Урок " СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. ГОЛОВНЕ І ЗАЛЕЖНЕ СЛОВО"

Урок

Тема:  СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. ГОЛОВНЕ І ЗАЛЕЖНЕ СЛОВО

Мета: поглибити вивчене про словосполучення, його види; розвивати вміння визначати сполучення слів; виховувати самостійність у навчанні.

Обладнання: підручник, картки з вправами 1, 2, 3; робочий зошит для 8 класу.

                                                        Хід уроку

І. Організаційний момент (оголошення теми і завдань уроку)

ІІ. Мотивація навчання школярів

1. Перевірка домашнього завдання.
2. Розподільний диктант з ключем.

Рідний батько – це найвища святиня в світі.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу

1. Слово вчителя.

Словосполучення – синтаксична одиниця, що утворюється у результаті поєднання двох або більше повнозначних слів засобом підрядного зв’язку (високий чоловік, лист до брата, приємний мені, розмовляти пошепки).

Словосполучення складається найменше з двох слів: головного і залежного. Воно ще називаєтьсяпростим (непоширеним). Головне слово визначає вживання залежного слова у тій чи іншій формі. Якщо від головного слова залежить не одне, а більше слів, то таке словосполучення складне (поширене).

Головне і залежне слова пов’язані в словосполученні за змістом і граматично. Граматичний зв'язок у ньому виражається за допомогою залежного слова (широким полем) або закінчення і прийменника (іде в бібліотеку). Незмінні слова (прислівники, дієприслівники, неозначена форма дієслова) зв’язуються з головним за змістом (приніс швидко).

Будова кожного словосполучення залежить від того, які частини мови виступають у ролі головного і залежного слів і яку форму вони мають. Наприклад, у словосполученнях веселе свято, крутий берег залежне слово – прикметник, а головне – іменник, який визначає форму прикметника (веселе – с.р., одн., наз. в.; крутий – ч.р., одн., наз. в.). Залежно від того, якою частиною мови виражене головне слово, словосполучення бувають: 1) іменникові: іскристий сніг; 2) прикметникові: мокрий від дощу; 3) числівникові: п'ятнадцять зошитів; 4) займенникові: сам по собі; 5) дієслівні: носити воду; 6)прислівникові: досить швидко.

За способом пояснення головного слова словосполучення бувають: 1) додаткові (залежні слова відповідають на запитання непрямих відмінків): турбуватися про малят; 2) означальні (залежні слова відповідають на питання який? чий?): читання вголос; 3) обставинні (залежні слова відповідають на запитання різних обставин): розцвітати навесні.

В українській мові є словосполучення, які виступають як один нерозкладний член словосполучення: проливати крокодилові сльози (головне слово – проливати, а залежна частина –крокодилові сльози). Це стійке лексичне словосполучення.

Спільне значення всіх словосполучень, які мають однакову будову (тобто частини мови в ролі головного і залежного слів), називається їх граматичним значенням. Наприклад, однакове граматичне значення мають словосполучення дивитися кінофільм, вишивати сорочку, бо головне слово в них (виражене дієсловом) називає дію, яка переходить на предмет.

Не є словосполученнями:

1)  підмет і присудок (йде дощ);

2)  однорідні члени речення (сиділа і слухала);

3)  фразеологізми (байдики бити);

4)  поєднання прийменників із іменниками (із пропозицією) чи займенників з прийменниками (до них), дієслова з часткою (таки зробив), складені форми слів (буду навчатись, найбільш здатний);

5)  сполучення з відокремленими членами (стоять, укриті снігом).

Такі поєднання називаються сполученням слів!

2. Робота з підручником (читання правил ст. 43-51).

3. Тренувальні вправи:

Вправа 1(усно).

Визначте, які з наведених поєднань не є словосполученнями.

Укласти угоду; архіви й бібліотеки; на арені; творча робота; розуміти й відчувати; вода спадала; буду навчатись; духовний розвиток; протягом року; хліб і сіль; ранок позначався змінами; не більше чотирьох годин; необхідність порятунку; по пагорбах і долах; більш досвідчений; небо, оповите хмарами; рідне слово; деякі із своїх; упродовж століття; звернутися з листом; найменший у сім’ї; троянди й виноград; висловити надію; парко й духмяно; сидять, притулившись один до одного; на землі й на небі; думки, навіяні вітрами.

Вправа 2.

Випишіть усі словосполучення з тексту і зробіть їх синтаксичний розбір.

                                                                          Фінвал

Цей кит розповсюджений в холодних і помірних водах усіх океанів. У тропічні і субтропічні води не запливає. Влітку в пошуках їжі наближається до полярних льодів. Досягає довжини до 27 м і маси 100 т! За розмірами фінвал із усіх тварин планети поступається лише синьому китові. На відміну від синього кита фінвал харчується не тільки планктоном, але й переслідує косяки мойви, оселедця та інших риб. За це його називають «оселедцевим» китом.

Цей кит – просте, іменникове, означальне.

В холодних водах – іменникове, просте, означальне.

В помірних водах – іменникове, просте, означальне.

Усіх океанів – іменникове, просте, означальне.

Розповсюджений у водах – дієслівне, просте, додаткове.

Тропічні води – іменникове, просте, означальне.

Субтропічні води – іменникове, просте, означальне.

Наближається влітку – дієслівне, просте, обставинне.

Наближається у пошуках їжі – дієслівне, складне, обставинне.

У пошуках їжі – іменникове, просте, додаткове.

Наближається до льодів – дієслівне, просте, додаткове.

До полярних льодів – іменникове, просте, означальне.

Досягає довжини – дієслівне, просте, додаткове.

Довжини до 27 м – іменникове, складне, означальне.

Досягає маси – дієслівне, просте, додаткове.

Маси 100 т – іменникове, складене, означальне.

Поступається за розмірами – дієслівне, просте, додаткове.

Поступається лише китові – дієслівне, складне, додаткове.

Синьому китові – іменникове, просте, означальне.

Із усіх тварин – іменникове, просте, означальне.

Поступається із усіх тварин – дієслівне, складне, додаткове.

Тварин планети – іменникове, просте, додаткове.

Вправа 3.

Запишіть словосполучення, додавши до поданих слів залежні слова.

Перемагати ворога, вивчати математику, попрощатися з товаришем, шість парт, працювати мовчки, мова українська, говорити дружно.

4. Вправа 4

Знайдіть помилки і запишіть правильно.

Дякувати водія – дякувати водієві.

В одинадцять годин – об одинадцятій годині.

У ліс за грибами – у ліс по гриби.

Вибачити товариша – вибачити товаришеві.

Хворіти грипом – хворіти на грип.

По законах природи – за законами природи.

Приймати участь – брати участь.

По власному бажанню – за власним бажанням.

Підручник по літературі – підручник з літератури. 

IV. Підсумок

Бесіда:

-          Що ми називаємо словосполученням?

-          Які є види словосполучень? Наведіть приклади.

-          Яке слово у словосполученні головне, а яке залежне?

-          Які групи слів не є словосполученнями?

 V. Домашнє завдання: П5, вправа 75.