У зв'язку із військової агресію рф проти України, заклади освіти переведено на дистанційний режим роботи. Багато хто зі здобувачів освіти, працівників закладів, установ освіти, наукових установ був вимушений тимчасово змінити місце свого проживання. Це безумовно правильно, але водночас це, як зазначають у Держслужбі якості освіти, створює певні перешкоди для засновників та керівників закладів освіти в частині створення належних умов функціонування інформаційно-комунікаційних технологій. Зокрема йдеться про забезпечення працівників закладу освіти необхідним обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації тощо.
Також, на жаль, непоодинокими є випадки несумлінного ставлення педагогічних працівників, які були переведені на дистанційну форму роботи, до виконання ними власних функціональних обов’язків. За таких умов чинне законодавство України дозволяє засновникам та/або керівникам закладів освіти вжити ряд заходів, зокрема, видати наказ про оформлення простою для конкретного працівника.
Оформлення простою
Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
За відповідних обставин оформлення простою засновником та/або керівником закладу освіти можливе:
- з вини засновника/керівника закладу освіти – зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов (у разі переведення працівника на дистанційну форму роботи роботодавець зобов’язаний забезпечити працівника необхідним обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації тощо, а також здійснити оплату витрати, пов’язаних із цим (ч. 8 ст. 60-2 КЗпП);
- з вини педагогічного працівника – зупинення роботи, викликане протиправною, винною поведінкою працівника, яка має склад дисциплінарного проступку (невиконання працівником своїх функціональних обов’язків).
20 березня 2022 року набрала чинності стаття 57-1 Закону України «Про освіту». Загідно з частиною першою, працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, зокрема тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду, серед іншого гарантується збереження середнього заробітку.
Тож навіть у випадку зупинення роботи в закладі освіти, пов’язаного з невиконанням працівником, переведеним на дистанційну форму роботи, своїх функціональних обов’язків, засновник та/або керівник закладу освіти зобов’язаний забезпечити виконання державних гарантій і виплатити середній заробіток такому працівникові, а отже оформлення простою як засобу забезпечення (стимулювання) до виконання функціональних обов’язків є недоречним.
Важливо пам’ятати, що оформлення простою є можливим лише у разі наявності об’єктивних причин неможливості організувати роботу в закладі освіти за дистанційною формою.
Надання відпустки
Окрім простою, педагогічному, науково-педагогічному, науковому та іншому працівникові, який переведений на дистанційну форму роботи і не виконує чи позбавлений можливості виконувати свої функціональні обов’язки, можуть бути надані:
- оплачувані відпустки (щорічні, соціальні);
- відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку;
- відпустки без збереження заробітної плати, що надаються за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про відпустки», за сімейними обставинами та з інших причин педагогічному працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Водночас варто пам'ятати, що 24 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Відповідно до частини третьої статті 12 згаданого закону, протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».
Тобто протягом періоду дії воєнного стану та за умови отримання відповідного звернення від педагогічного працівника засновник та/або керівник закладу освіти має право надавати такому працівнику відпустку без збереження заробітної плати строком понад 15 календарних днів.
Засновникам та/або керівникам закладів освіти слід пам’ятати, що відповідно до частини першої статті 57-1 Закону України «Про освіту» працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду, серед іншого гарантується збереження місця роботи.
Таким чином, звільнення в період воєнного стану педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників, які були переведені на дистанційну форму роботи та не виконують або позбавлені можливості виконувати свої функціональні обов’язки, порушуватиме державні гарантії, встановлені частиною першою статті 57-1 Закону України «Про освіту».
Але положення чинного законодавства України не забороняють засновникам та/або керівникам закладів освіти вживати заходів щодо фіксації відповідних фактів невиконання такими працівниками своїх функціональних обов’язків та отримання пояснень щодо наявності поважних причин.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.