2 лютого о 18:00Вебінар: Самооцінювання управлінських та освітніх процесів: нормативні орієнтири та особливості проведення
Поговоримо про особливості реалізації STEM-проєктів.

Наразі існує три методики розвитку STEM-навичок у класі: інженерний проєкт, наукове дослідження та проєктне навчання. Юлія Батура, вчитель хімії та лауреат Європейського фестивалю для STEM-викладачів «Science on Stage» для своїх учнів обрала саме проєктне навчання. Лектор поділилася своїм неймовірним досвідом у межах конференції «STEM, STEAM, STREAM: від концепції до практичного втілення»

Роботу над STEM-проєктами можна організовувати онлайн, офлайн та змішаного типу. Для того, щоби проєкти бути високоефективними, потрібно звертати увагу на наявність у них наступних вимог:

  1. Проєкт має стосуватися значущого контенту (розвиток hard skills (академічні знання) і soft skills (базові навички XXI століття)).
  2. Проєкт має стимулювати учнів до поглибленого вивчення навчальної дисципліни.
  3. У проєкті обов'язково має бути головне питання.
  4. Проєкт має давати учням можливість вирішувати та обирати.
  5. Кожен проєкт потребує час від часу перегляду та рефлексії (іноді учні мають зупинитися і подумати, чи все вони зробили так, як планували? Чого не вистачає? Які додаткові ресурси потрібно залучати?).
  6. Публічність: діти не мають виконувати проєкт просто заради оцінки, а вони повинні презентувати його (бажано показувати не тільки на уроці, а й на рівні школи чи за її межами).

Ініціація проєкту

Лектор наголосила на тому, що вчительська спільнота під час реалізації STEM-проєктів має виховувати в дітей навички пошуку інформації, креативності, комунікувати та працювати в команді. 

Не варто одразу братися за масштабні проєкти, тому що школи, діти та ресурси в кожному навчальному закладі різні. Краще спочатку вбудовувати в уроки чи позаурочну діяльність окремі елементи STEM-проєктів, а потім уже переходити до реалізації більш масштабних задумів. 

Спікер навчає своїх учнів ставити мету за технологією SMART:

  • Specific – конкретність;
  • Measurable – вимірність;
  • Achievable – досяжність;
  • Realistic – реалістичність;
  • Time-limited – обмеженість у часі.

Будь-який проєкт потрібно планувати, періодично проводити моніторинг та контролювати. Для цього, на думку лектора, підходять різні фасилітаційні техніки. На яких етапах їх потрібно використовувати?

  1. Перед роботою над проєктом: добирання вправ для того, щоби налаштувати дітей на креативність і творчість.
  2. Планування: ідеї для проєктів генерують самі діти.
  3. Обговорення.
  4. Підсумки.

На сьогодні існує чимало мобільних додатків, які ви можете використовувати для STEM-активностей. Лектор радить звернути увагу на застосунок Trello (візуальна колаборація команди): створюються для проєкту дошки «у процесі», «виконано» і «готово». А під час вибору STEM-активностей варто керуватися наступними принципами: простота, доступність, зв'язок із життям, екологічне спрямування, DIY-підхід, soft skills. 

Де брати ідеї для STEM-активностей?

STEM – це не завжди щось складне. Так молодші школярі можуть:

  • створювати візерунки з LEGO, сезонні картки, вулкан чи навіть виконувати завдання з математики; 
  • проводити STEM-досліди з вирощування кристалів;
  • брати участь в екологічних STEM-активностях (наприклад, виконувати завдання від Envirate Week);
  • досліджувати індикатори (наприклад, змінити колір капусти за допомогою різних розчинів);
  • досліджувати дію сонцезахисних кремів;
  • вивчати вплив кави на організм людини;
  • досліджувати, чому в мультиварці їжа готується швидше;
  • вивчати дію мила;
  • досліджувати, чому овочі та фрукти різнокольорові;
  • брати участь у STEM-квестах.

Бажаєте дізнатися більше про STEM-активності онлайн та офлайн під час вивчення природничих дисциплін? Радимо переглянути виступ!

 
Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter