Зміст
Вступ
1.Історична довідка.
2.Види пластику та використання.
3. Вплив пластику на екосистему.
4. Вирішення проблемив Україні.
5. Соціальний проект «Чисте місто»у Кривому Розі.
6. Досвід інших країн.
7. Пластикові вироби :небезпека у повсякденному житті.
9. Соцопитування серед учнів КЗШ № 50 та гуртківців СЮН.
Участь у Всеукраїнському конкурсі « Геть поліетилен! Дайош екосумки!
Висновки
Перелік використаних джерел
Додатки
Вступ.
Коли наш керівник гуртка запропонувала обрати тему для дослідницької роботи, я зразу зрозуміла, про що буду писати свою роботу. Ця проблема стосується кожної людини на Землі- проблема сміття.
Україна сьогодні потопає в смітті. За даними Держслужби статистики, в 2018 році країна накопичила понад 421 млн. тонн відходів, це майже на 60 млн тонн більше, ніж минулого року. Розрахунки показують, що на кожну людину припадає по 8,5 тонн відходів, а переробляється тільки близько 3%, а в Європі – до 70 %. Усього, за статистикою, на всіх сміттєвих полігонах і відвалах України міститься 12,3 млрд. т. відходів.
Пластик і пластмаси складають найбільшу частку твердих побутових відходів. Але пластик дуже шкідливий для навколишнього середовища- він довго розкладається і залишає після себе складні отруйні хімічні сполуки.
Пластикові відходи розкладаються 100-1000 років!
Мета роботи: Вивчити історію питання, вплив пластику на екосистему, на організм людини, які види пластику існують, досвід інших країн у вирішенні цієї проблеми.
Завдання: дослідити проблему взагалі та у своєму місті, провести опитування у своїй школі та серед гуртківців СЮН, поділитись своїми знаннями зі своїми друзями та однокласниками, прийняти участь у екоакції «Геть поліетилен! Дайошекосумки!».
Обладнання: Тканина, ножиці, нитки, голка, стрічки
Все почалося у 1904 році у французькому департаменті Вогези, коли літній відвідувач дорогого ресторану залив червоним вином білосніжну ллянускатертину. Волею випадку, за сусіднім столиком сидів швейцарський хімік Жак Бранденбергер, який тоді працював у французькій текстильній мануфактурі. Дивлячись, як офіціант замінює скатертину, він подумав: що як розробити матеріал, який можна буде просто протерти ганчіркою? Він спробував розпилювати на скатертини целюлозу, але вона відшаровувалась від тканини прозорими листами. Може, знайдеться застосування і таким прозорим листам? Невдовзі пан Бранденбергер знайшов це застосування: «віконця» для очей у протигазах, адже тоді як раз почалася Перша світова війна.
Винахід отримав назву«целофан», а 1923 року винахідник продав права на нього американській корпорації DuPont.Унього почали загортати шоколадні цукерки, парфумерні вироби та квіти. Та скоро керівники DuPont стикнулися із невдоволенням з боку клієнтів.
«Целофан» рекламували як матеріал водонепроникний - і він справді не пропускав воду, але пропускав вологу.Загорнені у нього свічки злипалися, ножі іржавіли, сигари пересихали. Тоді DuPont найняв на роботу 27-річного хіміка Вільяма Гейла Черча, якому доручили знайти вирішення цієї проблеми.
Він впорався з дорученням менш ніж за рік. «Целофан» стали вкривати надзвичайно тонкими шарами нітроцелюлози, воску, пластифікатора і змішувача.
Найбільш поширені види пластику:
Його використовують для виготовлення пластикових пляшок, тому він є найпоширенішим сьогодні. Усе, що зроблено з цього виду пластику, можна використовувати лише один раз! Він може містити важкі метали та хімікати, що завдають шкоди здоров'ю
Можна сказати, що це відносно «хороший» вид пластику.
Цей тип виділяє хімічні речовини у воду та інше середовище, в якому він знаходиться. Використовують для виготовлення пакетів та обгорток для їжі.
ПВХ випромінює два надзвичайно токсичних елементи, які можуть перешкоджати функціонуванню гормонів людини. Хоча це добре всім відомо, його продовжують використовувати у виробництві дитячих пляшок.
Ще один порівняно «хороший» пластик, його використовують для виготовлення пляшок для йогуртів, сиропу, сметани.
Цей пластик використовують у контейнерах для швидкого харчування та одноразових чашках. Він містить сполуку, яка викликає рак та інші захворювання!
Самий небезпечний вид, який використовують для харчових продуктів. Часто використовують для виробництва дитячих та спортивних напоїв.
