Подорож до математичної казки

Подорож до математичних казок.8 клас. Здолбунівській ліцей №5 Рівненської області. Вчитель: Горшунова Л. М.

Вчитель . Казка — це жанр творчості, який кожен полюбляє з дитинства. Казки бувають різні — соціально-побутові, героїчні, фантастичні, про тварин, про природу. Ми ж сьогодні зустрінемося з незвичайною казкою — математичною. Чим вона відрізняється від інших? А тим, що поряд із життєвою мудрістю в ній присутня ще й мудрість наукова, математична. Отже, ласкаво просимо до казки!

(Учні класу розбиваються на дві команди, обирають капітана )Вчитель: Сьогодні ми не лише почуємо математичні казки, ми зможемо визначити найкращих знавців і казок, і математики. Назви конкурсів, у яких сьогодні доведеться взяти участь нашим командам, написані на цьому чарівному Полі чудес. Це поле розбите на 7 квадратів , прямокутників з назвами конкурсів та ілюстраціями до казок.

Отже розпочинаємо. Конкурс 1. Згадай назву казки. Коротко змальовується сюжет відомої казки. Команди пишуть її назву на своїх аркушах. Після того як усі казки відгадано, потрібно відповісти на запитання: «Що це за казки? Що об'єднує всі ці казки?».

Казка про друзів, двоє з яких недбало поставилися до побудови своїх будинків і коли з’явилась небезпека вимушені були проситися до третього друга в його будинок, який він збудований міцно та якісно.

Казка про безпеку дітей, які залишаються дома самі . Правило: не відчиняйте двері невідомим особам, навіть якщо вони говорять маминим голосом.

Було троє друзів, двоє друзів тільки й знали, що співали й танцювали, а третій, працьовитий, спік пиріжкі та, перш ніж пригощати, нагадав цим двом, хто все робив.

У цій казці дівчинка в будиночку спочатку перевернула стілець, покуштувала обід господарів будинку, а потім лягла на їхні ліжка та й заснула.

Конкурс 2. Поверни до казки. Відгадай, з якої казки предмет:Їстівна кулька, діаметром не більша від одного сантиметра, яка дуже заважала спати одній особі. (Горошина з казки «Принцеса на грошині»)

Пара зрізаних конусів, які могли ходити без втручання людини та щось переносити.(Цеберки з казки «По щучьему велению»)

Плетений паралелепіпед, в якому сиділа дівчинка. А ніс її ведмідь.

В математиці напрямлений відрізок - вектор, а в казці брати, користуючись ним, шукали собі наречених .

Куля, яку проковтнув крокодил.

Конкурс 3. Вгадай математичний термін. Команди по черзі ставлять запитання вчителю, на які він може відповідати лише «так» чи «ні», киваючи головою. Хто першим назве сам термін — той і переможе у грі. (Наприклад, загадане слово — хорда. Запитання, які можуть по­ставити команди: Цей об'єкт вивчає геометрія(Так) У нього є кути? (Ні) Він може вимірюватися в метрах(Так) Це елемент геометричної фігури(Так) Він є у трикутнику? (Ні) Він є в колі? (Так) Він менший за діаметр? (так) Це радіус? (ні) Це хорда? (так)

Конкурс 4. Поясни казку. Записати всі математичні терміни, які зустрічаються у казці.

На одному Колі жила собі Дуга їй дуже подобалося, коли неї всі дивились з захопленням. Кут, вершина якого знаходиться в центрі кола (центральний ), вже давно був закоханий у Дугу й дивився на кохану з неприхованою ніжністю. Та Дуга майже не звертала уваги на нього. Їй набридла одноманітність його погляду. Дуга бажала чогось нового. «Ой, як мені набрид цей погляд. Він завжди однаковий, ну то й що, що закоханий, — нудьгуючи, ділилася вона своїми думками з подругами Точками. — Як я мрію про увагу тих Кутів, які далеко від мене. Їхні вершини також на Колі, але ці Кути, мабуть, такі цікаві, так різні. Їх так багато! Якби зацікавилися мною, я б точно обрала серед них найкращого, того який дивився б на мене під більшим кутом».

Точки вирішила зробити подрузі приємне та побігли Колом, запрошуючи всі Вписані Кути звернути увагу на красуню-Дугу. Вони всі направили свій погляд на нашу Дугу. Дуга аж зашарілася і розгубилася — який же з цих Кутів найкращий, хто дивиться на неї з більшою любов'ю, під більшим кутом? Вона запросила на допомогу дядечка Транспортира. Дядечко старанно переміряв величини всіх Вписаних Кутів і повідомив Дузі істину, яку вона ніяк не могла зрозуміти: всі вони дивляться на неї під однаковим кутом, їх погляд однаковий і до того ж вдвічі менший від того, під яким дивився закоханий Центральний Кут. Вона розгнівалася на дядечка й запросила на допомогу чарівницю Доведення. Та Доведення сказала їй те ж саме! Розплакалася Дуга та стала думати, як же повернути до себе той знайомий з дитинства ніжний погляд Центрального Кута. На думку не йшло нічого, крім одного «Що маємо — не бережемо, загубивши — плачемо».

Конкурс 5. Казкові задачі. Казка «Івасик-Телесик». Прийшла мати на берег і кличе свого сина: «Івасику, Телесику, приплинь-приплинь до бережка». Івасик у цей час знаходиться за 40 м вгору по річці. За який час він припливе до берега, якщо швидкість течії 2 м/хв, а Івасиків човен рухається із власною швидкістю 6м/хв?

Згадаємо казку «Маша та ведмідь». Маша, прикриваючись тим, що її нібито вона захворіла, потай від Ведмедя їла день за днем його мед. Першого дня вона з'їла восьму частину меду, другого — четверту частину, третього — половину всього меду. Запитання: на який день вона з'їла увесь мед, якщо не змінювала швидкості поїдання солодощів?

Конкурс 6. Знайди казкових героїв.знайти казкових математичних героїв, щоб відповідали даній казці.

Казка. У математичній країні жили-були 2 геометричні фігури. Вони чомусь не мирилися. Одній з них все здавалося, що іншу люблять більше. Що тільки не перепробувала перша фігура, щоб стати схожою на другу. Нічого не допомагало. А якось почула перша фігура, що в тридесятому царстві живе чарівниця …, яка може зарадити її горю. І вирішила знайти цю чарівницю. Довго йшла перша фігура, багато перешкод подолала, та знайшла таки... Чарівниця запитала у першої фігури, чи добре вона подумала, перш ніж стати точно такою, як друга геометрична фігура. «Добре, добре, перетворюйте мене швидше. Я не буду жалкувати!»

«Що ж, воля твоя», — погодився..., і застосував до нього свої чари... Глянув.... на себе у дзеркало і дуже зрадів: ну, точний... Нарешті! Тепер і його всі поважатимуть, як і... Вирушив він додому. Спочатку він зустрів..., який радо привітав..., але стурбовано запитав, чи не бачив він..., бо без нього ніяк не... Потім йому зустрічалися й інші мешканці математичної країни, і всі чомусь шукали його, старого. Засмутився: «Що ж я наробив! Виявляється, я також потрібен у нашій країні, а я не розумів цього!» Так сумно стало..., та нічого не зробиш. Бути схожим на ... — це добре, але чомусь захотілося стати самим собою.

Підведення підсумків.