Учитель може розповісти чимало, але все одно це краплина в морі інформації, яку необхідно засвоїти дітям. Саме тому НУШ проголошує відхід від репродуктивних методів навчання (запам’ятовування та відтворення готової інформації) на користь продуктивних – дослідницьких і творчих, що формують потребу навчатися впродовж життя.
Але миттєво перейти до творчого методу просто неможливо. Йому завжди передує адаптація учнів. Такою перехідною ланкою є евристичний або частково-пошуковий метод, що наближає дітей до самостійного розв'язання проблем – привчає ставити запитання, робити припущення та висновки.
Від малого до великого.
Учні молодших (а інколи й середніх класів) не здатні самостійно впоратись із пошуком рішень, постановкою цілей та виконати завдання від початку до кінця. І це нормально! І тут на допомогу прийде частково-пошуковий метод, який допоможе звикнути до самостійної роботи та додасть процесу навчання творчості.
Можна вчити учнів бачити проблему шляхом постановки запитань до картинки, змісту казки чи розповіді, а можна запропонувати знайти докази, зробити висновки або припущення на основі наявних фактів. Кількість репродуктивної й творчої роботи може варіюватися, все залежить від віку дітей.
Частково-пошуковий або евристичний метод має наступні особливості:
- інформація не передається учням у готовому вигляді. Її необхідно отримати самостійно в ході пошуку рішення проблеми;
- роль учителя – скерувати учнів та допомогти знайти рішення;
- під керівництвом учителя діти самостійно розмірковують, розв'язують проблемні ситуації, аналізують, порівнюють, узагальнюють.
Зауважити: метод вимагає багато часу, що не дозволяє використовувати його на кожному уроці.
За якою схемою працювати?
Основним варіантом роботи за частково-пошуковим методом є поділ складного завдання на серію доступних підзавдань, кожне з яких наближає дітей до кінцевого рішення. Таких підхід найбільш дієвий у роботі з молодшими школярами, які:
- не вміють самостійно розбити завдання на кроки (підпроблеми),
- не бачать, яким чином наступний крок пов’язаний із попереднім,
- не розуміють, як зв’язок між кроками здатен призвести до розв’язання основної проблеми.
Структура створення і розв’язання проблемного завдання може бути наступною: головна проблема, підпроблема А (всередині якої може бути ділення на А1, А2, А3), підпроблема Б, підпроблема В тощо.
Структурований підхід корисний і тим, що на кожному етапі діти співпрацюють із педагогом, але по-різному. Так, одні етапи вони проходять разом із учителем, інші – самостійно, але під його безпосереднім керівництвом, а деякі виконує сам учитель, демонструючи та коментуючи процес діяльності. У наймолодших школярів робота може проходити у формі евристичної бесіди, де педагог ставить питання (кроки), відповідь на які має підвести дітей до розв’язання проблеми.
У межах частково-пошукового методу вчитель:
- Створює проблемну ситуацію.
- Формулює на її основі проблемне завдання.
- Ділить проблему на ряд послідовних підпроблем.
- Має переконатися, що діти розуміють значення підпроблем (чому ставляться саме ці запитання, саме у такому порядку).
- Актуалізує опорні знання, вміння й навички.
- Організовує пошук шляхів розв'язання окремих підпроблем.
- Контролює і коригує діяльності учнів.
- Аналізує, оцінює результати розв'язання кожної підпроблеми та проблеми в цілому.
Приклад завдання для евристичної бесіди: «Звідки ми знаємо, що всередині Землі рідке ядро? Як це можна довести?». Розбиваємо проблему на підпроблеми/питання:
Що ми знаємо про утворення Землі? Які природні явища, пов’язані з процесами всередині Землі, можуть назвати діти? (землетруси, рух літосферних плит, вулкани) Чому вивергаються вулкани та рухаються літосферні плити? Що таке магма? Як вона потрапляє на поверхню Землі? Чи здатні сейсмологи вловити підземні поштовхи, чи можна їх використати як своєрідне УЗД для Землі?
Частково-пошуковий метод – чудовий спосіб зробити дітей самостійними, підвищити їхню ініціативність, внутрішню мотивацію та надати інструмент для роботи у будь-якій, навіть нетиповій, ситуації. Якщо вас зацікавив цей вид роботи, перегляньте вебінар Марини Мегельбей «Частково-пошуковий метод навчання як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці історії», який відбудеться 10 лютого о 18:00. він подарує чимало практичних ідей і прикладів застосування методу на уроках.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.