Платон Воронько. 

«Казка про рукавичку», «Причина»

Підготувала вчитель початкових класів

Початкової школи №332 м. Києва Величко Марія Федорівна

Пролунав уже дзвінок, Розпочався наш урок ,

То і ми часу не гаймо,

Працювати починаймо.

Загадка

Влітку сіренький,

А взимку біленький,

Довгі вуха має, Швидко стрибає.

                                                                                                                            (Заєць)                         

— Поплямкаємо губами! — Поклацаємо зубами (щоб міцніші були)!

— Посичали гускою: с-с-с.

— Подзижчали комариком: дз-дз-дз.   

— Пошуміли вітерцем: ш-ш-ш.

— Подирчали трактором: др-др-др.

Скоромовка

Ви сичі-горлачі, Не кричіть уночі!

Бо в траві на землі

Сплять мишата малі.

Біографічна                 • — Платон Воронько — видатний український дитячий поет. На його

довідка               віршах виростають цілі покоління

української малечі. Ці вірші настільки улюблені, що іноді здається, нібито вони існували вічно — «Падав сніг на поріг», «Хвалився кіт...» та ін.

•         Народився письменник 1 грудня 1913

р. в с. Чернеччина поблизу Охтирки на Сумщині. Навчався в Харківському автошляховому інституті та Московському літературному інституті.

•         У роки Великої  Світової війни, був  командиром  підрозділу підривників партизанського з’єднання Ковпака. Майже всі свої літературні премії отримав за «дорослі» вірші, але справжню славу здобули його неповторні поезії для дітей.

Забавлялись зайченята,

Виглядаючи маму і тата. Ось так лапку до лапки.

Ось так шапку до шапки.

Ось так — вусом потрусили.

Так — так — так!