Поезія, що стала піснею. Т. Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий…»

Поезія, що стала піснею.

       Тема. Т. Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий…»  (напам’ять). В. Скомаровський «Кобзарі».

Мета. Продовжити ознайомлення дітей з ліричними творами Т.Г. Шевченка,

розвивати уміння виразно читати, вникаючи у кожне слово, думку

поета, відчувати і передавати мелодику шевченківського слова,

збагачувати словниковий запас учнів. Показати, як поет оспівує красу

рідного краю. Виховувати любов до історії свого народу, його мови.

   Обладнання. Книжки для виставки, записи на дошці, презентація до уроку.

   Тип уроку. Комбінований.

                                     Хід уроку

1.              Організаційний  момент.
   1. Епіграф (на дошці записано слова).

               Ну що б, здавалося, слова…

               Слова та голос – більш нічого,

               А серце б’ється – ожива,

               Як їх почує!.. Знать од Бога,

               І голос той, і ті слова

               Ідуть меж люди.

                    2. Читання вірша вчителем.

               Ми не забули тебе, Тарасе,

               Черпаєм правду в твоєму слові.

                І вберегли ми для внуків наших

                Вкраїнську пісню, вкраїнську мову.

                Не раз стиналися ми з ворогами,

                До долу гнулись криваві фани,

                І всім здавалось – ми вже не встанем,

                Та воскресали, бо був ти з нами!

                Ми не моголи! Ми не моголи!

                Ось нові діти ідуть до школи.

                Навчились мислити ми самостійно,

                Тарасе, любий, вже спи спокійно.

                Бо ще не вмре, не вмре ніколи

                Вкраїна наша і наше слово.

                Поки кобзарство пульсує в жилах –

                Ніхто не зіб’є нам волі крила!

II.   Перевірка домашнього завдання.

                    Тест

1. Творчість якого поета ми вивчали на минулому уроці?

а) Тараса Григоровича Шевченка;

б) Петра Григоровича Шевченка;

в) Павла Григоровича Тичини.

         2. Коли народився Т.Г.Шевченко?

             а) 9 березня 1924р.

             б) 9 березня 1814р.

             в) 10 березня 1861р.

         3. У якому селі народився поет?

             а) с. Нагуєвичі;

             б) с. Моринці;

             в) с. Піски.

         4. З якого вірша ці рядки: «Вечірня зіронька встає…»?

             а) «Вітер з гаєм розмовляє…»

             б) «Реве та стогне Дніпр широкий…»

             в) «Садок вишневий коло хати…»

         5. У якому місті поховано Великого Кобзаря?

             а) Києві;

             б) Черкасах;

             в) Петербурзі;

             г) Каневі.

         6. Яким талантом, був наділений Т.Шевченко окрім того, що писав

        вірші?

             а) композитора;

             б) художника;

             в) фізика.

     Відповіді: 1.а; 2.б; 3.б; 4.в; 5.г; 6.б.

           III.   Розвиток мовлення.

1. Гра «Незвичайна математика.»

• Виконайте дії і прочитайте утворений результат.

Також – кож + річ – іч +ара – ра + с =  (Тарас)

Гриб – б + горіх – іх +оса – са + вич =  (Григорович)

Шапка – апка + ера- ра + вчора – ора + енко =  (Шевченко)

2. Гра «Що зайве?»

• Прочитайте і визначте, який рядок зайвий.

                         Тихесенько вітер віє,

             степи, лани мріють,

             реве та стогне Дніпр широкий,

             верби зеленіють.

4.     Повідомлення теми та мети уроку.

• Сьогодні, діти, ми будемо продовжувати говорити про незвичайну людину.

         Людину, яка і по цей день є «володарем душ». Ця людина – український поет,

        художник, філософ, народний вчитель –  Т. Г. Шевченко.

                Ви вже багато знаєте про Т. Г. Шевченка. А сьогодні на уроці ми будемо

        продовжувати відкривати для себе нові сторінки його  творчості.

                Прочитаємо вірш Т.Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий» та вірш

        «Кобзарі» Вадима Скомаровського.

5.         Показ презентації.

6.     Опрацювання вірша Т.Г.Шевченка «Реве та стогне Дніпр

        широкий».

• Діти, чи знаєте ви, що вірш «Реве та стогне Дніпр широкий» Т.Г.

        Шевченка став народною піснею?

              1. Зараз ми прослухаємо фонозапис пісні «Реве та стогне Дніпр     

        широкий».

              2. Словникова робота.

             Вправи на розширення поля читання.

                       ві    тер                                         си      нім

                    пів      ні                                         хма     ри

                   чо          вен                                   до  долу

                  мі             сяць                              сто   гне

               скри             пів                              пото           пав

              гомо              нів                            піді               йма

             спі                   вали                       широ               кий

   вири                нав                        сер                    дитий

3. Читання вірша учнями мовчки.

1) Опорні сигнали.

 П (повільне читання)

 Н (нормальне за темпом читання)

 Ш (швидке читання).

I-стовпчик П;   ІІ-стовпчик Н;    

ІІІ-стовпчик Ш.

• Яку річку описують у вірші? (Дніпро)

               2) Гра «Дочитай рядок».

             Вчитель починає читати, учні дочитують.

               3) Гра «Знайди рими».

           Завива (підійма), пору (морі), гомонів (скрипів), виглядав (потопав).

               4) Виразне читання вірша.

          VII. Фізкультхвилинка.

                            Встало вранці ясне сонце,

                            Зазирнуло у віконце.

                            Ми до нього потяглися,

                            За промінчики взялися.

                  Будем дружно присідати,

                  Сонечко розвеселяти:

                  Встали – сіли, встали – сіли.

                  Бачте, як розвеселили.

                  Стало сонце танцювати,

                  Нас до танцю припрошати.

                  Нумо разом, нумо всі

                  Потанцюймо по росі.

 VIII. Опрацювання вірша В. Скомаровського «Кобзарі».

1. Самостійне читання вірша учнями.

2. Етимологічна хвилинка.

    Кобза – слово тюрського походження, означає струнно-щипковий

музичний інструмент.

    Кобзарі – ті, хто грають на кобзі.

3. Первинне сприймання.

    - Хто були ці кобзарі?

    - Хто слухав пісні кобзарів?

    - Де відбувається описувана у творі подія?

4. Читання вірша вголос «ланцюжком» по 1 рядку.

   IX. Підсумок уроку.

1.  Розгадування кросворду.

                     ш е п ч е

           м о р е

                     в и ш н е в и й

               в е ч е р я

      с о л о в е й к о

                  Д н і п р

                     к о б з і

                 М о р и н ц і

 1. Доповніть рядок «Вітер з гаєм розмовляє … з осокою.» (шепче)

 2. «Поплив човен в синє …» (море)

 3. Який садок коло хати? (вишневий)

 4. Доповніть рядок «Сім’я … коло хати.» (вечеря)

 5. Хто крім дівчат ще не спав? (соловейко)

 6. Доповніть: «Реве та стогне … широкий.» (Дніпр)

 7. На чому грають кобзарі? (кобзі)

 8. Назва села, де народився Тарас? (Моринці).

2. Виставка підручників.  

 X. Домашнє завдання.

      1. Вивчити вірш напам’ять Т.Г.Шевченка «Реве та стогне Дніпр Широкий».

     2. Вірш «Кобзарі» читати с. 38-39.