«Подорож до країни Ввічливості»

Виховна година

Тема: «Подорож до країни Ввічливості»

Мета: навчити ввічливо спілкуватися з дорослими , ровесниками; показати перевагу доброти, чуйності; розширювати і закріплювати в учнів знання і вміння вживати слова ввічливості та норми вихованості; домагатися доброзичливої атмосфери в класі; збагачувати їх словниковий запас чемними словами;виховувати чемність, доброзичливість, шанобливе ставлення до старших, батьків; формувати манери культурної поведінки, навички і звички «хорошого тону», бути привітними, милосердними;

Обладнання: ввічливі слова, прислів’я про ввічливість, правила ввічливості, девіз уроку,лист феї,сонечка з «чарівними» словами, велике сонце, ключ (6 частин), малюнки.

Хід заходу :

 І. Слово вчителя
До всіх сердець,як до дверей,
Є ключики малі.
Їх кожен легко підбере,
Якщо йому не лінь.
Ти,друже,мусиш знати їх,
Запамятать неважко:
Маленькі ключики твої
«Добрий день» і «Будь ласка»
ІІ. Вступна бесіда

Читання казки « Сини Феї Ввічливості »

Вчитель: Послухайте казку-загадку і спробуйте відгадати, як називають синів Феї Ввічливості.

 У Феї Ввічливості було троє синів. Перший син прокидався разом зі сходом сонця, будив пташок, і ті своїм співом сповіщали, що настав ранок. Люди прокидалися, снідали і готувалися до трудового дня. Щойно сонце висушувало росу, на зміну першому братові до діла брався середній брат. Він працював для ввічливих людей весь день, а ж поки сонце не ховалося за обрій. Тоді естафету підхоплював старший син. Він зустрічав перехожих на вечірніх вулицях, дарував приємні слова й усмішки. Матуся пишалася своїми синами, тому що вони дарували радість людям, без них не обходилась жодна чемна людина.

- Хто з вас, діти, здогадався, як звали синів?(Добрий ранок, Добрий день, Добрий вечір.)

- А які це слова? (Це ввічливі слова)

Вчитель: Діти! Ми отримали листа від Феї Ввічливості. А ще вона залишила нам пропонує подорожувати до  країни Ввічливості та Доброти. Чи бажаєте ви помандрувати до цієї країни? Як туди потрапити? Про це дізнаємося із листа Феї Ввічливості.

ЛИСТ (читає учениця)

«Любі діти! Шлях у мою країну буде нелегким. Його треба пройти і підтримати один одного. Сподіваюся, ви зможете одержати ключ від країни Ввічливості та Доброти. На кожній зупинці будете отримувати частини ключа, які в кінці складете в один ключ від цієї країни.»

Отже, відправляємося у подорож (звучить фонограма поїзда).

- Хочу щоб, нашим девізом були такі слова : «Не кажи: «Не вмію», а кажи «Навчуся».

I ЗУПИНКА.   «Вітайся з усіма!»

1. Проблемна ситуація.

ВЧИТЕЛЬ.  Вулицею йшли двоє перехожих: старенький дідусь і хлопчик – учень 3 класу. Дідусь ніс в руках портфель, три книжки і великий пакет. Одна книжка впала.

 - У вас впала книжка! – закричав хлопчик, наздоганяючи дідуся.

 - Невже? – здивувався дідусь.

 - Звичайно, - пояснив хлопчик.

 - У вас було три книжки, плюс один портфель,плюс один пакет – всього п`ять речей, а залишилося чотири.

 - Я бачу, ти добре знаєш додавання і віднімання, - сказав перехожий, ледве піднімаючи книжку, що впала. Але є правила, яких ти ще не вивчив.

Учні, як ви думаєте, які це правила?

(правила ввічливості, доброти, спілкування, скромності, поведінки у громадських місцях)

-         А що означає слово «ввічливість»?

 ВВІЧЛИВІСТЬ – шанобливість, привітність, доброзичливість, прагнення не завдавати неприємностей іншим, готовність своєчасно прийти на допомогу.

 Мова, якою ми з вами розмовляємо, красива, багата, пестлива, ніжна, мелодійна, милозвучна. У ній є багато «чарівних» слів – слів ввічливості.

