ТОП-5 ідей для формування мовленнєвої компетентності

Що ми можемо без мовлення? Насправді не так уже і багато. Саме тому розвиток мовленнєвої компетентності учнів – одне з головних завдань педагога. Як визначити правильну стратегію роботи та обрати методи і прийоми, які точно спрацюють? Саме про це говорили під час Всеукраїнської інтернет-конференції «Формування мовленнєвої компетентності: поради для педагогів». 

Антоніна Тимченко: «Керівник – друг, наставник, супровідник».

Заняття в літературній студії – дещо незвичне хобі для сучасних дітей. Але воно насправді чудове! Лекторка радить бути для учнів, які відвідують студію, не просто викладачем, а справжнім другом та наставником. Такий підхід дозволить потоваришувати з вихованцями та на 100% розкрити їхній творчий потенціал. 

Ми можемо навчити дітей:

• читанню;
• взаємослуханню;
• взаєморедагуванню;
• саморедагуванню.

Антоніна Тимченко пропонує давати дітям не лише теоретичний матеріал. Їм також необхідна практика, максимальне залучення! Розкажіть вихованцям про літературне життя свого міста, відвідайте разом пам'ятні місця та розповідайте не просто відшліфовану біографію письменників, а надайте правдиві неочікувані факти. Адже творчі діти, які самі мріють стати письменниками, мають розуміти, що це такі ж люди, як і ми з вами. Як організувати ефективну діяльність у літературній студії та розвивати мовленнєву компетентність учнів? Аби дізнатися, перегляньте виступ!

Катерина Молодик: «Базові приоритети, які стосуються мовленнєвої компетентнції мають закладатися у школі».

Чи справді українці не читають? Певно, ви чули цю розповсюджену думку. Насправді все не так катастрофічно, як іноді стверджують! Так, дослідження свідчать, що 8% дорослих і 13% дітей щоденно читають книжки, а за час карантину 2020 року 23% дітей-читачів почали частіше читати під час карантину, тоді як лише 16% – рідше. Але варто знати, що 57% школярів читають із примусу. Не найкращий результат, саме тому необхідно розвивати читацьку грамотність!

Саме її перевіряли під час тестування PISA у 2019 році. Результат був не надто добрим: українські учні мають рівень читання «нижче середнього», а кожен четвертий 15-річний школяр не досяг базового рівня читацької грамотності. Для 25% читачів важко зрозуміти ідею тексту середньої довжини та зв’язок між його частинами та зробити висновки, коли вони не очевидні.

Які типи та формати тексту використовують під час тестування? Із якими типами запитань доводиться працювати учням? Які види завдань використовуються? І головне – як, знаючи це, розвивати читацьку грамотність та мовленнєву компетентність дітей? Аби отримати відповіді на ці запитання, перегляньте виступ!

Ганна Сукачова: «Кожен учитель, формуючи мовленнєву компетентність своїх учнів, закладає основи успішності майбутнього професіонала і члена суспільства».

Оцінювання рівня знань дітей не має обмежуватися лише оцінкою. Воно має перетворитися на змістовну взаємодію між усіма учасниками освітнього процесу. Саме таким є формувальне оцінювання, завдяки якому ми можемо оцінювати саме прогрес навчання учнів, а не результат. Як організувати формувальне оцінювання? Лекторка радить слідувати простому алгоритму:

1. Формулюємо об’єктивні та зрозумілі учням навчальні цілі.
2. Забезпечуємо активність учнів у процесі навчання.
3. Ознайомлюємо учнів із критеріями оцінювання.
4. Забезпечуємо умови для рефлексії.
5. Разом із учнями корегуємо підходи до навчання, враховуючи результати оцінювання.

Також Ганна Сукачова пропонує активно використовувати такі інструменти формувального оцінювання як ментальні карти, формувальне опитування, хмари слів, різноматнітні системи сигналів тощо. Які методи та прийоми краще використати для розвитку мовленнєвої компетентності? Дізнайтеся, переглянувши виступ!

Людмила Ющенко: «Педагог має глибоко розуміти власний предмет та вміти бути посередником».

Усі тільки й говорять, що про soft skills. Бо це справді важливо! Бо це навички успішної людини ХХІ століття. А чи знали ви, що мовленнєва компетентність є важливої складовою цих навичок? Адже без уміння використовувати засоби мови в усному чи письмовому мовленні просто не обійтися, якщо ми прагнемо бути лідерами, вміти вести перемовини та ефективно зваємодіяти з людьми, чітко формулювати власні думки та ухвалювати правильні рішення. 

А без яких навичок не обійтися сучасному педагогу? Людмила Ющенко зауважила, що це:

1. Глибоке розуміння власного предмета.
2. Уміння бути посередником.
3. Добре розвинені суспільні навички.
4. Зовнішній фокус.
5. Аналіз даних.

Як навчити дітей ефективної самопрезентації? Як допомогти правильно виражати емоції та почуття? І до чого тут реклама та цифровий етикет? Для того, аби почути відповіді на всі ці запитання, просто перегляньте виступ!

Любов Цукор: «Мовленнєва компетентність є базою для розвитку інших ключових компетентностей».

Значення розвитку мовленнєвої компетентності для вчителів складно переоцінити. Адже це не тільки засіб передачі знань, а й чудовий інструмент емоційного впливу задля розвитку особистості, а також чинник особистісного розвитку. А що допоможе ефективно розвивати мовленнєву компетентність? Любов Цукор радить спробувати рольові ігри!

Рольова гра – простий спосіб пізнання себе та навколишньої дійсності шляхом використання вербальних та невербальних комунікативних інструментів. Вона навчає спілкуватися, а також:

1. Розвиває різноманітні навички.
2. Дозволяє діяти в умовах, наближених до реальних ситуацій.
3. Дозволяє досліджувати й експериментувати.
4. Навчає співпрацювати.
5. Спонукає до розуміння інших та себе (емпатія та самоемпатія).
6. Допомогає організувати навчання через гру.
7. Стимулює творчість та уяву.
8. Є одним з найбільш ефективних способів вивчення мови.

Під маскою іншого персонажа діти можуть висловлюватись без остраху, а в подальшому навчаться робити це без маски. Які рольові ігри варто використати, які є найбільш ефективними? Аби дізнатися, неодмінно перегляньте виступ!