10 липня о 18:00Вебінар: Мультфільм за 5 хвилин: онлайн-сервіси для створення анімації та монтажу

"Повість минулих літ". "Слово про похід Ігорів". ДПА. ЗНО.

Про матеріал
"Повість минулих літ". "Слово про похід Ігорів". ДПА. ЗНО. Опорний конспект формату А4 можна використовувати на уроках вивчення нового матеріалу, узагальнення та систематизації, підготовки до ДПА та ЗНО, а також під час дистанційного навчання
Перегляд файлу

Аналіз «Слова про похід Ігорів»

 

  • СКАЗ ПРО ПОХІД ІГОРІВ (мультфільм) 1972
  • КНЯЗЬ ІГОР (фільм-опера) 1969

У «Слово про похід Ігорів» присутні елементи двох жанрів: прози й поезії. Перші видавці визначили його як героїчну пісню, сучасники — як поему (поетичність метафор і порівнянь, ритмічна будова значної частини тексту, багата символіка) або повість. Сучасні вчені відзначають, що тут наявні яскраво виражені епічні елементи, сильний ліричний струмінь, ритмізована мова, своєрідна композиція, що дає підставу вважати цей оригінальний високохудожній твір героїчною поемою.

Думки вчених розійшлися: одні вважають, що твір написаний кимсь із тогочасної феодальної верхівки (може, самим Ігорем чи його сином Володимиром), інші — незнатною людиною, вихідцем з Чернігово—Сіверщини, одним із учасників походу, який повернувся на батьківщину. Деякі вважають автором Бояна.

Віднайдений текст «Слова…» був написаний скорописом без проміжків між словами, з надрядковими літерами і знаками (титлами), що для економії дорогого пергаменту ставилися замість пропущених літер. Згодом О.І. Мусін-Пушкін  поділив текст на слова, речення, абзаци. Було зроблено копії.

  • 1792р. — час відкриття рукопису;
  • 1800р. — перше видання «Слова…».

http://zno.if.ua/wp-content/uploads/2013/02/slovo-pro-pohid-igoriv-obrazi.jpg

Тема твору: зображення невдалого походу князя Ігоря проти половців 1185 р. (у вузькому розумінні); історична доля Руської землі, її минуле, сучасне й майбутнє (у широкому розумінні).

Ідея твору: заклик до єднання, любові до рідної землі.

«Слово про похід Ігорів» — не тільки найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури, але й зразок героїчного епосу народу. Невідомий автор закликає берегти й любити Русь-Україну, примножувати її багатства.

Жанр: ліро-епічна героїчна поема (=літописна повість) Напрям: Орнаменталізм

Історична основа Невідомий автор розповідає про похід новгород-сіверського князя на половців 1185 р.

Міжусобні змагання князів Київської Русі за землю призвели до жахливої руїни: пограбування міст, спалення сіл, захоплення полонених, убивства родичів. Ситуацією скористалися половці, які з 1061 р. нападали на східнослов’янські землі.

Керуючись головним завданням (захист Руської землі), у 1183 р. Великий князь київський Святослав з допомогою ще кількох князів переміг половців. Князь Ігор також вирішує завоювати половців: перший похід – вдалий, другий (через 2 роки, у 1185 р.) – закінчився поразкою у битві на р. Каялі.

Композиція вступ (пісня Бояна) — роздуми автора над манерою описування подій; Основа частина (кілька оповідань): виступ Ігоревої дружини (Затемнення сонця ); похід; битви з половцями; сон і «золоте слово» Святослава; «плач Ярославни»; втеча Ігоря з полону;

закінчення (величання Ігоря, князів і дружини).

Центральні образи: Руська земля, Ігор, Святослав, Ярославна, Всеволод, автор та ін.

Людські характери змальовано скупо, але в кожному підкреслено найприкметнішу рису: в Ігоря — хоробрість, у Святослава — мудрість, у Ярославни — вірність. Руська земля: Дніпро, Дон, Волга, Рось, Сула, Донець, Дунай, Чорне й Азовське моря, міста Київ, Корсунь, Чернігів, Новгород, Галич, Путивль, половецькі степи, тощо — усе набуває людських рис, оспівується з використанням мотивів давньої слов’янської міфології. «Криваві зорі світ провіщають; чорни тучі з моря ідуть… Земля гуде. Ріки мутно течуть. Порохи поля покривають».

