Поради "Карантин. Як зробити дистанційне навчання цікавим"

«Карантин. Як зробити дистанційне навчання цікавим»

 Рекомендації батькам підлітків.

Соціальний педагог Нетішинського професійного ліцею Стрижавчук Віталіна

  Сьогодні все людство опинилося в умовах, які кардинально відрізняються від звичного способу життя та змушують виходити із зони комфорту. Під час всесвітньої пандемії карантин стає планетарним явищем, загальній характеристиці якого відповідають слова Едуарда Помиткіна:

Ми всі такі є різними

На кораблі Земля,

Давай політ відзначимо

        Всім гуртом – Ти і Я!

У цих рядках висловлені суттєві ознаки карантину – люди по-різному сприймають накладені ним обмеження, але їх можна подолати разом, на основі розумних заходів. Зараз на голову батьків, викладачів і учнів звалилося дистанційне навчання. Наразі його причина – пандемія, але для багатьох учнів дистанційне навчання може бути як особистим вибором, так і вимушеною мірою. І якщо на молодших учнів можна вплинути батьківським авторитетом, то із підлітками все трохи складніше. Тому пропонуємо кілька способів для опанування негативу та тривоги «вибухового підлітка».

1.               Дайте дитині виспатися. Хоча ваша дитина може спати до обіду, у перші кілька днів це нормально.
2.                 На ефективність навчання дуже впливає робоче місце. Тож, щоб дитина могла зосередитися на виконанні завдань, потрібно забезпечити її комфортним та зручним робочим місцем. Адже навчання на дивані або лежачи в ліжку, буде сприяти відволіканню і шкодити здоров’ю дитини. Тому виберіть окремий куточок у будинку та обладнайте його.
3.                Для проходження онлайн-програм у дитини має бути можливість працювати з персональним комп’ютером чи ноутбуком, а також стабільне з’єднання з Інтернетом. Крім того, учень повинен мати місце в робочій області для всього, що може знадобитися протягом типового шкільного дня (ручки, олівці, зошити, блокноти, калькулятор тощо). Кімната, в якій дитина буде займатися навчальною діяльністю, має добре вентилюватися, щоб школяр міг дихати чистим повітрям, а не пилом, який накопичується за цілий день в погано вентильованому приміщенні.
4.               Під час виконання завдань важливо кожні 25-30 хв робити короткочасні перерви для виконання зорової гімнастики, випивання склянки води тощо. А кожні 45-60 хв — влаштовувати перерви протягом 10-15 хвилин, щоб розім’яти руки та ноги (танці, заняття спортом), уникнути перенапруження очей від комп’ютерного монітору та залишатися сконцентрованим.

Навчання невеликими блоками дозволяє мозку краще зрозуміти та зберегти інформацію. А фізична активність покращує кровообіг, активізує фізіологічні процеси, що сприяють сприйняттю, відтворенню й опрацюванню інформації.

5.                 Говоріть із дитиною про інформаційний потік за день. Що викликає тривогу чи страх. Адже багато фейкової інформації, яка лишає свій слід в голові підлітка. Вчіть інформацію фільтрувати, разом робити це цікавіше та корисніше.
6.               Не треба «щохвилини» запитувати дитину чи він (вона) вже все зробив – ла. Це дуже дратує, відволікає і «відбиває» бажання взагалі працювати. Так ви не тільки сповільните роботу дитини, а й з великою ймовірністю посваритеся з нею.
7.               Замість того щоб просто сказати дитині: «Молодець!», поясніть докладно, що вам сподобалося у її роботі. Якщо вона старалась, дайте їй зрозуміти, що ви це помітили. Дитина змогла поліпшити оцінку з якогось предмету? Вона навчилась чогось нового? Або просто доклала багато зусиль для того, щоб виконати завдання? Хваліть її за всі ці досягнення.
8.               Заохочуйте дитину до спілкування з одногрупниками онлайн – це підтримає єдність та згуртує  навчальну групу.
9.               Помічайте успіхи дитини та правильно мотивуйте її. Дистанційне навчання буде ефективним лише у випадку чіткої мотивації, а не змушування.

Пам’ятайте про те, що ваші цілі збігаються і налагодити співпрацю важливо як ніколи. Організовуючи роботу в умовах дистанційного навчання, нагадуйте собі час від часу, що діти дзеркалять наш емоційний стан і, в ситуації, коли батьки в тривозі їм важко залишатися спокійними і врівноваженими. В складних умовах невизначеності і загроз головне навантаження лягає на середнє покоління – тобто на батьків школярів. Саме вони несуть відповідальність і за дітей, і за старше покоління, за фізичне виживання родини. І саме тому життя родини має бути організоване таким чином, щоб зняти все зайве навантаження з тих, хто працює на роботі, кухні, городі, забезпечуючи виживання сім’ї. Це гарний час, щоб діти в сім’ї почали робити те, що можуть, щоб розвантажити дорослих і внести свій вклад у життя родини. Подбайте про себе – це допоможе всій родині, бо мама, чи тато в хорошому стані – опора для всіх. Подбайте про себе – ви навчите своїм прикладом дитину бути турботливою і чутливою до самої себе, цей досвід їй дуже згодиться в майбутньому дорослому житті.

