Посібник " Цікава абетка"

Буква А  а

На що схожа буква

 

 

А – початок алфавіту, А – як драбинка стоїть

Тим вона і знаменита. Перед входом в алфавіт.

А   впізнати її легко:

Ноги ставить широко.

 

 

Починається із  А Білка навчає своїх білченят:

айстра, азбука сама, « Будемо літери зараз вивчать –

А кінчається на А Літера перша  в абетці це – А

Лава, лампа і зима. З неї почнемо своє навчання!»

Вітаєм букву цю – вона

Твій букварик почина.

 

 

 

 

 

Вчимося,  граючись

 

Фонетична зарядка. Що просить сказати лікар, коли оглядає горло?

 ( А- а -а)

Як дівчинка заколихує ляльку? ( Аа- аа -ааа…)

 

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [а ], які зустрінуться в казці.

 

Чому А перша?

В кімнаті стояв гамір. Всі букви вилізли з абетки і голосно сперечалися: чому А найперша буква алфавіту?

– Геть самозванку А ! – голосно кричали голосні букви.

– Та що ж це робиться? –  Букву, з якої починається ангіна і акула , ставлять головною! – не вгавали  голосні.

– Все вірно, –  спокійно розмірковували приголосні, – адже недарма найсмачніші речі – апельсин, абрикос, ананас – починаються на А.

Але найголосніше кричала буква Я.

– І все ж таки, я не розумію, чому  А найперша?

 – А тому, – відповіла до цього часу мовчавши  А – що найперше слово кожного малюка починається на А.

– І яке ж це слово? – не переставала кричати буква Я.

– Агу, – сказала А. – І окрім цього я схожа на адмірала, який стоїть на капітанському містку. А всім відомо, що адмірал повинен бути завжди попереду.

– Точно, так! – сказав м’який знак.

 

Хто більше?

1. Придумайте слова, в яких звук [а] на початку  ( айстра, азбука, апельсин…), в середині ( банка, Валя, мама…), в кінці слова ( весна, сестра, долина, голова…).

2. Назвіть імена людей, клички тварин, в яких звук [а] на початку ( Андрій, Антін, Антоніна…), в середині ( Катя, Максим, Іван…), в кінці слова ( Мурка, Ромашка, Зірка…).

3. Підберіть слова: з одним звуком [а] ( сад, кішка, кавун…), з двома  [а] ( мама, баран, собака…), з трьома [а] ( барабан, баклажан…).

 

Доповніть слово.

 Запитав орел в шуліки: 

 – Де дістати можна ліки? 

 – Цей будинок недалеко,

 Називається … (аптека).          

 

 

Добрий лікар тут живе,

Він лікує все живе.

Як тварині щось болить,

Полікує …(Айболить).

 

 

 

 Ось вона яка –

 Розбійниця морська!

 Всіх би проковтнула

 Зажерлива …(акула).              

 

Загадки.

 Коли хочеш ти читати,

 То мене повинен знати,

 А коли мене не знаєш,

 То нічого не вгадаєш.  ( Абетка)

 

 

                            В нашім домі є ставок,

 Повно в ньому є рибок.

 Кицька хоче рибку з’їсти,

 Та боїться в воду лізти. ( Акваріум)

 

 

 

 Мов їжак колючий,

 Солодкий і пахучий,

 Ягідку зірвеш –

 Руку обдереш. ( Аґрус)

 

 Будинок дивний знаєш ти,

 Людей чимало там завжди.

 Та він на місці не стоїть,

 А по дорозі все біжить. ( Автобус)

 

 

Чистомовка.

 А- а-а – в мене болить рука.

 Ар- ар -ар – загудів комар.

 Ам- ам-ам – мама варить кашу нам.

 

Скоромовка.

 Кричав Архип,

 Архип охрип.

 Не треба Архипу

 Кричати до хрипу.

 

Лічилка.

 Йшов баран

 По високих горах.

 Вирвав травичку,

 Поклав на поличку.

 А ти, хлопче, не сиди,

 А травичку рвати йди.

 

 

 

 

 

Прислів’я та приказки.

Абетка – перша сходинка до знань.

Аж до діброви чути ваші розмови          

Аби були пиріжки, то знайдуться дружки.

Аби розум, а щастя буде.

Аби вмів робити, навчишся, як жити.

 

Вірші.

 – Айстра, азбука, айва 

 Починаються на А.

 І кінчаються на А

 Айстра, азбука, айва.

 

 

 

 

 – Що везеш, автомашина?

 – Все, що є на букву А.

 Ананаси й апельсини,

 Абрикоси і айва. 

 

Фізкультхвилинка.

             А -а- а !  – Співає пісню мама потихеньку. ( Імітація заколихування дитини.  А-а-а ! – Звучить колискова неньки.)

А колисочка лозова – скрип, скрип… ( Нахили тулуба вправо, вліво)

А дитиночка здорова – спить, спить…( Закрити очі, нахилити голову вниз, розслабитися)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Буква Б, б

На що схожа буква

 

                                                                 

 

Збоку вишеньки червоні

Причаїлися у кроні.

Зверху листям ще прикрились-

В букву Б перетворились.

 

Барабан упав із неба,

Закотивсь і став як треба.

Розгулялась буква « Б»—

Бекає баранчик : бе- е –е

 

Буква « Б»  прокидається рано.

Буква « Б»– бочка з краном.

Вмивайся! Будь здоровий!

Богатир Борис Бобров!

 

 

 

Вчимося, граючись.

Фонетична зарядка. Як вимовляє баран? ( Бе- бе -бе…)

Хто уважний?  Запам’ятайте слова із звуком [б, б' ],  які зустрінуться у казці.

 

 

Лісові музиканти

 Купив баран на базарі барабан, сів під деревом під березою і ну гупати: бум! бум!!

Підійшов до нього борсук з баяном.

 – Можна з тобою пограти?

 – Звичайно, можна! – зрадів баран.

 

Тут ще й бобер з балалайкою і бурундук з бубоном підійшли. Сіли поруч і давай грати, хто голосніше. Та такий гамір зчинили, що всі звірі збіглися.

– А можна тихіше?! – просять звірі.

А музиканти ще голосніше заграли. Тут вийшла білочка:

– Якщо ви припините грати, то ми вам смачних булочок дамо.

Ось так музиканти стали по лісах ходити і зі всіх булочки та бублики вимагати.

 

– Якщо не дасте,  – погрожують,  – як заграємо, то вам же гірше буде.

 Добре зажили музиканти. Але одного разу підійшли вони до бегемота, і давай грати і кричати.

 « Ну, – думають, – зараз бубличків наїмося!»

А в бегемота шкіра товста.

 – Біс, – бурчить, – браво, браво! Бийте голосніше, молодці!

Музиканти били, били, та й самі оглухли. Кинули свої інструменти, і з того часу до лісу повернулася тиша.

 

 

 

Хто більше?

1. Придумайте слова, які починаються із звука [б, б']  ( береза, білочка, біда…), в середині слова ( зебра, кобра, кабан…)

2. Назвіть імена людей, клички тварин, в яких є звук [б, б'] ( Богдана, Борис, Буян, біляночка…)

 

Доповніть слово.

 Цю найпершу в школі книжку

 Знає будь – який школяр.

 До усіх книжок доріжку

 Прокладає наш …(буквар).

 

               Стрімко вибігли на гору

 Ці подружки білокорі.

 Дощик їм полоще кіски,

 А звуть подружок … ( берізки).

 

 

 

 

 Зі мною в похід вам можна іти,

 Зі мною весело завжди.

 Я і крикун, я і буян,

 Дзвінкий і круглий …( барабан).

 

 

 

Загадки.

 Червонясту шубку має,

 По гілках вона стрибає,

 Хоч сама мала на зріст,

 Та великий в неї хвіст,

 Як намисто оченята.

 Хто це, спробуй відгадати? ( Білочка)

 

 

 Люблять мене, поважають,

 Та б’ють, коли грають. ( Барабан)

 

                             Два брати у воду дивляться,

 Та ніколи не зустрінуться. ( Береги)

 

 

 

Чистомовка.

 Би-би-би  – знайшла білочка гриби.

 Ба- ба-ба – із вікна стирчить труба.

 Бі- бі- бі – кажу казку тобі.

 

Скоромовки.

 Білі барани били в барабани.

 

 Бабин біб зацвів у дощ,

 Буде бабі біб у борщ.

 

 Боря Ірі дав іриску,

 Іра Борі – барбариску.

 

 Купила бабуся буси Катрусі.

 

 

                             Бурі бобри брід перебрели.

 Забули бобри забрати торби.

 Бегемот розкриває рот:

 Булку просить бегемот.

 

Лічилка.

 Бігав заєць по болоту,

 Він шукав собі роботу,

 Та роботи не знайшов.

 Сів, заплакав, геть пішов.

 

Прислів’я та приказки.

Більше роби та менше говори.

Більше землю вдобряй – будеш мати урожай.

Без науки нічого не прийде в руки.

Більше вір своїм очам, ніж чужим речам.

Багато снігу – багато хлібу.

 

Вірші.

                   Біля будки песик Бобик

 Ліг на сонці гріє лобик.

 Раптом муха – цокотуха

 Продзижчала біля вуха.

 Бобик – бац! Пропала муха.

 

 На базарі наш баран

 Вибирає барабан.

 Бац- бум -бах, і бі- бі -бі

 Білий я візьму собі.

 

 

Фізкультхвилинки.

 Буратіно потягнувся,

 Раз нагнувся, два нагнувся.

 Руки в сторони розвів –

 Мабуть ключик загубив.

 А щоб ключик відшукати,

 Треба нам навшпиньки стати.

 

                         Крапа дощик-накрапайчик,

 (Руки над головою, струшувати кистями рук)

 Барабанить в барабанчик,

 ( Імітують гру на барабані)

 Бубонить в бубонець,

 ( Поплескати в долоні)

 Щоб усі ішли в танець.( Руки на поясі, притупувати ногами)

 

 

Буква В, в

На що схожа буква

Паличка й дві рівні дужки –  Наче букву «В» Галинка

Ось і окуляри для квакушки.  Тримає трубку телефону.

 

Вчимося, граючись

Фонетична зарядка. Як виє вовк на луну? ( В-у- у- у…)

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [в, в'], які зустрінуться в казці.

 

Мишко – водолаз

Як тільки мама з татом пішли з дому, мишеня Мишко вирішило, що настав час стати водолазом. Мишеня наповнило повну ванну води, заткнуло ніздрі, вуха, прив’язало до пояса праску, щоб не спливати, взяло довгу макаронину, зробило глибокий вдих і пірнуло під воду.

 

 

Виставивши із води макаронину, мишеня вільно ходило по дну ванни.

« Ну, все час спливати», – вирішило мишеня і намагалося відштовхнутися від дна. Але праска була занадто важка і випливти ніяк не вдавалося. Мишеня спробувало відв’язати праску, але мотузка набрякла і не розв’язувалась.

« Що ж робити?» – думав «водолаз» і помітив на дні ванни пробку. Якось витягнув її «водолаз» Мишко і вода з шумом почала витікати, і  водяний потік підхопив бідного « водолаза» і засмоктав його в дірку.

І ось так: виставивши макаронину, наполовину засмоктаний у дірку просидів нещасний «водолаз» до самого вечора, поки не прийшли з полювання його батьки. Вони швиденько відрами вичерпали всю воду і витягли «водолаза».

А потім сиділи на кухні пили чай і валер’янку.

 

Складовий аукціон.

 Придумайте слова з початком: ва…(вата, Ваня, Валя…), во…( вовк, ворона, ворота…), ві…( віник, вітер, відро…), ве…( весна, великий, веселий…).

 

Навпаки. Назвіть слова, протилежні за змістом. Нижній –…; внизу – …; низький – …; малий – … .

 

Доповніть слово.

 Бруднулю Вадика завжди

 Врятує відерце …(води).

 

 Червоненька і смачненька,

 Дуже з вигляду гарненька,

 І боки в неї пишні.

 Літом смачно їсти …(вишні).

 

Загадки.

 Горбатий мішок на чотирьох ногах стоїть. (Верблюд)

 

 Взимку ляже спати

 Дід цей волохатий.

 Лиш тоді він встане,

 Як весна настане. (Ведмідь)

 

 

 

 

 Невсипучий, хитрий, сірий,

 Голоднючий, ікла шкірить.

 Між кущами припадає,

 Пасовисько оглядає.

 Чи не ходить там телятко,

 Не телятко, так ягнятко.

 Не ягнятко, хоч би гуска,

 Хоч би що, аби закуска! ( Вовк)

 

 

 Літає часто він довкола

 Дерев не мало поламав,

 Але ніде, ніхто, ніколи

 Його не бачив, не тримав. (Вітер)

 

Чистомовка.

 Ва- ва-ва – болить голова.

 Ів- ів-ів – вітер налетів.

 Ов- ов-ов – вовк у ліс пішов.

 

Скоромовки.

 Ворона проворонила вороненя.

 

 У кухаря Валерика розварилися вареники,

 Розварилися вареники – варениці у Валерика.

 

 Верх за верхом верховина,

 Їде верхи дід до сина.

 Їде верхи – вир минає,

 Верховина виростає.

 

Лічилка.

 Сірий зайчик вирвав травку

 І поклав її на лавку.

 Хто травичку цю візьме,

 Той від нас геть піде.

 

 

 

 

Прислів’я та приказки.

Вірний приятель – то найбільший скарб.

Вік живи – вік учись.

Вовка боятися – в ліс не ходити.

Від малих дітей голова болить, а від великих серце.

Вчитися ніколи не пізно.

 

Вірші.

 Вовк ведмедя розбудив:

 – Вже весна, гуляти йди!

 Виліз велетень з барлогу –

 Вовк втікає в ліс від нього.

 

 Вранці весело вівсянка

 Вишивала вишиванку:

 Вліво голка, стіжок вправо –

 Візерунки оживали.

 Вправно, вміло вишивала,

 Веселково вийшло, вдало!

 

Фізкультхвилинки.

 Вітер дує нам в лице,

 Колихає деревце.

 Вітер тихше, тихше, тихше,

 Деревце все вище, вище, вище.

 

 Встало вранці ясне сонце,

 Зазирнуло у віконце.

 Ми до нього потяглися,

                                       (Потягування)

 За промінчики взялися.

 Будем дружно присідати,

 Сонечко розвеселяти.

 Встали – сіли, встали – сіли.

 (Присідання)

 Бачите, як звеселили?

 Стало сонце танцювати,

 Нас до танцю закликати:

 Нумо разом, нумо всі

 Потанцюєм по росі.

 ( Довільні танцювальні рухи)

 

 

 

 

 

 

Буква Г, г

На що схожа буква

 

 

Скласти слово помага Га – га – га та ге – ге – ге.

Буква «ге», як кочерга. Це, напевно, буква «Ге»?

Песик Гаврик слово склав Бо вона якраз така,

Проказавши: « Гав, гав, гав»!  Наче шия в гусака.

 

 

Вчимося, граючись.

Фонетична зарядка. Як ґелґоче гусак? ( Га – га – га)

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [г, г'], які зустрінуться у казці.

 

Генерал Гена

Гусеня Гена мріяло стати генералом. Одного разу, коли гусеня залишилося вдома саме,  одягнуло на голову шляпу із газети, а під крило замість шаблі взяло парасольку.

Глянуло в дзеркало – справжній генерал вийшов! Вийшов Гена у двір, а там горобці в гру грають.

– Ей, горобчики! Дивіться, який до вас генерал прийшов!

А горобці голосно зацвірінькали:

– Це ти, генерал? А де твоя шабля?

– Так ось же, під крилом, – говорить Гена.

– А ми думали, що це в тебе градусник! Ніякий ти не генерал, а просто кумедне гусеня в газетній шляпі.

– Ех, ви, – сумно сказало гусеня. – Немає у вас фантазії.

 

Складовий аукціон.

До даного складу доповніть інший, щоб вийшло слово: гри…(би), гу…(си), го…(лос, ри), га…(раж).

Навпаки. Назвіть слова, протилежні за значенням: тихо – …; ситий – …; мілкий – …; рідкий – … .

 

Доповніть слово.       

                                        Петрушку, моркву, буряки,

 Редиску, кріп і огірки…

 Навесні спішить народ

 Свій засіяти …(город).

 

 

 Металевий в неї носик,

 І лляний у неї хвостик.

 Від шиття не буде толку,

 Якщо ти не візьмеш…(голку).

 

 

 Трава соковита і зелень навкруг.

 Росою умитий уквітчаний …( луг).

 

 Михайлик грав у футбол

 І забив у ворота …(гол).

 

Загадки.

 І великі, і малі

 Носять всі вони брилі,

 І дощу ці одноніжки

 Не бояться ані трішки. ( Гриби)

 

 Бідовий хлопчина в теплій сорочині,

 По дворах стрибає, крихти підбирає. (Горобець)

 

 Чотири синіх сонечка

 У мами є на кухні.

 Чотири сині сонечка

 Горіли і потухли. ( Газова плита)

 

 Білих 30 зубчиків для кучерів і чубчиків,

 По голівці ходять, волосся в порядок приводять.

 (Гребінець)

 

 

 

 Ніг не маю, а ходжу,

 Рота не маю, а скажу,

 Коли обідати, коли спати,

 Коли урок починати. (Годинник)

 

 

 

 

 

Чистомовка.

 Га-га-га – у мене болить нога.

 Уг- уг- уг – в мене вірний друг.

 Іг- іг -іг – ми спекли пиріг.

 

Скоромовки.

 Гриб на сонці гріє бок

 В кошик швидше йди, грибок.

 

 Злякався грому Рома

 Заревів він голосніше грому.

 Від такого реву гром

 Причаївся за горбом.

 

 Грачок гусениць не любить,

 грачок гусениць губить.

 

 У ставку гусаком стоять

 Гусенята та гусак.

 Гусенята плюскотять,

 Гуска носом плеска.

 

 У лісі од всіх утік горіх,

 Ото утіха знайти горіха.

 

 Летів горобчик, сів на стовпчик.

 Прибіг хлопчик, утік горобчик.

 

 Ніс Гриць пиріг через поріг.

 Став на горіх, упав на поріг.

 

 

Лічилки.

 Гуска, голуб та гусак

 Грались в схованки ось так:

 Гуска каже: «Раз, два, три!

 Ти тепер,  гусак, води!»

 Гори, гори ясно, щоб не згасло

 Стій подалі, дивися в поле!

 Глянь на небо – зірочки горять,

 Журавлі кричать.

 Раз, два – не сиди,

 Біжи, швидше і води!

 

Прислів’я та приказки.

Сам себе загубить, хто інших не любить.

Не говори не вмію, а говори навчуся.

Немає друга шукай, а знайшов – тримай.

 

Вірші.

 Гучний голос глухар має

 Голосисто він співає.

 Голосний свій спів не слуха,

 Бо глухий –  миє вуха!

 Грізно грім гримить у гаї,

 Горобці зібрались в зграї.

 Глухар змок, голівку чуха:

 «Гарний дощ! Помию вуха!»

 

                                   Голуб гарний гітарист,

 А голубка – гармоніст.

 Дружно грають вони вдвох.

 Крутить вусики горох.

 

 

 Гуркоче грім удалині,

 І губить блискавка вогні,

 А потім рясно до землі

 Дробинки котяться малі

Фізкультхвилинки.