-         Які ж це слова?

( «Дякую», «Спасибі», «Добрий день», «До побачення», «Вибачте», «Доброго ранку», «Здрастуйте»…)

Вітання бувають різні. Люди вітають один одного за допомогою слів, жестів. Говорячи «доброго ранку», «здрастуйте», людина бажає добра іншим людям. Але багато залежить від того як ви привітаєтесь.

2.  Життєва ситуація                                                                                                                          Один хлопчик скаржився, що з цим здоровканням у нього самі неприємності.

Я, - каже,- вже скоро нервовим стану від цього. Я на вулиці тільки й кручу головою,щоб когось із знайомих не пропустити. Як побачу – «здрасьтє» кричу,а мені ще дорікають: «Який ти Сашко некультурний».

-         Чи добре вітався Сашко?

-         А як взагалі можна привітатись? (доброго ранку, доброго дня,здрастуйте). І щоб в голосі нашому чулась доброта.

-         Чи можна при зустрічі говорити «привіт»?  (Можна, але лише своїм друзям ).

-         А як вітаються на відстані? (Потрібно поклонитись або  махнути рукою).

 Вчитель.    Існує давній звичай знімати шапку, коли входимо до приміщення. Що він означає?

Діти:   він означає, що прийшли ми з миром.

Вчитель:   а що означає звичай знімати рукавиці, коли вітаємось?

Діти:    це означає, що в руці у нас немає зброї, що ми прийшли з миром і добром.

Вчитель:   дуже важливо дарувати людям  посмішку при вітанні.

Молодці діти! Мандруємо далі.     (Взяли І ч. ключа)

ІІ ЗУПИНКА.  «Містечко  вихованих  людей»

Вчитель:

- О! Та тут у цьому містечку побував хуліган .Він перевернув усі їхні правила і життя зіпсувалось, усе тепер переплуталось. Діти, давайте допоможемо виправити помилки:

1.Чемний хлопчик завжди смикає дівчаток за коси.

2.Ввічливі діти ніколи не поступаються місцем старшим.

3.Виховані діти обгортку від цукерки викидають на тротуар.

4.Усі діти переходять дорогу на червоне світло світлофора.

5.Виховані діти завжди лазять по деревах.

6.Дівчатка витирають руки об сукню. (діти виправляють помилки)

-         А хтось може чув таке слово «милосердя»? Що воно означає?

Милосердна людина – чуйна людина. Запам`ятайте,щоб люди вас поважали, слухали, потрібно дотримуватись золотого правила:

«Відноситись до людей треба так, як би ви хотіли, щоб відносились до вас»

З давніх-давен люди привчали вживати «чарівні» слова навіть малесеньких дітей. Щоб стати культурною, вихованою людиною, потрібно змалечку привчатись бути ввічливими, милосердними, добросердечними.                                                                                                           ( Взяли ІІ ч. ключа )

ІІІ ЗУПИНКА.    « Несподівана зустріч »

- Отже, мандруємо далі. Будьте обережні, адже трапляються випадки, коли під час мандрівки можна зустріти несподівано розбійників, хуліганів. (ілюстрація  Шапокляк)

Ось, з ким наша зустріч. Вона пропонує вам деякі поради, які вам знадобляться:

-         ніколи не мийте руки, шию, вуха, обличчя. Вони знову стануть брудними;

-         стригтися теж не обов’язково,бо як постарієш,голова облисіє;

-         вранці не обов’язково зав`язувати шнурки на черевиках, бо вони протягом дня порозв’язуються;

-         якщо товариш запросив тебе на день народження, подарунок залиши вдома,він тобі знадобиться;

-         дівчаткам завжди треба ставити підніжку,показувати язика;

-         якщо твій товариш упав покажи на нього пальцем і голосно смійся.

ВЧИТЕЛЬ. Діти, вам сподобались такі поради? Хіба можна ними користуватись?

Це справді хуліганські поради, нам з нею не по дорозі, і треба довести, що ми їй не друзі.

Давайте зачитаємо правила, які передала нам фея

(учні читають ланцюжом)

-         Не поспішай першим сісти за стіл.

-         Не розмовляй під час їжі.

-         Не перебивай того, хто говорить.

-         Не показуй пальцями на інших.

-         Не забудь зняти шапку,коли заходиш до приміщення.

-         Поступайся місцем людям похилого віку.

-         Не забудь вибачитись, якщо ти когось штовхнув.

Ввічливість – це насамперед мистецтво людського спілкування. Ввічлива людина завжди уважна до інших. Вона намагається не робити їм неприємностей, не ображати ні словом, ні ділом.

 ( Взяли ІІІ ч. ключа )

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

ІV ЗУПИНКА    « Світлофор ввічливості »

- Діти, наступна зупинка – «Світлофор ввічливості». Зараз залежить від вас: чи будемо ми рухатись далі. Тупотіти ногами – забороняю, Плескати долонями – дозволяю.  

- Я зачитаю речення, а ви повинні сказати, де правильно поступають діти, а де ні.

1.Дайте мені хлібину,- звертається хлопчик у магазині до продавця. (Н)

2.Вибачте, будь ласка, я штовхнула вас ненавмисне, - каже дівчинка в автобусі. (Р)

3.Покличте до телефону Марину. ( Н)

4.Я трохи порвала цю книгу, підклейте її самі, - каже дівчинка до бібліотекаря. ( Н)

5.Люба бабусю! Я із задоволенням тобі допоможу. ( Р)

- Я думаю,що учні нашого класу вміють користуватися словами ввічливості.Молодці!

 ( Взяли ІV ч. ключа)

 V ЗУПИНКА   «Скринька народної мудрості»

Вчитель. Те, що люди повинні ставитися один до одного ввічливо, з пошаною знайшло відображення і в народній мудрості: в казках, легендах, прислів’ях, приказках.

Із народної скриньки вам завдання ( потрібно скласти прислів’я )

Бджола мала, а й та працює.
Землю прикрашає сонце, а людину - праця.
Добре в світі тому, хто працьовитий.

 ( Взяли V ч. ключа )

- Молодці.

VІ ЗУПИНКА    « Словник чемної людини »

Ніщо не дається так дешево і ніщо не цінується так дорого, як ввічливість. На все життя запам`ятайте ці мудрі слова.

                         ГРА     «Додай чарівне слово»

На дошці у нас є Сонечко, яке світить, а не гріє. Давайте разом створимо словничок  чемної людини, продовжимо промінчики Сонечка, щоб воно тепліше гріло.

1.Розтопить серце всякого сердечне слово – «Дякую.»

2.Якщо ти їсти вже не в силах, то скажеш мамі що? –« Спасибі.»

3.Зазеленіє старий пень, коли почує – «Добрий день.»

4.Коли згасає сонце і зоря лягає на плечі серед знайомих голосів ми чуєм – «Добрий вечір.»

5.Щоб вам із задоволенням допомогла людина, не слід забувати одне чарівне слово – «Будь ласка»

6.Якщо ненароком ви когось штовхнули, що скажете? – «Вибачте»

7.Щоб зустрітися знову в годину призначену, кажу завжди щиро всім я ... – «До побачення.» ( Взяли VI ч. ключа)

V. Підсумок уроку

Вчитель:

Діти, подивіться, чи повністю склали ви свої ключі. Так, тепер ви маєте ключі від Країни Ввічливості та Доброти, ми можемо відімкнути її для себе.

Молодці діти, ви здолали всі перешкоди. 

Вправа  «Хто більше?»

Давайте, пригадаємо  якомога більше ввічливих слів . Наповнимо цими словами наші кульки .Це можуть бути слова вітання вранці та ввечері, слова пошани, подяки .

 А зараз ми відчинимо двері нашого класу та випустимо ці слова по всій школі, в інші класи. 

Мені дуже сподобалося, як ви працювали. Ви вивчили нові слова, навчилися нами користуватися, стали ще добрішими, уважнішими до людей і до себе. Ви повинні пам’ятати найголовніше, треба вітатися з дорослими першими, ввічливо прощатися, дякувати за допомогу, виявляти доброзичливе і турботливе ставлення до старших і маленьких дітей. Будьте завжди привітними, чемними, скромними людьми.

На згадку, я вам дарую маленькі символічні сонечка з добрими словами, щоб завжди нагадувало про наш урок – бесіду і зігрівало ваші серця.