Виховна година до Міжнародного дня рідної мови: як провести цікавий урок

Міжнародний день рідної мови можна беззаперечно назвати чудовим та важливим святом, яке неодмінно треба організувати на вищому рівні. Звісно, можна провести для дітей стандартний «диктант єдності», покликаний перевірити рівень володіння українською мовою. Але це занадто офіційно.

День рідної мови можна провести весело та невимушено, і ми знаємо, як це зробити! Пропонуємо до вашої уваги декілька порад щодо організації виховних годин та позакласних заходів з приводу цього чудового свята. Ці рекомендації універсальні, ними можна керуватися при роботі зі школярами будь-якого віку.

Дізнайтесь, хто живе поряд з нами

Спитайте дітей, які мови можна почути в містах України? Звісно, їх багато, але нехай діти пригадають хоча б основні. Що відомо про їх носіїв, чи можуть показати країни, з яких воно родом, на мапі? Чи є носії цих мов у класі?

До основних етнічних груп, що проживають в Україні, відносяться: білоруси (Полісся), кримські татари (Крим), поляки (Житомирщина, Вінниччина, Галичина, частково Буковина), чехи (Волинь), словаки (Закарпаття), болгари (Одеська, Запорізька область), євреї (переважно великі міста Правобережжя і Заходу України — Київ, Одеса, Чернівці), німці (Захід Закарпаття), румуни (Буковина, Схід Закарпаття, Одеська, Кіровоградська області), албанці (Одеська, Запорізька області), греки (Донецька область), роми (Закарпаття, Крим, Одеська область), вірмени (Крим, Галичина, Прикарпаття, Київ, Чернівці, міста Сходу України), угорці (Закарпаття).

Нехай діти покажуть на мапі області, у яких проживають представники вказаних етнічних груп. 

Розгадуйте ребуси

Така розвага особливо сподобається наймолодшим школярам. Розгадувати ребуси весело, а до того ж це чудово розвиває кмітливість і дозволяє розширити словниковий запас.

(Тигри)

(Кравець)

(Хто співає, той журбу проганяє)

(Життя прожити – не поле перейти)

А потім ви можете надати кожному учню індивідуальний ребус із прислів’ям. Запропонуйте дітям не просто розшифрувати загадку, а ще й написати твір-роздум саме за цим прислів’ям.

Влаштуйте змагання

Звісно, ви можете стати перед класом та просто розповісти цікаві факти про українську мову. Але чи запам’ятають їх учні? Запропонуйте їм самостійно пошукати інформацію в інтернеті, а самі підготуйте перелік запитань. До речі, можете не оголошувати зарані, для чого саме потрібні ці дані, так буде ще цікавіше.

Під час виховної години об’єднайте дітей у кілька команд (залежно від кількості учнів у класі), призначте когось арбітром, а самі візьміть на себе роль ведучого. Серед питань, які ви будете задавати командам, можуть бути наступні:

1. Які мови світу стали конкурентами української під час визначення наймилозвучнішої? (Французька та італійська).
2. Які мови є найбільш наближеними до української за лексичними ознаками? (Білоруська – 84%, польська – 70%, сербська – 68% та російська – 62%).
3. Скільки слів нараховує сучасна українська мова? (Близько 256 тисяч).
4. Що є в українській мові, чого немає в інших? (Кличний відмінок).
5. Які літери є найбільш і найменш уживаними? (П та Ф відповідно).
6. Яке слово має найбільше синонимів? («Бити» – 45 слів).
7. Яке слово української мови є найдовшим? («дихлордифенілтрихлорметилметан» – 30 літер).

Це тільки орієнтовні питання, ви можете додати більше цікавих фактів.

Гра: Я – представник мовних меншин!

Тепер, коли діти знають основі національні групи, що мешкають на території України, можна зіграти у гру. Один учень зображує носія української мови, а інший – мови нацменшин. Нехай за допомогою гугл транслейту учні перекладають фрази та говорять їх напарнику.

Для цього оберіть найбільш споріднені з українською слов’янські мови – білоруську, польську, болгарську, чеську. Нехай діти спробують уявити себе представниками цих меншин. Кумедно спостерігати, як діти намагатимуться зрозуміти один одного.

Приклади:

1. Привіт! Як твої справи? / Що робитимеш після школи? Тут вийшов новий фільм, всі кажуть він дуже прикольний.
2. Польська – Cześć! Jak się masz? / Co będziesz robić po szkole? Oto nowy film, wszyscy mówią, że jest bardzo zabawny.
3. Білоруська - Прывітанне! Як справы? / Што вы будзеце рабіць пасля школы? Вось новы фільм, усе кажуць, што гэта вельмі смешна.
4. Болгарська – Здравейте. Как си? / Какво ще правиш след училище? Ето един нов филм, всички казват, че е много забавен.
5. Чеська – Ahoj! Jak se máš? / Co budete dělat po škole? Tady je nový film, každý říká, že je to velmi vtipné.