  Гуси

 (Виконують сидячи за партами)

 Сірі гуси налетіли,

 (Руками помахати)

 І на лузі тихо сіли,

 (Покласти долоні на стіл)

 Походили – походили,

 («Походили» пальчиками по парті)

 Попоїли – попоїли, 

 ( Показати пальчиками)

 Знялися і полетіли.

 ( Помахати руками)

 

 

 Гришка йшов, йшов, йшов.

 Білий гриб знайшов.

 Раз – грибок, два – грибок,

 Три – грибок –

 Всі складемо в кошик.

 

 

 

Буква Ґ, ґ

На що схожа буква

 

Буква « ґе» з ріжком вгорі

                                        Посміхнулась дітворі.

    – Щоб дзвінкішу чули мову,

Я прийшла в абетку знову,

                                       Бо колись у ній жила,

                                       Мов та маківка, цвіла.

В багатьох словах цікавих

                                       Красувалась наче пава:

                                       Ґрунт і ґанок, і ґирлиґа,

                                       Ґуля, ґніт, дзиґар і дзиґа.

                                       Ґаламаґа, ґринджолята,

    Тож  прийміть, мене, малята.

 

Вчимося, граючись

Хто уважний?  Запам’ятайте слова із звуком [ґ], які зустрінуться у казці.

 

Ґава Галя

Поблизу села на одному із дерев оселилася сім’я ґав. Коли з’явилися маленькі ґавенята і коли вони почали вилітати із гнізда, то найцікавішою виявилася ґава Галя. Вона весь час намагалася залетіти у будинок до людей. І весь час поверталася з якоюсь річчю. Одного разу принесла блискучий ґудзик, іншого якийсь гвинтик. Мама ґава весь час її сварила, бо за шкоду люди ж можуть і гніздо зруйнувати.

А одного разу ґава Галя почала клювати в саду аґрус. І ось тут їй дісталося. Гуси побачили злодійку і почали голосно ґелґотати, бо знали, що за пошкоджений аґрус їх сваритимуть. Песик Гавчик кинувся до злодійки, схопив її за хвоста, але ґава встигла злетіти, тільки хвіст лишився в зубах Гавчика.

З того часу ґава Галя близько до села не підлітає, бо злодійку безхвосту зразу ж пізнають і всі тварини  ґвалт зчиняють.

 

Доповніть слово.

 Кар- кар- кар ! –

 З гори злетіло,

 Аж осина затремтіла.

 Пісня лине без угаву.

 Хто співає? Звісно …(ґава).

 

 

 

 Ґаздиня Галина вранці - рано

 вийшла на …(ґанок)

 

Скоромовки.

 Ґава плащика купила,

 З нього ґудзика згубила.

 Ґава ґвалту наробила

 Поки ґудзика змінила.

 

 Галасливі ґави й галки

 В гусенят взяли скакалки.

 Гусенята їм ґелґочуть,

 Що вони скакати хочуть.

 

 Гуси гучно ґелґотали,

 Горобці зерно клювали.

 Гонять гуси горобців,

 Голубок на ґанок сів.

 

Лічилка.

 Ґава ґречно ґаздувала

 Ґоґель- моґель готувала.

 Ґедзь наївся – просто жах –

 Ґудзик тріснув на штанах!

 Ґудзик треба знов пришити,

 Тож із гри хутенько вийди.

 

Прислів’я та приказки.

Отака ґаздиня: три городи – одна диня.

Ґава за море літала, а розуму не набрала.

 

Вірші.

 Ґава годувала ґавенят на ґанку,

 Все приготувала ґава до сніданку:

 Ґоґель – моґель, аґрус і гарячі грінки,

 Голубці і рибу і смачні тартинки.

 

 Ґава ґудзика на ґанку

 Загубила на світанку

 Ґава ґудзика шукала –

 Ґелґотала, ґелґотала…

 Ґавенятко – малий дзиґа –

 Набив ґулю об ґирлиґу.

 Ґречно ґудзика шукав –

                           Той під ґанком заблукав.

 

Фізкультхвилинка.

 Наша Таня ідучи,

 Загубила три ключі.

 ( Ноги на ширині плечей, руки біля плечей.

 Робити колові оберти руками вперед – назад)

 Не минули їх сороки –

 Розглядали пильним оком.

 ( Повертатися праворуч – ліворуч з одночасним

 рухом голови)

 Повсідалися на ґанку:

 Відпочинемо до танку!

 ( Ноги  на ширині плечей, руки за спиною.

 Присідати на носках, простягаючи руки вперед)

 Тут сороки - білобоки

 Гопи- скоки – крила в боки,

 А музики грають,

 А усі стрибають!

 ( Перестрибування на місці з ноги на ногу)

 Таню, ключики візьми –

 І на цвяшок почепи!

( Опустити руки і підняти вгору; звівши голову, стати навшпиньки)

 

Буква Д, д

На що схожа буква

 

 

 

Я вам, діти, розповім – Він стоїть, димок пуска

Наш дитсад – великий дім. Буква «де» – труба пічна.

Схожий він на букву « де» –

Брат мене щодень веде.

 

 

Фонетична зарядка. Як дудять у сопілку? ( Ду – ду – ду!)

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [д, д'], які зустрінуться у казці.

 

Добре діло

 Немає чим зайнятися ведмедику, бродить він по лісу, сумує і зітхає так, що аж дерева дрижать.

 – Ех! Мені б якесь діло! Щось би корисне зробити!

Декілька днів потому він величезним дрючком наробив дірок у землі.

« Може, хтось в цих дірках гніздо собі зробить», – думав ведмедик. Але ніхто там не збирався жити.

Тоді ведмідь наносив трави і запхнув її в дупло, де жив дятел. « Тепер дятлу в дуплі тепліше буде», – радів ведмедик. Але дятел тільки вилаяв його, бо ніяк не міг залізти в дупло.

Сидить ведмідь під дубом, сумує, аж ось іде гномик Дмитрик.

– Ти чого такий сумний, дідусю ведмедю?

– Так не знаю, чим зайнятися, – бурчить ведмідь.

– А ти можеш мені дудочку зробити?

 – Дудочку?... А чого ж, можу! Зараз я ось раз – два … . І зробив дудочку. Як же зрадів Дмитрик.

– А моїм друзям зробиш?

•         Так і їм зроблю, і всім сільським діткам зроблю. Нарешті для мене знайшлося добре діло!

 

             Хто більше?

1. Назвіть слова із звуком [д, д'] на початку слова ( дятел, дорога, діло, Даринка, димок…)

2. Закінчіть слова са…(- док), ду…(- бок), дро..( - ва), дуп.. ( - ло).

 

 

Доповніть слово.

  Є чарівник у школі в нас

 Ану, впізнайте, хто він.

 Озветься – тиша йде у клас,

 Озветься ще раз – гомін.

 Щоб не спізнитись на урок,

 Нам голос подає…(дзвінок).

 

                        Я на городі сонцем сяю,

 Родичів багато маю.

 Гарбузову господиню

 Звуть звичайно…(диня).

 

 

                        В небі хмаронька пливла,

 Хмарка сльози пролила

 На капусту, буряки,

 На зелені огірки,

 І на трави, і на квіти,

 То не сльози – то йде…(дощ).

 

Загадки.

 Цілий день працюю в гаї –

 Діловито дзьобом б’ю.

 Я не цвяхи забиваю,

 А комашок дістаю.

 Вірно людям я служу

 Їм дерева стережу. (Дятел)

 

 

 

 Хто на зиму роздягається,

 а на літо одягається. (Дерево)

 

 Мене частенько просять, чекають,

 А тільки прийду – усі зразу втікають. (Дощ)

 

 

Чистомовка.

 Ди -ди- ди  – дибали діди.

 Де -де -де – Дениско іде.

 Да -да -да – весела хода

                                  Ді- ді- ді – човен на воді.

 Ду- ду-ду – на річку піду.

 

Скоромовки.

 – Одуде, одуде,

 А де твій дім, буде?

 – У саду на дубі!

 Буде, дітки любі!

 

 

 

 Дмитро дивився на Дніпро,

 Дніпро не дивувався,

 Чому Дмитро та на Дніпро

 Дививсь і дивувався.

 

 Добрий дятел жив на дубі,

 Долотом дерева длубав –

 Де жука, де короїда

 Роздобуде до обіду,

 А деревам лиш вигода:

 Короїдів їм не шкода.

 

Лічилки.

 Я, піду куплю дуду

 І на вулицю піду.

 Голосніше, дуда, дуди

 Ми всі граємо, а ти води.

 

 Дві Оленки, три Ганнусі,

 Дві Даринки і Настуся

 

 

 

 Козубочки узяли

 Та гриби збирать пішли.

 Біг позаду пес Кудлатик,

 Рахував отих дівчаток,

 Вірно, мабуть, рахував –

 Довго чулося «Гав – гав – гав!»

 

Прислів’я та приказки.

Добре роби, добре й тобі буде.

Добре того вчити, хто хоче все знати.

Дерево міцне своїм корінням, людина – своїм знанням.

Для того й голова, щоб думати, а не шапку носити.

 

Вірші.

 Дінь – ділень! Дінь – ділень!

 Добрий ранок! Добрий день!

 Дятла дзвін луна довкола –

 День новий стрічай, діброва!

 Нову хату він будує,

 Короїдів ліквідує.

 Двері з дуба – безперечно,

 Дятлу в домі так доречні!

 

                                     

 

 «Долоньки» – це газета,

 Написана для всіх,

 Її читати люблять всі,

 Бо в ній наука й сміх.

 «Долоньки» – це кросворди,

 Цікаві казочки

 І віршики чудові,

 Що пишуть діточки.

 

 Дощик, дощик, дощеня

 Біг за мною, мов щеня.

 вже торкавсь мене до ніг,

 Та я скочив на поріг.

 Вбіг би дощик і до хати –

 Зачинила двері мати.

 

 

Фізкультхвилинка.

 Приплили хмари дощові

 – Лий, дощику, лий!

 Краплинки скачуть, як живі

 – Пий, дерево, пий!

 І дерево схиляється і п’є

 А теплий дощик невтомно ллє.

 

 

Буква Е, е

На що схожа буква

 

 

 «Е» на городі пригодилось –

 Замість граблів потрудилось.

 

                     В нас драбинка поламалась

                     Лише буква «Е» зосталась.

 

 

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [е], які зустрінуться в оповіданні.

 

 

Екскаваторники

 

Забігає вчора до мене Едик.

– Кидай свою енциклопедію! – кричить. – У нас у дворі працює справжній ескалатор.

Я кажу йому:

 – Екскаватор, напевно, а не ескалатор. Ескалатори тільки в метро бувають. Вибігли ми у двір, а там і справді екскаватор. Мотор працює, а екскаваторник десь пішов. Залізли ми в кабіну. А Едик взяв і натиснув якусь ручку. І екскаватор, як здригнеться, як поїде… . А попереду електричний стовп. Екскаватор по тому стовпу – р - р - раз!! Стовп на бік – два!! І всі дроти обірвалися, і по всьому дому зникла електроенергія.

Тут екскаваторник прибіг, розкричався і вигнав нас із кабіни.

А ввечері тато прийшов і… . Але про це мені вже зовсім не хочеться згадувати.

 

 

 

 

Доповніть слово.

 В кольоровому папірці,

 В шоколадній сорочці.

 Холодненьке і смачне,

 В ротик проситься саме.

 Це морозиво звемо –

 Ну, звичайно … (ескімо).

 

 В дальні села і міста

 Хто іде по дротах?

 Світла і велика –

 Це … (електрика).

 

Загадки.

 В ківш каміння набирає

 Без усяких перешкод.

 Будувати помагає

 І будинок, і завод. ( Екскаватор)

 

 

 Зі мною ви знайомі, діти,

 Я шоста буква в алфавіті.

 А він працює на будові

 І носить плити стопудові.

 Якщо з’єднати нас в одно,

 То ви побачите кіно. ( Екран)

Скоромовка.

    А в неньки, неньки,

    Рученьки біленькі.

    Кругом столу ходить,

    Вареники робить.

Лічилка.

     До стовпця прибив хлопчина

     Не одну – аж три дощини.

     Відгадати нас він зве:

• Що ж це вийшло?

   – Буква «Е».

 Відгадав і молодець,

 Вийди з гри ти і –  кінець.

 

Прислів’я та приказки.

З вогнем не жартуй, з водою не дружи і вітру не вір.

Дерево шанують, як добре родить, а людину, як добре робить.

В гостях добре, а дома краще.

 

Вірші. 

                        «Е» сумує і зітхає –

 На «Е» – овочів немає.

 

                          Ему мчить – не наздогнати,

 Ему – страус – птах, малята.

 Ефа в пустелі живе, де піски,

 Ефа – отруйна змія, малюки.

 

                                        

 

                          Нахвалявся ескімос:

                       – В нас живе Дідусь Мороз!

 Смачну рибку, ескімо

 Ми йому привеземо.

 

 

Фізкультхвилинка.

 Встаньте, діти, посміхніться,

 Землі нашій поклоніться.

 За щасливий день вчорашній

 Ви до сонця потягніться.

 Веретеном обкрутіться.

 Раз присядьте, два присядьте

 І за парти тихо сядьте.

 

 

Буква Є, є

На що схожа буква

 

 Буква «Є» – яка ж вона?

 Наче скибка кавуна.

 Кавуна хлоп’я просило,

 Двічі скибку надкусило.

 

Хто уважний? Запам’ятайте слова із буквою «є» , які зустрінуться в казці.

 

Пральня « Єгор і сини»

На березі лісової річки, під вивіскою « Пральня – Єгор і сини», кожного дня рано-вранці сім’я єнотів починала прання.

Але якось тату Єгору прийшла в голову думка назвати своїх синів старими іменами, які він прочитав в старій дідусевій книжці. Першого сина він перейменував в Елістрата, другого в Епіфанія, а молодший із Євгена став Євлампієм.

Із цього часу пральня завмерла. Зранку тато Єгор починає згадувати, як кого звати.

– Цей… як його? Ну, як я тебе назвав? – питає в старшого. 

– На Е якось… . Елюлей ,  чи як?

– Та ні, не Елюлей! І куди це ім’я поділося? Я ж його хрестиком помітив.

До вечора шукає в книзі хрестик, знайде, але прати вже немає коли. Так і ходять звірі в брудному одязі, а деякі і зовсім без одягу.

Але одного разу, коли тата Єгора не було поблизу, сусід їжак питає у молодшого єнота:

 – Петька, чи як тебе там? Євпаторій! А ти зможеш випрати таткову книжку!

– Так! Зможу!

І Петрик так старанно виправ книжку, що змив усі букви. І татові Єгору

прийшлося називати синів як і раніше, і пральня знову запрацювала.

 

 

Доповніть слово.

 Ні, це зовсім не їжак,

 Хоч на тілі голки видно.

 Не комаха і не птах.

 Цю  істоту звуть … (єхидна)

 

 Є у лісі звір пухнастий,

                      А у нього – хвіст смугастий.

    Знає звір багато нот,

 Називається … (єнот)

 

Загадки.

 Хижий звір живе в ліску

 В темно-жовтім кожушку.

 На деревах його хата.

 Хто це? Зможеш відгадати? ( Єнот)

 

 Він мисливець й ліс пильнує,

 Полюванням всім керує. (Єгер)

 

 На Нілу берегах величних

 Стоїть країна з давніх літ.

 Там фараонів тайна вічна

 Живе в гробницях пірамід. (Єгипет)

 

Скоромовка.

 Є не каже, що немає.

 Є завжди мене чекає.

 – Є, –  кажу, – мене нема!

 Є сміється: « А дарма!»

 Є таке от з усіма

 

Лічилка. 

                     Є в зайчихи п’ять малят,

 П’ять сіреньких зайченят,

 Ось вони рядочком сплять –

 Раз, два, три, чотири, п’ять.

 Є в зайчихи п’ять малят,

 Неслухняних зайченят.

 По ліску вони стрибають

 В піжмурки з лисками грають.

 

Прислів’я та приказки.

             Є люди, а є людиськи. 

Є люди, що й солов’я не люблять.

Мир будує, а війна руйнує.

 

 

Вірші.

 Єнот навчав синка єнота:

 – Є в лісі річка і болото.

 Є мисливець – він полює,

 Єгер є – він ліс пильнує.

 

 Єгер лісом походжає –

 Про здоров’я звірів дбає.

 Знає, десь тут під ялинкою

 Ласує єнот ожинкою.

 

Фізкультхвилинка.

  Ми мандруєм, ми мандруєм,

 Україною крокуєм.

 Ось побачили Карпати:

 Як вершину нам дістати?

 Заглядаємо в озерця –

 Не торкнутися нам дна!

 Так ми довго, довго йшли,

 Поки в Крим не прийшли.

 

 

 

 

Буква Ж, ж

На що схожа буква

 

 

 

 

Я жука тримаю в жмені, Ця буква широка і схожа на жука.

Показати хочу Жені. І при цьому, наче жук,

Жук у жмені : же-же-же, Видає такий от звук: ж- ж-ж.

Схожий він на букву «же».

 

 

 

 

 

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [ж], які зустрінуться у казці.

 

Жадібна Жаба

Жили-були поважний Жук, обережний Жук і жадібна Жаба. Одного разу Жук говорить Вужу:

– Треба б нам дах пофарбувати.

– Можна й пофарбувати. Тільки якою фарбою? – говорить обережний Вуж.

– Жовтою, – поважно відповів Жук.

– Так в нас же немає жовтої фарби.

– Ну тоді зеленою!

– Так і зеленої немає.

– А давай підемо і попросимо у жадібної Жаби. У неї ціла бочка жовтої фарби, – запропонував Жук.

А жадібна Жаба в цей час їла ожиновий джем. Побачила, що до неї ідуть Жук і Вуж, швиденько заховала джем і чекає.

– Добридень, Жабко! Ти не даси нам жовтої фарби? Ми хочемо пофарбувати дах нашого будинку.

– Ні, не дам! – відповіла Жаба. – В мене її залишилося зовсім трішечки.

Так і пішли друзі без фарби, а Жаба знову джем почала їсти. Тут прилетіла бджола.

– Дай, трішечки джему, Жабко! – попросила бджілка.

– Ні, не дам, в мене його зовсім трішечки.

– Ах, ти, жаднюга! – розсердилася бджілка та й вкусила жадібну Жабу. а Жаба з переляку стрибнула у бочку з жовтою фарбою. Вилізла вся жовта, жовті сльози течуть:

– Пожалійте мене, будь ласка!

Але нікому не було шкода жадібної Жабки.

 

Хто більше?

 1. Назвіть слова, які починаються на  ж: ( жук, жираф, живіт, жара…); В середині слова ж: ( Їжак, джем, лижі, ножиці…).

 2. Знайдіть слова в слові  ЖАВОРОНОК ( жар, ворона, нора, кран…).

 

Доповніть слово.

 Ледачий рудий кіт

 Відлежав собі… (живіт).

 

 Після теплого дощу,

 Ми весело бігаємо

 По …( калюжам).

 

 Лиш торкнись до колючок,

   Він згорнеться у клубочок.

   Ну, звичайно, це – …(їжачок)

 

 

 

 

Загадки. 

                                   В золотий клубочок

                                   Заховався дубочок. ( Жолудь)

 

 Довгі ноги, довгий ніс.

