28 вересня о 18:00Вебінар: Формування навичок розв'язування задач із хімії засобами дистанційного навчання

Поради батькам по підготовці домашніх завдань

Про матеріал
В порадах батькам висвітлюються питання: як працю-вати з дитиною над виконанням домашнього завдання; чи потрібно сидіти з дитиною під час виконання домашніх завдань, також надаються методи гармонізації психоемоційного стану людини
Перегляд файлу

Поради батькам

«Як працювати з дитиною над виконанням домашнього завдання? Чи потрібно сидіти з дитиною під час виконання домашніх завдань?...»

Учень на початку шкільного навчання дуже потребує уваги батьків, незалежно від того, наскільки підготовленим до школи він був. Навчальна діяльність для дитини є кардинально новою, відмінною від того, чим дитина раніше займалася. Тому, поки не сформувались основні навички роботи, їй потрібно допомагати. Тим більше, що молодший школяр вчиться, щоб потішити батьків, викладача, учнів, щоб виглядати дорослішим і значущим. І тому цікавтесь, як дитині було у школі, що цікавого вона дізналася. Адже, якщо дитина відчує, що нею не цікавляться, то вона втрачає інтерес до навчання.

Але ця допомога має бути не по-материнськи сліпою, а психологічно доцільною.

У перші місяці, можливо, і слід посидіти біля дитини над виконанням домашніх завдань. А потім, з часом, це варто звести до мінімуму.

Починати нову справу дуже важко. Ми, дорослі, розуміючи це, не повинні включати дитину в коло власних переживань, розчарувань, спричинених її шкільними невдачами.

Основне завдання – сформувати у дитини основні навчальні вміння:

  • Прищепити звичку готуватися до уроків систематично
  • Встановити режим дня
  • Враховувати індивідуальні особливості
  • Сформувати віру у власні сили, не виробити заниженої самооцінки.

Чи потрібно змушувати дитину переписувати завдання, зроблене з помилками?

Дозоване вправляння є корисним. Слід підходити з позиції здорового глузду. Якщо дитина безвідповідальна, то її можна і примусити.

Варто дати зрозуміти, що все під контролем. Найкращою реакцією буде висловлювання сподівання, що наступного разу дитина буде уважнішою.

Переписування – нудна і повторна робота, яка може відбити бажання вчитися.

Коли ви помічаєте, що дитина перевтомилася, потрібно зменшити навантаження, відволіктися. Дієвими є заохочення, похвала.

 Чи потрібно карати дитину за невдачі у навчанні?

Наприклад, «Не зробиш усе як слід – не підеш гуляти».

Не бийте лежачого. Не створюйте ситуацій, коли дитина змушена працювати заради того, щоб уникнути покарання. Ніяке покарання не змусить дитину виконати те, чого вона не розуміє. Поясніть! Слід бачити перспективу.

Чи потрібно дитину або її роботу порівнювати з іншими дітьми або з роботою інших дітей?

Однозначно ні! Порівнювати варто з учорашнім днем. І не забувайте, що наше завдання – навчити дитину радіти, формувати впевненість у собі, у своїх силах, домагатися гарних результатів у будь-якій справі.

Хваліть виконавця, критикуйте виконання. Формуйте у дитини почуття власної неповторності.

Оцінка завжди має бути позитивною. За нову виконану роботу дитину варто хвалити. У найгіршій роботі завжди можна знайти щось варте похвали. При цьому не слід обманювати ні себе, ні дитину, важливо лише не залишати без уваги її досягнень, навіть найменших її власних рекордів.

 

                  Методи гармонізації психоемоційного стану людини

Методи контролю дихання

Коли людина хвилюється, її дихання стає частим і поверхневим. Якщо в стресових ситуаціях стежити за тим, щоб дихання залишалося глибоким і повільним, можна не допустити надмірної емоційної реакції.

«Ритмічне дихання». Помітивши, що ви починаєте збуджуватися (хвилюватися, напружуватись, обурюватися), починайте дихати на «раз - два - три». Вдих (1 - 2 - 3), видих (1 - 2 - 3). Потім спробуйте зробити видих ще тривалішим (1 - 5, 1 - 7).

«Дихання через руки». Щоб не відволікатися на лічбу, можна просто уявити собі, що ви «дихаєте руками»: вдихаєте повітря через одну руку, а видихаєте через іншу. Завдяки такому простому прийому ви не просто зможете утримувати  повільний темп дихання, а й не втратите контакт із тілом.

«Комбіноване дихання». Цей метод дає змогу одночасно використовувати три групи прийомів профілактики стресу: і уповільнення дихання, і підтримання контакту з тілом, і розслаблення м'язів тулуба. Для цього необхідно вдихнути спочатку на повні груди, так щоб вони помітно піднялися. Потім «перемістити» повітря до живота (він також має надутися). Видих здійснюється удва етапи: спочатку виштовхуємо повітря із живота, потім - з грудей. 4-5 таких комбінованих вдихів — видихів допоможуть відчути себе значно спокійнішим і розслабленим.

Релаксаційні методи

На стресові ситуації людина реагує не тільки своїми емоціями, а і своїм тілом. Напружуються м'язи обличчя, шиї, плечей, рук, навіть ніг. Іноді наші м'язи так звикають до напруження, що майже втрачають здатність розслаблюватися. Унаслідок цього виникають затиски, спазми, болі. До того ж таке неприродне перенапруження організму спричиняє хронічну втому.

«Релаксація на контрасті». Для того, щоб ефективно зняти м'язове напруження, треба його спочатку посилити. Тому для кожної групи м'язів розроблено способи їх ефективного напруження, після чого значно легше повністю розслабитися:

  • кисті та передпліччя — стиснути кулаки, тримаючи великі пальці зверху;
  • верхні м'язи рук — вдавити лікті у спинку стільця або крісла;
  • чоло — підняти брови;
  • очі, ніс, щоки — примружити очі, зморщити ніс;
  • рот, підборіддя, шия — обережно стиснути корінні зуби, зробити гримасу Арлекіна, опустивши куточки губ;
  • шия, плечі — вдавити підборіддя в бік «адамового яблука»;
  • тулуб — повільно, глибоко вдихнути, наповнюючи груди знизу доверху, відвести лопатки назад і вигнути спину;
  • ноги — підняти ноги, пальці тягнуться до підлоги;
  • ноги — підняти ноги, пальці тягнуться до стелі.

Якщо не вистачає часу, можна попрацювати лише з тією групою м'язів, яка вас найбільше непокоїть.

«Розслаблення в ритмі дихання». Природна зміна процесів напруження та розслаблення в організмі найкраще виявляється в ритмі дихання. Тому найпростіші прийоми тілесної релаксації проводять у цьому ритмі.

  • Займіть зручну позу. На вдиху повільно максимально стисніть руки в кулаки. З видихом розслабте руки. Чергуйте стискання-розслаблення кілька разів. Зверніть увагу, як ви відчуваєте різницю між розслабленими та напруженими м'язами.
  • Зосередьтеся на своїх тілесних відчуттях та зауважте, яка частина тіла у вас більше напружена. Вдихніть, на видиху намагайтеся максимально розслабити всі м'язи.
  • Знайдіть ту зону свого тіла, яка зараз найбільше розслаблена. Уявіть, як з кожним вдихом відчуття розслаблення з цієї частини тіла поширюється на інші, ніби охоплює теплою хвилею все тіло.

«Піджак на вішалці». Зняти напруження в м'язах можна не тільки лежачи або сидячи, а істоячи чи навіть ідучи. Для цього достатньо уявити себе без кісток, ніби зробленим із гуми, або відчути своє тіло як піджак, що вільно висить на вішалці. Порухайте тілом, яке наче вільно висить на хребті. Відчуйте, як вільно гойдаються руки, плечі, тазовий пояс, коли ви крутите своїм хребтом.

Методи саморегуляції емоційного стану через активність

Для того щоб зняти м'язові затиски, не всім слід застосувати релаксаційні методи. Декому краще вдається зняти напруження через рухову активність, адже саме вона є природним способом зняття стресу. Усі ми бачимо активність дітей чи тварин після пережитого емоційного напруження. Дорослі також часто бігають з кутка в куток, починають пересувати меблі, прати або вибивати подушки. Можна робити що завгодно, але за однієї умови: ця активність має приносити вам задоволення.

Коли людина силоміць примушує себе бігати підтюпцем чи робити зарядку, бо це нібито корисно для здоров'я, вона завдає своєму організму більше шкоди, ніж користі. Краще знайти такі види активності, якими б так хотілося займатися, щоб усі негаразди відступали на задній план. Для когось це будуть танці, для когось - аеробіка, плавання чи настільний теніс. А якщо після емоційного перевантаження вам узагалі не хочеться виконувати фізичних вправ, не варто примушувати себе. Є безліч інших способів реабілітації, які сподобаються вам. Головне - щоб обране вами заняття приносило відчуття успіху й радості.

Імаженативні методи

Коли до саморегуляції стану особистості долучається її уява, якість результату подвоюється. Адже свідомо створені образи впливають на організм майже так само, як і реальний досвід. Тобто свідомість знає, що Ви не відпочиваєте в горах, або не пірнаєте в море, а організм - ні. Тому створення повноцінного відпочинку хоча б для свого організму є святим обов'язком людини, яка сама не може відпочити належним чином.

«Повітряна мандрівка». Уявіть, що частина вас стає дуже легкою, здіймається над вами все вище й вище, оглядає землю з висоти пташиного польоту, летить над містом, річкою, дорогами, полями. Ви можете вільно обирати маршрут, шукати ті місця, де давно мріяли побувати, затриматися там, де вам захочеться. Після такої уявної подорожі, коли ви знов відчуєте себе у своєму тілі, ваш стан і настрій значно поліпшаться.

«Старий сад». Ви потрапили у старий захаращений сад, у якому дуже багато різноманітних рослин. Ви відчуваєте бажання привести його до ладу. Уявляєте, яким чарівним він стане завдяки вашій турботі. Не поспішаючи, із задоволенням ви стаєте до роботи: звільняєте дивовижні квіти й рослини від бур'янів, вигрібаєте й палите сміття, вирівнюєте землю, щось садите, щось підстригаєте... Не забувайте час від часу спостерігати за результатами своєї праці, насолоджуватися красою вашого саду.

«Тепла течія». Уявіть, що ваші ступні занурились у теплу течію. Ви поступово йдете на глибину, вода приємно омиває ваше тіло. Ви набираєте повітря та занурюєтесь у потік, відчуваєте, як тепла вода струмує по обличчю, забирає втому й роздратування. Сповнені сил та енергії, ви повільно виходите на берег.

«Джерело енергії». Уявіть, що поруч з вами потужне джерело енергії. Це може бути сонце, вітер, міцне дерево або енергія землі. Простягніть до нього руки та відчуйте, як сила природи вливається у ваше тіло, розправляє суглоби, розслаблює скуті м'язи, енергія вирує всередині, їй стає тісно. Промені енергії виходять назовні з центру вашого тіла, створюючи захисний кокон навколо вас.

Якщо у вас з'явився надлишок енергії, ви можете випустити її струменем у простір, або поділитися нею з вашими близькими, що потребують підтримки.

«Висока енергія». Уявіть яскраве нічне небо. Виберіть собі найкращу зірку. А тепер... проковтніть її... Вона знаходиться всередині вас і наповнює тіло енергією. Сила Всесвіту проникає у всі клітини вашого організму, у вас з'являється жага щось зробити, змінити, виправити. Будьте сміливі, дійте!

Методи розподілу уваги

Діяльність мозку влаштована так, що в ньому не може бути водночас кілька осередків активності. Тому якщо людина збуджена, сусідні ділянки мозку блокуються: погіршується увага, чіткість зорового сприйняття, ефективність інтелектуальної діяльності тощо. Отже, знаючи цю властивість мозку, можна використовувати її для профілактики стресу: щоб запобігти надмірному збудженню, необхідно лише підтримувати достатній рівень активності в зоні зорових чи тілесних відчуттів або розв'язувати прості математичні приклади для підтримання активності лівої півкулі мозку.

«Ворона на шафі».Якщо якась людина викликає у вас негативні емоції, а вам доводиться взаємодіяти з нею, можна зменшити своє напруження, подумки домальовуючи реальну картину ситуації. Наприклад, уявіть цю людину дуже маленькою, у смішному вбранні або розташуйте її на значній відстані, у дивному місці, змініть в уяві тембр її голосу... Тобто знайдіть такі доповнення до психотравмуючої ситуації, що зроблять її кумедною або незначущою для вас.

«Суперувага». Якщо ви відчуваєте, що починаєте хвилюватися, знайдіть у полі зору якийсь предмет (папірець на підлозі, пляму на столі, олівець) і роздивляйтеся його дуже уважно, так, щоб знайти якнайбільше непомітних на перший погляд деталей. Якщо всі можливості побачити непомітне вичерпані, розширте поле зору - у зоні вашої уваги мають одночасно знаходитися до 5 - 7 предметів.

«Ковток води». Якщо у вас є змога випити води в напруженій ситуації, не пийте її похапцем. Уявіть, що Ви дегустуєте її: відчуйте смак, температуру, консистенцію, зверніть увагу, як повільно вона тече по горлу, стравоходу, наповнює шлунок.

Методи нормалізації сну

Сон необхідний не лише для відпочинку тіла людини, а і для відновлення її психічного стану. Ті проблеми, які не вдається розв'язати наяву, можна розв'язати уві сні. У реальності це не діє, а для психіки це дуже корисно, оскільки знімає зайве напруження. Тому для здоров'я потрібен не тільки тривалий (8 годин), а й якісний сон.

«Зниження надмірної активації». Безсоння часто пов'язане з активацією фізіологічних систем організму внаслідок денних емоційних навантажень. Утакому разі подолати безсоння допомагають теплі ванни, заспокійлива музика, вдихання ароматів (м'яти, пачулі, меліси, сосни, апельсина тощо). Корисні також легкі гімнастичні вправи, піша прогулянка за 30-40 хв до сну.

«Сканування тіла». Ця вправа допоможе не тільки зняти тілесне напруження, а й запобігти багатьом психосоматичним розладам. На вдиху уважно прислухайтеся до всіх відчуттів, які є у тілі («скануйте» тіло), шукайте в ньому найменші ознаки дискомфорту. Зверніть особливу увагу на кожну зі знайдених зон, зігрійте її своїм теплом, підживіть енергією. Не намагайтеся усунути дискомфорт, а просто сконцентруйте на ньому увагу. З кожним вдихом старайтеся відчувати якомога більшу ділянку свого тіла. І коли все тіло потрапить у зону вашої уваги, спробуйте відчути, як енергія тіла рівномірно розподіляється по ньому, як зігрівається кожен м'яз, орган, особливо зверніть увагу на ті зони, де ви відчували дискомфорт, утиски, болі.

«Нездійсненні мрії». Часто причиною безсоння є надмірна активація мозку: людина старається проаналізувати день, що минув, переймається через невдачі, намагається розробити план на завтра, хвилюється з приводу майбутніх подій. Такі думки надто активізують мозок і не дають змоги заснути. Щоб перелаштувати мозок на знижений рівень активації, необхідно спрямувати свої думки у спокійне русло. Часто радять рахувати до 100 або доки не заснеш. Проте мало хто може примусити себе займатися такою безглуздою справою. Краще зайняти себе чимось приємнішим.

Можна спробувати, наприклад, помріяти: про золоту рибку з трьома бажаннями; про своє наступне втілення, про відвідування інших цивілізацій... Про що завгодно, що приносить задоволення, але мало пов'язане з реальним життям. Чим далі ваші фантазії будуть від реальності, тим швидше наступить сон.

«Режисура сновидінь». Якщо ви прокинулися від страшного сновидіння, то не варто намагатися одразу забути про нього. Краще спробувати пригадати якнайбільше деталей цього сну, відтворити сюжет і подумки закінчити свій сон за власним сценарієм, який би вас повністю влаштовував. Так само бажано працювати і з неприємними сновидіннями, які пригадалися  вранці.

doc
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
9 грудня 2019
Переглядів
306
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку