіть ряд вставних слів, що виражають почуття людини (радість, задоволення, здивування, обурення): на радість, на щастя. Можливо, ці вставні слова порадували б Олю.

2. Назвіть вставні слова, що активізують увагу співрозмовника: бачиш…

3.На що вказують вставні слова  по-перше, по-друге?  Продовжіть ряд поданих вставних слів.

4. Які вставні слова використовуємо у мовленні, щоб оформити  думку? Продовжіть ряд  вставних слів.

5. Назвіть вставні слова, що виражають послідовність викладу думок, висновок, результат думки, зв'язок з попередньою думкою.

Слово вчителя

У творах українських письменників ми можемо знайти дуже багато таких вставних слів. Наприклад,  у творі Григора Тютюнника «Климко» їх можна навіть поділити на  групи: ті, що виражають впевненість, невпевненість; ті, що вказують на джерело думки; ті, що вживаються з метою привернення уваги.

Дослідження-відновлення

Зараз ми побуваємо у ролі письменників і доповнимо речення вставними словами, які б мали значення, вказане в дужках,  потім звіримо з оригіналом тексту. Поясніть розділові знаки .

1.Іду попід тинами, зазираю в кожен двір, [ невпевненість], десь не так густо постояльців.

2.[ привернення уваги],  як батіг загубить, то хрестом божим нагрудним коняку поганяє, як налигачем

3.Сонце, [ невпевненість], тільки що зійшло, бо від скирти через тік і ще далі на стернях лежала довга тінь у сизій росі, солодко пахло втоптаним у землю набубнявілим житом, що вже вкинулося у ключечки, та сухими мишачими гніздами.

4.[ впевненість], слив корзину купила та макітерку полив’яну.

5.То куріла грубка, [ невпевненість],  вже давно не мазана, бо вище дверцят чорнів широкий зализень сажі.

6.Він був уже підтоптаний, цей солдат, і, [ невпевненість], йшов до скирти, щоб набрати соломи під своє утле тіло.

7.Не служиться, [ привернення уваги], попа забрано, а другий став на його місце, так безбожник і п’є.

 (Оригінал тексту: може, кажуть,мабуть, правда, напевно, певне, кажуть).

Я-редактор

Зараз ми попрацюємо журналістами, виправивши у реченнях помилки. Пригадайте, як називаються такі помилки? Як вони позначаються на полях зошита?

Вже почалось мабуть майбутнє. Оце  либонь  вже почалось... (Л. Костенко). Кажуть після грози навіть хліб краще росте (О. Гончар). 3. Мужність як правило, скромна (П. Загребельний). І звісно це була чистісінька випадковість, що Тоні з  Віталиком випало гнати один рядок (О.  Гончар).  Чи може, в  цьому якраз і  є сила людини, її дар  може, без цього не знала б  вона виходу ні в  небо, ні в  океан і  ніколи нічого не відкрила б? (О.  Гончар).

Гра «Культурне мовлення»

Прочитайте речення. Які помилки у вживанні вставних слів ви в них помітили? Запишіть, уникаючи помилок, за потреби скористайтеся табличкою «Культура мовлення».

1. Завтра, кажись, буде змагання по футболу. 2. Навєрно, я не встигну виконати домашнє завдання по математиці. 3. Пожалуйста, купіть мені білет на матч. 4. Таким образом, наша команда отримала перемогу. 5. Вибачаюся, мені потрібно вийти на слідкуючій зупинці.

Дослідження- спостереження над мовним матеріалом

Прочитайте речення. З’ясуйте, в яких реченнях є вставні слова( не виконують синтаксичну функцію, а в яких  вони виступають членами речення?(Розділові знаки пропущено). Перепишіть. Вставте, де потрібно розділові знаки.

1.Стало зовсім видно (І.  Ле). 2.Мені здається що жила я завжди(Л.Українка). 3.Відчиняли люди широко ворота, поливали на щастя дорогу (І.  Цюпа). 4.Роби кревно й ходи певно. (Нар. тв.). 5. Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву (І. Котляревський).6. Здається, й  ти позаторік тут був та капості мені робив (Л.  Глібов). 7. Все одно наша правда зверху (Ю.  Яновський).

8. Зима викида білі стяги, але не здається вона (М.  Масло).   9.Правда, з  того часу втекло вже чимало води (Ю.  Збанацький).

Творчий диктант

Скласти чотири пари речень, щоб в одних слова кажуть, на щастя, виходить, здавалося були вставними, а в інших ці слова виступали в ролі членів речення.

V. Підбиття підсумків уроку

Рефлексія

На уроці ми працювали з такими поняттями, як…

Я систематизував матеріал і навчився…

Мені було цікаво дізнатися, що…

Я зрозумів, що…

VI. Домашнє завдання

Виписати із творів українських письменників по 8 речень із вставними словами (словосполученнями), виконати їх синтаксичний розбір.