3. Вплив пластика на екосистему.
Щорічно у світі виробляється близько 300 метричних тонн пластику і трильони деградованих пластмасових частинок потрапляють у природу .
Маленькі частинки синтетичних пластмасових волокон і кульок називають мікропластиком. Розмір їх невеликий, але вони здатні проникати усюди: частинки його вже заполонили повітряний та водний простір, він заглиблюється у грунт, проникає в організми живих істот.10% відсотків кисню, яким ми дихаємо походить від одного виду бактерій в океані. Згідно з новими дослідженнями австралійського Університету Маккуорі, бактерії Prochljrococcus сприйнятливі до забруднення пластиком.
Нині в океані налічується біля 3 октильонів бактерії Prochljrococcus. За словами автора дослідження саме ця бактерія виробляє до 10% кисню в атмосфері. У ході дослідження вчені виявили, що хімічні речовини від пластику перешкоджають росту бактерій, знижують здатність до фотосинтезу та змінюють частину генів.
Щорічне забруднення пластиком спричиняє економічний збиток морським екосистемам на 13 млрд. доларів США. Встановлено, що на поверхні океану плаває близько 270 000 тонн пластику.Нещодавне дослідження вчених з Плімутського університету, що через це біля 700 видів морських жителів опинились під загрозою вимирання, а 693 види вже зникли. Одні тварини сприймають пластик за їжу, ковтають, але не можуть його перетравити та гинуть, інші заплутуються та тонуть.
З 01.01.2018 року в Україні повинні сортувати сміття. В 2012 році у статтю 32 Закону України «Про відходи» додали пункт, відповідний Директивам ЕС-1999/31ЕС та 2008/98/ЕС.
Згідно цим змінам в Україні «забороняється з 1 січня 2018 захоронення неперероблених побутових відходів».Таким чином, все сміття підлягає сортуванню.
Але цей Закон погано виконується з трьох причин:
Для нашого міста ця проблема теж існує. За минулий рік тільки побутових відходів було вивезено близько 200 тонн і кожен рік ця цифра зростає.
Офіційно все сміття везуть на 2 полігони. Але вони згідно проектної документації, практично заповнені.
|
Проектний обсяг на 01.01.2019 |
Фактичний обсяг на 01.01.2019 |
|
Полігон ш. «Батьківщина» Розрахунковий термін 40 років |
4589 т.т. |
4519 т.т. |
|
5736 т. м.куб. 23,8 га |
5648,9 т. м.куб |
-87.1 т. м.куб. |
|
Полігон «Валявка-Південна» Розрахунковий термін 40 років |
532 т.т. |
540 т.т. |
|
665 т. м.куб. 7,5 га |
675.85 т. м.куб. |
|
|
Всього обсягів відходів |
5121 т.т. |
|
|
6401 т. м. куб. 31,3 га |
6324.75 т. м.куб. |
-76,25 т. м.куб. |
На початок 2019 року у нашому місті встановлено лише 150 контейнерів для роздільного збору сміття.
Активно працює підприємство «Чисте місто», яке організувало пункти прийому вторсировини та приймає від населення, якщо сміття назбиралось більше 100 кг, то підприємство надає транспорт для вивезення.
У 29 школах діє проект « Я сортую з Чистим містом». Школярі збирають втор сировину, а зароблені гроші йдуть на потреби школи.
Загрозливе зростання побутових відходів стосується всіх країн світу, але деякі міста винайшли дієві механізми, які в цій боротьбі зводять кількість відходів майже до нуля.
Сан-Франциско.
Мета цього міста до 2020 року звести кількість сміття до мінімуму. У ньому переробляється 85% всього сміття ( 850000 жителів!).
Усі заклади цього міста повинні сортувати сміття, усі мешканці міста теж сортують все сміття, відходи з текстилю йдуть на переробку, у місті заборонено використання одноразових поліетиленових пакетів.
Якщо хтось порушує правила його чекає суворий штраф.
Пластикові вироби є частиною нашого життя, але чому пластик такий небезпечний?
Пластик зараз руйнує нашу планету.
В університеті ім. Мігеля Ернандеса в Аліканте ( Іспанія) вчені провели дослідження з приводу вивчення речовини, що є у багатьох предметах з полікарбонату: біс фенолу А.
Зубні щітки, пляшки, соски та інші вироби містять, за даними дослідження, такий тип пластику, що може спричинити зміни метаболізму ліпідів та глюкози в крові, що може призвести до проблем з печінкою та появі діабету.
Бісфенол А змінює функцію підшлункової залози і цим можна частково пояснити, чому у світі так багато людей з діабетом.Багато шкідливих речовин міститься у пестидах, які ми споживаємо через фрукти та овочі.
