Освітні втрати в Україні можуть становити більше одного року

Спочатку пандемія, а тепер – повномасштабна війна. Все це призводить до значних проблем у системі освіти, зокрема до серйозних освітніх втрат. Учні знову переходять до наступного класу, а одинадцятикласники та дев’ятикласники випускаються зі шкіл, але вони мають певні прогалини не лише у знаннях, а й у практичних навичках, що необхідні не лише для здобуття освіти, а й для майбутньої роботи. Про це розповіли у Службі освітнього омбудсмена.

Аналітики Світового банку, проаналізувавши дані 157 країн під час пандемії COVID-19, припускають, що, залежно від сукупної тривалості жорсткого карантину та закриття шкіл, реальні втрати навчального часу будуть дорівнювати від 0,3 до 0,9 року шкільного навчання.

В Україні такі дослідження поки що не проводять, тому про рівень освітній втрат ми можемо лише здогадуватися. До того ж війна триває, а отже втрати будуть ще більшими. 

Поки невідомо, які освітні втрати для українських дітей спричинила війна, але менеджер сектору освіти Світового банку Гаррі Ентоні Патрінос зазначає, що дані про гармонізовані результати навчання (HLO) показують, що до пандемії Covid-19 і російського вторгнення Україна досягла рівня своїх регіональних сусідів у Східній Європі, включаючи Болгарію та Хорватію. Тобто рівень української освіти був достатнім. І можливе подальше закриття шкіл лише посилює освітні втрати в Україні.

Наразі прогнозується, що освітні втрати в Україні можуть становити більше одного року. Довгостроковий ефект може бути теж значним: у майбутньому через освітні втрати діти можуть недоотримати 10% прибутку.

Освітні втрати негативно впливають на економіку країни загалом:

Втрата однієї третьої шкільного року погіршує навчання і зменшить майбутні зароблені доходи учнів на 3%. Втрата однієї третьої року ефективного навчання для учнів, які постраждали від закриття шкіл на початку 2020 року, за історичними даними, знизить ВВП країн у середньому на 1,5% на решту століття.

Через війну стан економіки стрімко погіршується: в Україні зруйновані чи закриті підприємства, які створювали робочі місця для громадян, зруйновані цілі міста та селища, заклади освіти. До того ж варто пам'ятати, що частина населення була вимушена принаймні тимчасово виїхати до інших країн, скільки повернеться – невідомо.

Чи можна почати роботу з компенсації освітніх втрат уже зараз? Так. Служба освітнього омбудсмена пропонує комплекс дій:

• провести моніторингові дослідження освітніх втрат (хоча б на рівні області, ОТГ, школи);
• розробити стратегію компенсації освітніх втрат (надавши ЗЗСО автономію в цьому питанні);
• скористатися рекомендаціями щодо надолуження освітніх втрат від міжнародних організацій. 

Наприклад, ЮНЕСКО пропонує:

1. Провести оцінку освітніх потреб (організувати діагностичне оцінювання щодо всіх учнів, які повертаються або відновлюють навчання, щоб точно визначити, які навички вони набули або не набули раніше, і які навички та теми необхідно викладати чи відновлювати).
2. Скоригувати педагогічні методи (організувати або адаптивне навчання, або ущільнити навчальну програму, зосередившися на пріоритетних результатах).
3. Підготувати вчителів, надати їм необхідну підтримку (наприклад, навчити використовувати методи діагностичного оцінювання та адаптувати освітній процес завдяки методам безперервного формативного оцінювання).
4. Звертати увагу на соціально-емоційні аспекти навчання (це допоможе стабілізувати психологічний стан учнів, з'ясувати, кому з них потрібна допомога).