Розвиток соціальних компетентностей першокласників. Підготувала: Богданова Радмила Іванівнапрактичний психолог. КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ «ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА 1-3 СТУПЕНІВ ЧЕРВОНОГРИГОРІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ» НІКОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Соціалізація як поняття. Соціалізація - це процес і результат засвоєння та активного відтворення індивідом соціального досвіду, що він здійснюється у спілкуванні та діяльностіСоціалізація може відбуватися і за умов стихійного впливу різноманітних обставин життя у суспільстві, і за умов виховання – цілеспрямованого формування особистості
Ідейні засади: Презумпція талановитості дитини Забезпечення рівного доступу до освіти, заборона будь-яких форм дискримінації Цінність дитинства Відповідність освітніх вимог віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема і гру Радість пізнання Організація пізнавального процесу, яка приноситиме радість дитині, широке використання в освітньому процесі дослідницької та проектної діяльностіРозвиток особистості Замість «навченої безпорадності» – плекання самостійності та незалежного мислення. Підтримка з боку вчителя/ вчительки розвине у дітей самоповагу та впевненість у собіЗдоров’я Формування здорового способу життя і створення умов для фізичного й психоемоційного розвитку, що надзвичайно важливо для дітей молодшого шкільного віку Безпека Створення атмосфери довіри і взаємоповаги. Перетворення школи на безпечне місце, де немає насильства і цькування
Державний стандарт початкової освіти визначає ключові компетентності, зокрема громадянські та соціальні У Державному стандарті початкової освіти визначені ключові компетентності, що їх має сформувати школа у здобувачів освіти, зокрема громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність у житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя [3, с.93].
Метою соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі є становлення самостійності учня/учениці, його/її соціальної залученості та активності через формування здорового способу життя, розвиток підприємливості, здатності до співпраці в різних середовищах, впевненості в собі та доброчесності для безпеки, добробуту та сталого розвитку
Відповідно до окресленої мети, головними завданнями соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі у початковій школі, серед інших, є:розвиток потреби самопізнання та самовдосконалення;формування свідомого прагнення дотримуватися безпечної, здорової та етичної поведінки для поліпшення добробуту;розвиток уміння ухвалювати рішення в повсякденних ситуаціях з користю для безпеки та здоров’я;сприяння індивідуальному розвитку самостійності, підприємливих якостей та поведінки свідомого споживача;створення сприятливого безпечного та здорового середовища в школі [3, с.162].
РАНКОВІ ЗУСТРІЧІРанкова зустріч – це зустріч на початку дня учнів класу з педагогом. Сидячи в колі один проти одного, кожна дитина вдумливо і поважно вітається з іншими дітьми, після чого впродовж короткого часу ділиться власним досвідом зі своїми товаришами, які з повагою слухають її, ставлять свої запитання та коментують. Після цього вся група бере участь у короткій груповій вправі, спрямованій на розвиток академічних навичок, почуття команди та відчуття єдності. Ранкова зустріч закінчується обміном щоденними новинами, які зазвичай готує педагог, щоб представити навчальні завдання дня. Такі заняття дають дітям змогу розвивати соціальні та навчальні навички, поєднуючи соціальний, емоційний та інтелектуальний розвиток кожного учня. Повторення позитивного досвіду сприяє розвитку доброти, емпатії та інклюзії, а також дає результати як у спільноті класу, так і поза його межами. Завдяки практиці ранкової зустрічі, учні початкової школи переходять від зосередження уваги на власній особистості до охоплення нею інших. Соціальні переваги цього підходу сприяють розвиткові емпатії, активному слуханню однолітків, навчають дітей розуміти позиції інших людей. Уміння сприйняти точку зору іншої людини руйнує упередженість, сприяє толерантності та визнанню відмінностей. Такі соціальні компетентності допомагають людям жити у взаємній повазі, створюють умови для позитивного, відкритого спілкування між окремими членами суспільства. Це основні навички, необхідні для демократії.
Чотири основні компоненти ранкової зустрічі:1) Вітання. Учні разом из вчителем (асистентом учителя, якщо він є) розміщуються в колі. Усі діти вітаються, і це забезпечує розуміння, що вони є важливими членами групи. Всі звертаються один до одного на ім’я, що допомагає створити атмосферу дружби та приналежності до групи. Вітання створює спокійний і розважливий настрій для наступного елементу зустрічі.2) Групове заняття. Розпочинається після спокійного обмірковування інформації. У класі створюється відчуття єдності, радості через виконання пісень, участі в іграх, коротких і швидких заняттях. Ігри та заняття, позбавлені елементів суперництва, кооперативні за суттю, враховують індивідуальний рівень розвитку певних навичок дітей. Такі групові заняття, здебільшого, пов’язані з навчальною програмою чи темою, яка в цей час вивчається в класі.3) Обмін інформацією. Учні висловлюють свої думки, обмінюються ідеями та пропонують важливі для них теми для обговорення. Діти мають змогу дізнатися щось один про одного. Обмін інформацією допомагає розвивати навички, які дають змогу навчатися впевнено говорити й слухати. Кожна дитина може поставити запитання чи прокоментувати, а учень, який повідомляє інформацію, відповідає на запитання та коментарі товаришів.4) Щоденні новини. Це коментування письмового оголошення, яке щодня вивішується на відповідному стенді чи дошці. Письмове оголошення налаштовує учнів на те, що має вивчатися цього дня, а також дає можливість обміркувати події та навчання попередніх днів. Щоденні новини допомагають дітям тренувати навчальні навички, що сприяють розвиткові математичних та мовленнєвих навичок. Щоденні новини можуть містити різноманітні завдання (заповнення календаря, перегляд розкладу виконання робіт, створення графіка погоди), що активізує початок індивідуальної роботи або діяльність у центрах активності.
Кооперативне навчання базується на, так званій, “позитивній взаємозалежності”, коли успіх можливий лише за умови взаємодії одне з одним. Співпрацюючи в малих групах, учні й учениці омовлюють думки, аргументують свій погляд, дивляться на поставлену проблему під різними кутами, вчаться сприймати інакшість.
Література. Новейший психологический словарь/Под ред. В. Б. Шапарь – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2007. Савчин М. В., Василенко Л. П. Вікова психологія: Навчальний посібник.-Київ: «Академвидав», 2006. Типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти 1-2 класи.- Київ: ТД «Освіта-Центр плюс», 2018.http://nus.org.ua/articles/rankova-zustrich-shho-tse-i-navishho/Модельна навчальна програма для першого класу та навчально-методичні матеріали // авторський колектив під керівництвом Шияна Р. Б. – 2017 р.