Що більше слів ми знаємо, то більше можливостей для спілкування та розуміння інших людей відкривається перед нами. Словниковий запас залежить від багатьох факторів: умов зростання та виховання, соціального рівня, освіти, статі, етнічного походження, здібностей, роду заняття, захоплень, уподобань та життєвих пріоритетів. Якісь слова людина використовує постійно, а якісь чудово розуміє, наприклад, коли читає, але не вживає в житті. Словникові запаси носіїв мови можуть значно різнитися, але загалом для осіб старше 15 років становлять від 20 до 40 тисяч слів.
Запитайте в учнів, чи вважають вони свій словниковий запас достатнім? Упевнені, багато хто надасть ствердну відповідь. Адже діти так активно читають книги, багато пишуть, дивляться фільми… Але чи так все добре? Запропонуйте дітям пройти онлайн-тест за посиланням та дізнатися, чи справді вони знають багато слів.
Усе просто: діти мають відповісти, чи знають вони визначення показаного слова. Періодично програма підкидає несправжні слова, а також у якості перевірки пропонує обрати правильне значення того чи іншого слова. Програма вирахує пасивний словниковий запас та порівняє його з результатами середньостатистичного українця того ж віку.
Якщо результат нижчий за середній показник по країні, то не варто чекати! Саме час поповнити словниковий запас.
Цікаво знати: українська мова багата на синоніми. Аби продемонструвати це на практиці, попросіть учнів знайти українські аналоги до російського слова «открывать».
Очі – розплющити.
Двері – відчинити.
Замок – відімкнути.
Рота – роззявити.
Вікно – відкрити.
Книгу – розгорнути.
Вуха – розтулити.
Пляшку – відкоркувати.
Робіть переклади
Працювати над збільшенням словникового запасу необхідно цікаво! Тож запропонуйте дітям спробувати себе у якості професійних перекладачів – учні можуть спробувати перекласти українською вірш, художній текст чи навіть пісню. Це копітка робота, під час якої необхідно думати над кожним словом, смисловими відтінками, точністю аналогів.
Такі завдання можна виконувати в групах, а потім порівнювати варіанти перекладу, що вийшли в різних команд. Ця вправа дозволяє чудово зрозуміти, чому одні переклади вважаються якісними, а інші – ні.
Прибираємо сміття
Як відомо, діти та підлітки активно використовують жаргонні слова, які істотно ускладнюють розвиток мовлення. Слова «реально», «круто», «коротше», «кльово» настільки універсальні, що ними можна замінити значну частину словникового запасу.
Фрази на кшталт: «Фільм – клас! Бомба! Я тобі кажу. Коротше, реальний фільм. Ну ти зрозумів!» містять велику кількість слів-мемів та вірусних слів, які виражають емоції, але їхнє значення настільки розмите, що в дітей просто немає стимулу шукати більш точні слова. Натомість літературна мова базується на вмінні добирати вирази, що влучно відбивають ситуацію.
Аби продемонструвати, наскільки жаргон збіднює мову, запропонуйте учням виконати цікаву вправу. Попросіть їх за п’ять хвилин назвати якомога більше жаргонних слів. При цьому варто записувати всі запропоновані слова. А тепер школярі мають спробувати знайти літературний синонім для кожного слова. Що більше аналогів буде знайдено, то краще! Звісно, для виконання цієї вправи можна використовувати словник синонімів.
Наприклад, фраза «крута футболка» може означати будь-що: стильний принт, незвичний колір, якісна тканина, модний бренд тощо. Використання універсальної формули «крута» дозволяє передати емоцію, але при цьому діти не замислюються над тим, що саме їм сподобалося.
Ще одна чудова вправа – запропонуйте учням спробувати написати справжній закон. Наприклад, покарання за булінг. Кого та в яких випадках необхідно карати? Звучить просто, але варто розуміти, що неякісно або неточно написаний закон легко обійти. А може навіть зробити небезпечним для великої кількості населення. Нехай діти спробують зробити його максимально простим, зрозумілим і недвозначним.
А тепер використаємо соціальні мережі. У Twitter є обмеження на кількість символів у дописі – не більше 280. Тож користувачі мають виражати свої думки якомога зрозуміліше. Запропонуйте учням створити короткі та влучні описи фільмів чи серіалів, які вони нещодавно переглянули.
Зауважити: часто проблеми виникають саме під час розмови. Діти розуміють значення більшості слів, але не можуть правильно використати їх під час бесіди. І тут уже недостатньо просто багато читати! Варто додатково переказувати сюжети книг, причому повністю, детально та емоційно.
Спілкуйтеся з новими людьми
Зазвичай діти спілкуються з друзями, які поділяють їхні захоплення, і це чудово. Але варто розширювати горизонти! Запропонуйте дітям заглибитися в інші сфери життя, якими вони до цього не цікавилися. Наприклад, протягом наступного тижня діти мають стежити за блогами:
- оглядачів відеоігор;
- клубу фелінологів;
- мандрівників;
- фотокурсів;
- письменників або мистецтвознавців;
- гравців у пейнтбол тощо.
Потім діти мають розповісти, які нові слова їм вдалося дізнатися, навести приклади їхнього використання з сайтів та форумів. Фокус, витримка, рефлекс, анаеробний, нумограй, бівуак – аби познайомитися з новою лексикою, достатньо просто трохи змінити коло своїх інтересів. З цією ж метою можна проводити тематичні уроки. Наприклад, діти можуть читати про мистецтво фотографії і написати інструкцію до фотокамери. А ще можна спробувати перевтілитися в копірайтерів, які мають написати текст на будь-яку тему (переваги певної моделі принтера, опис західноукраїнського замку).
Бонус: Програма Р.І.Д. відкриває користувачу три нових слова щодня. За вивчення слів учням нараховують ігрову валюту – «пісок часу». Що більше його у дитини, то вищий рейтинг.
Аби слово стало частиною активного словникового запасу, потрібно від 10 до 20 повторень. Так, на це піде час, але це необхідно! Тож розвиваймо мовленнєву компетентність учнів разом! А для того, аби визначити оптимальні стратегії роботи, долучайтеся до масштабної інтернет-конференції «Формування мовленнєвої компетентності: поради для педагогів», яка відбудеться 8 липня. Чекаємо на вас о 13:30, буде цікаво!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.