Хвороби, викликані токсинами, які додаються до пластмаси:
Лімфоми кісток, безпліддя, аутизм, хвороба Паркінсона, серцево-судинні захворювання, рак.
Як себе захистити?
Дата проведення: 08.01.2020р.Опитано: 84 чол. ( 41 чол. учні КЗШ №50, 43 чол. – гуртківці СЮН)
08.01.2020 року я провела соцопитування серед своїх однокласників КЗШ № 50 та гуртківців СЮН.
Питання для дослідження:
1.Чи знаєте ви про шкідливість пластику для організму?
2.Чи згодні ви сортувати сміття?
3.Чи згодні ви організовувати та приймати участь у акціях по прибиранню сміття біля свого будинку, школи, парку?
4. Чи збирали та здавали втор сировину на пункти прийоми підприємства « Чисте місто»?
Таблиця 1
Результати соціального опитування учнів КЗШ№50
№ |
КЗШ № 50 |
Так |
Ні |
не визначився |
Різне |
1. |
Чи знаєте ви про шкідливість пластику для організму? |
32 |
9 |
|
|
2. |
Чи згодні ви сортувати сміття? |
37 |
2 |
2 |
|
3
|
Чи згодні ви організовувати та приймати участь у акціях по прибиранню сміття біля свого будинку, школи, парку? |
34 |
2 |
5 |
|
4. |
Чи збирали та здавали втор сировину на пункти прийоми підприємства « Чисте місто»? |
27 |
11 |
3 |
|
Таблиця 2
Результати соціального опитуваннявихованців КПНЗ «СЮН Тернівського району» КМР
№ |
Гуртківці СЮН. |
Так |
Ні |
не визначився |
Різне |
1. |
Чи знаєте ви про шкідливість пластику для організму? |
43 |
|
|
|
2. |
Чи згодні ви сортувати сміття? |
42 |
|
1 |
|
3. |
Чи згодні ви організовувати та приймати участь у акціях по прибиранню сміття біля свого будинку, школи, парку? |
43 |
|
|
|
4. |
Чи збирали та здавали втор сировину на пункти прийоми підприємства « Чисте місто»? |
40 |
3 |
|
|
Практично кожен з опитаних знає про шкідливість пластику для організму та як забруднювача нашої землі.
90% опитаних знають про шкідливість пластику, з них 100% - гуртківці СЮН, 94% опитаних згідні сортувати сміття, але для цього в нашому районі не вистачає контейнерів, 91% згодні організовувати та/або брати участь у прибиранні біля свого будинку, школи або парку.
79% збирали та здавали втор сировину на пункти прийоми підприємства « Чисте місто» ( вул. Терещенка, ринок « Сніжинка»).
Гуртківці СЮН в порівнянні з учнями моєї школи більш обізнані про шкідливість пластику та є більш активними : більш обізнані про шкідливість пластику (100%), приймають участь у всіх акціях по збереженню природи та охороні навколишнього середовища (100%), це говорить про те, що мої друзі гуртківці більш обізнані та свідомі того, яку небезпеку несуть пластикові вироби для довкілля та живих істот.
Участь у Всеукраїнському конкурсі
« Геть поліетилен! Дайош екосумки!»
Коли я вивчала цю тему, керівник гуртка Маздор Л.І. запропонувала прийняти участь у екоакції « Геть поліетилен! Дайош екосумки!», який проходить на сайті «Всеосвіта» до 24 травня 2020 року. (https://vseosvita.ua/olympiad/s18). В умовах акції треба завантажити викройку, знайти тканину і пошити екосумку, оздобити ії і сфотографуватися з нею. Світлину надіслати на конкурс і чекати, як написано в умовах, на призи.
Я радо погодилась, бо вже зрозуміла, що можу внести свій невеликий внесок не тільки у охорону довкілля, а й унебезпечу себе і рідних від шкідливого впливу пластику на організм. Ми знайшли тканину, зробили викройку, яку пропонували в конкурсі, і пошили екоторбинку, з якою я тепер буду завжди ходити до крамниці! А ще маю надію, що моя екосумка буде кращою і я переможу!
Висновки.
Важливо зрозуміти, що боротьба з забрудненням нашої планети – справа кожного з нас. І відповідальність теж кожного. Чим небезпечний поліетилен?
Магазини вже пропонують альтернативу поліетиленовим пакетам, ініціативи з сортування сміття стають популярними в Україні.
Заходи для вирішення проблеми:
Що може зробити кожен з нас?
Перелік використаних джерел.
ДОДАТКИ