Якщо діти проявили кмітливість та добре сприймають мови на слух, запропонуйте їм прослухати відому пісню «Hej, sokoly!» (її написав українсько-польський композитор Тимко Падура). Зверніть увагу, наскільки польська лексика подібна до української. Якщо учні зможуть перекласти текст, можна сміливо ставити їм найвищі бали!

Зауважте: кількість людей із вадами слуху в Україні сягає від 0,4 до 1,5%. Це сотні тисяч осіб, що перевищує чисельність багатьох нацменшин. При цьому мова жестів в Україні не надто поширена, тоді як у країнах заходу чимало людей проходять курси чи вивчають жестову мову під час шкільних уроків. 

Організуйте дослідницьку діяльність

Із учнями середньої та старшої школи можна провести невелику дослідницьку роботу на тему «Якою була українська мова в минулому». Ви точно розповідали учням про роль Тараса Шевченка та Івана Котляревського у формування сучасної літературної мови, а от як було до них? А до них були інтермедії, написані живою розмовною мовою. Запропонуйте дітям знайти ці тексти (підкажіть, що в інтернеті вони точно є) та подумати над тим, які відбулися зміни.

Ще один простий та цікавий варіант для пошукової роботи – знайти та скласти перелік найбільш влучних цитат про мову. Попросіть учнів також пояснити свій вибір. Серед обраних висловів можуть бути наступні:

• «Мова – це глибина тисячоліть» (М. Шумило);
• «Скільки української мовної території, стільки й української державності» (І.Заєць);
• «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу» (Л.Костенко) тощо.

Влаштуйте диспут

Наразі набирає популярності рух за очищення нашої мови від запозичених слів. Було навіть засновано спеціальний інтернет-ресурс Словотвір, що є майданчиком для перекладу іншомовних слів. У межах сайту пропонувати власні варіанти відповідників та голосувати за найбільш влучні можуть усі користувачі. Та чи дійсно деякі пропозиції є вдалими? Наприклад, наскільки поняття «сковорідництво» відповідає «дауншифтінгу»? А можливо в учнів є власні варіанти? Доберіть кілька таких дискусійних перекладів – це й буде темою для обговорення.

Кожна мова унікальна

Як відомо, компанії, де працюють представники лише однієї групи (чоловіки, білі люди, люди однієї національності) програють у креативності та заробляють менше, ніж компанії, які роблять ставку на розмаїття контингенту. Очевидно, це дозволяє приймати більш ефективні рішення, які потребують нестандартного підходу.

Що впливає на нашу точку зору? Професія, стать, виховання і, звісно, національність, адже кожен народ має унікальний менталітет. Однією з царин, де відмінності проявляються найбільш яскраво, є мова. 

Історичні та природні умови завжди впливають на свідомість різних народів та охоплюють різні аспекти світу. Одні мови мають більше дієслів, у інших – часових форм, а хтось може приділяти чималу увагу словам ввічливості, деталям емоцій, чи мати десятки слів для опису завірюхи та снігу.

Зазвичай подібні слова складно перекласти іншими мовами. Прочитайте з дітьми деякі з них. 

1. Mamihlapinatapai – слово з мови племені Яган (Вогняна Земля), що означає приблизно наступне: «Погляд між двома людьми, коли кожен висловлює бажання, аби інший став ініціатором того, чого бажають обидва, але ніхто не хоче починати першим».
2. Jayus (індонезійська) – анекдот, настільки невдалий та несмішний, що неможливо втриматися від сміху.
3. Iktsuarpok (інуїтська) – вийти назовні, аби поглянути, чи не іде хто.
4. Litost (чеська) – стан агонії та мук, викликаний раптовим усвідомленням власної нікчемності.
5. Kyoikumama (японська) – мати, що невблаганно підштовхує своє дитя до академічних звитяг.
6. Tartle (шотландська) – мить зволікання, коли намагаєшся уявити когось, чиє ім’я забув.
7. Ilunga (чілуба, південний захід Конго) – людина, яка забуде першу образу, витерпить другу, але ніколи не пробачить третю.
8. Torschlusspanik (німецька) – у дослівному перекладі звучить як «паніка воріт, які закриваються), а не дослівному – страх перед зменшенням можливостей зі збільшенням віку.
9. Wabi-Sabi (японська) – стиль життя, заснований на знаходженні краси у недосконалості всього живого і спокійному прийняття природного циклу росту та розпаду.
10. Dépaysement (французька) – почуття, що з’являється, коли знаходишся не на Батьківщині. 
11. Ya’aburnee (арабська) – аналогічне до виразу: «Ти мене поховаєш», що демонструє надію мовця на те, що він помре раніше за співбесідника, адже жити самому було б нестерпно.
12. Duende (іспанська) – містична сила, завдяки якій предмет мистецтва здатен глибоко вразити людину.
13. Меrаk (сербська) – відчуття єдності зі Всесвітом, що приходить через найпростіші радості життя. 
14. Cwtch – обійми, якими людина створює «зону безпеки» для предмета свого кохання.

Не варто перетворювати святкування Міжнародного дня рідної мови на чергову формальність. Диктантів та практичних завдань дітям і так вистачає. Нехай виховна година пройде виключно на позитивній ноті!