Розвиваємо емоційний інтелект учнів: моделі EІ та поради для ефективної роботи

Останніми роками все частіше можна почути тезу про те, що емоційний інтелект не просто не менш важливий за рівень IQ, а навіть важливіший. Та навіть більше – за даними численних досліджень й опитувань, саме людину із розвиненим емоційним інтелектом більш охоче візьмуть на роботу, ніж просто дуже розумного та вправного конкурента. А все тому, що люди з високим EІ зазвичай підтримують хороші стосунки з оточенням, чудово працюють у команді та мають здоровий погляд на життя. 

Але не варто думати, що емоційний інтелект розвивається сам собою. Ні, над цим потрібно ретельно працювати і, бажано, із дитинства. Звісно, під час навчального процесу освітяни більше зосереджені на тому, аби дати дітям якомога більше знань та допомогти набути важливих для життя навичок, але про емоційний інтелект забувати також не варто. Тим паче, що зараз його активно досліджують, тож ви матимете міцну теоретичну базу для роботи.

Моделі емоційного інтелекту

Емоційний інтелект (EI) – це здатність до усвідомлення та розуміння власних емоцій і емоцій оточення, керування емоційним станом та своєю реакцією на поведінку інших.  

Існує три основні моделі (типи) EІ:

1. Модель самооцінки ефективності Деніела Гоулмана.
2. Модель компетенцій Бар-Она.
3. Модель здібностей Майєра, Саловея і Карузо.

Усі вони базуються на тривалих наукових дослідженнях і кожна з них цікава по-своєму. Так, модель самооцінки ефективності емоційного інтелекту Деніела Гоулмана складається із п’яти елементів, кожен із яких розкриває наші реакції на різні соціальні ситуації:

• розуміння своїх емоцій;
• керування власними емоціями;
• самомотивацію;
• розпізнавання та розуміння емоцій інших людей;
• керування стосунками з людьми.

Модель емоційного інтелекту від Майєра, Саловея та Карузо включає в себе:

• сприйняття емоцій, зокрема і й уміння ідентифікувати емоції інших людей через вираз обличчя, тон, пози тощо;
• використання емоцій у розумовій діяльності, тобто підвищення ефективності мислення завдяки залученню емоцій;
• розуміння емоцій, уміння їх аналізувати та усвідомлювати, оцінювати наслідки;
• керування емоціями, самоконтроль.

З‍гідно з моделью Бар-Она емоційний інтелект включає в себе наступні параметри:

• внутрішньоособистісний, що стосується самосвідомості та самовираження, керує здатністю усвідомлювати свої емоції,
• розуміти свої сильні та слабкі сторони, висловлювати почуття конструктивним шляхом;
• міжособистісний, що стосується здатності усвідомлювати почуття, проблеми та потреби інших людей, вміння
• встановлювати та підтримувати конструктивні стосунки;
• управління стресом, тобто керування емоціями та вміння впоратися з ними таким чином, аби не нашкодити собі;
• адаптивність, що стосується насамперед нашої здатності справлятися з особистими та міжособистісними змінами, розвʼязувати проблеми;
• загальний настрій, що пов'язаний із мотивацією, вмінням отримувати задоволення від життя, оптимізму тощо. 

Усі згадані моделі обʼєднує наявність спільного компоненту, повʼязаного з умінням контролювати емоції та будувати стосунки з оточенням.

Поради з розвитку емоційного інтелекту

Розвиваючи емоційний інтелект учнів, ви допоможете дітям впоратися із тими емоціями, які можуть ускладнювати нормальний навчальний процес. Наприклад, діти можуть хвилюватися через контрольні та іспити, сумувати через не надто високі результати, нудьгувати тощо. Здатність розуміти та регулювати такі емоції допомагає учням досягти успіху в навчанні. 

Також люди з розвиненим ЕІ значно легше вибудовують та підтримують стосунки із оточенням, тобто дітям буде простіше спілкуватися і з однолітками, і з батьками, і зі вчителями. 

1. Навчіть дітей розуміти все розмаїття емоцій. Існує 6 основний емоцій – щастя, здивування, смуток, гнів, огида та страх. Але є й чимало інших емоційний станів, які не менш важливі, наприклад, роздратування, ентузіазм, нервозність, розчарування, нудьга та нетерпіння. Діти мають розуміти їх та вчитися бачити, що відчувають інші. Тож знайдіть час, аби обговорити основні, а потім запитайте, які ще емоції відчувають діти, та спробуйте разом дати їм визначення.

2. Розробіть стратегії контролю емоцій. Учні мають вміти це. Тож запропонуйте дітям кілька уявних ситуацій та запитайте, як би вони реагували, якщо б зіштовхнулися з чимось подібним.

3. Вчити учнів співпереживанню. Заохочуйте учнів поглянути на життя з точки зору іншої людини. Наприклад, запропонуйте їм уявити себе на місці літературного героя, який опинився в непростій ситуації, та запитайте, що вони робили б у такому випадку. Для старших школярів завдання можна ускладнити: знайдіть цікаву новину у ЗМІ та попросіть їх уявити себе на місці її учасників. Наприклад, нещодавно працівник паризької мерії загубив сумку із планами безпеки для Олімпіади-2024, що пройде у Франції. Що вони відчували б на його місці?

4. Долучайте дітей до волонтерства. Навчаючи школярів допомагати іншим, ви водночас допомагаєте їм відчути себе потрібними та побачити, що їхні дії справді мають значення для світу. 

5. Дозвольте дітям помилятися. Вони мають розуміти, що все, що вони роблять, має певні наслідки. І що припускатися помилок – це нормально, адже вчимося ми нерідко саме на них.

6. Вчіть дітей вирішувати конфлікти. Ви може моделювати конфліктні ситуації та просити учнів розробити стратегії виходу з них. Вони мають навчитися бачити загальну картину та знаходити рішення самостійно, адже в житті будуть такі ситуації, коли ніхто не прийде на допомогу. Втім, важливо дати школярам зрозуміти, що впоратися можна майже з усім, і що потрібно з оптимізмом дивитися в майбутнє. 

Для того, аби робота з розвитку ЕІ була дійсно ефективною, важливо розуміти, які процеси лежать в основі формування емоційного інтелекту. Про це ви дізнаєтеся з курсу Віри Пустовалової «Підтримка та розвиток емоційного інтелекту в умовах навчання онлайн». Також під час роботи ви дізнаєтеся, як працювати над розвитком ЕІ в умовах дистанційного навчання, розберете стратегії впливу на ці процеси з боку вчителя, а також отримаєте практичні поради, що допоможуть організувати комфортне освітнє середовище.