 Прилетів – обід приніс,

 Смачних жабеняток

 Для своїх маляток. ( Журавель)

 

 

 У зеленому жакеті

 Кум-кумкає в очереті,

 Хоч і плавати мастак,

                                    Та не риба і не рак. ( Жаба)

 

 

 

 

 

Чистомовка.

                                    Жа-жа-жа – ми піймали вужа.

 Жу-жу-жу – я з Оленкою дружу.

 Жи-жи-жи – в полі жито бережи.

 Іж-іж-іж – на полиці лежить ніж.

 Аж-аж-аж – ми купили гараж.

Скоромовки.

 Жук Жужа живе в Житомирі.

 

                                    Жатка жваво жито жне,

 Жатку жнець не дожене.

 

 Женя з бджільми не дружив –

 Завжди Женя бджіл дражнив.

 Женю бджоли не жаліли –

 Та дражнила нажалили.

Лічилки.

 Бігли, бігли ніжки

 Швидко по доріжці.

 Полем, лісочком,

 Стрибали по горбочкам.

 

 Прибігли на подвір’я,

 Знайшли журавлине пір’я.

 Раз пір’їна, два пір’їна,

 Полетіла з гри журавлина.

 

Прислів’я та приказки.

Живи для людей поживуть і люди для тебе.

Життя прожити не поле перейти.

Живуть між собою, як риба з водою.

 

Вірші.          

                               Жирафи жуків  помічать не хотіли,

                               А спересердя жахливо гуділи,

            Що навіть маленькі жирафи

                     Вищі за будь – які шафи.

 

 

 

 Жоржина жовто розцвіла,

 Бо фарби в сонечка взяла.

 Жоржину в вазу принесу –

 Дивіться люди на красу.

 

 Я знайшла жуків чимало,

 Та вони всі повтікали.

 Я за ними – ну й дива –

 Заповзли вони в слова:

 Жар, кажан, пожежа, жито,

 Баклажан, пружина, жало,

 Вуж, крижина… Де жуки ці?

 Покажіть! Позбирати поможіть!

 

Фізкультхвилинка.

                                    Жила собі жабка

 ( Ноги на ширині плечей, напівзігнуті руки вгорі)

 Була в жабки хатка,

 ( Долонями зробити «дах» над головою)

 Був у жабки синок-жабунець –

 ( Зобразити жабку, сидячи навприсядки)

 Неслухняний малий стрибунець.

 ( Стрибати сидячи з кваканням)

 

                          На жоржині, на ромашці

 Жук сидить в жовтій майці.

 Жу-жу-жу!

 Із квітками я дружу,

 Тихо на вітру качаюсь,

 Низько-низько нахиляюсь.

 

 

 

 

 

 

Буква З, з

На що схожа буква

 

 

 

Буква «зе», як цифра 3, З – не просто завихринка,

Щоб завчити – повтори. З – пружинка, крендилинка.

Буква «зе», як не крути,

Схожа всім на цифру 3.

 

Фонетична зарядка. Що чуємо, коли муха попадає в павутину? ( З-з-з…)

Хто уважний ? Запам’ятайте слова із звуком [з, з'], які зустрінуться у казці.

 

Нелітаюча парасолька

Гуляв зайчик по лісі і знайшов парасольку. Коли це бачить  – прямо із заростей горішника на нього вовк дивиться злющими очима.

– З-з-з – западня, – затрясся від страху зайчик, – тікати пізно. Стану я на пеньок під парасольку, може вовк мене за грибок прийме.

Так і зробив. Стоїть на пеньку під парасолькою, очі заплющив, зубами стукає від страху і не ворушиться. А вовк потихеньку ззаду підходить… .

І раптом на зайчикові щастя подув сильний вітер. Підняв вітер парасольку разом із зайчиком і поніс високо в небо. Летить зайчик над лісом, сміється, а вовк внизу біжить, зубами клацає, задихається.

– Давай, давай! – кричить заєць. – Зарядкою треба займатися, то бігатимеш швидше.!

Бачить вовк, що не дожене зайця, зупинився, віддихався і побіг у магазин. В магазині, у кози купив парасольку. Став на пеньок і чекає, коли ж він, як заєць злетить. Так і простояв до самого заходу сонця. Розізлився страшенно.

– Ох, коза! – гарчить. – Нелітаючу парасольку продала!

І від злості всю парасольку зубами на шматки розірвав.

 

Складове лото. Прочитайте склади: зи, зу, зо, зе, зі і складіть із ними слова  (зима, зуби, зозуля, зелений, Зіна…)

 

 

Доповніть слово.

 

                                     Для письма, сказати прошу,

 Що потрібно взяти? …(Зошит) 

 

 

 Що за диво? – Все село

 Білим пухом занесло…

 Дива, зовсім тут нема –

 Це в село прийшла…(зима).

 

 

 

 

 

Загадки.

 Невеликий куций хвіст,

 Невеликий сам на зріст.

 На городі побував –

 Нам капусту зіпсував.

 Довгі ноги, скок та скок…

 Я вухатий ваш дружок,

 В мене сірий кожушок. (Зайчик)

 

 

 

 

 Зранку, вдень і в надвечір’я

 Облітаю ліс уздовж і в шир я.

 Знесу своє яєчко у чуже гніздечко.

 Легко всядусь на суку,

 Я роки усім лічу: ку-ку-ку! (Зозуля)

 

 

 По землі повзає,

 А до себе не підпускає. ( Змія)

 

                          Весь день відпочивають,

 А прийде ніч –

 По небу блукають. (Зорі)

 

 

 

 За-за-за – поплелась вгору лоза.

 Зу-зу-зу – веду додому козу.

 Зі-зі-зі – стоїть чапля на одній нозі.

 Зе-зе-зе – коник діток всіх везе.

 Зи-зи-зи – сіна возом привези.

 

Скоромовки.

 Коза в лузі – лоза в тузі,

 Бери лозу – жени козу.

 

 Заєць зілля з’їв у Зіни,

 Захотів заїсти сіном.

 Зіна зойкає у сінях:

 – Де ж узяти зайцю сіна!

 

 

                                     У Зіни болить зуб,

 Вона не може їсти суп.

 

 Зима морозяна надворі,

 Замети білі на землі.

 Зоріють в небі ясні зорі,

 Заснули зайчики малі.

 

 Зубки в зайчика болять,

 Треба зубки лікувать.

 Викличте до нього,

 Лікаря зубного.

 

Лічилки.

 Скок-скок-скок,

 Зайчик стрибнув на пеньок.

 В барабан він вибиває

 В піжмурки нас грать гукає.

 

 Зайчик сіренький тихенько сидить

 І вушками шевелить.

 Зайчику холодно сидіть,

 Треба лапоньки погріть.

 Зайчику холодно стоять,

 Треба зайчику пострибать.

 Хтось зайчика злякав –

 Зайчик – стриб – і вмить пропав.

 

Прислів’я та приказки.

Здоров’я – всьому голова.

Зробив діло – гуляй сміло.

Знаєш – кажи, не знаєш – мовчи.

Знайко все з півслова розуміє, а Незнайко на все тільки ротик роззявляє.

Здобудеш освіту – побачиш більше світу.

За двома зайцями поженешся – жодного не впіймаєш

Здоров’я за гроші не купиш.

 

Вірші. 

 Зажурився заєць-тато –

 Знов пустують зайченята.

 Злий, зухвалий лис близенько:

 – Зайченята, в дім хутенько!

 

 Заєць гостей запросив,

                               На свій смак їх пригостив.

 

 

 

                              Та чомусь вони сидять

                              І нічого не їдять! 

 

 

 

                                Золотеньких з’ївши яблук

 Запитав зозулю зяблик:

 – Чи замочок зачинила,

 Як із вирію летіла?

 Засміялась та зухвало:

 – Звір, що має гострий зір,

 Не знайде його, повір!

 

Фізкультхвилинка.

 До бабусі на город

 Зібралися зайчата.

 ( Ходьба на місці крадучись)

 І до морквини нахилились,

 Щоб її зірвати.

 ( Нахили тулуба вперед)

 Та з-за тину на зайчат

 Погляда бабуся.

 ( Нахили тулуба вправо і вліво)

 І кричить: «Ось я до вас зараз доберуся!»

 ( Погрози лівою, потім правою рукою)

 Злякались зайці, й нумо утікати.

 ( Біг на місці)

 До лісочка, до лісочка

 Весело стрибати.

 ( Стрибки)

 

 

 

 

 

Буква  и

На що схожа буква

      

            

                                            Молоток я роздобув,

 Із дощечок букву збив.

 Скільки дощечок тут? Три!

 А яка це буква? – « и ».

 

 Хоч вона в словах буває,

 «и» великої немає.

 Крім  того « и»  пихата,

                                            З одного може зробити багато.

 

 

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [и], які зустрінуться у казці.

 

Пацюк Дилда і Пих-пих

 Мишеня Мишко разом із своїм другом курчам Ципою сидів ввечері вдома і їв диню. Раптом двері відчинилися і в кімнату забіг здоровенний пацюк Дилда. Не промовивши ані слова, з виряченими очима пацюк шмигонув під Мишкове ліжко і вже звідти закричав:

– Ой, лишенько, рятуйте!

– А що трапилося? – спитали друзі.

– У мене хтось на дивані під ковдрою сидить і дихає так: «Пих-пих…!» Благаю, допоможіть!!

– Чуєш, Ципа? Він нас кожен день б’є, ображає, а ми йому допомагати повинні!

– Так він же всі мої продукти з’їсть! А потім і мене з’їсть! – заплакав Дилда.

–  Ну, добре, підемо глянемо на це диво! Ходімо з нами!

– Ні, я тут посиджу!

 Друзі пішли, але через декілька хвилин вони повернулися.

 – Все, Дилдо, вилазь. З’їли ми твого «Пих-пиха», – втираючи вуса, сказало мишеня.

 

 

 – І хто ж це був?

             –Це тісто. Твоя мама поставила його для пирога під ковдру. Ось це тісто і пихтіло. А твоя мама спекла з нього пиріг і нас пригостила. Дуже смачно!

 

Чистомовка.

 Ди-ди-ди – наступили холоди.

 ить-ить –ить – заєць в полі тремтить.

 иця-иця-иця – а назустріч біжить лисиця.

 Ги-ги-ги – ой, як біло навкруги.

 Ни-ни-ни – все заснуло до весни.

 

Скоромовки.

 Марина варила, а Лариса солила.

 

                                     Гикавка, гикавка піди до води

 На кого хочеш, на того й напади:

 Чи на коня, чи на корову,

 Чи на дівку чорноброву.

 

Лічилки.

 Завтра з неба прилетить

 Синій-синій-синій кит.

 Якщо віриш – стій, чекай,

 А не віриш – геть тікай.

 

 

 

 

                                 Раз, два, три, чотири – вийшли звірі,

 П’ять, шість – пада лист,

 Сім, вісім – птахи в лісі.

 Дев’ять, десять – полуниці,

 А останньому – жмуриться.

 

 

Прислів’я та приказки.

 Криком вогню не вгасиш.

 В гості ходить – треба й до себе водить.                        

 Коли хочеш позбутися друга, позич йому гроші.

               З добрим дружись, а лихого стережись.

 Стрітення – половина зими.

 

Вірші.

       У вишнях кричить синиця:

       – « и » нікуди не годиться!

                                      В словнику нам не знайти

 Слова жодного на «и»!

 «и» образилося дуже

 І з синицею не дружить!

 Аж прокинулась синиця!

 Бач, могло ж таке присниться!

 

 Заховалась буква «и»

 В бабусині пиріжки,

 Борщик, рибу, деруни

 І смачненькі кавуни.

Фізкультхвилинка.

  Раз, два – всі пірнають,

 Три, чотири – виринають,

 П’ять, шість – на воді кріпнуть крильця молоді,

 Сім, вісім – що є сили всі до берега припливли,

 Дев’ять, десять – розгорнулись, обсушились

 І за парти опустилось.

 

 

Буква І, і

На що схожа буква

 

 В нашій школі вогнегасник

 Закріпили на стіні.

 Зверху шапочка чорненька,

 Наче крапочка над « і ».

 

Фонетична зарядка. Як кричить осел? ( Іа-іа-іа…)

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [ і ], які зустрінуться в оповіданні.

 

Індієць Гостре Око.

Влітку Ігор приїхав до бабусі в село. Вранці він вийшов із хати з іграшковим луком і побачив дівчинку, яка гралася у дворі.

– Тебе як звуть? – спитав Ігор.

– Іринка. А тебе?

– Індієць Гостре Око! – гордовито відповів Ігор. – хочеш бути індійкою?

– Треба говорити не індійкою, а індіанкою.

– Ні, індійкою.

– Тоді ти будеш індиком!

А Ігор подумав і сказав:

– Добре. Давай гратися. Ти ховайся, а я буду шукати.

Іде Ігор шукає, а Іринки ніде немає Пропала і все! Підійшов до забору, розгорнув руками траву та як закричить:

– Ой-ой-ой! – і тікати.

А Іринка сміється йому вслід:

– Ех ти, індієць. Кропиви злякався, а ще Гостре Око.

 

Хто більше.

1.  Придумайте слова, в яких звук [ і ] на початку слова ( Іван, Ігор, іграшки, іменини…), в середині ( білий, сірий, Ліза…), в кінці ( граблі, жовті…).

2. Склади слова із слова « іграшка» – ( Гра, рак, каша, ріг…)

 

Доповніть слово.

 Є і чорна, і червона.

 А поживна ж бо яка!

 Зветься цей продукт чудовий

 Не інакше, як…(ікра).

 

                                      Не колючий, світло-синій

                                      По кущиках висить …(іній).

 

 

 

Загадки.

 А відгадайте-но: що я таке?

 Всі хочуть, як народиться дитина,

 Щоб я було красиве і дзвінке,

 Бо носить все життя мене людина. (Ім’я)

 

 У нас зимою білим цвітом

 Сад зацвів, неначе літом. ( Іній ).

 

Чистомовка.

 Лі-лі-лі – цвітуть дерева білі.

 Ні-ні-ні – всі ми раді весні.

 Щі-щі-щі – йдуть теплі дощі.

 Жі-жі-жі – в дворі калюжі.

 

Скоромовка.

 І підслухало розмову,

 І з’єднало слово з словом,

 І виспівує пісні –

 І веселі, і сумні.

 Над собою крапку носить

 І нічого в нас не просить.

 

Лічилка.

 Ігор маленький злякався індика

 І на подвір’ї за хвірткою зник.

 Іра гукнула: « Ця курка велика –

 Це ж белькотун-забіяка індик!»

 Ігорю, йди до нас грати,

 Будемо індика проганяти.

 

Прислів’я та приказки.

                   І сам не гам, і другому не дам.

                   І золота клітка для пташки неволя.

                   І соловейко не співає, як їсти не має.

                   І від солодких слів буває гірко.

                   І коваль, і швець, і на дуду грець.

Вірші.

 Індик крутиться та дметься,

 Іволга з гори сміється.

 Ірис-півник веселкою

 До сонечка тягнеться.

 

 

 

 Індик ходить по дорозі,

 Дзьоб підняти свій не може

 Бо на тім дзьобі мішок –

 Повний гарних іграшок.

 

 

 

 Іде Іринка в перший клас,

 А Вірочці - сестричці

 Іти до школи ще не час,

 Бо зовсім невеличка.

 

 

                     Інна пасла індичат

 Подалися вони в сад.

 Ігноруючи її,

 Заблукали в гущині.

 Інна каже: « Накажу!

 Все індичці розкажу!»

 А вони кричать завзято:

 « Наша мама – інкубатор!»

 

 

Фізкультхвилинка.

 Сильний вітер до землі

 Гне дерева молоді (присідають)

 А вони ростуть, міцніють (повільно піднімаються),

 В гору тягнуться, радіють,

 ( піднімаються на носки, руки тягнуть вгору).

 

 

 

 

 

 

 

Буква Ї, ї

На що схожа буква

 

 Їжачок жонглером став:

 М’ячі вгору підкидав.

 

 

                                   І від цього наш їжак

 На «ї» схожий, та ще й як!

 

 

Хто уважний? Запам’ятайте слова з ї, які зустрінуться у казці.

 

Їжачок і йоржик

Всі звірі лягли спати на зиму, і їжаки вклалися в своїй нірці під ялинкою. Тільки маленькому їжачкові не спиться.

– Мамо! А чому ми всі спимо та спимо… . Дозволь, мені до мого друга йоржика сходити?

 – Та ти що? Замерзнеш, спи краще до весни. Спи!

Лежав-лежав їжачок, повертався з боку на бік, дочекався поки мама заснула і виліз із нірки. Виліз і здивувався. Навколо все біле-біле, і сніг на ялинках то на курчатко схожий, то на їжачка, то навіть на  йоржа.

– Ой, як гарно! А мій друг спить в річці  і нічого не бачить.

 Побіг до річки, а на місці річки – самий лід, а посередині – ополонка.

 –Йоржику, чуєш, йоржику! Прокидайся! Тут така краса!

Довго кликав їжачок, дуже замерз. Нарешті виплив заспаний йорж:

– Ну, чого ти галасуєш, спати не даєш?

– А ти що теж взимку спиш?

– Ще й як! До самісінької весни! Йшов би й ти спати, не заважай досипати до весни.

Здивувався їжачок, але все ж таки швиденько побіг до своєї нірки, бо дуже замерз. Заліз у теплу нірку, наївся меду, щоб не захворіти і заснув до весни.

 

 

 

Доповніть слово.

 Є вона у кожній школі –

 Є в близькій, і в дальній

 Їжі всякої доволі

 В кожній є…(їдальні).

 

 У норі під старим дубом

 Звір живе з колючим чубом.

 Не боїться він страшних

 Хижаків всіх лісових.

 Не підступляться лисиці,

 Не з’їдять його куниці,

 Вовк не вкусить аж ніяк,

 І зовуть його … ( їжак ).

 

 

 

 Цвітуть сади, Дніпро шумить,

 І пісня ллється солов’їна,

 І жайвір лине у блакить.

 Це рідна наша …( Україна ).

 

Загадки.

 

                                    Гостроносий і малий,

 Сірий, тихий і незлий.

 Вдень ховається, вночі

 йде шукать собі харчі.

                                     Весь із тонких колючок

 Як він зветься? ( Їжачок )

 

 

 

 Він по рейках вдалеч мчить,

 Ще й фурчить, шипить, сичить. ( Поїзд)

 

 Підійме найменша дитина,

 А через хата не перекине

 Найдужча людина.  ( Пір’їна)

 

 

Скоромовки.

 Їхали ми, їхали, до горбка приїхали.

 Виїхали, з’їхали, далі поїхали.

 Їхали ми, їхали, до ями приїхали.

 Яму ми об’їхали, і далі поїхали.

 

 Їжак їжаченя їздять по гриби щодня.

 Їжачиха помагає, сироїжки їм збирає.

 

Лічилка.

 Їжачок-добрячок

 Восени пішов в лісок,

 Ягідок, грибків зібрав,

 Їжачатам всім роздав,

 А ти, друже, не сиди,

 Взяв грибок і геть іди.

 

 

Прислів’я та приказки.

Їж борщ з грибами і держи язик за зубами.

Їж та хвали, щоб ще дали.

Їли, як пани, а накидали, як свині.

Був би сад, а солов’ї прилетять.

Їсть за трьох, а на роботі й за одного не впорається.

 

 

Вірші.

 Їду поїздом в гаї,

 Там співають солов’ї.

 Їжачок мене стрічав,

 Сироїжками вгощав.

