Готуємося до дослідження PISA: три приклади компетентнісно орієнтованих завдань для учнів

У 2018 році Україна вперше взяла участь у міжнародному порівняльному дослідженні PISA. І це викликало неабиякий суспільний резонанс. Результати українських учнів (на жаль, не найкращі) публікувались у всіх медіа та обговорювалися на різних платформах. Утім, що далі?

В ідеалі результати таких тестів не мають перетворюватися на просто цікаву статистику. Вони мають стати справжнім маяком для української освіти! Якщо дослідження вказує на відставання у певних напрямах, логічно припустити, що саме їм має приділятися особлива увага, а шкільні матеріали повинні бути скориговані. Підготовці саме таких матеріалів присвячено курс Олександра Козленка «PISA: природничо-наукова грамотність». Ми розберемо три цікаві вправи з курсу та дізнаємося, на що варто звернути увагу в першу чергу.

Вправа 1. Компетентнісно орієнтовані завдання

Компетентнісно орієнтовані завдання в тестах PISA спрямовані на різнопланову роботу з інформацією. Це так звані тести можливостей (ability-тести), які перевіряють не пам’ять чи знання фактів, а сформованість загальнонавчальних умінь.

Ability-тести не обов’язково мають бути чимось кардинально новаторським. Це можуть бути ті ж самі завдання з вибором однієї чи кількох правильних відповідей, завдання на класифікацію, а також зі стислою відповіддю. Головна ж відмінність полягає в тому, що саме вимагається від учнів. Наприклад, замість стандартного вибору варіантів необхідно проаналізувати ситуацію та зробити висновки, що дадуть можливість відповісти на запитання. 

Розберемо завдання, яке перевіряє як природничо-наукову, так і читацьку грамотність. 

Завдання: «Викид азотної кислоти». 

Ви готуєте оперативну довідку з достовірною фактичною інформацією про стан екологічного середовища Поліської області. Вам відомо, що в Поліській області в районі міста Лісове розташовано хімічний завод «Нітроген», який виробляє товари широкого вжитку з пластмас і поліетиленової плівки.

Днями в результаті виробничої аварії стався викид в атмосферу близько 100 літрів азотної кислоти. Хмару парів азотної кислоти можна було спостерігати над містом Лісове неозброєним оком (ви повинні врахувати цю інформацію під час підготовки довідки).

У соцмережах ви знайшли 5 інформаційних повідомлень, що описують ситуацію в постраждалому від хімічного викиду районі. Виберіть одне або кілька повідомлень для включення в довідку.

Джерело 1. Державний гідрометеорологічний центр служби України з надзвичайних ситуацій: «Гранично допустимі концентрації в повітрі міста Лісове станом на 20 серпня 2017 року по амоніаку, сірчаній кислоті та оксиду карбону 2 не перевищені. По оксидах нітрогену і азотній кислоті перевищено в 2.2 і 4.8 рази відповідно».

Джерело 2. Пресс-служба заводу «Нітроген»: «Наслідки аварії не мали негативного впливу на екологічну обстановку в районі. Натомість було відзначено деякі позитивні наслідки. Наприклад, у прилеглих сільськогосподарських угіддях загинули бур’яни на полях».

Джерело 3. Агентство «Облред». «Підвищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в повітрі міста Лісове не рідкість. Завод «Нітроген» несе екологічну загрозу всій області, саме тому його необхідно закрити. Остання пригода стала яскравим підтвердженням того, що терпіти техногенні аварії надалі не можна».

Джерело 4. Газета «Авангард» (м. Поліське): «Екологічна обстановка у Поліській області загострилася. Ситуація ускладнилася внаслідок вчорашньої аварії, яка призвела до викиду парів азотної кислоти на хімічному заводі «Нітроген». За наявних кліматичних умов, зокрема руху циклону в бік м. Поліського, протягом найближчої доби можна очікувати випадання кислотних дощів на східній околиці Лісового і у Староліському районі області».

Джерело 5. Блог «Дачник Полеський»: «Учора був на дачі. Вона в мене в 12 кілометрах від заводу "Нітроген". Бадилля картоплі почало жухнути, від річки тхне якоюсь гниллю. Що тут сказати – жах! (наводить відео пожовклої картоплі, зняте на телефон)».

Розберіть завдання з учнями. 

Важливими критеріями вибору інформації є незацікавленість джерела, а також, достовірність інформації та її фактична цінність. Проаналізуйте наявні джерела, спираючися на ці критерії. 

