Традиційно предмети природничого циклу вважаються доволі складними у викладанні, оскільки потребують дослідних матеріалів і демонстрацій. Але будьмо відверті: їхнє вивчення теж потребує неабияких зусиль! Тож аби закохати учнів у науку, маємо постійно тримати руку на пульсі освітніх трендів, шукати нові методи та прийоми роботи. Саме про них говорили 16 вересня в межах Всеукраїнської інтернет-конференції «Нові підходи у викладанні предметів природничого циклу».
Використовуємо онлайн-ресурси як науковці
Якщо раніше було можливо проводити лише прості досліди та спостереження (наскільки дозволяли ресурси звичайної школи), то сьогодні вчитель може втілювати більш сміливі проєкти. Наприклад, вивчати зменшення або збільшення об’ємів водойм, періоди цвітіння води, створювати мапи, оцінювати масштаби забудови міст за певний проміжок часу тощо. Усе, що вимагається – надати дітям онлайн-ресурси з відповідними даними, навчити принципів обробки та систематизації інформації.
Які ж онлайн-ресурси допоможуть мислити як науковці?
- Google Earth – віртуальний глобус, за допомогою якого можна переглядати аеро- та космознімки будь-якої ділянки земної кулі.
- Платформа супутникового моніторингу EO Browser – переглядач супутникових знімків від європейського космічного агентства
- Платформа супутникового моніторингу NASA «Giovanni» – додаток, що дозволяє візуалізувати обрані геофізичні параметри;
- Відкриті ресурси з супутниковими зображеннями наслідків зміни клімату.
Під час свого виступу Ольга Томченко поділилася кейсами реалізованих учнями наукових проєктів. Бажаєте дізнатися більше про цікаві ресурси та непересічні проєкти, які можна втілити разом із учнями? Тоді неодмінно перегляньте виступ!
Формуємо компетентність у галузі природничих наук
Що ж таке природничо-наукова грамотність? Чи може вплинути на її розвиток оцінювання у межах проєкту PISA? Авжеж! Таке тестування дозволяє зрозуміти, наскільки вдало учні можуть використовувати отримані знання у житті. PISA перевіряє можливість працювати з такими категоріями, як читання, математика та природничі науки, а головне – формує глобальну компетентність. Уміння використовувати наукові методи для розв’язання цілком побутових, пересічних проблем і задач – важлива навичка сучасної людини.
Олександр Козленко: Природничо-наукова компетентність складається з 3-х основних блоків: пояснювати явища науково; оцінювати й розробляти наукове дослідження; інтерпретувати дані й докази науково.
До формування саме таких навичок і закликає Олександр Козленко. Як це зробити? Способів чимало. Наприклад, можна звернутись до умінь і практик, які передбачає Держстандарт. Якщо ви хочете дізнатися більше про способи розвитку природничо-наукової компетентності, обов’язково перегляньте виступ!
Впроваджуємо проєктну діяльність
Проєкти – чудовий спосіб розвитку природничо-наукової компетентності на практиці. Але, часом їх доволі складно організувати. Щоб усе пройшло ідеально, варто заздалегідь розробити покроковий план роботи та дотримуватися його (і навчити цього учнів!).
Етапи роботи над проєктом:
- Планування – це загальні межі та сходинки, якими слідуватимуть ваші учні. Продумайте, індивідуальним чи груповим буде проєкт, які види діяльності доведеться виконувати учням, скільки часу знадобиться на той чи інший етап.
- Виконання – проведення певних видів робіт (пошук інформації, експерименти, спостереження, систематизація зібраної інформації тощо).
- Презентація – вкрай важливий етап, під час якого діти мають об’єднати всю зібрану ними інформацію та подати її наочно: у вигляді буклету, плакату, малюнку, лепбуку, макету тощо. На цьому етапі діти формують розуміння цінності роботи для суспільства, адже часто вимагається створити презентацію, орієнтовану на певну аудиторію.
- Підбиття підсумків – діти мають навчитися проговорювати, що саме вони зробили, які труднощі їм трапилися, що було найважчим чи найлегшим, на що знадобилося несподівано багато часу.
Під час свого виступу Вікторія Богданова провела комплексний аналіз рекомендованих програмою проєктів із хімії. Бажаєте отримати більше інформації? Запрошуємо переглянути виступ!
Інтегруємо вивчення прав людини у будь-який предмет
Хіба можна поєднати викладання географії та прав людини, адже це зовсім різні предмети? Викладач географії Артем Горобець впевнений, що так. Для цього достатньо відкрити Загальну декларацію прав людини та переглянути статті, що проголошують базові права. Ви здивуєтесь, скільки з них тематично перетинаються з географією.
Наприклад: право шукати притулку від переслідувань в інших країнах; право на громадянство та його зміну; на освіту; право на відповідний життєвий рівень; свобода від дискримінації тощо. Інтегруйте обговорення цих статей в уроки, що присвячені державним кордонам, розподілу природних ресурсів, економічному потенціалу, демократичним, авторитарним або релігійним режимам тощо.
Артем Горобець: Насправді не існує різниці між отриманням освіти з прав людини як процесом та результатом. Процес, зміст, методи та результати є взаємозалежними, як у вислові, що приписують Махатмі Ґанді: «Не існує шляху до миру, мир – це і є сам шлях».
Якщо вас зацікавило, які шляхи інтеграції пропонує лектор, перегляньте його виступ!
Застосовуємо інтерактивні симуляції в навчанні
Пояснити фізичні та хімічні закони найлегше «мовою» дослідів. На жаль, далеко не в кожній школі є прилади для простих чи складних експериментів. У такому випадку на допомогу можуть прийти інтерактивні симуляції. Навіть більше, симуляції дозволяють «побачити» невидимі під час звичайного досліду речі. Наприклад, візуалізують дії фізичних сил, показують температуру чи тиск, підрахунки та формули.
Види комп’ютерних симуляцій:
- робота з приладами у віддаленій лабораторії в режимі реального часу (Labs Land) – лабораторії, що надають дистанційний доступ до обладнання або дозволяють програмувати своїх роботів;
- робота з псевдо реальними приладами – для створення симуляція використовуються дані, отримані з обладнання, з яким працюють у реальній лабораторії;
- прилади та схеми, створені за допомогою комп’ютерної графіки (Tinkercad, Phet) – цей вид симуляцій є скоріше живою ілюстрацією механізмів, які демонструють роботу реальних аналогів.
Прагнете залучити інтерактивні симуляції у ваше викладання? Перегляньте виступ Сергія Петровича, аби отримати додаткові рекомендації.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.