STEM-активності онлайн та офлайн під час вивчення природничих дисциплін

Наразі існує три методики розвитку STEM-навичок у класі: інженерний проєкт, наукове дослідження та проєктне навчання. Юлія Батура, вчитель хімії та лауреат Європейського фестивалю для STEM-викладачів «Science on Stage» для своїх учнів обрала саме проєктне навчання. Лектор поділилася своїм неймовірним досвідом у межах конференції «STEM, STEAM, STREAM: від концепції до практичного втілення». 

Роботу над STEM-проєктами можна організовувати онлайн, офлайн та змішаного типу. Для того, щоби проєкти бути високоефективними, потрібно звертати увагу на наявність у них наступних вимог:

1. Проєкт має стосуватися значущого контенту (розвиток hard skills (академічні знання) і soft skills (базові навички XXI століття)).
2. Проєкт має стимулювати учнів до поглибленого вивчення навчальної дисципліни.
3. У проєкті обов'язково має бути головне питання.
4. Проєкт має давати учням можливість вирішувати та обирати.
5. Кожен проєкт потребує час від часу перегляду та рефлексії (іноді учні мають зупинитися і подумати, чи все вони зробили так, як планували? Чого не вистачає? Які додаткові ресурси потрібно залучати?).
6. Публічність: діти не мають виконувати проєкт просто заради оцінки, а вони повинні презентувати його (бажано показувати не тільки на уроці, а й на рівні школи чи за її межами).

Ініціація проєкту

Лектор наголосила на тому, що вчительська спільнота під час реалізації STEM-проєктів має виховувати в дітей навички пошуку інформації, креативності, комунікувати та працювати в команді. 

Не варто одразу братися за масштабні проєкти, тому що школи, діти та ресурси в кожному навчальному закладі різні. Краще спочатку вбудовувати в уроки чи позаурочну діяльність окремі елементи STEM-проєктів, а потім уже переходити до реалізації більш масштабних задумів. 

Спікер навчає своїх учнів ставити мету за технологією SMART:

• Specific – конкретність;
• Measurable – вимірність;
• Achievable – досяжність;
• Realistic – реалістичність;
• Time-limited – обмеженість у часі.

Будь-який проєкт потрібно планувати, періодично проводити моніторинг та контролювати. Для цього, на думку лектора, підходять різні фасилітаційні техніки. На яких етапах їх потрібно використовувати?

1. Перед роботою над проєктом: добирання вправ для того, щоби налаштувати дітей на креативність і творчість.
2. Планування: ідеї для проєктів генерують самі діти.
3. Обговорення.
4. Підсумки.

На сьогодні існує чимало мобільних додатків, які ви можете використовувати для STEM-активностей. Лектор радить звернути увагу на застосунок Trello (візуальна колаборація команди): створюються для проєкту дошки «у процесі», «виконано» і «готово». А під час вибору STEM-активностей варто керуватися наступними принципами: простота, доступність, зв'язок із життям, екологічне спрямування, DIY-підхід, soft skills. 

Де брати ідеї для STEM-активностей?

• STEM learning
• Science on Stage Europe
• https://www.pinterest.com/

STEM – це не завжди щось складне. Так молодші школярі можуть:

• створювати візерунки з LEGO, сезонні картки, вулкан чи навіть виконувати завдання з математики; 
  
• проводити STEM-досліди з вирощування кристалів;
• брати участь в екологічних STEM-активностях (наприклад, виконувати завдання від Envirate Week);
• досліджувати індикатори (наприклад, змінити колір капусти за допомогою різних розчинів);
• досліджувати дію сонцезахисних кремів;
• вивчати вплив кави на організм людини;
• досліджувати, чому в мультиварці їжа готується швидше;
• вивчати дію мила;
• досліджувати, чому овочі та фрукти різнокольорові;
• брати участь у STEM-квестах.

Бажаєте дізнатися більше про STEM-активності онлайн та офлайн під час вивчення природничих дисциплін? Радимо переглянути виступ!