Ок, Google, як навчитися думати без твоєї допомоги? Мережа не дає відповіді на це питання, натомість видає поради з позитивного мислення від психологів. Ми ж рішуче націлені знайти відповідь і запропонувати техніки, що надихнуть учнів думати без залучення алгоритмів Google!
Щоби перехитрити Google, треба думати, як Google
Коли учень отримує завдання, перед ним постає велика спокуса знайти відповіді в інтернеті. Особливо якщо дитина просто зараз має доступ до мережі. Тому вчителю варто знати тенденції та сильні сторони пошукової системи. Наприклад, добираючи вправи до теми, перевірте, чи є такі у вільному доступі? Якщо до ваших учнів ці завдання вже вирішували, змініть умову чи декілька цифр (для математики), або підготуйте менш популярний твір на аналіз.
Залучайте та мотивуйте
Білоруська вчителька Анастасія Гончарова пропонує перетворювати звичне обговорення книжок на розгляд актуальних для учня тем. У процесі аналізу літератури дітям дуже важливо бути почутими, учні завжди з великим задоволенням розмовляють на злободенні та цікаві для них теми. Наприклад, щоби мотивувати школярів розгорнути книжку, створіть невеличку інтригу: «Пропоную прочитати вдома «Уроки французької». Ось вам спойлер: вчителька в цьому творі грає з учнем на гроші. Прочитайте, чому так сталося й до чого це призведе». Зазвичай це добре заохочує.
Зосередьтеся на діях вищого порядку
Пам’ятаєте таксономію Блума? В умовах інформаційного буму – надзвичайно актуальна система, адже зараз важливо вміти аналізувати інформацію та створювати власний інтелектуальний продукт. Заходи нижчого порядку, як-от «запам’ятовування» та «розуміння», вимагають відповідей, що можна легко знайти в Google. Натомість заходи вищого порядку – «оцінка», «аналіз» та «створення» – набагато складніше знайти у пошуковій системі. Діяльність вищого порядку вимагає залучати процес мислення та синтезу знань. Такі види діяльності потребуватимуть більше часу, вони точно запустять мисленнєвий процес у школяра.
Довіряй, але коректно викривай
Ця порада є неоднозначною й може суперечити педагогіці довіри. Утім, основне завдання вчителя – відкрити здібності школяра, навчити його думати, самостійно формувати й висловлювати своє ставлення до конкретного питання. Коли учень подає перефразовану чи скопійовану роботу, педагог має повідомити, що це не нормально. Скажіть, що власна думка дитини набагато цінніша за «мізки» Google, що учень може працювати набагато краще. Щира бесіда має анулювати бажання списувати, але вона потребує стійкості, обережності та співчуття.
І наостанок, чи такий страшний Google, як його малюють?
Правильний пошук відповіді, як і пошук правильної інформації, передбачає роботу з декількома ресурсами. Учні залучають критичне мислення, формулюють чіткий запит, аналізують джерела та формують довіру до певних сайтів. Цей пункт не анулює важливість попередніх, власна думка та робота мозку – пріоритет у розвитку учнівської особистості. Втім, цифровий світ – це наше сьогодення та майбутнє. Тож давайте виховувати гармонійну людину, яка мислить, аналізує та вільно висловлюється!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.