Уміння висловитися та знайти потрібне слово для заохочення дитини – важливий інструмент вчителювання, адже ми маємо скеровувати процес навчання та робити все, аби школярі розуміли, що їм потрібно зробити для досягнення власної мети. Фрази на кшталт «Мені все подобається», «Ти сьогодні молодець», «Не годиться. Так не роби», «Старайся більше» – досить неоднозначні та не містять конкретики. Наскільки ефективно використовувати їх для оцінки чи заохочення школярів?
Мовленнєва компетентність і формувальне оцінювання допомагають учителям й учням досягти спільних цілей. Адже навчання – це процес, який не обмежується оцінками. Це змістовна взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу. Завдяки формувальному оцінюванню ми можемо прослідкувати саме прогрес у навчанні, а не лише зафіксувати результат. Високий рівень мовленнєвої компетентності сприяє ефективній міжособистісній взаємодії, дозволяє запобігти булінгу та мобінгу.
Формувальне оцінювання може бути корисним учителям початкової школи та тим, хто приймає дітей до середньої школи – словом, усім освітянам, хто застосовує принципи формувального оцінювання та хоче їх систематизувати. Як організувати формувальне оцінювання? Які ефективні інструменти допоможуть удосконалити мовленнєву компетентність? Власним досвідом і дієвими порадами поділилася Ганна Сукачова під час Всеукраїнської інтернет-конференції «Формування мовленнєвої компетентності: поради для педагогів».
Формувальне та підсумкове оцінювання: у чому різниця
Формувальне оцінювання – інтерактивне оцінювання прогресу учнів, що дає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес. Воно демонструє особистісний розвиток учнів – те, як вони набувають навчальний досвід і компетентності.
Методичні рекомендації щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (До листів МОН від 18.05.2018 № 2.2-1250 та від 21.05.2018 № 2.2-1255).
Лекторка звернула увагу на важливість розуміння різниці між формувальним і підсумковим оцінюванням. Формувальне оцінювання орієнтоване на процес навчання. Оскільки педагоги стежать за навчанням і направляють його, вони можуть коригувати процес та акцентувати моменти, яким потрібно приділити особливу увагу. За допомогою формувального оцінювання легко відстежувати прогрес учнів – сприяти накопиченню ознак, які вплинуть на позитивний результат надалі.
Натомість підсумкове оцінювання дає можливість оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу. З його допомогою визначається цілісна картина.
Ці два види оцінювання сприяють ефективному та комфортному навчальному процесу. Завдяки ним реально на 100% задовольнити освітні потреби учнів, отримати бажаний результат і оцінити сформовані компетентності.
Як організувати формувальне оцінювання?
Як спланувати й організувати формувальне оцінювання? Лекторка радить слідувати простому алгоритму:
1. Формулюємо об’єктивні та зрозумілі учням навчальні цілі.
Необхідно чітко усвідомлювати мету, співвідносити її з загальною метою навчання та розуміти, наскільки досяжною вона є для учнів. Важливо пояснювати спільні цілі дітям, аби вони розуміли, навіщо виконувати ті чи інші завдання.
2. Забезпечуємо активність учнів у процесі навчання.
Оскільки оцінюється сам процес навчання, активність надзвичайно важлива. Тому слід заохочувати дітей до роботи.
3. Ознайомлюємо учнів із критеріями оцінювання.
Безперечно, треба пояснити дітям, за які види робіт можна отримати певні бали. Саме прозоре оцінювання допомагає школяреві увідповіднити свою діяльність із очікуваним і бажаним результатом. Тоді як педагог в процесі формувального оцінювання допомагає учню визначитися з метою та напрямком навчання.
4. Забезпечуємо умови для рефлексії.
Самоаналіз, самооцінювання, усвідомлення власної діяльності та ефективності – важливі етапи процесу навчання, для яких потрібно створити відповідні умови.
5. Разом із учнями коригуємо підходи до навчання, враховуючи результати оцінювання.
Формувальне оцінювання допомагає уникнути багатьох помилок, налаштувати клас на співпрацю та налагодити взаємини з усіма учасниками освітнього процесу. Найголовніше, що за допомогою таких активностей діти навчаться аналізувати роботу та успіхи як команди загалом, так і окремих її членів. Ці навички стануть у пригоді в дорослому житті, адже так учні зможуть бути гнучкими, бачити не лише «близькі» цілі, але й довгострокові.
Також Ганна Сукачова пропонує активно використовувати для формувального оцінювання та розвитку мовленнєвої компетентності такі інструменти: ментальні карти, формувальне опитування, хмари слів, різноманітні системи сигналів тощо. Які методи та прийоми краще використати для розвитку мовленнєвої компетентності? Дізнайтеся, переглянувши виступ!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.