Поняття «глобальна економіка». Світовий ринок технологій, патентів і ліцензій, інформаційно-технологічних послуг. Система виробництва. Географічність міжнародної спеціалізації

Тема. Поняття «глобальна економіка».

Світовий ринок технологій, патентів і ліцензій, інформаційно-технологічних послуг.   

Система виробництва. Географічність міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва. Роль транснаціональних корпорацій та вільних економічних зон у функціонуванні глобальної економіки. 

Мета уроку: сформувати поняття «глобальна економіка», дати уявлення про систему виробництва, географічність міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва, сформувати знання про світовий ринок технологій, патентів і ліцензій, інформаційно-технологічних послуг, роль ТНК у та вільних економічних зон у функціонуванні глобальної економіки; розвивати вміння користуватися джерелами географічної інформації.

Обладнання: підручник, атласи, довідники, політична карта Європи (світу)

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

1.                ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.
2.            АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Світове господарство все більше виявляє себе як неподільне глобальне ціле, у якому формуються й розвиваються суперечливі та різноспрямовані тенденції, насамперед глобалізація і водночас регіоналізація економічного життя.

Тенденція до глобалізації світового економічного життя проявляється в усе більш вільному переміщенні у світовому економічному просторі товарів і всіх факторів виробництва.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Глобальна економіка включає в себе важливі складові елементи:

■ сферу міжнародного виробництва;

■ світовий ринок і міжнародну торгівлю;

■ міжнародне переміщення чинників виробництва.

Сфера міжнародного виробництва як елемент глобальної економіки викристалізовується нині на основі взаємодії трьох найголовніших процесів:

■ міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва;

■ спільної інвестиційної діяльності;

■ спільного підприємництва.

Найвиразніше тут проявляється роль ТНК, спільних підприємств, вільних економічних (експортних) зон тощо. Відносини у сфері міжнародного виробництва визначають зміст, динаміку і структуру господарської взаємодії в інших підсистемах світової економіки. У процесі посилення глобалізації господарського життя органічно поєднуються національні та інтернаціональні форми виробництва. На цій основі розвивається міжнародне (багатонаціональне) виробництво внаслідок взаємодії в єдиному виробничому процесі різноманітних за своїм походженням ресурсів і факторів. Найяскравіше це проявляється в діяльності ТНК, спільних підприємств, при реалізації міжнародних інвестиційних проектів, у межах вільних економічних зон тощо. У цілому на вказані форми міжнародного виробництва тепер припадає від 30 до 50% матеріального, фінансового й технологічного обігу світової економіки.

Світовий ринок технології (СРТ) — це сукупність міжнародних економічних відносин з приводу прибуткового використання прав власності на його об'єкти: технології продуктів, процесів та управління. Об'єкти світового ринку технології у неуречевленому вигляді представлені результатами інтелектуальної, тобто невиробничої, діяльності і є нематеріальними носіями технологій продуктів, процесів та управління. Класифікувати їх за внутрішньою цілісністю можна лише умовно на позаринкові: інформаційні масиви друкованої спеціальної періодики, довідників, підручників, науково-технічних видань; знання, досвід і навички, що набуваються в ході досліджень і передаються при навчанні, стажуванні, перепідготовці кадрів, а також на дискусійних форумах, виставках, при обміні й міграції вчених і спеціалістів, при здійсненні програм міжнародного технічного сприяння тощо; потенційно ринкові: патенти, "ноу-хау", науково-технічна документація, копірайт, управлінський консалтинг тощо; ринкові: патентні й безпатентні ліцензії, інжиніринг, копірайт, франчайзинг, наукоємні послуги у сферах виробництва, обігу та управління, підготовка персоналу тощо.

Географія поширення досягнень НТР є дуже нерівномірною і в основному залежить від науково-технічних потенціалів країн. Так, 9/10 світового обсягу патентів та ліцензій, а також витрат на науково-дослідні та проектно-експериментальні розробки припадає на десять розвинутих країн: США, Японію, Велику Британію, Німеччину, Францію, а також Італію, Нідерланди, Швецію, Швейцарію. Хоча ці країни є основними "постачальниками" технологій на СРТ, більшість із них залишається нетто-імпортерами, їхні платежі за придбані патенти і ліцензії значно перевищують надходження за продаж власних. Позитивне сальдо ліцензійної торгівлі мають протягом останніх десятиріч лише США, Велика Британія та Швеція.

Завдання. Робота з підручником

«Роль ТНК та вільних економічних зон у функціонуванні глобальної економіки»

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання

Складіть схему «Складники політичної географії».

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Учитель звертає увагу на основні положення розглянутого матеріалу.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацюйте текст параграфа

Дослідження «Світовий ринок патентів: лідери та аутсайдери»