Для стимулювання позитивного мислення у підлітків також доцільно використовувати надихаючі фото й позитивні афірмації для покращення настрою! Афірмація – це позитивна фраза або речення, яку ми використовуємо для перепрограмування нашої підсвідомості. Ми використовуємо її, щоб змінити на краще наші власні негативні або обмежити уявлення про себе, щоб вони більше нас не гальмували. Це допомагає нам налаштуватися на позитивне мислення. Ми також можемо використовувати афірмації, щоб зміцнити нашу впевненість, самоповагу [8]. Наведемо декілька позитивних афірмацій, які є потужним способом змінити наші внутрішні переконання на більш позитивні.

Я впускаю любов у своє життя.

Я сам пишу власну історію.

Я вірю у своє майбутнє.

Я позбуваюся шкідливих звичок, які не дають мені розвиватися.

Я більше не дам страху контролювати мої думки.

Моє щастя перебуває усередині мене.

Я вдячний за те, що мене оточують близькі мені люди.

Я більше не бачу перешкод на своєму шляху, я бачу тільки можливості.

Я відкидаю негативні думки, які виникають у моїй свідомості.

Я не буду надумувати собі гірші сценарії у будь-якій ситуації.

Я вмію чекати і знаю, що можу досягти своїх цілей.

Я залишаюся оптимістом й героєм у моєму житті.

Завжди слід пам’ятати:

• Що будь-яка пандемія має початок, розвиток, кризу і спад.
• Пандемія актуалізує моральні й духовні якості особистості: фізично сильні люди матимуть змогу допомагати слабким (старим, хворим, з послабленим імунітетом), рятувати, полегшувати їх участь.
•  Ритм життя під час карантину сповільнюється, людина може зупинитися і зустрітися з собою, своїми близькими, подумати над своїм життям.
• Під час пандемії не слід панікувати, а бути обачнішим, додержуватися особливих правил особистої гігієни, перебувати у спокої, молитві, спогляданні, втримувати емоційну рівновагу, рефлексуючи своє життя, знаходити нові сенси.
•  Необхідно оптимально користуватися інформаційними ресурсами: черпати інформацію з авторитетних й достовірних джерел і не «накручувати» себе зайвою емоційно-руйнівною інформацією з випусків теленовин або соціальних мереж.
• Доцільно практикувати розширення свідомості, розвиток позитивного мислення й саногенних почуттів (здивування, прощення, любові)
• Час карантину – це час переосмислення цінностей.

Завершуючи, не можемо не звернутися до філофсько-пророчої думки великої українки Ліни Василівни Костенко:

 «Ми переможем.

 Не такі ми й кволі.

Не допускай такої мислі,

Що Бог покаже нам неласку.

Життя людського строки стислі.

 Немає часу на поразку»

 Бережіть себе і своїх близьких!

Література:

1. Біблія. Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту : [Пер. Р. Турконяк]. – К. : Українське Біблійне Товариство, 2013. 1152 с.

2. Братусь Б.С. Образ человека в гуманитарной, нравственной и христианской психологии. Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / под ред. Д.А. Леонтьева, В.Г. Щур. Москва: Смысл, 1997. С. 67–91.

3. Галина Онищенко. Facebook: веб-сайт. URL: https://www.facebook.com/profile. php?id=100007941576414&fref=profile_friend_list&hc_location= tab

4. Дмитрий Подгорбунский. Facebook: веб-сайт. URL: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=219097379494752&id=10004183474 8693

 5. Максименко С.Д. Психічне здоров’я дітей. Авторські програми з психології / упор. О. Главник. Київ: Шкільний світ, Психол. б-ка, 2002. С. 4–10.

6. Митник Т. Особливості психічного здоров’я особистості: критерії та показники. Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві: зб. тез II Всеукр. наук.-практ. конф. / упор. Н. М. Бамбурак. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2017. С. 269–271.

 7. Позитивна психологія. Психологіс: Енциклопеція практичної психології: веб-сайт. URL: http://psychologis.com.ua/pozitivnaya_psihologiya-1.htm

8. Позитивні афірмації і прощення. Global Forgiveness Initiative: веб-сайт. URL: https://globalforgivenessinitiative.com/world/chomu-slid-probachati/pozitivniafirmaciyi-i-proshennya?gclid=EAI

9. Пронь Ю. Позитивна психологія як чинник психічного здоров’я людини. Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві: зб. тез II Всеукр. наук.-практ. конф. / упор. Н. М. Бамбурак. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2017. С. 322–326.

10. Раджниш Ошо. Спокойствие, только спокойствие: секрет силы. URL: https://emosurf.com/post/2683

 11. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологи. Санкт-Петрбург: Питер Ком, 1999. 720 с.

 12. Чи спричинив новий коронавірус пандемію. ТСН: веб-сайт. URL: https://tsn.ua/svit/chi-sprichiniv-noviy-koronavirus-pandemiyu-chomu-zayav