 « Не шукай, то все дарма:

 На «ї» пташечки нема!»

 І конвалії пучок,

 Дав мені мій їжачок.

 

 Їжачок наш має грип

 І тому зовсім захрип.

 Цілий день лише: «Апчхи!»

 За які ото гріхи?

 Дамо йому чаю з липи

 І не стане в нього хрипів.

 

Фізкультхвилинки.

 Йшов по лісу їжачок,

 ( Ходьба на місці)

 В нього шубка з голочок.

 Ніс багато грушочок,

 Аж болів йому бочок.

 (Нахили тулуба в сторони)

 Раз, два, три, чотири, п’ять!

 Зупинився спочивать.

 ( Присісти)

 Піклувався їжачок

 Про маленьких діточок,

 Чарівних,  непосидючих,

 Дуже милих і колючих.

 ( Стрибки)

 Десять, дев’ять, вісім, сім!

 ( Вправи для кистей рук)

 Грушечки ці ніс він їм.

 ( Стрибки)

 

 Їжачок ішов лісочком,

 Вмить згорнувся він клубочком.

 А лисичка походила,

 Їжачка того не з’їла.

 ( Діти імітують описані рухи).

 

 Їду швидко я вперед –

 Мчиться мій велосипед.

 Натискаю на педалі –

 Їду далі, далі, далі.

 ( Діти імітують описані рухи).

Буква Й, й

На що схожа буква

 

 

Буква «Й» ( всі знати мусять) Оті самії стовпи,

Народилась в капелюсі. Що були у букви «И»,

А ні вдома, а ні в школі Чайку раптом упіймали

Не скида його ніколи. Буквою «Й» відразу стали.

 

Фонетична зарядка. Як кричать коли боляче або коли злякаються? ( Ой-ой-ой…)

Хто уважний? Запам’ятайте слова з  «й», які зустрінуться у казці.

 

Що ви знаєте про йогів?

« Що ви знаєте про йогів?» – так називалася книжка, яку мишеня Мишко знайшов в саду. На обкладинці був намальований голий чоловік – йог, який спокійно лежав на цвяхах, які стирчали з дошки.

 На інших малюнках, цей же чоловік стояв босими ногами на гарячому вугіллі або лежав на розбитому склі, або сидів на замерзлій крижині.  Окрім цього, Мишко прочитав, що йоги можуть місяцями не їсти і не пити.

– Оце здорово! Треба й собі спробувати так! – вирішив Мишко.

– Уявляю, що буде, коли мама відкриє холодильник, а там я сиджу і посміхаюся. Або тато відкриває піч, а я сиджу на гарячому вугіллі і говорю: « Що йога ніколи не бачив, чи що?»

Спочатку він забив у дошку цвяхи і тільки на них ліг, як тут же схопився і закричав на весь сад:

– Ой- ой о- й…!

Побіг в будинок, дістав йод і став подряпини від цвяхів мазати. А йод – же пече! Маже Мишко, ойкає, а сам думає: « Підкину я цю книжку котові. Нехай він тепер йогом побуде. А я краще гратися піду».

 

Хто більше? Придумайте слова із «Й» на початку слова ( йод, йог, Йосип…), в середині слова ( майка, гайка…), в кінці слова ( гай, рай, білий…).

 

Доповніть слово.

                                    Що співали нам, вгадай?

 Баю- …( бай).

 Що у склянці, відгадай?

 Це – солодкий…( чай).

 

 

 Живе вона у морі синім,

 Та не тюлень це і не морж.

 Я підкажу вам: це рибина,

 Ну, а звуть цю рибу … (йорж).

 

 

 Солов’їними гаями

 Відшуміло літо.

 Вже холодними дощами

 Землю оповито.

 У імлі сріблясто-сірій

 Журавлі летять у …( вирій).

 

Загадки.

 Ця руда рідина

 Не солодка, на їдка.

 Та на користь ця вода,

 Гоїть рани всі вона. ( Йод)

 

 

                                   Весь колючий та йоржистий,

 Посуд став наш швидко чистий.

( Йоржик для миття посуду)

 

 

                                    Вишня та малина,

 Сунички та банани –

 В кошиках біленьких,

 В солодкій сметані.  ( Йогурт)

 

Скоромовка. 

                                   Йоржа впіймав на вудку Йосип.

 Схопив і зойкнув: « Ой-ой-ой!»

 Не знав, напевне, Йосип досі,

 Який колючий йоржик той.

Лічилка. 

                                   В ліс дрімучий я піду.

                          В лісі зайчика знайду,

 В мене зайчик, так і знай,

 А як вийдеш, в ліс тікай.

 

Прислів’я та приказки.

Холоду не бійся, по пояс мийся.

Його робота не лізе ні в тин, ні в ворота. 

Його й муха крилом приб’є.

 

Вірші.

 – Добрий лікар Айболить,

 Подивіться – тут болить!

 – Потерпи, Софійко, трішки,

 Йодом змажем ручку й ніжку.

 

 

 

 

                                 Тато йорж вчить малюка

 Черв’ячка стягнуть з гачка:

 – А як заковтнеш гачок –

 Будеш в юшечці, синок.

 

 

Фізкультхвилинка.

 Руки дужче обертаймо

 Та нікого не чіпаймо.

 ( Руки за головою, оберти ліворуч, праворуч)

 

 Обернімося ліворуч

 І так само – вже праворуч.

 ( Широкі колові оберти ліктями вперед)

 

 Нахилятися почнемо,

 Ніби ягоди ми рвемо.

 ( Нахили вперед, торкаючись руками підлоги)

 

 Будем разом присідати

 І мурашок розглядати.

 ( Присідання)

 

Буква К, к

На що схожа буква

 

         Крокодил кричить щосили:

 – Пащу буква «К» відкрила!

 Хоче з’їсти буква ця

 Крокодила-молодця!

 

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [ к, к' ], які зустрінуться у казці.

 

Як варити компот

    В одному дворі жили кіт, коза, курка, корова і кролик.  одного разу у двір зайшов кіт і закричав:

– Слухайте всі! Я прочитав в старій книзі, як варити компот!

– Ну й як же його варити? – запитали звірі.

– Принесіть кожний –  все саме смачне. – сказав кіт.

Звірі розійшлися, а кіт тим часом поставив каструлю з водою.

Згодом прийшла куриця і принесла кукурудзу. Корова принесла сіно, кролик – моркву, а сам кіт вийняв з кишені шматок ковбаси.

Коли вода закипіла, кіт вкинув все, що принесли друзі і закрив кришкою. Через деякий час він покликав друзів:

–Все готово! Їжте на здоров’я!

Звірі скуштували і всі почали випльовувати компот.

– Це що за отрута! Сам його їж!

Кіт теж скуштував і сумно сказав:

– Не розумію, чому ж так несмачно вийшло! Ми ж вкинули найсмачніші продукти! Нічого не розумію! Піду і ще раз уважно прочитаю книжку.

 

Хто більше?

1.  Назвіть предмети на «к», які є в класі ( картина, квіти, дошка…).

2. Назвіть, що мама кидає в борщ на «к» ( капуста, буряк, картопля…).

3. Прочитайте склади і складіть із ними слова: ка, ко, ку, ки, кі – калина, корито, кубик, кишеня, кіно…).

4. Придумайте слова, в яких склад «ка» перший, останній в слові ( канат, каміння, миска, білка…).

 

Доповніть слово.

 Всіх він любить незрадливо,

 Хто б до нього не ходив.

 Здогадались? Це ж наш Гена,

 Це наш Гена …( крокодил).

 

 Хто з хвостиком і з вушками?

 В нього лапки з подушками.

 Як ступа, ніхто не чує,

 Тихо крадучись полює,

 І маленькі сірі мишки

 Утікають геть від …( кішки ).

 

 Любить сонце, любить воду –

 П’є її з водопроводу.

 Не стрибає і не скаче

 Хоч і круглий, наче м’ячик.

 Не гіркий і не солоний,

 А солодкий і червоний.

 Як же зветься цей товстун,

 Здогадалися? …( Кавун ).

 

 Не гаряча, а пече,

 Хто торкнеться – утече.

 При дорозі не скубнеш – обминеш.

 Дуже злючою буває ця трава,

 Називається вона…( кропива ).

 

 Поруч бігти вони раді,

 Ти ж тримайся і не падай!

 Гострі та швидкі вони,

 А звуть їх …( ковзани ).

 

Загадки.

 Не дерево, а з листочками,

 Не сорочка, а зшита,

 Не людина, а розмовляє

 І нас розуму навчає. ( Книжка)

 

 Має вуса й пишний хвіст

 І негарну звичку:

 Спершу добре він поїсть,

 Після вмиє личко. ( Кіт)

 

 Коли їмо – солодкий і смачний,

 А кольором – зелений і рябий.

 В середині червоним, рожевим бува,

 Улітку й восени смакує дітворі.

 Ну, мій друже, це фрукт чи ягода? ( Кавун).

 

 Хтось розсипав біля квочки,

 Пухнасті, жовтенькі клубочки. ( Курчата).

 

 Летить – пищить,

 Сяде – мовчить.

 Хто його вб’є –

 Свою кров проллє. (Комар).

 

Чистомовка.

 Ка-ка-ка – на столі миска молока. 

 Ко-ко-ко – любить Ліда молоко.

 Ки-ки-ки – на подвір’ї гусаки.

 Ку-ку-ку – рвали вишні у садку.

 

Скоромовки.

 Сім братів – королів

 В королівстві кольорів.

 Кожний кольором керує,

 В королівстві королює.

 

 Котик скочив на курник –

 В курнику піднявся крик.

 Тільки квочка не кричала,

 А курчат крильми вкривала.

 Котик сам собі сказав:

  « Ох, як я їх налякав!»

 Ходить квочка коло кілочка,

 Водить діточок коло квіточок.

 

 Ой, був собі коточок,

 Украв собі клубочок

 Та й сховався у куточок.

 

Лічилки. 

                    Бігли коники лугами

 З золотими копитами.

 День-брязь, день-брязь,

 Вийшов з нашої гри князь.

 

 Поспішайте, любі діти,

 Вибирайте гарні квіти!

 Ви побачите в саду:

 Мак, майорці, резеду,

 Чорнобривці й нагідки,

 І калинові квітки.

 А в долині, а в долині

 Там дзвіночки ясно-сині,

 І кульбабки на горбі.

 Що ти вибереш собі?

 

Прислів’я та приказки.

Книжку читай – розуму набирай.

Куди голка, туди й нитка.

Кішці гратися, мишці слізками вмиватися.

Краще добре робити, ніж гарно говорити.

Краще правда в болоті, як неправда в золоті.

Косо-криво, аби живо.

Книга вчить, як на світі жить.

 

Вірші.

 Зшив торбинку кенгуру 

 На маленьку дітвору.

 У торбинці тій щодня

 Носить він кенгуреня.

 

 Качечко, качечко, поведи

 Каченяток до води.

 Хай рясочки покуштують,

 В очеретах помандрують.

 

 Кінь катає дітлахів,

 Кіт Мурко ковбаску з’їв,

 Квокче квочка: « Ко-ко-ко!

 Кинь ці витівки, Мурко!»

 

Фізкультхвилинка.

 Сірий котик міцно спав,

 ( Імітація сну)

 Навіть пісню не співав.

 Та, нарешті пробудився

 І довкола обдивився.

 ( Повороти голови вліво, вправо)

 Став смачненько потягатись

 ( Потягування)

 І чистенько умиватись.

 ( Прогладжування обличчя)

 Порозчісував він вуса

 Довгі-довгі, русі-русі.

 Зуби  й кігті нагострив

 ( Вправи для кистей рук)

 Й до комірчини побрів,

 Буде мишку полювати

 І добро оберігати.

 Ми, як котик, відпочили,

 Щоб зміцніли наші сили.

 ( Ходьба на місці)

 

 

Буква Л, л

На що схожа буква

 

 То не ляпка-закаляпка,

 Не карлючка на листку –

 Буква « ел» зігнула лапку,

 Наче в кішечки, м’яку.

 

Фонетична зарядка. Як співають пісеньку без слів? ( Ля-ля-ля…)

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [ л, л' ], які зустрінуться у казці.

 

Лисеня і жабеня

В лісі, у великій калюжі жило маленьке жабеня, яке дуже любило ліпити із глини.

Вилізе із калюжі, набере глини і сидить ліпить. Спочатку жабеня ліпило колобки і лимони. Потім зліпило слона і вже після цього – лева на лижах і крокодила на човні.

Звірі дивилися, сміялися і ласкаво погладжували жабеня по спині. Тільки одне лисеня ( заздрило воно, чи що?) приходило, все ламало та ще й дражнилося.

 – Зеленіше всіх зеленок  – лупооке  жа-бе-ня !

І це продовжувалося до того часу, поки лисеня не виросло. Прийшов вже лис до калюжі, сів поруч з жабеням, довго дивився, як він ліпить і сумно сказав:

– Я ж теж раніше ліпив, та тільки в мене нічого не виходило… .

– Нічого! – сказало жабеня.

– Ти не засмучуйся! Проте в тебе найкраще виходить рити найхитріші нори! Ти в цьому великий мастак!

 

Хто більше?

1. Назвіть іграшки, в назві яких є звук [ л, л' ] – ( лялька, лото…).

2. Придумайте слова, які закінчуються на « ло»: ( масло, село, тепло…).

3. Придумайте слова, які починаються на ла  ( лампа, лапка…), на лу ( луна, лук…), на ли ( лимон, лист…).

 

Доповніть слово.

  В синім небі путь моя,

 Швидше всіх літаю я.

 Маю крила, хоч не птах,

 Люди звуть мене…( літак).

 

 Хижий звір у хащах спить,

 Як зареве, як заричить –

 Листя падає з дерев.

 Звіра цього звати…(лев).

 

 Вона руденька, ще й хитренька,

 Не велика й не маленька.

 Вона – вовчику сестричка.

 Здогадались – це…( лисичка).

 

Загадки.

 Я кислий був зелений,

 Дозрів – і пожовтів.

 З жарких країн, малята,

 До чаю прилетів.

 Хоч кислий я, малята,

 Зі мною чай смачніш.

 Додам я аромату –

 І станеш здоровіш. ( Лимон)

 

                            Золота бджілка ввечері в дім залітає,

 Весь наш дім освітлює. ( Лампа)

 

                             У коробці спочивають

 Спритні хлопці – молодці.

 Убрання барвисте мають

 І загострені кінці. ( Олівці)

 

Чистомовка.

 Ля-ля-ля – бігає теля.

 Ло-ло-ло – на вулиці тепло.

 Лі-лі-лі – діти бігають малі.

 Іль-іль-іль – ми купили сіль.

 

Скоромовки.

                     Лиска лащить лисеня,

 А лосина – лосеня.

 Лев ласкаво лапою

 Левенятко ляпає.

 

 Обережний хитрий лис

 До нори вечерю ніс.

 Біг додому лісом лис,

 Шелестів над лисом ліс.

 

 Літом ластівка літає,

 Ластів’ят малих навчає:

 – Не лінуйтесь, ластів’ята,

 Вчіться літечком літати,

 Бо як літо відлітує

 Ми за море помандруєм.

 

Лічилки.

 Йшла лиска по мостику

 І хитала хвостиком.

 Зачепилась за перила

 І у річку покотилась.

 Хто не вірить  ось вона,

 Ну, втікай швидше, лиска!

 

 Ластівки – матуся й татко –

 Вчать літати ластів’яток,

 А Лідочка з лієчки

 Поливає квіточки,

 І ти , лінько, не сиди,

 А швиденько з гри лети.

 

Прислів’я та приказки.

Легко говорити, та не так легко зробити.

Люди часто хворіють, бо берегтися не вміють.

Людина із знанням скрізь у пошані.

Любиш у гостях бувати, люби ж і госте приймати.

Людина без друзів, що дерево без коріння.

 

Вірші.

 Літо лагідно минуло.

 Ледве листя спалахнуло –

 Лебідь, ластівка, лелеки

 Полетять в світи далекі.

 Ллється пісня через край:

 « Луг, про нас не забувай!

 Згинуть люті холоди,

 Ми прилинемо сюди!»

 

 

                      Співав наш колобок

 На носі у лисиці.

 Давно не бачив світ

 Такої жартівниці!

 Раніше колобка

 Ця пісня виручала –

 Та лиска колобком

 Тепер поласувала.

 

Фізкультхвилинки.

                       Буквою « ел» розставимо ноги,

 Як у танці руки в боки.

 Нахилися вліво, вправо,

 Вліво, вправо.

 Все виходить в нас на славу.

 

 

 Лебеді летять, крилами махають,

 Прогнувшись над водою, хитають головою.

 Прямо і рівно уміють триматися

 Тихо, безшумно на воду спускатися.

Буква М, м

На що схожа буква

 

Марина й Маруся, Взялись за руки,

За руки взялися. Ми  і встали,

Як «ем» подивися, І на «ем» ми схожі стали.

Хоч як не крутися!

 

Фонетична зарядка. Як мукає корова? ( Му-у-у-у…)

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [ м, м' ], які зустрінуться у казці.

 

Поети

Мишеня і ведмежа лежали на галявині і їли малину. Мишеня й говорить:

– А давай складати вірші. Ось послухай, що я склав:

– Кожний день і кожний час

Ми говоримо прямо:

« Нема на світі нікого краще нашої…»

– Малини! – закричав ведмедик.

– Та, ні, яка « малина»! Я хотів сказати: « Краще нашої мами».

– Ну, це теж здорово! А тепер я складаю… А про що? – запитав ведмедик.

– Ну, ось, хоч би про мухомор.

 Подумав ведмедик і склав:

 – Не їжте білі мухомори, а їжте червоні мухомори.

 – Ти що, ти що! – злякалося мишеня. – Мухомори не можна їсти, отруїшся і в лікарю потрапиш. Ось слухай краще вірш про доброго лікаря:

 – Для  лісу  нема лікарів важливіше, ніж… .

 – Айболить! – закричав ведмедик.

 – Та ні, не Айболить, а мурахи. Айболить лікує звірів, а мурахи – ліс.

 – А ти звідки це знаєш? – запитав ведмедик.

   –Хто багато читає, той багато знає! – поважно відповіло мишеня.

 

Хто більше?

1. Назвіть продукти, в назві яких є [ м, м'] – ( масло, м'ясо, морква…).

2. Назвіть квіти, в назві яких є звук [ м, м' ] – ( мак, ромашка, мальва…).

3 Придумайте слова із складами: ма, мо, мі, му, ми, ме.

 

Доповніть слово.

 На дереві грається,

 Угору піднімається,

 На хвостику гойдається.

 І зветься це малятко –

 Веселе – …( мавпенятко).

 

 Що то є за гість:

 Ніжок має шість.

 Аж чотири крильця має

 По квітках літає.

 Ні бджола, ні джмелик,

 Зветься він…(метелик).

 

 Найрідніша, наймиліша,

 Всіх вона пестить, тішить.

 Завжди скрізь буває з нами.

 Відгадайте, хто це?...( Мама)

 

Загадки.

 Лазить над нами догори ногами.

 Завжди мандрує, все покуштує. ( Муха)

 

 Її не видно від землі, така вона мала,

 А тягне – важче, ніж вона сама. ( Мурашка)

 

 Під землею вогонь горить,

 А зверху зелений чубчик стирчить. ( Морква)

 

 Круглий, гарний і легенький

 Високо літає,

 Йому діти дуже раді,

 Бо ним кожен грає. ( М’яч)

 

                     Мию, мию без жалю,

 Мию там, де брудно,

 Цю роботу я люблю,

 Та від неї худну. ( Мило)

 

Чистомовка.

