Повторення та узагальнення вивченого. Синтаксис. Пунктуація.

Вісімнадцяте жовтня

Контрольна робота №1 з теми 

“Повторення та узагальнення вивченого. Синтаксис. Пунктуація”.

 

І рівень

 

1. Усі подані словосполучення є іменниковими в рядку:

A) доброта перемагає, схожий на батька, хтось із них;

Б) берег річки, осіння прохолода, батьківська хата;

B) розмовляти про справи, один із багатьох, німе запитання;

Г) брат з сестрою, уміння працювати, міцніший за сталь.

 

2. Усі подані словосполучення є прислівниковими в рядку:

A) хліб і сіль, ближче до людей, далеко від дому;

Б) жити чесно, щедро пригостити, п’ятами накивати;

B) по-осінньому тепло, моторошно від страху, радісно на душі;

Г) повернутися пізно, краще за художника, щиро привітати.

 

 

3. Односкладним є речення в рядку:

A) Мене сьогодні голуб розбудив (Л. Костенко).

Б) Черешні тут росли високі й розкішні (О. Гончар).

B) Треба бути щедрим і вимогливим до себе (О.Довженко).

Г) Під вікнами насадила Ганна бузку, любистку, півників та півонії (І.Нечуй-Левицький).

 

4. Односкладним є речення в рядку:

A) Ніч – мов криниця без дна (М. Рильський).

Б) Як любо йти коханою землею і рідний вітер пити без кінця.

B) Жити – добро робити (Народна творчість).

Г) Чарівна осіння пора печалить душу прощальним ячанням журавлів у небі.

 

5. Непоширеним є речення в рядку:

A) Хліб і рушник – одвічні людські символи (В. Скуратівський).

Б) Хмельницький був гетьманом.

B) На південь стікає зоряна імла Чумацького Шляху (М. Стельмах).

Г) Між коморою та будиночком ворота й хвіртка (О.Довженко).

 

 

6. Непоширеним є речення в рядку:

A) Вже надворі стало світати (І. Нечуй-Левицький).

Б) Велике діло – писані слова! (Л. Костенко).

B) Полюють зайців по-різному (Остап Вишня).

Г) Федора то шиє, то поре (Народна творчість).

 

 

7. Складним є речення в рядку:

А) Над широкими сіножатями, над зеленими ярами встав легесенький туман (І. Нечуй-Левицький).

Б) В українському фольклорі неопалима купина стала символом невмирущості і незнищенності нашої землі (3 журналу).

В) Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй (Л.Костенко).

Г) Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях (О.Гончар).

 

8. Складним є речення в рядку:

A) О наші передчасно посивілі матері, із сапкою в руках, із серпом на плечі та болючою в очах югою (М. Стельмах).

Б) Кожен запорожець приписувався до певного куреня і мав відбувати військову службу в січовій залозі, у різних командах, роз’їздах (3 журналу).

B) Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки, він був своєрідною візиткою, а якщо точніше – обличчям оселі, відтак і господині (В. Скуратівський).

Г) Закони вод, вітрів, і хмар, і світла відкрились нам у ті далекі дні.

 

9. Спонукальним є речення в рядку:

A) Невже до нього нема довіри? (К. Гордієнко)

Б) Встаньте, слухайте всемогущого поклику весни! (І. Франко)

B) Моя душа здригнулася словами (Л. Костенко).

Г) В епоху спорту і синтетики людей велика ряснота (Л. Костенко).

 

10. Спонукальним є речення в рядку:

A) Життя людське коротке, а світ такий чарівний (В. Козаченко).

Б) Що ж воно таке, отой берег дитинства, в чому його притягальна сила, якими вимірами означити це непересічне поняття.

B) Ой не шуми, луже, зелений байраче (Народна творчість).

Г) Як пощастило дівчинці в сімнадцять! (Л. Костенко)

11. Допущено помилку в словосполученні в рядку:

А) поквитатися з насмішником;

Б) ліки для хвороби;

В) покладатися на друзів;

Г) братися за роботу.

 

12. Помилку допущено в словосполученні в рядку:

А) погляд на проблему;

Б) опанувати мову;

В) захворів завдяки недбальству;

Г) згідно з розпорядженням.

 

13. Установіть відповідність між словосполученням і головним словом у ньому.

1) Утомлена мама;            А. Утома;

2) утомлена за день;         Б. мама;

3) утома від роботи.          В. утомлена;

                                            Г. від роботи.

 

14. Установіть відповідність між словосполученням і головним словом у ньому,

1) Приємна розмова;                          А. Приємно;

2) приємно від розмови;                     Б. з товаришем;

3) розмовляти з товаришем.              В. розмовляти;

                                                              Г. розмова.

 

15. Установіть відповідність між другорядним членом і реченням із ним.

1) Додаток;         А. А дитя осталось, плаче бідне… (Т. Шевченко)

2) означення;     Б. Пілікає нудно десь гармошка (А. Головко).

3) обставина.     В. Так, ти богиня! (І. Франко)

                            Г. Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

 

16. Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.

1)    Додаток;

2)    обставина;

3)    означення.

A. Дорога й праця – сестри рідні і благовісниці живі (М.Рильський).

Б. Починалось бабине літо (І. Нечуй Левицький).

B. Надворі почало свіжішати (І. Нечуй-Левицький).

Г. Нещастя об’єднує людей (В. Гжицький).

ІІ рівень

 

Прочитайте текст. 

(1) Вишитий рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був узірцем людської працьовитості. (2) Він пройшов крізь віки, він і нині усимволізовує чистоту почуттів. (3) Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського, як і інших сусідніх народів. (4) Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. (5) Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією в наш час. (За В. Скуратівським)

 

17.    Позначте речення, які є простими (УКАЖІТЬ ЛИШЕ ЦИФРИ).

 

18.    Позначте речення, у яких наявні однорідні присудки  (УКАЖІТЬ ЛИШЕ ЦИФРИ).

 

19.    Зробіть синтаксичний розбір реченнь, визначте частини мови, випишіть та розберіть по 3 словосполучення з кожного речення.

 

а) Чарівна осіння пора печалить душу прощальним ячанням журавлів у небі.

б) Осіннє небо дивиться на землю й милується красою.