• Гідрометеорологічний центр. Це не зацікавлене джерело інформації. Крім того, ним надана фактична інформація – перевищення ГДК у 2.2 рази. Цьому джерелу можна довіряти.
• Агентство «Облред». У поданій агентством інформації немає жодного факту – дат, конкретних цифр. Висловлювання про те, що завод несе екологічну загрозу області, нічим не підкріплюється. Очевидно, що це джерело не задовольняє критеріям.
• Пресс-служба заводу.  Це упереджене джерело, яке подає інформацію так, як вигідно заводу. Тож і обирати його також не варто.
• Газета «Авангард». Наведена інформація достовірна. Джерело можна вибрати для довідки.
• Блогер. Він не наводить об’єктивних фактів. До того ж, його дача розташована не в тому напрямку, куди рухалася хмара азотної кислоти (порівняйте із заміткою у газеті «Авангард»).

Вправа 2. Виховуємо ставлення

У сучасному житті не обійтися без наукових знань та обізнаності в технологіях, що базуються на розумінні природничих наук. До того ж украй важливим є свідоме, активное ставлення до ряду питань в області екології, медицини, переробки тощо. Саме тому готовність сучасних школярів до життя має включати розуміння цих галузей (незалежно від профорієнтації). 

Аби сформувати правильне ставлення до наведених тем, виділіть у них кілька контекстних областей, які можна розібрати, спираючися на щоденні ситуації.

Групи контексту:

1. Межі науки і технології.
2. Здоров’я та захворювання.
3. Небезпечні явища.
4. Стан навколишнього середовища.
5. Природні ресурси.

Розгляньте різні теми у п'яти наведених контекстах. Намагайтеся наводити приклади фактів, об’єктів і ситуацій, на яких можна розбудувати кластери компетентністно орієнтованих завдань.

Наприклад:

Тема: Медицина. Контекст: Здоров’я та захворювання.

Тут може бути кілька вимірів – особистісний захист (здоров’я конкретної людини), локальний/національний (контроль за захворюванням, соціальна трансмісія) та глобальний (епідемії та поширення хвороб). Аби показати, як персональне ставлення здатне вплинути на локальний і глобальний рівні, продемонструйте дітям схему поширення вірусів. 

Для цього на першому слайді зобразьте натовп людей, де синім кольором буде позначено здорових громадян, які не мають щеплення. Червоним – кілька заражених. Візуалізація ситуації допоможе дітям зрозуміти, що контакт здорових і заражених людей призводить до неконтрольованого поширення хвороби. 

На другому слайді зобразіть натовп здорових, кілька заражених та невелику кількість щеплених людей (їх позначте жовтим кольором). Запитайте учнів, як поява щеплених вплинула на поширення вірусу.

На третьому слайді зобразіть натовп, у якому більшість людей будуть щепленими. Це зображення демонструє дію колективного імунітету – коли велика кількість людей з імунітетом зупиняє розповсюдження вірусу.

Вправа 3. Розвиток креативного мислення

Поряд із завданнями, де необхідно працювати з текстами та джерелами інформації, в PISA зустрічаються завдання, в яких потрібно не просто дати розгорнуту відповідь, а й створити щось нове – тексти, ідеї, рішення. Пропонуємо приклад інтегрованої задачі, для розв’язання якої необхідно неабияк покреативити.

Умови завдання. У 2009 році астрономи відкрили планету Кобот-7Б. Її маса в 5 разів більша за масу Землі, хоча обидва небесних тіла мають схожу будову. Основна різниця полягає в тому, що Кобот-7Б в 70 разів ближчий до своєї зірки, ніж Земля до Сонця. А рік на цій планеті триває всього 20 годин.

Завдання №1. Опишіть особливості ландшафтів на цій планеті. Опис отримає високу оцінку, якщо продемонструє оригінальність, багату уяву, а його структура буде добре продуманою. Критерії правильності відповіді: опис має поєднувати ознаки високої температури і екстремально швидкої зміни природних явищ. Наприклад, може бути зазначено, що звернена до зірки поверхня планети вкрита океаном лави, тоді як на нічній стороні випадають кам’яні дощі. 

Завдання №2. Через 100 років після відкриття Кобот-7Б було вирішено дослідити планету на наявність життя. Як не дивно, але було виявлено ознаки високорозвиненої цивілізації. Нехай учні подумають, як організм може вижити в екстремальних умовах Кобот-7Б. 

Вищого балу заслуговують описи, які доводять, що життя на планеті існує в умовах, які є цілком нормальними для її жителів. Наприклад, місцеві мешканці мають тіла не на вуглецевій основі, а на основі силіцію чи металів. Нижчий бал можна поставити опису, який демонструє потенційно дієвий, хоча й науково-фантастичний механізм, за допомогою якого цивілізація може захиститися від екстремальних умов на планеті. 

Як можемо бачити з наведених прикладів, завдання PISA помітно відрізняються від звичних нам тестів. Тож якщо ви хочете навчати учнів з поправкою на міжнародне порівняльне дослідження, неодмінно перегляньте курс Олександра Козленко «PISA: природничо-наукова грамотність».