Презентація з української мови на тему: "Головні та другорядні члени речення"

Підготувала: вчитель української мови та літератури Іващенко Оксана Леонідівна

Перед розумом і сила поступається. Вік прожити – не поле перейти. Підмет Головний член двоскладного речення, що означає предмет (особу), про який говориться у реченні і відповідає на питання хто? що? простий складений

Вода камінь довбає. Жити – Вітчизні служити. Обережність - мати мудрості. Присудок Головний член двоскладного речення, який характеризує підмет за дією чи ознакою і відповідає на питання що робить? що з ним робиться? який він є? що він таке? хто він такий? простий складений дієслівний іменний

Хліб наснажує тіло, книга – розум. Бджола жалить жалом, а чоловік – словом. Додаток Другорядний член речення, що виражає відношення предмета до дії, одного предмета до другого чи предмета до якоїсь ознаки і відповідає на питання непрямих відмінків непрямий прямий залежить від перехідного дієслова (у формі З.в. без прийменника) уживається у формах непрямих відмінків, крім З.в.

Гарна дівчина немов у лузі калина. Стала наближатися година рушати в дорогу. Вся долина зеленава в квітах-зорях, в майських травах. Означення Другорядний член речення, який вказує на різні ознаки предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? скількох? узгоджене неузгоджене прикладка означення, виражене іменником уподібнюється до означуваного члена речення у відмінку, числі і роді поєднується з означуваним словом зв`язком керування або прилягання

Обставина Другорядний член речення, який вказує на місце, час, мету, спосіб, умову, причину дії умови (в якому випадку? за якої умови?) способу дії (як? яким способом? в якій мірі? як багато?) причини (чому? від чого? через що? з якої причини?) часу (коли? відколи? доки?) мети (для чого? нащо? з якою метою?) місця (де? куди? звідки?) допусту (незважаючи на що?) міри і ступеня (в якій мірі? як багато?)

Порядок синтаксичний розбору присудка Яке слово (слова) є присудком. Від якого слова в реченні залежить. На яке питання відповідає. Якою частиною мови (формою) виражений. З чого складається присудок. Яким типом зв`язку поєднується з підметом (узгодження, керування, прилягання).

Порядок синтаксичний розбору підмета Слово (слова), що є підметом. На яке питання відповідає. Чим виражений, якою частиною мови, формою. Підмет простий чи складений.

Порядок синтаксичний розбору додатка Слово, що аналізується. Вид. На яке питання відповідає. До якого члена речення відноситься. Спосіб вираження. Яким типом зв`язку поєднується з пояснювальним словом.

Порядок синтаксичний розбору означення Слово, що аналізується. Вид. На яке питання відповідає. До якого члена речення відноситься. Спосіб вираження. Яким типом зв`язку поєднується з головним членом.

Порядок синтаксичний розбору обставини Слово, що аналізується. Від якого слова залежить. На яке питання відповідає. Вид. Спосіб вираження. Яким типом зв`язку поєднується з головним членом.