Картинки по запросу слово про похід ігорів зно

Перший переклад твору українською мовою належить М. Шашкевичу. У другій половині XIX ст. талановиті переклади та переспіви «Слова…» здійснили І. Вагилевич, M. Максимович, С. Руданський, Т. Шевченко, І. Франко, Ю. Федькович, Б. Грінченко та ін.; у XX ст. – М. Зеров, Н. Забіла, В. Шевчук, Вал. Шевчук, П. Тичина, А. Малишко та ін. У стилі народної думи Панас Мирний склав переспів «Дума про військо Ігореве». Одним із найкращих поетичних переспівів вважають «Слово про Ігорів похід»              М. Рильського.

Аналіз «Повісті минулих літ»

                   Історія створення «Повісті минулих літ»

«ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ» («Початковий літопис») — найдавніша оригінальна історико- літературна пам’ятка Київської Русі. Укладена на поч. XII ст. Літопис «Повість...» — це звід кількох окремих літописів: його було з’єднано з «Київським літописом» і «Галицько-Волинським літописом» в один «Літопис Руський». «Повість...» є першою частиною «Літопису Руського». Літопис створювався впродовж тривалого часу багатьма митцями, але на початку XII ст. завершив, упорядкував і дав назву літопису київський монах Нестор. Відомі три редакції «Повісті...». Першу склав близько 1113 р. чернець Києво-Печерської лаври Нестор. Другу — 1116 р. ігумен Видубицького монастиря Сильвестр. Третю уклав 1118 р. невідомий автор. Третя редакція лягла в основу дальшого літописання Києва та інших центрів Київської Русі, зокрема галицько-волинського літописання. Оригінал літопису не зберігся, але до нашого часу він дійшов у списках (рукописних копі-ях) — Лаврентіївському та Іпатіївському — ХІУ-ХУ ст. У сюжетній структурі твору значне місце посідає серія оповідей про княгиню Ольгу, князя Святослава, сказання про Бориса і Гліба, опис невдалого походу Ігоря Святославича, розповідь про смерть Феодосія Печерського; закінчується літопис смертю Святополка (1113 р.).

Літопис — це хронологічний опис важливих історичних подій, свідком яких був сам літописець, про які він чув від когось з очевидців чи вичитав з писемних джерел — «військових повістей», монастирських переказів, повчань тощо.

Автор:  літописець-чернець Нестор.

Жанр «Повість минулих літ»: літопис (належить до оригінальної літератури княжої Руси-України).

Напрям: монументалізм

Тема: розповідь про події на Руській землі від XI ст. до початку XII ст. — «Се повісті минулих літ, звідки почалась Руська земля, хто в Києві перший став княжити і звідки Руська земля стала буть».

 Ідея : уславлення Русі, заклик до боротьби проти зовнішніх ворогів, до об’єднання земель проти братнього кровопролиття.

Композиція «Повість минулих літ»: єдиної композиції в «Повісті...» немає, до того ж їй властива жанрова неоднорідність.

Сучасною літературною мовою «Повість...» перекладали Л. Махновець, В. Близнець

ДУМКИ ПРО ТВІР «Книгу цю писали триста літ. Дванадцять поколінь передавали з рук до рук відкопне перо. Передавали, щоб закарбувати діяння давно минулих днів. Закарбувати словом у пам’яті тих, що  жили. Тих, що живуть. І тих, що будуть жити. Книга ця — велетенська історична епопея»                          (Л. Махновець).

Картинки по запросу аналіз повість минулих літ кий

Картинки по запросу аналіз повість минулих літ кий

Фільм "Легенда про княгиню Ольгу" - Юрій Іллєнко, 1983 2015

    ÐšÐ°Ñ€Ñ‚инки по запросу фільм легенда про княгиню ольгу на українській мові

Уривок про заснування Києва Брати Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь Гори Боричів, Щекавиця, Хоривиця; Дунай; місто Київ; Царгород; містечко Києвець ------- Тема: заснування Києва, доля Кия Ідея: утвердження правдивого погляду на історію заснування Києва й на те, ким був Кий; возвеличення полян як мудрих людей. Уривок про помсту княгині Ольги Княгиня Ольга, князь Ігор, древлянський князь Мал, посланці древлян 945 — 946 рік, Іскоростень, Київ, Вишгород ------- Тема: помста княгині Ольги за смерть свого чоловіка Ігоря. Ідея: утвердження думки про безсумнівну справедливість кари володаря попри те, що причиною для помсти є його власні несправедливі дії; утвердження думки про необхідність «сильної князівської руки»; возвеличення мудрості й прозірливості великої княгині Ольги.

 

docx
Додано
4 травня
Переглядів
122
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку