5 жовтня о 18:00Вебінар: Використання дитячого фольклору на уроках іноземної мови

«Поки живе мова – житиме й народ!»

Про матеріал
«Поки живе мова – житиме й народ!» - лінійка до Міжнародного дня рідної мови. Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене...
Перегляд файлу

 «Поки живе мова – житиме й народ!»

(Міжнародний день рідної мови)

(відеоролик) №1 лунає пісня, всі шикуються на лінійку

вимикається музика, фон відео

Викладач: Доброго ранку! Починаючи 2000 року 21 лютого українці відзначають велике духовне свято — Міжнаро́дний день рі́дної мо́ви, також Міжнародний день материнської мови, що яскраво засвідчує багатолітній тернистий шлях рідного слова і його безсмертних творців.

І сьогодні ми поведемо мову про слово.

Учень 1. Щодня ми чуємо подих українського космосу, віддзеркаленого у звуках, які завжди повноголосі; у словах, які мають найбагатші синонімічні ряди у світі; у граматичних конструкціях, гнучких і водночас - непохитних.

Учень 2. Це ж треба мати ТАКУ мову, яка за милозвучністю має тільки кількох посестер - італійську й перську;

Учень 3. За кількістю носіїв - друга серед слов'янських і серед 6 тисяч земних - десь у першій половині першої тридцятки!!!

Викладач: "Мови – це важливо!" – цей вислів обрано ЮНЕСКО гаслом Міжнародного дня рідної мови. І нам неймовірно поталанило з мовою, бо саме вона в особі її найталановитіших носіїв зберегла нас як народ і сформувала як націю...

Учень 1. Надбання українських лексикографів і граматистів ХУІ-ХУІІ століть були відомі в усьому слов'янському світі, а граматика М.Смотрицького слугувала за підручник сербам і хорватам ще й у ХІХ ст.!

Учень 2. Її боялися псевдоінтернаціоналісти, а тому репресували талановитих мовознавців В.Ганцова, Б.Ткаченка, А.Кримського і десятки ін.; знищили неперевершених перекладачів, під пером яких українською заговорили древні римляни, греки (чого вартий доробок одного лише Миколи Зерова!)...

до вашої уваги ____________ зачитає поезію Олександра Олеся

Як довго ждали ми своєї волі слова,

І ось воно співа, бринить.

Бринить — співає наша мова.

Чарує, тішить і п'янить.

 

Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг.

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг.

 

В. Зверніть, будь ласка,  увагу на екран     (відеоролик) №2

Відеоролик № 3 без звуку

Учень  1. Відомий український письменник  Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування».

Учень  2. Любов до Батьківщини виявляється в любові до рідного слова. Словом рідним треба дорожити, як честю матері, як совістю. Якщо людина байдужіє до рідної мови, то в її душі вмирає краса рідної землі.

Учень  3. Мова — це велике національне надбання, коштовний скарб із могуття інтелекту і криці моралі, це пісня душі, покладена на слова. У ній досвід, мрії і сподівання мільйонів людей, об'єднаних в єдине ціле — народ.

Відео

В Народна мудрість говорить: «Рідна мова дорога людині, як  саме життя». І це так. Адже без мови не може існувати жоден народ.

Учень  1. Українська мова пройшла тернистий шлях. Тож, хочеться поринути у сиву давнину, щоб його пригадати.

  1. 1720 рік – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.
  2. 1796 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.
  1. 1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
  2. 1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовувал и видатні діячі української культури.
  3. 1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
  1. 1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.
  2. 1884 р. – закрито всі українські театри.
  3. 1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою.
  1. 1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.
  2. 1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов´язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
  3. 1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.
  1. 1989 р. – видано постанову яка закріплювала в Україні  російську мову  як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позачається ще й сьогодні.

В  Більш ніж 200 років тому, Іван Котляревський явив українцям творіння своєї душі і серця – безсмертну «Енеїду» і довів, що українське слово не лише для хатнього вжитку, а й для створення прекрасного: воно може змусити і плакати і сміятися.

Учень 1  Всередині 19 століття з’являється в Україні Всемогутній Тарас – Тарас Шевченко. І зазвучало на весь світ його полум’яне слово! І стало воно зрозуміле всій Україні

Учень 2 Тарас Григорович Шевченко основоположник нової української літератури і мови. Його ім’я дорогоцінною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури.

Учень 3. Поки живе мова – житиме й народ, як національність ... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань.  Так писав Іван Огієнко

В   Без усякої іншої науки ще можна обійтися, без знання рідної мови обійтися не можна, тож прослухайте 12 заповідей, яких дотримувався Іван Огієнко і всіх закликав їх виконувати

Учень 1 1. На кожному кроці й кожної хвилини охороняй честь своєї рідної мови, як свою власну і навіть більше – як честь своєї нації. Хто не береже честі своєї рідної мови, той підкопує основи своєї нації.

Учень 2 2. Розмовляй у родині тільки рідною мовою. Це принесе тобі правдиву насолоду шляхетного почуття, сповнення найбільшого обов’язку щодо свого народу.

Учень 3 3. Хто в родині своїй розмовляє не рідною мовою, той стоїть на дорозі найбільшого непрощенного гріха проти свого народу.

В 4. Бережи своє особове ім’я і родове прізвище в повній національній формі й ніколи не змінюй їх на чужі.

Учень 1 5. Кожний, хто вважає себе свідомим членом свого народу, мусить пильно навчатися своєї соборної літературної мови.

Учень 2  6. Кожний свідомий член свого народу мусить завжди допомагати всіма приступними йому способами розвиткові культури своєї літературної мови.

Учень 3  7. Кожний свідомий член свого народу мусить добре розуміти й поширювати головне рідномовне гасло: «Для одного народу – одна літературна мова й вимова, один правопис».

В  8. Кожний свідомий член нації мусить добре знати й виконувати рідномовні обов’язки свого народу.

Учень 1  9. Де б ти не жив – чи в своїм ріднім краю, чи на чужині, – скрізь завжди мусиш уживати тільки однієї літературної мови, тільки одного спільного правопису, тим ти покажеш, що ти свідомий син своєї нації.

Учень 210. Кожний українець мусить добре пам’ятати й дітей своїх того навчати: наймиліша мова в цілому світі – то мова рідна.

Учень 3 11. Кожний свідомий громадянин, живучи серед чужого народу, мусить вживати своєї рідної мови не тільки вдома, але й скрізь. Де можливо.

В 12. Кожний свідомий громадянин мусить щедро підтримувати свої періодичні видання, даючи їм цим самим змогу нормально розвиватися. Добрий стан національних видань – то могутня сила народу й забезпечення розвитку рідної мови, а висота їх накладу – то ступінь національної свідомості народу. У День української писемності та мови пригадайте основні правила Відеоролик № 4

В В українській мові – доля українського народу. Без неї немає нас, українців, як народу, немає минулого, немає і майбутнього. Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, "як проміння ясне” а могутнє, "як хвилі буйні”. Коли слова – палкі блискавиці.

Учень 1. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.

до вашої уваги  _________зачитає поезію Оксани Забужко

Мова кожного народу

неповторна і – своя;

в ній гримлять громи в негоду,

в тиші – трелі солов'я.

 

На своїй природній мові

і потоки гомонять;

зелен-клени у діброві

по-кленовому шумлять.

 

Солов'їну, барвінкову,

колосисту – на віки –

українську рідну мову

в дар мені дали батьки.

 

Берегти її, плекати

буду всюди й повсякчас,

бо ж єдина – так, як мати,

мова в кожного із нас!

 

В. Поки живе мова – житиме й народ! Дякуємо за увагу!

Відеоролик  №5 зі звуком, продовження

docx
Додано
5 лютого
Переглядів
307
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку