Повторення та узагальнення вивченого.Морфологія й орфографія

Повторення та узагальнення вивченого. Морфологія й орфографія

Пригадайте якусь цікаву чи веселу історію з вашого літнього відпочинку, посміхніться. Передайте цю посмішку вашому сусідові по парті. З таким гарним настроєм і розпочнемо свою роботу.

Чарівний потяг знань Уважність Старанність Активність Допитливість Наполегливість Сьогодні ми з вами повторимо вивчене у 7 класі про частини мови, подорожуючи чарівним потягом «Знань». Виконуючи різноманітні завдання, на різних станціях, перевіримо: із яким багажем знань ми прийшли до 8 класу. На кожній із зупинок збиратимете літери, з яких вийде слово. -

Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани. М.Рильський Але спочатку звернімося до епіграфа. Як ви розумієте цей вислів?

Сьогодні нам будуть потрібні знання з історії України. Згадайте, які кочові племена жили на території сучасної України в минулому? кіммерійці скіфи сармати

Це були войовничі племена, які жили на одній території, займалися конярством, мали одну релігію: були язичниками. Найбільш шанованою з усіх божеств скіфів була богиня царського вогнища. А її ім’я ви дізнаєтеся, коли правильно виконаєте завдання на станціях і зберете літери. Отже, вирушаймо в подорож.

Чарівний потяг знань Уважність Старанність Активність Допитливість Наполегливість

САМОСТІЙНІ-6 ? лекс.знач. член реч. СЛУЖБОВІ-3 Іменник Хто? Що? Предмет Займенник Хто?Що? Який? Чий ? Скільки? Вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх Дієслово Що робити? Дію предмета Числівник Скільки? Котрий? Який? Число, к-сть Прикметник Який? Чий? Ознака предмета Вигук Виражає почуття, звуконасліду-вання, привітання. Прийменник - Поєднує іменні част. мови з іншими словами; - вказує на місце, час. Частка вираж.додаткові смисл.віднош.; утворює грамат. норми. Сполучник Поєднує ОЧ, част. скл.реч. Прислів-ник Як? Коли? Де? Ознака дії, предмета

Запишіть слова у дві колонки: Самостійні частини мови Службові частини мови та вигуки Він, би, історія, стрибають, ані, восени, триденний, ну, мій, п’ятий, але, всякий, двоє, щоб, кілок, здерти, угу, сонце, скріпити, сміливий, до. Ключ: із других від початку букв ви прочитаєте вислів давньоримського оратора й філософа Цицерона.

вІн іСторія сТрибають вОсени тРиденний мІй п’Ятий вСякий дВоє кІлок зДерти сОнце сКріпити сМіливий бИ аНі нУ аЛе щОб уГу дО т

Чарівний потяг знань Уважність Старанність Активність Допитливість Наполегливість

Відміни іменників І відміна ІІ відміна ІІІ відміна ІV відміна Р І Д чоловічий, жіночий, спільний чоловічий, середній жіночий середній Закінчення -а (-я) Нульове або – о; о,-е, -а (-я) Нульове, а також іменник мати -а (-я), при відміню- ванні яких з’являються суфікси -ат-, -ят-, -ен- Іменники І та ІІ відмін поділяються на групи

Відміни іменників ІІ відміна ІІІ відміна ІV відміна РІД чоловічий, чоловічий, середній жіночий середній Закінчення -а (-я) І відміна Нульове або – о; о,-е, -а (-я) Нульове, а також іменник мати -а (-я), при відміню- ванні яких з’являються суфікси -ат-, -ят-, -ен- Ягня Ягнятко Ягнят Курча Курчатко Курчат Ім’я ?

Зауважте ! До відмін не належать: множинні іменники (сани, ворота); іменники прикметникового походження (майбутнє); незмінювані іменники іншомовного походження (амплуа, пюре); жіночі прізвища на приголосний та -о (Козак Ольга, Карпенко Настя) жіночі імена по батькові є іменниками І відміни (Іванівна, Іванівни, Іванівні...) чоловічі імена по батькові — іменниками II відміни (Петровича, Петровичу...)

самостійні Службові (вигуки) бИ аНі нУ аЛе щОб уГу дО Ключ (з других букв) : Історія – свідок минулого . (записуємо на полі третю букву ключа) - Т Запишіть іменники в чотири стовпчики за відмінами: І, ІІ, ІІІ, ІV. Вкажіть групу іменників. Окремо виписати слова, що не належать до жодної з відмін. Істина, слава, апельсин, теля, граблі, тінь, море, оглядність, ім’я, молодість, метро, Охрім, тополя, свобода, лід, маля, працьовитість, здоров’я, окуляри, доля, лінь, упряж, правда, свідомість, таксі, господиня. Ключ: із других букв І, ІІ, ІІІ відмін прочитаєте назву найдавнішої пам’ятка давньоруської літератури.

І відміна ІІ відміна ІІІ відміна ІV відміна іСтина аПельсин тІнь теля сЛава мОре оГлядність ім’я тОполя оХрім мОлодість маля сВобода лІд пРацьовитість дОля зДоров’я лІнь уПряж сВідомість пРавда гОсподиня а «Слово про похід Ігорів»

Чарівний потяг знань Уважність Старанність Активність Допитливість Наполегливість

За своєю здатністю виражати ознаки предмета безпосередньо або через відношення його до іншого предмета чи особи прикметники поділяються на три розряди (семантико - граматичні групи): якісні присвійні Ознаки якісні — безпосередні, прямі, що виявляються в предметі різною мірою Ознаки абсолютні, незмінні, що властиві предмету через його відношення або належність до: світлий, низький, темний, широкий, ніжний, приязний, яскравий, превеликий, довжелезний, дрібнесенький а) матеріалу: залізний (лом), б) простору: польова (дорога), в) часу: ранкова (гімнастика), г) виміру: кілограмова (вага), потрійний (вузол), д) дії: літальний ( апарат) істот: батькова (пасіка), сестрина (хустка), ведмежа (лапа) відносні

Прикметники із суфіксом – ськ - належать до відносних: шевченківська муза учнівська ручка батьківська хата

1. Активний, давній, холодний, вчорашній. 2. Шахтарський, Ольжин, ковалів, тітчин. 3.Чернігівський, дружний, бурштиновий, сонний. 4.Телевізійний, туманний, багатий, хвойний. 7.Платинова деталь, срібне весілля, алюмінієвий бідон, золота каблучка. 5. Оленячі роги, заячі рукавиці, ведмежа паща, орлине око. 6. Франкові повісті, Шевченкові поезії, довженківські дні, Грінченків словник.

самостійні Службові (вигуки) бИ аНі нУ аЛе щОб уГу дО Ключ (з других букв) : Історія – свідок минулого . (записуємо на полі третю букву ключа) - Т Якісні Відносні Присвійні Запишіть у три колонки словосполучення: Садові яблука, лісникове озеро, українська земля, тісна ущелина, щаслива доля, панове село, металевий дзвоник, щира усмішка, сильний біль, Марійчина смужка, напружені змагання, мамине слово, велике рядно, лисячий ніс. Ключ: виділіть другу букву в іменниках і прочитаєте кінцівку прислів’я «Людина без батьківщини…»

Якісні Відносні Присвійні тісна уЩелина садові яБлука лісникове оЗеро щаслива дОля українська зЕмля панове сЕло щира уСмішка металевий дЗвоник Марійчина сМужка сильний бІль мамине сЛово напружені зМагання лисячий нІс велике рЯдно Ключ (з других букв іменників): «Людина без батьківщини, що сім’я без землі». б

Чарівний потяг знань Уважність Старанність Активність Допитливість Наполегливість

Розгадайте ребус, в якому закодовано загадку. Запишіть її, підкресліть числівник як член речення.

і

Числівник — це повнозначна змінна частина мови, яка позначає число, кількість предметів або їхній порядок при лічбі й відповідає на питання

За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на : Синтаксична роль Кількісні називають узагальнене число або кількість однорідних предметів при лічбі й відповідають на питання скільки? вісім, тридцять п'ять, п'ятдесят два, шестеро, дві треті, мільйон. Порядкові називають порядок предметів при лічбі й відповідають на питання котрий? перший будинок, восьме чудо світу, сімнадцята весна, двохсотий номер, мільйонний житель. Початкова форма числівника Для кількісних - Н. в. однини Для порядкових - чоловічий рід Н. в. однини • підмета: Дев'ять ділиться на три; • іменної частини складеного присудка: П'ять на п'ять — двадцять п'ять; • додатка: Сім помножити на сім — сорок дев'ять. неозначено-кількісні дробові збірні власне кількісні

число відмінок рід Кількісні числівники змінюються за відмінками, не мають категорії роду та числа. Виняток становлять: • числівник один, який змінюється за родами й числами (один день, два яблука); • числівники два, обидва, півтора поєднуються з іменниками чоловічого та середнього роду, а дві, обидві, півтори - з іменниками жіночого роду; • числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд належать до певного роду й змінюються за числами. Порядкові числівники змінюються за родами, числами і відмінками як прикметники, їхні граматичні форми залежать від форм іменників, із якими вони узгоджуються: перший урок, перша оцінка, перше завдання, перші кроки; першого уроку, на першому уроці, з першою оцінкою, у першому завданні.

Прості (два, тридцять, сто) Складні (одинадцять, сімсот) Складені (сто сорок шість, двісті тридцять чотири)

Відмінювання власне - кількісних числівників (цілі числа) Змінюються тільки за відмінками (1, 2 - і за родами) 2-4 5-20, 30,50-80 40,90,100 200-900 500-900 складені нуль, мільйон, мільярд тисяча кілька, декілька, кільканадцять мало, багато + іменник, ( що піддається лічбі) відмінюються однаково; відмін. тільки 2-га частина; Н.,З. закінч. - о, всі інші - а; відмін. обидві частини (1-ша – як 2-9); Р.Д.М. – и (шестисот), З.О.- 2 форми відмінюються усі слова як прості числівники; як іменники ІІ відміни; як іменник І відміни; як 2-3; як 3-5.

Збірні - як 1 ціле (четверо) 1) ціле число (2-20,30) + суфікси –ой-, -ер- ; а) ч.р. хлопців б) с.р. відер, хлоп’ят в) тільки саней множина дверей - у непр. відм. форма кількіс.числ. (двох) 2)також обидва, обидві, обоє ( сполуч. з імен.) ч. р. ж. р. с. р. відмінюються як число 2

Відмінювання числівників дробових Порядкові числівники змінюються, як прикметники, за родами, відмінками, числами. У складних порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово: сто двадцять восьмий, сто двадцять восьмого, сто двадцять восьмому тощо. порядкових У дробових числівниках чисельник відмінюється, як відповідний кількісний числівник, а знаменник — як порядковий, до того ж при чисельнику два, три, чотири знаменник стоїть у називному множини (дві треті, чотири сьомі (частини), а після п'ять і далі - у формі родового множини (п'ять шостих, вісім десятих). Дробові числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.

Чарівний потяг знань Уважність Старанність Активність Допитливість Наполегливість

Займенник — це повнозначна змінна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? котрий? скільки? Конкретне лексичне значення займенників виявляється тільки в контексті, коли мовець співвідносить їх із певними іменниками, прикметниками та числівниками.

За значенням і граматичними ознаками займенникові слова неоднотипові. Вони поділяються на три групи: за родами за відмінками Усі займенники змінюються а деякі, як і прикметники та числами займенники, що співвідносяться з іменниками (хто? що?): я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони, себе, хто, що, хтось, щось … займенники, що співвідносяться з числівниками (скільки? котрий?): скільки, стільки, скількись… займенники, що співвідносяться з прикметниками (який? чий?): мій, твій, ваш, наш, їхній, свій,чийсь, деякий, ніякий, чий-небудь …

Скористаймося відеорепетитором Займенник що в реченні відповідає на питання, виконує синтаксичну роль і може бути замінений на займенник який або інше повнозначне слово. може виступати в складнопідрядному реченні в ролі займенника (як сполучне слово) в ролі сполучника Сполучник що не відповідає на питання, не є членом речення і не може бути замінений на повнозначне слово. https://www.youtube.com/watch?v=fnE-nQK70f0

особові: 1 я, ми, 2 ти, ви, 3 він, вона, воно, вони Р.Ч.В. відносні: хто, що, який, котрий Р.Ч.В. неозначені: (питально-відносні + частки будь-, -небудь-, казна-, -хтозна, де-, аби-, -сь): В. заперечні: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки В. зворотний: себе Р.Ч. В. (крім Н.) присвійні: мій, твій, свій, наш, ваш, його, їхній; Р.Ч.В. питальні: хто? що? який? чий? котрий? скільки? В. означальні: весь, всякий, кожен (кожний), інший, жодний (жоден), сам, самий Р.Ч.В. вказівні: цей (сей, оцей), той (отой), такий, стільки Р.Ч.В.

Написання займенників неозначені займенники, утворені за допомогою часток аби-, де-, сь-, та заперечні займенники з часткою ні (дехто, когось, абиякий, ніхто) якщо між займенником і часткою стоїть прийменник (де з ким, ні в кого) через дефіс разом пишемо окремо пишемо неозначені займенники, утворені за допомогою часток будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, (чий-небудь, хтозна–хто)

Козаки були хоробрі і безстрашні люди. Серед татар ходили навіть легенди про них. У цих легендах розповідається, що Випишіть із тексту займенники. Складіть речення з першим і третім займенниками, не змінюючи їхні форми. Ключ: них, цих, це, їхньої, таких, ніяких. козаки мали чародійні сили, могли довго перебувати під водою, а з води виходили сухими. Через це татари дуже боялися козаків і їхньої чародійної сили. А козаки про чародійні сили навіть і мріяти не могли, адже в таких сміливців була тільки добре розвинена смикалка та спритність і ніяких чар. т

Чарівний потяг знань Уважність Старанність Активність Допитливість Наполегливість

У систему дієслова входять такі особові форми що роблю? що зроблю? читаю, прочитаю, прочитав (змінна форма) дієприкметник який? яка? яке? прочитаний (-а,-е,-і) вказує на ознаку предмета за дією (змінна форма) Неозначена форма (інфінітив) що робити? що зробити? читати має суфікс -ти, є почат. фор. дієслова, називає дію або стан без вказівки на особу, рід, число, час, спосіб дієприслівник що роблячи? що зробивши? читаючи, прочитавши означає додаткову дію безособові форми на -но, -то що зроблено? прочитано, розбито безособові дієслова світає, щастить, дощить, сутеніє

Минулий Дія відбувається до моменту розповіді про неї що зробив? що робив? Змінюється за числами, родами (в одн.). Має доконаний і недоконаний вид: прочитав, читав Теперішній Дія відбувається у момент розповіді про неї що роблять? Змінюється за числами й особами. Має недоконаний вид: читаю Майбутній Дія відбувається після розповіді про неї що зроблю? що робитиму? що буду робити? Змінюється за числами й особами. Має док. і недок. вид, просту і складену форми: прочитаю, читатиму, буду читати

Доконаний означає завершену, обмежену в часі дію що зробити? що зробив? що зроблю? Форми – минулого, майбутнього часу: прочитав, прочитаю Недоконаний означає незавершену, не обмежену в часі дію що робить? що робив? що роблю? що робитиму? що буду робити? Форми – минулого, теперішнього, майбутнього часу: читав, читаю,буду читати, читатиму

Вирост…ш ти, сину, Вируш…ш в дорогу,.. В.Симоненко Для того, щоб установити правильні особові закінчення, треба визначити дієвідміну дієслів.

І дієвідміна ІІ дієвідміна І ос. живу живемо сиджу сидимо ІІ ос. живеш живете сидиш сидите ІІІ ос. живе живуть сидить сидять

І спосіб – за закінченнями 3 ос. множини: - уть, -ють – І дієвідміна (писати – пишуть, знати – знають); е -ать, -ять - ІІ дієвідміни (говорити – говорять, любити – люблять) и ІІ спосіб – за основою інфінітива (частина слова без – ти): Дієвід-міна Умова Приклад якщо дієслово в інфініти­ві має суфікси -и-, -і- (-ї-) або після ж, ч, ш, й суфікс -а-, які зникають у І особі однини кле[йі]ти — кле[йу] (-і- випа- дає), мовчати — мовчу (-а після шиплячого, випадає), стелити — стелю (-и- випадає) усі інші дієслова (з інши­ми суфіксами, із суфікса­ ми -и-, -і- (-ї-), які залишаються, із суфіксом -а- не після згаданих приголосних) полити ( відсутні згадувані суфікси), сипати (-а- не після шиплячих), червоніти (-і- зберігається: червонію) Винятки бігти, спати, стояти, боятися — II дієвідміна; хотіти, гудіти, іржати, ревіти, сопіти — І дієвідміна.

Тести 1. Дієсловом називається самостійна частина мови, що означає... а) дію або стан предмета; в) предмет. 2. Дієслова відповідають на питання... а) хто?, що?; б) що робити?, що зробити?, що роблять?, що зроблять? ; в) який?, чий?, котрий?, скільки? 3. У реченні дієслова виконують роль... а) підмета; б) означення; в) присудка. 4. До граматичних категорій дієслова належать... а) час, спосіб, вид, стан, особа (рід); б) час, спосіб, розряд за значенням, вид; в) час, вид, стан, ступені порівняння, особа (рід). і

Табіті – одна із головних богинь у скіфській міфології.

самостійні Службові (вигуки) бИ аНі нУ аЛе щОб уГу дО Ключ (з других букв) : Історія – свідок минулого . (записуємо на полі третю букву ключа) - Т Разом Через дефіс Окремо Розподіліть слова у три колонки. Вкажіть частину мови. Спорт/мастер, ні/до/кого, три/разовий, світло/сірий, воле/любний, будь/у/чому, що/небудь, ого/ого,сміттє/звалище, вербо/ліз, ні/до/якого, вогкий/вогкий, хто/сь, верни/гора, казна/в/якого, з/’їзд, сніжно/білий, овоче/сховище. Ключ: із других букв запишіть фразеологізм.

Разом Окремо Через дефіс сПортмастер ні до кого сВітло-сірий тРиразовий будь у чому щО-небудь вОлелюбний ні до якого оГо-ого сМіттєзвалище казна в якого вОгкий-вогкий вЕрболіз сНіжно-білий хТось Ь вЕрнигора з’Їзд оВочесховище Прометеїв вогонь -  прагнення до досягнення високої та благородної мети (незгасаюче внутрішнє прагнення в досягненні чого-небудь).

Службові частини мови Прийменник  Сполучник  Частка  Вигук – звуконаслідування: гав, няв, кукуріку, почуття – ой, ах, Божечки.  

самостійні Службові (вигуки) бИ аНі нУ аЛе щОб уГу дО Ключ (з других букв) : Історія – свідок минулого . (записуємо на полі третю букву ключа) - Т Прийменник – допомагає створювати відмінки, стоїть перед іменником (прикметник, числівник, займенник). ПРИЙМЕННИК НЕ МОЖЛИВО ВИКИНУТИ З РЕЧЕННЯ: у, на, про, через, біля, за, з.

самостійні Службові (вигуки) бИ аНі нУ аЛе щОб уГу дО Ключ (з других букв) : Історія – свідок минулого . (записуємо на полі третю букву ключа) - Т Сполучник – об’єднує два однакових слова або граматичні основи: Сурядні сполучники: — єднальні: і, й, та (=і), та й, і... і, ні... ні, ані... ані, також, не тільки... а й — протиставні та зіставні: а, але, та (=але), зате, проте, однак, так — розділові: або, чи, або... або, чи... чи, то... то, чи то... чи то, не то... не то Підрядні сполучники:  що, бо, тому, щоб, коли.  як, мов, ніби, наче.  

самостійні Службові (вигуки) бИ аНі нУ аЛе щОб уГу дО Ключ (з других букв) : Історія – свідок минулого . (записуємо на полі третю букву ключа) - Т Частка – надає слову нового значення, ЇЇ ЛЕГКО МОЖНА ВИКИНУТИ З РЕЧЕННЯ: б, не, хай, нехай, ж, тільки, навіть.

самостійні Службові (вигуки) бИ аНі нУ аЛе щОб уГу дО Ключ (з других букв) : Історія – свідок минулого . (записуємо на полі третю букву ключа) - Т Як розрізнити і не сплутати прийменники, сполучники та частки?

По-перше, знайти маленьке слово (переважно 1-2-3 букви), яке саме нічого не означає, тобто не має лексичного значення. Порівняйте слова «ліс» і «але». По-друге, вслухатись у назву. Прийменник стоїть при іменникові, тобто перед ним. Він допомагає у створенні граматичних форм, зокрема місцевого відмінка. Інколи між прийменником й іменником можуть бути розташовані прикметники, які виконують роль означень.

Якщо прийменник вийняти з речення, то воно втратить свій сенс. Наприклад: Чоловік і жінка не зайшли у кімнату. Єдина невелика частинка, розташована перед іменником – «у». Без прийменника «у» залишиться: Чоловік і жінка не  зайшли кімнату. Смислу таке речення не має. Отже, «у» - прийменник.

Сполучник - об'єднує два слова або дві частини складного речення (граматичні основи). Зауважмо, частини мови у більшості випадків однакові. Наприклад: Чоловік і жінка не за -йшли у кімнату. Два іменника «чоловік, жінка» об'єднано за допомогою сполучника «і». У реченні сполучник вільно можна замінити комою, свого значення речення не втратить. Порівняймо: Чоловік, жінка не за-йшли у кімнату.

Частка надає слову нового значення, інколи протилежного. Якщо вийняти частку, то речення не розсиплеться, але зміниться його смисл. Наприклад: Чоловік і жінка не зайшли у кімнату. Якщо вийняти частку «не», то речення буде нести протилежний смисл: Чоловік і жінка зайшли у кімнату.

Запорозька Січ... Це не тільки місце. Це втілення мрії українського народу про вільне життя, про бойові подвиги. Це царство волі й рівності. Це вільна республіка, у якій жили люди широкого розмаху душі, абсолютно вільні й рівні. Тут виховувалися вільні, мужні характери, для яких не було нічого вищого за інтереси народу, за волю й незалежність Вітчизни. Січ була розташована на ідеально укріплених самою природою місцях — на річкових островах, які важко було виявити серед безлічі їм подібних у прибережній лісовій гущавині, в морі плавнів. Сама Січ була оточена ровом і десятиметровим земляним валом, на якому стояв дерев’яний частокіл. Серед кріпосних укріплень виділялися високі вежі з бійницями для гармат. Сильно укріпленим був також вихід до ріки. Перепишіть текс, зверху над кожним словом надпишіть частину мови. Підкресліть граматичні основи.

Ратушна Наталія Миколаївна - вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської області

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: Література: 1. Апанович О. М. Розповіді про запорозьких козаків./ О.М. Апанович .- К.: Дніпро, 1991. 2. Українська мова: підруч. для 8 кл. закл. загальн. середн. освіти – 2-ге вид., перероб./ Олександр Авраменко, Тамара Борисюк, Ольга Почтаренко. − Київ: Грамота, 2021 р. – 192 с. іл. Інтернет-ресурси: URL:http://pidruchniki.com URL:https://uk.wikipedia.org URL:http://studopedia.org URL:http://www.panoramio.com URL:https://naurok.com.ua/urok-ukra-nsko-movi-povtorennya-ta-uzagalnennya-vivchenogo-vivcheni-chastini-movi-h-pravopis-194003.html