                     Ма-ма-ма – молока нема.

 Му-му-му  молока кому.

 Мо-мо-мо – їмо ескімо.

 Ми-ми-ми – прочитали ми.

 Мі-мі-мі – співали ноту «мі».

 

Скоромовки.

 Ти малий, скажи малому,

 Хай малий малому скаже,

 Хай малий теля прив’яже.

 

                      Хитра Мотря мила мокру моркву.

                      Прибігла мишка до Мишка:

 – Позич горіхів пів мішка!

 Мишко всміхається до мишки:

 – А принеси медку пів миски.

 

 Мурлика муркоче, морозива хоче,

 Мур лико руденький – замерзнеш дурненький.

 

 Мила митися не вміла,

 Мила мило з рук не змила,

 Мама милила уміло,

 Мама з мили змила мило.

 

Лічилки. 

                     – Мишка, мишка – довгий хвостик,

 Запрошує кішка в гості,

 Вилізай із нірки –

 Пограємо в піжмурки.

 Мишка – ти, а кішка – він,

 Не водити ж нам усім.

 

                     Мама вишеньки зірвала

 І дітей всіх пригощала:

 Це – Андрійку, це – Марійці,

 Це – малому Івасику,

 Це  –  великому Тарасику,

 Це – сусідському Грицьку,

 Це – рідненькому синку.

 Скільки ж було ягідок,

 Щоб стачило для всіх діток?

 

Прислів’я та приказки.

Мир та лад – великий скарб.

Майстра по роботі пізнають.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

Мати сто друзів – мало, а одного ворога – багато.

Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить.

 

Вірші.

 Сіла муха на машину

 Відпочити на хвилину.

 Повезла машина муху,

 По дорозі мчить щодуху.

 Муха крильцями тріпоче,

 Муха весело дзумкоче.

 Запишалася мала:

 – От я куряву зняла!

 

 Найдорожчі мамі – діти,

 Дітям мама їх – так само.

 Треба вчитись нам і жити,

 Так, щоб радувати маму.

 

Фізкультхвилинки.

 Ми метелики чудові,

 ( нахилити голову вліво, вправо)

 Маєм крильця кольорові,

 ( розвести руки в сторони)

 Над квітками літаємо,

 ( біг на місці, рухи руками вгору-вниз)

 Втоми ми не знаємо,

 ( руки покласти на голову)

 Пташки ми злякалися,

 Під квітки заховалися.

 ( присісти)

 

 

 Ми тупаємо ногами,

 Туп, туп, туп.

 Ми плескаємо в долоні,

 Плесь, плесь, плесь.

 Ми руки підіймаємо,

 Так, так, так.

 Ми руки опускаємо,

 Так, так, так.

 

 

Буква Н, н

На що схожа буква

 

Раз пішов наш Назар Там я букву «ен» знайду,

В новій шапці на базар. Де гамак висить в саду.

З небожем він привітався,

В букві «ен» тепер зостався!

 

Фонетична зарядка. Як поганяють коника? ( Но-но-но…).

Хто уважний? Знайдіть слова із звуком [ н, н' ], які зустрінуться в оповіданні.

 

Довгий ніс

 

На Новий рік всі діти в школі повинні були в когось одягнутися. Назар вирішив зробити собі довгий ніс і намазати щічки червоною фарбою, наче б то він – Буратіно.

Сів Назар на підлогу, нарізав ножицями папір, намазав клеєм і звернув у трубочку. Подивився, а це не ніс, а цілий носище вийшов.

– Набридло мені цей ніс робити,  бурчить Назар. – Краще прив’яжу його нитками і буду носорогом.

Почав намотувати нитки. Намотував, намотував – нічого не виходить. Надувся Назар.

– Наклею його краще прямо на голову!

Намазав голову клеєм і приклеїв ніс. Волосся склеїлося, а ніс звалився набік.

– Все набридло бути носорогом. Краще прийду після свята і скажу, що був одягнений невидимкою, тому мене ніхто й не бачив.

 

Хто більше?

 1.  Назвіть слова з протилежним значенням. які починаються на « ен»: високо  – низько; наліво –…; під – …; верхній – …; висушити – … .

2.  Придумайте слова із складами: на, но, ни, ні, не, ну.

 

Доповніть слово.

 Не олень він і не бик,

 В краях теплих жити звик.

 Є на носі в нього ріг.

 Хто ж це, друзі?...( Носоріг)

 

 Вона тоненька та міцна,

 Латає наш кожух і свитку.

 І зветься штука чарівна,

 Звичайно, друзі … ( нитка).

 

Загадки.

 Спати всіх вона кладе,

 Чорну ковдру дістає.

 Ясний місяць і зірки

 Грають з нею в піжмурки. ( Ніч)

 

 Сопе, хропе, часом чхає,

 Сюди-туди зазирає,

 На морозі замерзає,

 Бо одежини не має. ( Ніс) 

 

                         Ліг в кишеню і вартую

 Плаксі, реві та бруднулі

 Витру вранці струмки сліз,

 Не забуду і про ніс. ( Носовичок)

 

 Цей цукристий сік із цвіту

 Дружні бджоли п’ють щоліта.

 І для нас це не секрет –

 Роблять з нього бджоли мед. ( Нектар)

 

Чистомовка.

 На-на-на – п’є молоко Ніна.

 Но-но-но – ми йдемо в кіно.

 Не-не-не – не забудь мене.

 Ник-ник-ник – ти у мене жартівник.

 

Скоромовки.

 Нанизала намистинки,

 Намистинки з горобинки.

 Засвітилось променисто

 В намистин очках намисто.

 

 Ми носили воду в ситі,

 Та дерева не политі.

 Воду в ситі не носити,

 Саду ситом не полити.

 

Прислів’я та приказки.

Не кажи «не вмію», а кажи «навчуся».

Не суй носа в чужий город.

На чужий коровай, очей не поривай.

Не хочеш почути поганих слів, не кажи їх сам.

Нових друзів май, старих не забувай.

 

Вірші.

 Норці не потрібна нірка –

 Носить норка теплу шкірку,

 На снігу слідів стежинка,

 Норці взимку тепло в спинку.

 

                      Носоріг старається:

               Присідає, нахиляється.

                      Важко з такою фігурою

                     Займатись фізкультурою.

 

Фізкультхвилинка.

 Щоб як ніндзя-черепашки,

 Від біди всіх захищати,

 ( ходьба на місці)

 Треба спортом нам займатись,

 Треба сильними нам стати.

 Руки й ноги ми тренуєм

 ( рухи руками вгору, вниз)

 Рухи з боксу імітуєм.

 ( імітація рухів боксерів)

 І, як кіндзі, ми стрибаєм,

 ( стрибки)

 Аж до стелі підлітаємо.

 Скоро ніндзями ми будемо

 Справедливість ми здобудемо.

 ( ходьба на місці)

 

 

Буква О, о

На що схожа буква

 

 

Буква О така от кругла, В старому дереві дупло,

Хто не бачив – подивись, Так схоже воно на букву О.

Наче сонце, наче бублик,

Мов обручик, хоч котись.

 

Фонетична зарядка. Що говорять , коли боляче? ( Ой-ой-ой!)

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [ о ], які зустрінуться у казці.

 

Ослячий город

Вирішив ослик посадити город. Посадив огірки, сів і чекає, коли вони виростуть. А йому сусіди кажуть:

– Щоб був добрий врожай треба город поливати!

Взяв ослик відро і давай воду від криниці носити. Носив, носив, заморився, сів відпочити. А поруч кіт на сонечку гріється і каже йому:

– Та ти краще посади свій город в канаві, там завжди мокро! І поливати не треба.

Зрадів ослик такій пораді, вирвав всю розсаду огірків і пересадив у канаву. А вночі пройшов сильний дощ, вся вода стекла в канаву і залила всю розсаду.

Вранці прийшов ослик на город і мало не заплакав:

– Так я і знав! Злодюги все з’їли! Треба город охороняти.

Знову насадив огірків, зробив огорожу, сів і охороняє. Та звідкілясь взялися кози і полізли в город.

– Геть, геть з мого городу! – кричить ослик. І почав їх ганяти, поки ганяв, то всі огірки витоптав.

– І для чого вони мені треба, ці огірки? – розсердився ослик. – Я їх навіть і не люблю… Тільки одна морока з ними.

 – Я краще на городі овес посію. Це буде набагато  краще і корисніше!

 

Хто більше?

1. Придумайте слова на О.

2. Що покладемо в овочевий суп? ( Горох, моркву. картоплю…)

 

Доповніть слово.

                                   Не кінь, а з копитами,

 Нас возить, дружить з нами.

 Буває часом впертий і веселий.

 Тепер ви здогадались?

 

                                               Звичайно, це …( осел).

 На скелі він будує дім,

 І не боїться жити в нім.

 Два могутнії крила,

 У гірського велетня …( орла).

 

 В зеленім лісі побував

 Якийсь художник і поволі,

 Дерева перефарбував

 У золотисто-жовтий колір.

 – Ти хто такий? – я здивувавсь –

 Чому тебе не бачив досі?

 – Ти придивися, – хтось озвався

 І ти тоді побачиш …( осінь).

 

                                   На городі він росте,

 Має листячко густе,

 Хвостик схожий на шнурок,

 Це зелений …( огірок).

 

Загадки.

 Своїх очей не маю,

 А іншим бачить помагаю. ( Окуляри)

 

 В своїм гороховім краю,

 Як літо лиш настане –

 Я на одній нозі стою,

 В драння й лахміття вбране. ( Опудало)

 

 Жовте тільце в чорну смужку,

 Жалить боляче ця мушка. ( Оса)

 

Чистомовка.

 О-о-о – стоїть пусте відро.

 Ко-ко-ко – налили молоко.

 Ох-ох-ох – принесли горох.

 Ом-ом-ом – діти гралися з котом.

 

Скоромовки.

 На одній сосні високій,

 Десь-колись жили сороки.

 Дві сороки-білобоки,

 Одинокі дві сороки.

 

 Справа від доріжки –

 Виросли горішки.

 Я зверну з доріжки –

 І зірву горішки.

 

Лічилка.

 Ой, як хочеться погратись!

 Будем знову рахуватись1

 Починаєм: Раз! Два! Три!

 Ти пов’язочку бери,

 Зав’яжи швиденько очі –

 Розшукай нас серед ночі.

 

Прислів’я та приказки.

Око бачить далеко, розум ще далі.

Очі без душі – сліпі, вуха без серця – глухі.

Очам страшно, а руки роблять.

Одна бджола меду не носить.

Одне «зараз» краще трьох «потім».

 

Вірші.

 Осел по вулиці гаса –

 Осла ужалила оса.

 Ой, боляче! Отож, малята,

 Осу і вам не слід чіпати!

 

 Голосна очеретянка

 Оселилась якось ранком

 У рясних очеретах.

 Одягнувши окуляри,

 Написала незабаром

 Олівцем очеретяним

 На воротах номер ґанку.

 Ось-ось одуд-листоноша

 Принесе новин хороших.

 

Фізкультхвилинка.

 Оце раз, оце два,

 Оце три, оце чотири.

 Оце п’ять, оце шість,

 Оце сім, оце вісім,

 Оце дев’ять, оце лин,

 ( руки в сторони, разом перед собою,

 руки вгору, руки вниз)

 Оце щука з Кременчука,

 ( руки розвести в сторони)

 Оце карась затрепетавсь.

 ( тріпотіння кистями)

 Такий заввишки – вставай на ніжки.

 ( підняти руки вгору, стати на носочки)

 

 

Буква П, п

На що схожа буква

 

 

Букву «пе» в спортивній залі На хокеї, на футболі,

Перекладиною назвали. Буква «пе»  – ворота в полі.

– А ну, хлопче, не лінися –

Підійди і підтягнися.

 

                                  Довгі ніжки є у лави,

 По ній ходять горді пави.

 Пилип каже:

 – Оця лава, букву «пе» від нас сховала

 

Фонетична зарядка. Як пищать пташенята? ( Пі-пі-пі!)

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [ п, п' ], які зустрінуться у казці.

 

День поросяти

Поросятко Персик прийшов на пошту і сказав листоноші півнику Петі:

– Завтра моє свято – День поросяти. І я хочу послати посилку моєму приятелю поросятку Пончику. Ось тут пиріжки з сиром і пироги з персиком. Він їх дуже любить.

А Пончик жив на іншій стороні озера.

« Пішки йти – далеко. Не встигну до свята. Попливу краще на плоту», – вирішив півник. Сів на пліт, поставив вітрила і тихенько поплів. Але раптом на самій середині озера пліт розв’язався і півник упав у воду. А плавати він не вмів.

– Допоможіть! Тону-у-у! – закричав Петя, але посилку міцно тримає, не випускає із рук.

 А поросятко Пончик сидить біля своєї хатки і гадає: « Потоне півник чи ні?»

Добре – Персик почув. Кинувся у воду і став півника п’ятачком до берега виштовхувати. Ледве витягнув його.

– Пончику, ти чому не допоміг? Адже півник тобі посилку віз!

– Ну, от якби я знав, що це мені, то я б допоміг. А просто так стрибати у воду, а потім захворіти мені не хотілося.

– А якщо так, то ніякої посилки ти не отримаєш, бо ти вчинив дуже погано!

 

Хто більше?

 Придумайте слова із складами по, па, пі, пи, пу.

 

Доповніть слово.

 Моє тіло під землею,

 Кучерики – понад нею.

 Любить мене кожна юшка,

 Називаюсь я …( петрушка).

 

 Ручки й олівці – щоб знали,

 Ми кладемо у … ( пенали).

 

 Він круглий і червоний,

 Як око світлофора.

 Серед овочів усіх –

 Нема соковитіше  …( помідора).

 

 Ви лягли і вам на вушко

 Шепче сни м’яка …( подушка).

 

Загадки.

 Перемурзану  тваринку

 Ти вгадаєш за хвилинку.

 Довге рильце, хвіст гачком,

 Ніс рожевий – п’ятачком. ( Порося)

 

 Я найперший розцвітаю

 Білим цвітом серед гаю.

 Відгадайте, що за квітка,

 Бо мене не стане влітку. ( Пролісок)

 

 А ну, хто з дітей вгадає,

 Що за звір ніг вісім має?

 Снує з ниток довгі сіті,

 Щоб мушок в них ловити. (Павук).

 

 По подвір’ї ходить птах

 І співає по складах. ( Півень)

 

 Я порою дощовою,

 Наче дах над головою.

 При собі мене тримають,

 А як дощ пройде – складають. ( Парасолька )

 

Чистомовка. 

 Па-па-па – мама кличе Пилипа.

 Пи-пи-пи – пенал собі купи.

 Пі-пі-пі – папір лежить на купі.

 Пу-пу-пу – Поліна поливає липу.

 

Скоромовки.

 Росте липа біля Пилипа

 Пилип очима глипа біля липи.

 

 Пиляв Пилип поліна із лип,

 Притулив пилку Пилип.

 

 Перегукуються в просі половину дня 

 Перепілка, перепел, перепеленя.

 

 Поліна про посипала,

                       Пташок на просо зазивала

                        Пташки прилетіли,

                       Просо поїли.

 

 

 

 

Лічилка.

 В поле бджоли полетіли,

 загуділи.

 Сіли бджоли на квітки,

 Ми всі граєм – водиш ти.

 

Вірші.

 Папуга вміє розмовляти,

 Багато знає різних слів.

 І щоб свій досвід передати

 Відкрив він школу для птахів.

 Із пасльоном пиріжки,

 Паляниці, пампушки

 І пахучі калачі,

 Півник Петя пік в печі.

 Потім півник на подвір’ї

 Попелясте чистив пір’я.

 Перепілку й павича

 Пиріжками пригощав.

 

Прислів’я та приказки.

Правда в вогні не горить і в воді не тоне.

Просили на дорозі, щоб не були на порозі.

Праця чоловіка годує, а лінь – марнує.

Поїсти мастак, а на роботу сяк-так.

 

Фізкультхвилинки.

      Слухати ми перестали, і тепер всі дружно встали.

 Будем ми відпочивати, нумо вправу починати:

 Руки – вгору, руки – вниз і легесенько прогнись.

 Покрутились, повертілись, на хвилинку зупинились.

 Пострибали, пострибали, раз – присіли, другий – встали,

 Всі за парти посідали, вчитись знову ми почали.

 

 Сірі гуси прилетіли,

 ( махи руками, як крилами)

 На галяві тихо сіли.

 Посиділи, посиділи,

 ( присісти)

 Потім встали,

 ( встати)

 Побігали, пострибали,

 ( біг на місці, стрибки)

 Пір’ячко зронили

 І далі полетіли…

 ( махи руками, як крилами)

 

 

Буква Р, р

На що схожа буква

 

 Тигреня весь день ричить.

 Яку букву воно вчить? ( Р-р-р)

 

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [ в, в' ], які зустрінуться у казці.

 

Руде місто

            Одного хлопчика дражнили рудим і хлопчик Рома дуже сумував. Вирішив він піти з дому, світ за очі.

            Ліг він раніше спати і приснився йому дивний сон: що начебто він уже пішов із дому. Іде – коли це ворота стоять, а на них написано « Ласкаво просимо в Руде місто!».

 Зайшов він і зойкнув, бо все в цьому місті було рудим-прерудим – руді струмочки текли по рудим травам і впадали в руді руки. А над ріками нависли руді райдуги. Руді рибалки ловили руду рибу і рудих раків. По радіо передавали

« Рудий вальс» і руді люди радісно посміхалися.

 Тут до Роми підійшла руда дівчинка і запитала:

 – Ти чому такий сумний?

 – Мене всі  рудим дражнять, – сумно відповів Рома,

 – Ой, який ти дурненький, – засміялася дівчинка. – А ну поглянь на сонечко, якого воно кольору?

 – Ну, рудого, – боязко сказав хлопчик.

 – І ми – руді! Це означає, що всі ми маленькі сонечка. Радіти цьому треба!...

І тут Рома прокинувся. Вибіг у двір, а хлопці: « Рудий, рудий, конопатий!». Але Рома тільки розсміявся і хитро підморгнув рудому сонечку.

 

Хто більше?

1. Треба піти в магазин і купити речі для нової квартири, в назві яких є 

звук [ р, р' ] – ( крісло, ковдра, картина …).

2. На новосіллі господиня пригощала гостей блюдами, в назві яких є

звук [р, р'] – ( риба, торт, морозиво…).

 

Доповніть слово.

 Разом в мене їх аж дві,

 У них пальці на кінці.

 Кожна спритна, беручка,

 А називається …( рука).

 

 Раз рибалив я на річці,

 А клювала риба абияк.

 Клешнею вчепився тільки …( рак).

 

 Виводить букви і слова

 Ота цікава штучка.

 В руці виблискує здаля

 Нова, гарненька …( ручка).

 Я – маленька полотнинка, випрана дбайливо.

 Не серветка, не хустинка, знаю своє діло.

 Я до щічок, до голівки притулюсь ласкаво,

 Я вберу усі краплинки з тіла після ванни.

 Я не гість – хазяїн а домі, і лежати я не звик,

 Вам ім’я моє відомо,

 Пригадайте, я …( рушник).

 

Загадки.

  Стоять у лузі сестрички милі,

 Золотенькі очі, білі вії. ( Ромашки)

 

 Тече, тече  – не витече,

 Біжить, біжить –  не вибіжить. ( Річка)

 

 Не яйце, а в шкарлупі,

 Не кіт, а з вусами.

 Погане на вроду,

 Завжди любить воду. ( Рак)

 

                                   П’ять комірчин, а одні двері.

 Взимку їх вдягають,

 Вони руки зігрівають. ( Рукавичка)

 

 

 

 

Чистомовка.

 Ра-ра-ра – починається в нас гра. 

 Ро-ро-ро – в нас нове відро.

 Рі-рі-рі – наш будинок на горі.

 Ар-ар-ар – кипить в бабусі самовар.

 Ор-ор-ор – поспів в городі помідор.

 Ир-ир-ир – мій тато командир.

 

Скоромовки.

 Реве ревун на триста гір,

 Реве сердито, наче звір,

 То грім гуркоче серед хмар.

 Ой, громе грізний, нас не вдар.

 

 Рогата корова реве –

 Романко травичку рве.

 

 Радо грати дітворі

 У широкому дворі.

 Гамірлива дітвора,

 На весь двір кричить: Ур-р-ра!

 

 Рак від берега задкує,

 Рибка лин над ним кепкує:

 – Рак забрів в очерети,

 Річку думав перейти.

 

Лічилка.

 Під ялинкою зеленою

 Скачуть весело ворони:

 Кар-кар-кар!

 Цілий день вони кричали,

 Спать нікому не давали:

 Кар-кар-кар!

 Ми пограємося в піжмурки,

 А ти, вороно, геть іди.

 

Прислів’я та приказки.

 Робиш добро – не кайся, а робиш зло – зла й сподівайся.

 Рідна мати високо замахує, та помалу б’є.

 Робить, як мокре горить.

 Риба ще в річці, а він до неї вже петрушку кришить.

 Розумний – учить, а дурний – повчає.

 Раз опечешся, другий раз – остережешся.

 

Вірші.

 Рябчик має рахівницю –

 Рахувати на ній вчиться:

 Раз – рибалочка метка –

 Рибку смик на черв’ячка!

 Два – кричить сова.

 Три – підказують вітри –

 Треба рябчику вже спати,

 Завтра ж знову рахувати.

 

 Рак у бурому скафандрі

 Вирушає в довгі мандри.

 Ще й лякає рибу рак:

 – Ущипну, то буде знак!

 Равлика ромашки

 В гості запросили,

 Поспішає равлик

 З усієї сили.

 

 

 

Фізкультхвилинка.

 Руки вгору, руки вниз, на сусіда подивись,

 Руки вгору, руки в боки, пострибай  на місці трохи.

 Руки ззаду покладемо, головою повернемо,

 Раз присядемо, два присядемо і за парти сядемо.

 

 На гачечок черв’ячок

 Нанизав наш рибачок.

 Вудочкою враз змахнув,

 Ненароком сам пірнув.

 По воді руками б’ється,

 Риба з нього вся сміється.

 ( Діти імітують описані рухи)

 

 

 Буква С, с

На що схожа буква

 

Буква «ес», буква «ес»… Сіла мишка у куток,

Усміхається Олесь: З’їла бублика шматок.

– Мов пів бублика смачного

І чому це він не весь?

 

 

Фонетична зарядка. Як виходить повітря із кульки? ( С-с-с…)

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [с, с'], які зустрінуться у казці.

 

Собака і свиня.

Одного разу запросила собака свою сусідку свиню на обід. Накрила стіл в саду, гарну скатертину застелила, серветки положила, сіль в сільничці, бузок у склянці, а ще свічки в підсвічниках.

А їжі наготувала: тут і сир, і карасі в сметані, салат, сливовий сік, а собі сосисок підсмажила.

Прийшла свиня, навіть не привіталася, а залізла на стіл і все чисто поїла, нічого собаці не залишила. Навіть свічку сіллю посипала і з’їла. Потім виляглася на пустому столі і каже:

– Нудно у тебе, собако! Ти б вірші почитали чи казку розповіла б?

– Сорому в тебе немає, – розсердилася собака.  – Свиня ти і є свиня. Зараз же забирайся звідси і ніколи більше не приходь!

 І з того часу собака на свиню сердита.

 

Хто більше?

1. Придумайте слова. в яких [с, с'] – на початку слова( сніг, сир, син…), в середині слова ( пісня, колискова, прислів’я …), в кінці слова ( приніс, заніс, ніс…).

2. Назвіть дні тижня, місяці, пори року, в яких є [с, с'] – ( Середа, осінь, вересень…).

 

Доповніть слово.

 Вгадайте, що за птах?

 Світла денного боїться,

 Дзьоб гачком, очі п’ятачком,

 Вухата голова.

 Ну звичайно, це …( сова).

 

 Я падаю на ваші хати,

 Я білий, білий, волохатий.

 Я прилипаю вам до ніг.

 І називаюсь просто …(сніг).

 Все й про всіх у лісі знає,

 Новини всім повідомляє.

 Вертлява пташка білобока.

 Ви здогадались? Це …( сорока).

 

 У зеленому лісочку

 Під мережаним листочком,

 Червоніє невеличка,

 Спіла ягідка …( суничка).

 

 Взимку весело погратись,

 З гірки швидко вниз спускатись.

 Дуже люблять всі малята

 Покататись на …( санчатах).

 

Загадки.

 З головою він накритий,

 Несуть йому їсти й пити.

 Та він страви не вживає –

 Все хтось інший поїдає. ( Стіл)

 

 По небу весело біжить,

 І світить нам, і гріє.

 Струмок іскриться, жебонить,

 Все дітвора йому радіє. ( Сонце)

 

 Вдень спочиваю, вночі літаю.

 Маю круглі очі бачу серед ночі.

 Хто мене впізнав, прошу, щоб сказав. ( Сова)

 

Чистомовка.

 Са-са-са – на троянді роса.

 Сі-сі-сі – в класі друзі ми усі.

 Су-су-су – подивіться на красу.

 Се-се-се – краса радість несе.

 Си-си-си – добра й щастя з роси.

 Со-со-со – дай здоров’я, росо.

 

Скоромовки.

 В ямі не спиться вусатому сому,

 Сому вусатому сумно самому.

 

 

 У совихи Соні совенята сонні.

 

 

 Ніс сміхунчик сміху міх –

 Сміх розсипався на сніг.

 

 Скоро-скоро мовить Ганка

 Скоромовки-спотиканки.

 Слово в слово, слово мовно,

 Скоро мовить скоромовка.

 

 Спить старий сердитий сом,

 Сниться сому сьомий сон –

 Сонце пестить поплавок,

 Сом сопе на весь ставок.

 

 Летіла сова, торохтіла слова:

 – Чи сон це, чи слон це, а може і сонце?

 

Лічилки.

 Сонечко – в небі,

 Сіль – на столі,

 Слива  – в саду,

 А ти – на виду!

 Як не ховайся – а я знайду!

 Швидше, бо я вже йду!

 

 

 1, 2, 3, 4 – хто не спить

 У нас в квартирі?

 Всім на світі треба сон,

 Хто не спить, той вийде сам!

 

Прислів’я та приказки.

 Свій розум май, та в людей питай.

 Слово чемне – кожному приємне.

 Слово – не горобець, вилетить  не впіймаєш.

 Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.

 Сміливому й море по коліна.

 

Вірші.

 Сичить сичик солов’ю:

 « Славний спів я твій люблю!

 Співаком також я стану,

 Ось куплю лиш фортеп’яно!»

 На сосні сидить сорока,

 Сіроока, сіроока,

 І сміється, і скрекоче:

 « Сич солістом стати хоче!»

 

 Задивилось сонечко на маленьку Сонечку:

 Сонечка умита, Сонечка одіта,

 Чисті черевички, у косичках стрічки.

 Усміхнулось сонечко до нашої Сонечки.

 

 Слон на скрипці загравав,

 Увесь світ здивував.

 Музика лунає,

 Друзів закликає.

 

 

 

 

 

 

 

Фізкультхвилинка.

 Станьмо, діти, струнко в ряд,

 Вирушаємо у сад.

 (ходьба на місці)

 Руки вгору піднімаємо,

 Наче яблука зриваємо.

 ( потягування вгору)

 Назбираємо багато,

 Щоб узимку ласувати.

 ( імітація ласування яблук)

 

 

Буква Т, т

На що схожа буква

 

 Молоточок, молоточок,

 Поможи забить гвіздочок!

 – Мною ви не заб’єте,

 Я ж залізна буква «те».

 

 

Фонетична зарядка? Як забиває молоток? ( тук-тук-тук)

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [т, т'], які зустрінуться у казці.

 

 Телеглядач Тишко

 Тато тигр купив телевізор і з цього часу тигреня, як підмінили.

 – Тишко! – кричать йому вранці інші тигренята. – Ходімо гуляти!

 – Відчепіться, – бурчить Тишко, – тут таке показують! А по телевізору в цей час показують футбольний матч.

 Потім Тишко дивився як корисно їсти сир, і як шкідливо – тарганів. Потім три години дивився теніс. Потім тітонька запрошувала бажаючих працювати в трамвайному депо. Потім дивився, як трактор тягнув труби і складав їх у траншею. А потім у Тишка розболілася голова.

Лежить Тишко на тахті з термометром, але телевізор не вимикає. Ввечері, коли стали показувати про телят ( Тишко вже погано усвідомлював про що він дивиться), в телевізорі раптом щось як затріщить, як зірветься. І в квартирі стало темно. Тишко кинувся до телефону:

– Алло! Це пожежна частина… У нас зірвався телевізор! Що робити?

– Викинути, – похмуро сказав, заходячи в кімнату тато, – а тебе суворо наказати!

 

Хто більше?

1. Придумайте слова, в яких звук [ т, т'] на початку слова, в середині, в кінці слова.

2. Назвіть предмети в класі, в назві яких є «те».

3. Назвіть імена дітей, в яких є «те».

 

Доповніть слово.

 Не дід, а сивий,

 Не спить, а стелиться.

 Вкриває землю й океан,

 А зовуть його …( туман).

 

 Він такий смугастий,

 Він такий ікластий.

 Найстрашніший у тайзі,

 Перед ним тремтять усі,

 Як роззявить пащу: « Гир!».

 Називають звіра …( тигр).

 

Загадки.

 Іде разом з тобою:

 Утікай – не утечеш,

 Доганяй – не доженеш. ( Тінь)

 

 На узліссі кущ росте,

 Білим цвітом він цвіте.

 Квіти ті, мов зірочки,

 На кущі ще й колючки,

 Чорні ягоди ростуть.

 Як той кущ колючий звуть? ( Терен)

 

Чистомовка.

 Та-та-та – у нас вдома чистота.

 Ти-ти-ти – сметану їли коти.

 То-то-то – ми грали в лото.

 Ать-ать-ать – літаки гудять.

 Ат-ат-ат – беремо самокат.

 

Скоромовки.

 Ткач тче тканини на хустинки для Тіни.

 

 Малювала тигра внучка,

 Заміст тигра вийшла Жучка.

 Тротуарами тритони

 Тягнуть тістечок три тонни.

 За тритонами пітони –

 Тягнуть ще чотири тонни,

 А на тістечка кроти

 Вже роззявили роти.

 

Лічилки.

 Котилася торба з високого горба,

 А в тій торбі – хліб, паляниця,

 Все одно тобі жмуриться.

 

 Ту-ру-ру, ту-ру-ру,

 Загубив пастух трубу.

 Загубив і не знайшов,

 Без труби до нас прийшов.

 Ти, друже, не сиди,

 А трубу шукати йди.

 

Прислів’я та приказки.

Таке говорить, що й собака з маслом не з’їсть.

Той здоров’я не цінує, хто хворий не був.

Терпіння і труд все перетруть.

Тяжко тому жити, хто не хоче робити.

Так одягається, що й корова лякається.

 

Вірші.

 Тато – тигр, тигриця – мама

 Тихо ходять чагарями.

 Тигреня ричати вчиться –

 Тигра всякий звір боїться.

 

 

 Збудували теремок

 Тато з сином для пташок.

 Та й пішли спочити в тінь.

 Пташки тішаться – тінь-тінь.

 

 Тигреня із телефоном гралося,

 Телефон задзвонив — тигреня злякалося.

 Знати б тигреняті, що не треба лякатися,

 З друзями можна телефоном спілкуватися.

 

 

 

 

Фізкультхвилинки.

 ( Виконують, сидячи за партами)

 

 Туп-туп-туп! Там і тут.

 Це до школи діти йдуть.

 ( потупотіли ногами)

 Не біжать, не кричать,

 Лиш ніжками тупотять.

 ( « потупотіти» вказівними пальчиками)

 Хто тихесенько іде,

 Той ніколи не впаде.

 ( « потупотіти» долоньками по парті)

 А хто хутко побіжить,

 Може носика розбить.

 ( спокійно лягти на парту)

 

 

 Хто ж там, хто ж там вже стомився

 І наліво похилився.

 Треба дружно всім нам стати,

 Фізкультпаузу почати.

 Руки в боки, вгору, вниз,

 1, 2, 3 – не помились.

 Ми ручками – хлоп, хлоп,хлоп,

 І ніжками – топ, топ, топ.

 Як годинник, всі отак – тік-так, тік-так.

 А тепер всі сядьте тихо і урок продовжим  наш.

 

 

Буква У, у

На що схожа буква

 

 

Сказав горобчик: « Букву У, Улас каже: « Я зірву

Боюсь я дуже, татку!» Гілку з дерева тонку».

Татусь питається: « Чому?» – То не гілка – буква У,

– У схожа на рогатку! Не псуй літеру таку!

 

 

Фонетична зарядка. Як виє вовк? ( У-у-у…)

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [ у], які зустрінуться у казці.

 

 Про маленького павучка

На березі озера у траві жив маленький павучок, який найбільше в світі боявся мух.

Всі жуки, равлики, вужі, жабенята і навіть самі мухи сміялися з нього. А його брати – великі павуки, лаяли його і називали боягузом і ледарем.

« Все – треба довести всім, що я не такий» – вирішив маленький павучок. І ось одного ранку він нарвав великий букет червоних маків і пофарбував ними все павутиння в саду.

–  Оце зрадіють вранці брати, – розмірковував павучок. – Це ж так гарно – червоне павутиння, ніби кров від справжніх мух.

Але – ні! Вранці злі великі павуки, страшенно лаялися, відмиваючи павутиння. а ще ж вони залишилися зовсім голодні, бо мухи відразу помітили червоні сіті і жодна муха в них не піймалася.

А маленький павучок – так злякався, що втік далеко-далеко. І тепер ніхто не знає, де він живе.

 

Хто більше?

1.Придумайте слова із звуком [у] на початку, в середині, в кінці слова.

2. Придумайте слова, в яких всього три букви, так що друга буква – У.

 

Доповніть слово.

    Він нам, як мама, дорогий,

 Він хоче нас навчити.

 Любить край чудовий свій

 Це мудрий наш …( учитель).

 

 Ось до класу всіх скликає,

 Голосистий цей дзвінок.

 І ми радо поспішаєм

 Не в садок, а на …( урок).

 

Загадки.

 Жовтобокий карапуз

 Йшов городом та загруз,

 Бо насіння стільки має,

 Що аж боки розпирає. ( Гарбуз)

 

 Горбоконик невисокий

 Дерев’яні має боки,

 Як помчить, то з-під копит

 Стружка сердиться, летить. ( Рубанок)

 

Скоромовки.

 Удав – товстезний і строкатий

 У затінку улігся спати.

 Увившись між високих трав,

 Удав до вечора куняв.

 

 Утекла прудка Улянка

 Від кусаки-гусака,

 Він гуляє біля ґанку

 І Улянку не пуска.

 

Лічилка.

 Йшла зозуля через сад.

 Поклювала виноград.

 Йшла зозуля на базар

 Наступила на казан.

 І упала в яму – бух!

 Роздавила сорок мух!

 Ти зозуля, не лети,

 А ти, хлопче, геть іди!

 

Прислів’я та приказки.

У невмілого руки не болять.

Учитись ніколи не пізно.

Умій сказати, умій і змовчати.

У гурті й пісня в лад іде.

У здоровому тілі  здоровий дух.

У лиху годину пізнаєш вірну людину.

Усе купиш, лише тата й мами – ні.

 

Вірші.

 

 

 Удав на дереві лежав,

 Уявляв, що мандрував,

 А ще мріяв учнем стати,

 Але дуже любить спати.

 

 

 

 

 

                       Ніс удав на базар

 Свій улюблений узвар.

 Узвар в кружку наливав,

 Частував і пригощав.

 Куштували і хвалили,

 Та ні краплі не купили!

 Як удав узвар варив

 Замість цукру – посолив.

 

 Я – українка! Горджуся й радію,

 Що рідною мовою я володію.

 Шевченковим словом умію писати

 Слова мелодійні і вірші складати.

 

Фізкультхвилинка.

 Вийшло з хати кенгуру,

 Потягнулося від сну,

 Вмило ручки, оченята,

 Взуло білі чоботята.

 Стало квіточки зривати

 Для матусеньки на свято.( Імітація рухів)

 

 У садку зеленому яблук нарвемо.

 У плетені кошики ми їх складемо.

 Ніжки хай потрудяться – у танок підемо.

 Вправними, бадьорими, дужими зростемо.

 ( Імітація рухів)

 

Буква Ф, ф

На що схожа буква

 

          Став закрійником мій братик.

      Федько ходить руки в боки

                – Ну й закрійник, – хвалить шеф.

      Значить, вивчив вже уроки.

В брата ножиці чарівні,

 Мов залізна буква «еф».

 

 

Фонетична зарядка. Як фиркає кіт? ( Фр-фр-ф-ф…)

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [ф, ф'], які зустрінуться у казці.

 

Фокусник Федько

В лісі з’явилася афіша, на якій було написано: « Поспішайте побачити! Фокусник фазан за допомогою чарівного ліхтарика перетворює фікус у фіалку! Із флакона утворює фонтан! І миттєва фотографія без фотоапарату! Поспішайте!

– Фі!,–  сказав пугач Федько, – з чарівним ліхтариком кожний зможе. А я ось без ліхтарика такі фокуси покажу! Ну, в кого є фікус?

– У мене, – сказала ведмедиця Феня і принесла фікус у вазоні.

– Так, добре! Став на пеньок і давай сюди свій фартух!

Накрив Федько фікус фартухом і зашепотів:

– Фабес, мабес, палка, фікус стань фіалкою! –  Потім як смикне фартух,  а фікус як полетить на землю. Вазон розбився, а сам фікус зламався.

– Я  тобі за такий фокус знаєш що зроблю? – заревіла ведмедиця Феня. – Навчись спочатку, а потім вже фокуси показуй, факір – недоучка!

І з того часу пугач Федько більше фокусами не займався.

 

Хто більше?

 Придумайте, як можна більше слів, які починаються складами: фа, фі, фо.

 

Доповніть слово.

 Намалювати можна нею

 Будинки, хмари і поля.

 Зелену, затишну алею,

 Високі гори і моря.

 Зачарувати можна нею –

 Така вона чудова й гарна!

 Ти знаєш, як зовуть цю фею?

 Її зовуть, звичайно …( фарба).

 

 Дивний птах з рожевим пір’ям,

 Наче мальва на подвір’ї.

 На ногах тонких та рівних.

 Має назву птах …( фламінго).

 

 Гру, цю люблять всі на світі:

 І дорослі й малі діти.

 М’яч. Удар, І крики: « Го-ол!!»

 Пречудова гра – …( футбол).

 

Загадки.

 Він усіх фотографує,

 Фотографії друкує.

 Як ми можемо назвати

 Цю професію, малята? ( Фотограф)

 

 Маленька коробочка,

 Кругленьке віконечко,

 Пташка вилітає,

 Потім, що буває? ( Фотоапарат, фотографія)

 

Скоромовки.

 Флокси, флокси на фланелі –

 Фартушок зацвів у Нелі.

 

 Фарбував Федько фанеру,

 Фарбу взяв фіалкам в тон.

 У шофера – фантазера фіолетовий фургон.

 

 Фірма ферму фарбувала

 Фірмі фарби було мало.

 

Лічилка.

 Сказала тітка:

 – Фі, футбол! –

 Сказала мама:

 – Фу, футбол! –

 Сестра сказала:

 – Ну, футбол… –

 А я сказав:

 – Оце футбол!

 І ти тут, друже, не сиди,

 А в футбол грати йди.

 

Вірші.

 Фома звірят фотографує,

 Фламінго фарбою малює.

 Вже фіолетова жирафа,

 Фургон, флакон, фанера, шафа.

 Ось фіолетовий фазан,

 Ллє фіолетовий фонтан.

 На фотографії усі

 У фіолетовій красі.

 

 Федя йшов до друга Петі

 На Андріївський узвіз.

 Хоч цукерки мав в пакеті –

 Тільки фантики приніс.

 

 

 Свинка бавиться в калюжі, а навколо неї друзі.

 Кізка ніжку підіймає, щось вівця її питає.

 Кінь сміється, а корова каже: « Свинко, будь здорова!»

 Кішка посмішку ховає. — Пари легкої бажає.

 Пес же мовить: « Люба свинко!

 Чи потерти тобі спинку?»

 Свинка каже: « Відійдіть, свої нерви бережіть».

 

 

 

 

Фізкультхвилинка.

 Хто ж там, хто вже стомився

 І наліво нахилився?

 Треба дружно всім на встати,

 Фізкультпаузу почати.

 Руки вгору, руки вниз,

 На сусідів подивись.

 І зроби чотири кроки.

 Вище руки підніміть

 І спокійно опустіть.

 ( Імітація всіх рухів)

 

 

Буква Х, х

На що схожа буква

 

 

Плоскогубці розійшлися, В математиці я – плюс,

Розсміялись: Ха-ха-ха! А як трішки похилюсь,

Ці веселі плоскогубці З мене вийде буква «ха»,

Схожі з літерою «ха». Схожа я на реп’яха.

 

 Що за буква таємнича?

 Не смішна вона здається.

 Хто ж повторить її двічі,

 Той одразу засміється.

 

Фонетична зарядка. Як ми сміємося? ( Ха-ха-ха!)

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [х, х'], які зустрінуться у казці.

 

Хом’як – хвалько  

Жив-був хом’як  –хвалько.

Кожного вечора на горбочку біля його нірки збиралося багато хом’яків послухати його історії.

– Хочете – вірте, хочете – ні, – починав завжди хом’як Хома. – Одного разу я прорив хід через усю землю і виліз аж у Африці. А там так холодно! Щойно я виліз, Дивлюся – стоїть слон і хоботом крутить , і хрюкає. Я йому: « Чого ти розхрюкався?  Хом’яка не бачив, чи що? а він «хрю-хрю» та «хрю-хрю». Я розсердився, схватив його за хобот, розкрутив гарненько і закинув на самісіньку верхівку дерева.

– Оце так, – здивувалися хом’яки.

– Іду я далі. Сніг під ногами потріскує. Дивлюся – лежать дві великі гадюки і сплять. хроплять на всю Африку. Я тихенько до них підійшов і зв’язав їхні хвости вузлом. А потім … я … .

– Що, що потім?! – хором закричали хом’яки.

 – Я… потім … .

– Та не тягни, говори! – вмовляють його хом’яки.

            – Та, оце…. Ви думаєте, так легко вигадувати про те, чого ніколи не бачив.

 

  Де звук? Знайдіть місце звука у словах: хліб, хом’як, вхід, запах, охорона, кожух. хвиля, крихта.

 

Доповніть слово.

 Приправа ця до страв корисна,

 Хоча самого складно їсти.

 З очей враз сльози пустить він,

 Такий їдкий, пекучий …( хрін).

 

 Взимку листячка нема,

 І зелена лиш сосна…

 – Ти скажи мерщій мені,

 Що за листя на сосні?

 Тут гукає мала Зоя:

 – Не листочки це, а …( хвоя).

Загадки.

 Вона на небі проживає,

 На землю сльози проливає.

 І замислилась Надійка,

 – Хто ж вона, ота «плаксійка»? ( Хмара)

 

 Виріс у полі на добрій землі,

 Місце найкраще зайняв на столі. ( Хліб)

 

 В нашій кухні кілька літ

 Він воркоче, наче кіт.

 І ховає справжню зиму

 За надійними дверима. ( Холодильник)

 

 Це який дивак знадвору

 Носить здобич у комору.

 Не на спині у мішку,

 А сховавши за щоку. ( Хом’як)

 

 По ланах, житах безкраїх,

 По морях вона гуляє.

 Та сердешна в берег б’ється,

 В бризках піниться, сміється. ( Хмара)

 

Чистомовка.

 Ах-ах-ах – стоїть приємний запах.

 Ух-ух-ух – одягли кожух.

 Ох-ох-ох – назбирали ми горох.

 Іх-іх-іх – пригостим горохом всіх.

 

Скоромовки.

 Хижий вовк і хитрий лис

 Повтікали в хижий ліс.

 

                     Ховрашок спішить до хати,

                     Хоче зернятка сховати.

 

 Халву хвалив при всіх Архип,

 Хоч їв малий хлопчина хліб.

 

Лічилка.

 В калюжі хрюшка побачила хрюшку:

 – Це звичайно, не я, це подружка моя!

 Ну й бруднуля, подружка моя!

 Як це добре, що це не я!

Прислів’я та приказки.

Коли хліб на возі – немає біди в дорозі.

Хто батька й матір зневажає, той добра не знає.

Хто багато говорить, той мало правди каже

Хто меч підняв, від меча й загине.

Хочеш більше знати, треба менше спати.

 

Вірші.

 Візьму я в руки хліб духмяний.

 Він незвичайний, він святий.

 Ввібрав і пісню, й працю в себе

 Цей хліб духмяний на столі.

 Йому до ніг вклонитись треба,

 Він скарб найбільший на землі.

 

 

 Певно, чули ви, малята,

 Вже не раз такі слова:

 « Хліб потрібно шанувати!

 Хліб – усьому голова!»

 

 

 Хмарки ходять угорі.

 Хрущ сховався у траві.

 Хитру жабку на воді

 Не впіймати дітворі.

 

 Ховрашок хазяйнуватий

 Рано-вранці вийшов з хати,

 Полем трішечки пройшов

 І мішок з зерном найшов.

 

 

 

 

 

 

Фізкультхвилинка.

 Лісовичок Ох став на мох.

 Ручками помахав, весело пострибав.

 Нахил вправо, нахил вліво –

 Можна братися за діло.

 

 Хомко, Хомко, хом’ячок,

 Покажи-но свій бочок.

 ( руки в боки, повороти тулуба)

 Хомка рано прокидається

 І ретельно умивається.

 ( імітувати вмивання)

 Підмітає Хомка хатку

 І виходить на зарядку.

 ( переступання з ноги на ногу)

 Раз, два, три, чотири, п’ять,

 Хомка хоче сильним стать.

 ( стрибки з переходом на ходьбу)

Буква Ц, ц

На що схожа буква

 

 З вами ми у цирк ходили.

 Акробати трюк робили.

 Що за трюк такий оце?

 Ну, звичайно, буква «це».

 

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [ц, ц'], які зустрінуться у казці.

 

 Курчатко Ципа

           Курчатко Ципа вилупилося із яйця найперше і тепер сиділо і чекало, коли ж інші братики і сестрички вилупляться.

– Мамо, ти не правильно сидиш! Бачиш – ніхто більше не вилуплюється.

Курка Циля так здивувалася, що тільки очима захлопала.

– Ну, ти сиди, а я піду погуляю. – сказало курча. Пішов Ципа на город, підійшов до цибулі і говорить:

– Неправильно ти ростеш! Треба зеленим вниз рости, тоді тебе не будуть щодня зривати. Сказав і пішов далі.

 Дивиться – у дворі цуценя кістку в землю ховає.

 – Ой, цуцику, ти не в землю ховай, а піди в річку вкинь.

 Цуценя подивилося на нього і продовжило заривати кістку. А курча пішло далі.

Дійшов Ципа до болота. Дивиться – чапля жабенят ловить.

– Ей, ти не правильно ловиш! Дивись, як треба! – Та й стрибнув у болото.

Тут би Ципі і кінець прийшов та добре, що чапля витягла його. Потім подивилася на нього і сказала:

– Щоб інших вчити – треба самому щось знати. А щоб самому,  щось знати

треба багато вчитися. Зрозумів, Ципа?...

 

Складовий аукціон.

1. Придумайте слова, які закінчуються на –ця ( вулиця, крамниця, вівця…); на – це ( яйце, кільце, слівце…); на – ці ( ножиці, молодці, кінці…).

2. Придумайте слова, які починаються на ци – ( цифра, цибуля, циган…); на ці – ( ціна, цілий, цікавий…).

 

Доповніть слово.

 Я ловлю комах, жучків,

 Їм маленьких черв’ячків.

 В теплий край я не літаю,

 Під стріхою хатку маю.

 Цвірінь – сів я на хлівець,

 Звати мене …( горобець).

 

 Як не віриш – перевір:

 На мені дванадцять шкір?

 А гризнеш – в сльозах покинеш,

 Бо я звуся … ( цибулина).

 

Загадки. 

                              Сорок свиток одягає,

  Коли в полі виростає.

                              Починає їх знімати, –

     Встигай сльози витирати. ( Цибуля)

 

                              Червоненька і маленька

     Малим діткам солоденька. ( Цукерка).

 

 Маю шляпку й довгу ніжку,

 Молотка боюся трішки,

 Бо як зробить він «тук-тук» –

 Видно мій лиш капелюх. ( Цвях)

 

 Які дива, яка краса!

 Там клоуни і чудеса,

 І акробати, й силачі.

 А всі артисти – циркачі.

 І різні звірі виступають.

 Як все це, діти, називають? ( Цирк)

 

Чистомовка.

 Це-це-це – знесла курка яйце.

 Ці-ці-ці – в пеналі олівці.

 Ций-ций-ций – У Шарка хвостик куций.

 Ця-ця-ця – моя красива вулиця.

 

Скоромовки.

 Летів горобець, сів на хлівець,

 А як вийшов стрілець,

 То утік горобець.

 

 У кільця нема кінця,

 Всі кільця без кінця.

 

 Цап забрів у двір рогатий –

 Цуценя втекло до хати.

 Цілу ніч йому не спалось –

 Цапа цуценя боялось.

 

Лічилка.

 Цифри радо дітки, вчили,

 Цукерки всі лічили.

 Раз, два, три, чотири, п’ять…

 Дуже смачно рахувать.

 А ти, друже, не сиди,

 Рахувать цукерки йди.

 

Прислів’я та приказки.

Цілий день носив сіно, а за вечір коза з’їла.

Це таке, що не уступить ні кінному, ні пішому.

 

Вірші.

 Цей концерт такий цікавий:

 Гра цесарка на цимбалах,

 Цвіркунець на скрипці

 Виграє на липці.

 Цін –ці-фа і ців-ців-ців –

 Хор синиць і горобців

 Цвірінчить цілу годину

 Для пернатої родини.

 

 Шкоду робить цуценя:

 Все кругом переверта,

 Ще й цукрову кістку

 Поцупило з миски.

 Вранці дід спитав у внучки:

 – Ти, чому не миєш ручки?

 І сказала внучка:

 – Я ж не білоручка!

 

 

 

 Цвіркун цапа питає,

 Чом той у ночі гуляє.

 

            Цап йому відповідає,

             Що капусту доглядає.

 

 

 

Фізкультхвилинка.

 Віє вітер нам в лице,

 Захиталось  деревце.

 Вітер тихше, тихше, тихше,

 Деревце все вище, вище, вище.

 

 

Буква Ч, ч

На що схожа буква

 

 Із сином татко стільці пилососив,

 Стільці до кухні він переносив,

 Поставив рівно попід стінку:

 Угору – ніжки, донизу спинку.

 Буква «че» дивися, синку!

 

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [ч], які зустрінуться у казці.

 

Хто де живе?

 Я знаю, що чайки живуть у морі, а чайники на – на кухні. Черепахи живуть у піску, а черв’яки  – у землі. Крім того, я знаю, що чаплі живуть на болоті.

Я навіть знаю, хоча правда ні разу не бачив, що в підвалі живе якесь чорне чудовисько. Я чув як воно там чухмариться і чешеться, як чмихає від вологи.

Ну, а хто живе в чорному великому годиннику, я не знаю. Скільки разів я його розбирав але нічого так і не бачив.

Але що ж воно там тікає? Чудеса та й годі!

 

Хто більше?

1. Пригадайте слова, де звук [ч] в кінці слова: калач, м’яч, піч… .

2. Складіть слова, в яких перший склад ча – , чу– . ( Чайник, чайка, часто…; чудовий, чуйний, чукча…).

 

Доповніть слово.

 Живе спокійно – не поспішає,

 Повзе повільно, бо має міцний дах.

 Під ним не знає страху –

 Поважна …( черепаха)

 

Загадки. То холодним, то гарячим  

 Вдома кожен мене бачив,

 І співаю я від жару,

 І пускаю з носа пару. ( Чайник)

 

 Майстер цей з’явився рано,

 На даху помудрував,

 І без цегли, і без крана

 Дім собі побудував. ( Чорногуз)

 

 Ходить – бродить по болоті,

 Хоче жабку упіймати,

 Принести в гніздечко потім

 Своїм діточкам пухнастим. ( Чапля)

 

 Не ягня, не кінь, не поні

 Стоїть смирно на припоні.

 Біля берега живе,

 Відв’яжи –  і попливе. ( Човен)

 

Чистомовка.

 Ча-ча-ча – ми вкусили калача.

 Че-че-че – вуглинка боляче пече.

 Чі-чі-чі – спить котик на печі.

 Чу-чу-чу – я нікуди не втечу.

 Чи-чи-чи – добре літери учи.

 

Скоромовки.

 Чапля чайці чемно мовить:

 – Чорногуз пішов на лови.

 Чимчикує він до ставу

 Через лози кучеряві.

 

 Через річку, через брід

 Ходить чапля на обід.

 Для маленьких чапленят

 Носить чапля жабенят,

 А маленькі чапленята

 Скоро будуть вже літати.

 

 Печу, печу, печу,

 Діткам всім по калачу.

 Зверху маком потрушу,

 В піч гарячу посаджу.

 Випікайтесь, калачі,

 У натопленій печі.

 Буду Васю, буду Люду

 Калачами частувати.

 

Лічилка.

  Підігріла чайка чайник,

 Запросила вісім чайок.

 Прилетіли всі на чай!

 Скільки чайок всіх – рахуй.

 Чай смачненький покуштуй.

 Покуштуй – подякуй,

 Із гри швидко вискакуй.

 

Прислів’я та приказки.

Чужого не бери і свого не попусти.

Чуже переступи, та не займи.

Часник сім хвороб лікує.

Чоловік без друга, що їжа без солі.

 

Вірші.

 Чорногузик через річку

 У червоних черевичках,

 Чимчикує чимдуж в брід –

 Чапля кличе на обід.

 Чемно чапля відчинила,

 Частуванням стіл накрила.

 У чудову пору цю

 Чай смачний із чебрецю.

 

 

 

 Черепашка по землі

 Ледве чимчикує.

 Опинившись у воді,

 Грається, пустує.

 

 

Фізкультхвилинка.

 Ой, гоп, чики, чики.

 ( встати з-за парт)

 В мене нові черевики.

 ( нахиляються уперед, показують на черевики)

 Підківками цвьок, цвьок, цвьок,

 ( притупування)

 А ніжками скок, скок, скок!

 ( стрибки)

 

Буква Ш, ш

На що схожа буква

 

 

У сусіда – огорожа

                         Комиші шумлять: – Шу-шу-шу…

           Буква «ша» на неї схожа.

А я букву напишу.

 

   Три стовпці – внизу межа

Написав я букву «ша».

 

 

Буква « Е» у нас була —

 Повернули стала « Ш»

 

 

 

Фонетична зарядка.

 Пригадайте, друзі, вмить,

 Як пшениченька шумить:

 Ш-ш-ш-ш…

 Як шумлять у птаха крила –

 Ш-ш-ш-ш…

 В морі синьому вітрила –

 Ш-ш-ш-ш… .

 

Хто уважний? Запам’ятай слова із звуком [ш], які зустрінуться у казці.

 

Як Мишко жартував

Мишеня Мишко дуже любив жартувати. Збирається, наприклад, тато на полювання. Шукає, шукає по всіх шафах свої штани, шарфик, шапку, а їх ніде немає.

– Мишко? Де мої речі? – грізно кричить тато.

– А я їх з’їв, звичайно ж ненавмисно! – жартує Мишко.

– Як це з’їв? Ах ти ж, поганцю!

– Ну чого ти кричиш? – боронить його мама. – Він же пожартував.

Або залізе мишеня під шафу і шарудить там: шур, шур…

– Ой, кішка!!! – кричать батьки і ховаються. А Мишко собі весело сміється.

Або прив’яже шпагат до шланги і тягне по кімнаті.

– Ой, змія…– шепоче мама і ховається у шафу.

            –Це не життя, це суцільний кошмар! – кричить тато.

            – Все, за такі жарти – ніякого шоколаду, – говорить сердито мама.

– Ну, ось, вже й пожартувати не можна, – ображається мишеня.

 

Хто більше?

 1. Пригадайте як найбільше слів на тему « Школа».

 2. Швачка шиє ( Шапку, штани, шубу…).

 

Доповніть слово.

 Шкода, що мерзнуть вуха, голова,

 А зігріє взимку лише вона.

 Пухнаста, в’язана чи шкіряна,

 Кому яку купила мамка

 А зовуть цей одяг просто …( шапка).

 

 Дає здоров’я – спорт.

 Вагу – солодкий торт.

 Мед – працьовиті бджоли.

 Знання глибокі – … ( школа).

 

Загадки.

 Довга доріжка навколо шиї лягає –

 Діток зігріває. ( Шарф)

 

 Довгі вуха, та не заєць,

 Пухнаста, та не кицька. ( Шапка)

 

 В хаті – хата,

 Одягом багата. ( Шафа)

 

 Червоненька намистинка

 Всередині вітамінка.

 Хто хоче зірвати,

 Той поколе рученята. ( Шипшина)

 

Чистомовка.

 Ша-ша-ша – пригоріла в баби каша.

 Шу-шу-шу – яблучка із дерева трушу.

 Аш-аш-аш – ось наш шалаш.

 

Скоромовки.

  Шишки на сосні, шашки на столі.

 

 Кішка мишку пошукала –

 Не знайшла нявчати стала.

 

 Шпак шпачисі каже гнівно6

 – Шершень залетів в шпаківню!

 Швидше шибеника гнати,

 Шпаченят обороняти!

 

 Сів шпак на шпаківню,

 Заспівав шпак півню:

 – Так, як ти не вмію я,

 Ти не вмієш так, як я.

 

 Над шляхом Явдошка шукала волошки.

 

 Шило шубу Шурі шило

 Шовком, шерстю шви обшило.

 Вийшла шубка прехороша –

 Нашій Шурі на порошу.

 

Лічилка.

 Шапку й шубку вдіну я:

 Вже надворі дітвора?

 Приберу – піду гуляти,

 Буду з ними в сніжки грати.

 А хто перший з нас кидає,

 Той за гірку геть тікає.

 

Прислів’я та приказки.

 Шануй батька й неньку буде тобі скрізь гладенько.

 Шия з намистом, а голова із свистом.

 Швидкої роботи ніхто не хвалить.

 Шукає учорашнього дня.

 

Вірші.

 На шипшині шпак співав

 Пісеньку -  потішку.

 І шишкарик йому дав

 Щонайбільшу шишку.

 Знають навіть малюки –

 Не їдять шишок шпаки.

 Та не знав шишкар не відав –

 Шпак шовковиці поснідав!

 

 Шишкар шукає в лісі шишки,

 А в них насіння та  горішки.

 Ліс хвойний шишкаря рятує,

 Дає житло та ще й  рятує.

 

 

                        Шпачок на школярів задивився

 Й на землі опинився.

 Швидше, пташеня, вставай!

 У шпаківню повертай.

 

 

Фізкультхвилинка.

 Ми лісочком йшли,

 ( ходьба на місці)

 Грибочок знайшли,

 ( потягування)

 Нахилились, підняли,

 У кошик поклали

 ( нахили тулуба вперед)

 І далі пішли.

 Ми лісочком йшли,

 ( ходьба на місці)

 Малинку знайшли.

 Дотягнулися, зірвали,

 ( потягування)

 У кошик поклали

 І далі пішли.

 ( нахили тулуба вперед)

 Ми лісочком йшли,

 Горішок знайшли.

 Потягнулися, дістали,

 ( потягування)

 І далі пішли… .

 

 

Буква Щ, щ

На що схожа буква

 

 

 Хижа щука з-за куща

 Поглядає на ляща.

 Грабельки лежать без ручки,

 Лише з трьома зубцями.

 Це напевно буква «ща» –

 Віднесу її до мами.

 

Хто уважний? Запам’ятайте слова із звуком [шч], які зустрінуться у казці.

 

Надійний знак

 Розболівся у цуцика зуб, всю щоку роздуло, на порося став схожий. Ходе цуценя, виє, а друзі ходять слідом і дають різні поради.

– Я знаю надійний засіб, – щебече щиглик. Треба покласти цуцика на щітку лапками вверх і лоскотати, доки зуб не перестане боліти.

– Дурниці! – перебило його мишеня. Треба взяти шість поросячих щетинок і дрібку солі. Все це перемішати і швидко з’їсти. І все зразу ж пройде.

– Так, але це засіб допомагає лише мишенятам, – говорить порося. – А цуцику треба от що. Треба зловити щуку, відкрити цуцику пащу, і нехай щука вхопить його хворий зуб і витягне.

– Ага, і голову разом із зубом! – розреготався півник. – Ні-і-і, це я знаю надійний засіб. Треба взяти рака, нехай він клешнями витягне хворого зуба.

– Зуби треба чистити! – не витримав їжачок. – Зубною щіткою – вранці і ввечері. Ось надійний засіб!

 

Складове лото.

Придумайте слова із складами: ща – ( Щастя, щавель), щу – ( щука, Щупальця), щі – ( щітка, щілинка).

 

Доповніть слово.

 Щось неспокійно у нашій річці –

 Усі сполохані: окуні, плотва, лини.

 Кожен день боятися їм мука,

 А ганяється за ними …( щука).

 З цих зелених, маленьких листочків

 Мама зварить смачний дуже борщик.

 Ми зелених листочків нарвем,

 Що усі називають …( щавлем).

 

 Таке м’якеньке і кудлате,

 Від молочка росте щодня.

                      Таке кумедне й вайлувате,

 А називається …( щеня).

 

 Кожен учень, щоденно на урок

 бере – …( щоденник).

 

Загадки.

 Що тут казати –

 Хижа вкрай,

 У неї апетит найкращий,

 Карасику, ти не дрімай,

 А то в її потрапиш пащу. ( Щука)

 

 Я потрібен зеленим лугам, 

 Я потрібен полям і лісам,

 Усе навкруг засихає

 Коли мене довго немає. ( Дощ)

 

 Чистить курточку, штанці,

 Чобітки і сап’янці…

 Дуже працьовита тітка.

 Здогадались, хто це? ( Щітка)

 

Чистомовка.

 Щу-щу-щу – ми наваримо борщу.

 Ощ-ощ-ощ – покладем квасолю в борщ.

 Ощ-ощ-ощ – на дворі рясний дощ.

                  Ащ- ащ-ащ – одягнемо плащ.

 

Скоромовки.

 Щербата щука і щупак

 Щербатий чистили п’ятак.

 Щіткою щербатою

 За щучою хатою.

 На подвір’ї зелен кущ,

 Над кущем літає хрущ,

 Ми прибігли до куща –

 Над кущем нема хруща.

 

Лічилка.

 Щука доброю була

 Дружбу з рибами вела.

 Із морської капусти

 Щука борщ зварила –

 Всіх рибин борщем

 Щука пригостила.

 Всі вже скуштували!

 А тобі давали?

 

 Це ж чому завжди у Тані

 Щічки свіжі та рум’яні?

 А тому, що Таня наша

 Їсть і борщ, і хліб, і кашу.

 І ти, друже, їж борщі –

 Гру вестимеш краще всіх.

 

Прислів’я та приказки.

Щоб інших навчити – треба самому вміти.

Що край то інший звичай.

Що хата має, тим і приймає.

 

Вірші.

 Щиро щиглик щебетав

 Щойно на ліщині.

 Щиросердно він бажав

 Щастя Україні.

 

 Хай щовечора й щоднини

 Щедрим нивам Батьківщини

 Рясний дощ полоще щічки

 Щоб вродив врожай пшенички.

                 У мене є мрія – велика вона:

                 Щоб дружно ми в світі жили, як сім’я,

 Щоб людство раділо всьому, що росте,

 Щоб вічно дитинство було золоте,

 Щоб завжди на світі було лиш добро,

 Щоб сонце світило у наше вікно,

 Щоб душі любовно цвіли кожен день,

 Щоб землю квітчали віночки пісень.

 

Фізкультхвилинка.

 Щоб город перекопати,

 Що беруть до рук? ( Лопату.)

 ( нахили тулуба вперед і назад)

 Потім у глибоку грядку

 Висівають що? ( Зернятко.)

 ( нахили вперед, руками торкаючись підлоги)

 Треба сонце і тепло,

 Щоб зернятко …( проросло).

 ( нахили тулуба вліво і вправо)

 А чому рослина сходить?

 Бо корінчики п’ють …( воду).

 ( присідання, руки перед собою)

 А щоб добрим був врожай,

 Ти зі мною пострибай.

 ( стрибки на місці на двох ногах).

 

 

Буква Ь

На що схожа буква

 

 

Підняли ми букву «ер» Півень, горобець, ведмідь –

І поставили навзнак. Знак м’який в словах стоїть.

Що отримали тепер? Журавель, дельфін і рись –

– Так, вгадали, м’який знак. М’який знак –  не помились!

 

 Кожен м’який знак вжива,

 Він пом’якшує слова.

 

Хто уважний? Запам’ятайте слова із м’яким знаком, які зустрінуться у казці.

 

Батько й мати

Була весна. На гілці в лісі сиділи дві маленькі пташки. Він і вона.

– Співати?! Співати?! – питає він.

– Співай! Співай! – відповідає вона.

– Вити?! Вити?! –  це вже він про гніздо питає.

– Вий! Вий! – відказує вона.

Через деякий час з’явилися у них пташенята.

– П’ять! П’ять! – радісно співає батько.

А діти вже пищать:

– Пити! Пити! Їсти! Їсти!

Приніс батько черв’ячка і питає у матері:

– Дати? Дати?

А діти хором:

– Дай! Дай!

І ну рвати і шматувати черв’ячка на часточки. Так і виросли і полетіли з гнізда.

– Повернути? – питає батько.

– Нехай … летять… – тихо відповіла мати.

 

Хто більше?

Придумайте слова, щоб м’який знак був у середині, в кінці слова: ( батько, кільце, біленький, сіль, півень, лялька…).

 

Доповніть слово.

 Хто азбуку з вас вивчав,

 Різні букви зустрічав.

 Кожна з них – від А до Я,

 Промовля своє ім’я.

 Лиш одна із них німа –

 В неї голосу нема.

 Здогадався, певно, всяк!

 Звуть цю букву …( м’який знак).

 

 Не хочеться працювати,

 А кортить поїсти, спати.

 Все не ладиться робота,

 Бо за вами, немов тінь,

 Ледащиця ходить …( лінь).

 

 Якось я лісочком брів,

 Звіра дивного зустрів.

 Головою звір трясе,

 На ній дерево несе.

 Що за диво? Де взялось?

 Чудо-звір цей, мабуть …( лось).

 

Загадки.

 Маю спинку – не лежу,

 Чотири ніжки – не ходжу. ( Стілець)

 

 Що за птах на тин злетів,

 Гребінь з шпорами надів? ( Півень)

 

 Маю шапку, маю ніжку,

 Схожа я на сироїжку,

 І стаю тоді в підмозі,

 Коли дощ лине в дорозі. ( Парасолька)

 

 Росте вона додолу головою,

 Росте вона холодною зимою,

 А тільки сонечко засяє,

 Вона заплаче й помирає. ( Бурулька).

 

Скоромовки.

 Сів Сень на пень,

 Просидів цілий день.

 

 Маленький горобець

 Сів на стілець.

 

Прислів’я та приказки.

Як багато птиць, не буде гусениць.

Співатиме півень чи ні, а день буде.

 

Вірші.

 Я кругленький м’який знак.

 Має знати мене всяк.

 Півень, пень, дзеленькотати –

 Як без мене написати?

 

Фізкультхвилинка.

 Раз, два – всі пірнають,

 ( присісти)

 Три, чотири – виринають,

 ( встати)

 П’ять, шість – на воді

 Міцніють крильця молоді.

 ( помахати руками)

 Сім, вісім – що є сили

 Всі до берега приплили,

 ( імітація плавальних рухів)

 Дев’ять, десять – розгорнулись,

 Обсушились, потягнулись

 ( потягнутися)

 І розбіглись хто куди.

 ( сісти за парти)

 

 

Буква Ю, ю

На що схожа буква

 

 «І» взялась із « О» рукою,

 Стала «Ю» ось отакою!

 

 

 Буква ця усім відома,

 Перед я вона стоїть.

 В ній дві палички і коло –

 Здогадайтеся  умить.

 Є ця буква в слові Юля,

 І в словах сміюсь, стою.

 Ой, яка ж  вона красуня

 Ця чудова буква «Ю».

 

Хто уважний? Запам’ятайте слова із ю, які зустрінуться у казці.

 

Верблюжа Бюль-бюль

   Верблюжаті  Бюль-Бюлю  дуже хотілося, щоб у нього все було як у людей.

– Мамо! Я теж хочу спати в люльці! – просить маленьке верблюжа.

– А хіба теплий пісок, на якому ти спиш, гірший? – спитала верблюдиця.

– Ні, він справді теплий і м’який… – зрадів Бюль- Бюль.

– Мамо, я теж хочу гратися з дзиґою, – сказав він наступного разу.

– А хіба дзвіночок на твоїй шиї гірше? – спитала мама.

– Та, ні, він такий веселий! – зраділо верблюжа.

– Мамо, я теж хочу їсти юшку, –  сказав він іншого разу.

– А хіба колючки, які ми їмо гірші? – спитала його мама.

– Ні, вони такі солодкі і подобаються мені! – засміявся Бюль- Бюль.

– Мамо, я теж хочу жити в юрті, – сказав він наступного разу.

– Але ж хіба в юрті росте стільки тюльпанів, як у нас в степу? – запитала верблюдиця.

– Звісно, ж, ні! – радісно відповів Бюль-Бюль. – І ніколи в юрті їх стільки не виросте.

 

Хто більше?

Придумайте слова з «ю» на початку, в середині та в кінці слова: Юля, юшка, лютий, люлька, читаю, малюю.

 

Доповніть слово.

 Всім обід готує мама.

 Ось бере вона петрушку,

 Інші додає приправи –

 Будем їсти смачну …( юшку).

 

 Аж тріщить мороз лютує,

 Сніжна віхола танцює.

 А ставок у лід закутий –

 Це зимовий місяць … ( лютий).

 

 Під сосною заховались

 Та гілками повкривались,

 Капелюхи маслянисті,

 Ніжки в білому намисті.

 Ці грибочки – малюки,

 Мають назву …( маслюки).

 

Загадки.

 Крізь пустелю навпрошки

 Йдуть – бредуть неквапом

 Схожі, ніби близнюки,

 Дві гори на лапах. ( Верблюди)

 

 Хвіст на дворі, ніс у коморі,

 Хто хвіст поверне,

 Той у будинок заверне. ( Ключ)

 

Чистомовка.

 Ю-ю-ю – юшку дуже я люблю.

 Люлі-люлі-люлі – мама каже Юлі.

 Аю- аю- аю – книжку я читаю.

 

Скоромовки.

 Юлик з Юрою юннати,

 Юра з Юликом – два брати.

 

 У сестрички Люби випадають зуби.

 Каже усім Люба: – Я тепер бежжуба.

 В юшку кинули петрушку –

 Запахтіла зразу юшка.

 

Лічилка.

 Хлюп, хлюп, водиченька,

 Умий Любі личенько,

 І ручки, і ніжки,

 І носик, і кіски.

 Нехай водить гру чистенька,

 Наша Люба гарненька.

 Хлюп, хлюп, хлюп.

 

Вірші.

 Птах юрок завжди такий:

 Він в’юнкий і говіркий.

 Юрко  спортивний дуже,

 З фізкультурою він дружить.

 

 

 Юля любить малювати,

 Юрко любить танцювати,

 Юхим любить юшку

 Та солодку пампушку.

 

 

 

 

 

Фізкультхвилинка.

 Юрик, Юля працювали,

 А тепер відпочивають.

 Руки за голову ставимо сміло

 І повертаємось вправо і вліво.

 Двічі наліво, двічі направо.

 Зробимо чітко, діти, цю вправу.

 Двічі наліво, двічі направо –

 Будемо мати гарну поставу.

 

 

Буква Я, я

На що схожа буква

 

 

– Хто все знає?  Кожний знає: буква я

– Звісно, я! – руку в бік. – Дуже хвальковита.

– Найкраща я! – А ви знаєте, хто я?

– Хто все вміє? Ви не знаєте, хто я.

– Тільки я! – ногу в бік пихата я. Я не тільки буква я –

– Язиката, хвалькувата, Я і буква, склад і слово я!

Не найкраща, а така ти!

 

 

Хто уважний? Запам’ятайте слова із я, які зустрінуться у казці.

 

Яшка – бяка

        День був ясний, а котик Яшка був сердитий і злий. Він, гуляючи, не помітив і впав у яму. А тепер ось стоїть і від відчаю ямі язика показує.

А ямі  – ж все одно.

– Ну, добре, дочекаєтеся у мене! – зовсім розсердився Яшка і давай дражнити всіх кого не зустріне.

Жабеняті показав язика – жабеня образилося.

Ящірка сидить, нікого не чіпає, так він її за хвоста смикнув і язика показав. Ящірка образилася і в сльози.

А Яшка вже мале ягня своїм язиком дражнить. Ягня подивилося і каже:

– Бя-я-я-ка ти, Яшко!

– Я – бяка?! Ну, тримайся!

Виліз він на купу ящиків, що стояли під яблунею  і кричить на весь двір:

– Ось, зараз висуну язика і цілий день вас дражнити буду!

Аж раптом з яблуні впало спіле яблуко і точнісінько Яші в лоба – бац!

– Мяу-у-у!!! – зарепетував Яшка, подумавши, що це  на нього яструб зверху впав.

Скотився Яшка з ящиків, хвіст трубою і додому.

– Я все мамі розкажу, вона вам покаже!

А всі сміються:

– Оце так, бяка – вояка і забіяка!

 

Складовий аукціон.

 1. Придумайте слова, які починаються на «я».

 2. Закінчіть речення словами з «я»:

 –На сніданок у нас сьогодні були …(яйця).

 – Сонце світить … ( яскраво).

 – Помідори складали в …(ящики).

 – В траві пробігла … (ящірка).

 – На новорічне свято прикрашали …(ялинку).

 

Доповніть слова.

 Чудова пані стоїть, як картинка,

 Весела, зелена красуня …( ялинка).

 

Загадки.

 Хто хвіст залишає,

 Як від ворога втікає? ( Ящірка)

 

 Влітку у садочку

 Зріє під листочком.

 Восени набравшись соку,

 Стане враз червонобоким. (Яблуко)

 

 Біле, кругле,

 Довго спокійно лежало.

 Потім затріщало,

 Заворушилося і живе стало. (Яйце)

 

 Начебто усе на місці:

 І спідниця, і намисто,

 Руки, ноги, голова,

 Тільки жаль, що не жива. ( Лялька)

 

Скоромовки.

 Якось Яків сіяв мак,

 Сіяв так, абияк.

 Виріс ярий Яків мак,

 Але коле, як їжак.

 

 Ящірка на ярмарок яблука везла,

 Ящірка із ящиків яблука взяла.

 

Лічилка. 

 На галявині сунички,

 На ялині дві синички.

 Дуже хочуть подивитись,

 Хто із нас буде жмуритись.

 Раз! Два! Три! Чотири! П’ять!

 Випало тобі шукать.

 

Прислів’я та приказки.

Язик мій – ворог мій – раніше розуму говорить.

Яке дерево, такі й квіти, які батьки, такі й діти.

Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть.

Як маєш збрехати, то краще помовчи.

Який порядок у себе заведеш, таке й життя поведеш.

Як будемо у дружбі жити, нас нікому не зломити.

 

Вірші.

 Якось яструб у гаю

 Вчив абеточку мою:

 « Яка ж бо вона цікава,

 Оця книжечка яскрава!»

 

 

 Ящірку я ловив,

 Але страх мене спинив.

 – А чого ж боятися?

 – Так хвостик може відірватися!

 

 

 Яринка Якову хвалилась:

 – В мене ялинка у дворі

 Причепурилась, гарно вбралась,

 Стоїть на втіху дітворі.

 

Фізкультхвилинка.

 Ягід, ягід, ягілочка,

 ( пришвидшена ходьба на носках)

 Ягілова дочка.

 Устала ранесенько,

 Вмивалася чистесенько,

 ( імітація вмивання)

 Голівоньку чесала,

 ( масаж голови від чола до потилиці)

 Стьожки надівала,

 Квіточки позбирала,

 ( присідання і вставання, руки на поясі)

 Віночок заплітала,

 На вулицю вийшла,

 ( перекочування на стопах ніг з пальців на п’яти)

 Як зіронька зійшла,

 Взялася під боки,

 Показала скоки.