Ратушна Наталія Миколаївна -вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської областіАвтор ресурсуhttps://naurok.com.ua/urok-kontrolniy-pismoviy-dokladniy-perekaz-rozpovidnogo-tekstu-z-elementami-opisu-pam-yatok-istori-ta-klturi-ukrua-ni-v-publicistichnomu-stili-20150.html. Презентація створена з використанням інтернетресурсу
Кожного дня ми робимо якісь звичайні для нас справи, ходимо до школи, гуляємо, їздимо до родичів та друзів і не думаємо про речі, повз які проходимо. А вони свідки історії наших предків, нашої з вами історії. Сьогодні на уроці ми поговоримо про пам’ятку, якій на сьогоднішній день майже 130 років.
Будівля театру виконана в стилі віденського бароко. Зовні структурно складається з 3 поверхів. 1-й (цоколь-ний) і 2-й, прикрашені лише колонами тосканського ордера в лоджіях, утворюють одне ціле, виглядають громіздко й фундамен-тально, надаючи будівлі статичності. 3-й поверх — легший, ажурний, із витонченою обробкою деталей з арковими лоджіями, колонами та піля-страми іонійського ордера — приховує тяжкість нижніх поверхів і створює ілюзію легкості. Екскурсоводи (а екскурсії тут проходять постійно) розкажуть подробиці про те, що будівля Театру була побудована в стилі «бароко», що вхід прикрашає скульптурна група, яка зображає музу Мельпомену, а з боків її Трагедія і Комедія. Архітектурна обробка будівлі чудова, сам театр неймовірно гармонійно вписується в рамку з південного неба і зелених дерев. Визначте науковий, публіцистичний стилі
Тлумачення слів (фр. parterre, від par — «по» + terre — «земля») — нижній поверх глядацького залу театру з місцями для глядачів, розташований у просторі між сценою або оркестровою ямою і протилежною стіною або амфітеатром.́ (фр. pas de trois, букв. 'танок утрьох') — балетний танець для трьох виконавців, а також музика до нього. Є однією з танцювальних форм у балеті, повторює побудову па-де-де з варіацією третього танцівника. Партер -Па-Де-Труа -
Тлумачення слів Ярус – поверх у внутрішньому приміщенні театру. Ложа – відділені перегородками місця для кількох глядачів у залі. Бенуар – нижній ярус лож за партером у театрі. Бальєтаж – перший ярус лож над бенуаром або партером у театральному залі. Акустика – чутність звуків у будь-якому приміщенні. Підмостки – спеціальна площадка, підвищена над підлогою, землею, на якій відбувається показ театральних вистав, виступи артистів; сцена.
Історія Театру пов’язана з історією міста. Він був відкритий в 1887 році, замовником проекту було місто Одеса та проект готувався одинадцять довгих років. Але результат того вартий. Екскурсоводи (а екскурсії тут проходять постійно) розкажуть подробиці про те, що будівля Театру була побудована в стилі «бароко», що вхід прикрашає скульптурна група, яка зображає музу Мельпомену, а з боків її Трагедія і Комедія. Архітектурна обробка будівлі чудова, сам театр неймовірно гармонійно вписується в обрамлення з південного неба і зелених дерев. Кожна його деталь, кожне вікно, позолочені прикраси виконані з незвичайним смаком і відчуттям міри, поступово вводять глядача в той стан, який необхідно, щоб прийняти в свою душу велике чудо музики, освячене великими композиторами минулого і сьогодення.
Навіть глядацький зал пахне особливим повітрям, п’янким ароматом таланту. Незрозуміло, чому саме цей зал так впливає на людей?! Сама його архітектура традиційна. Партер, бенуар, бельетаж, яруси лож. Мабуть, так впливає внутрішня гармонія всіх складових цього єдиного ансамблю. Неймовірна акустика театрального залу. Під час оперних вистав не використовується ніяка звукопід-силююча техніка. Але кожне слово, вимовлене на сцені навіть пошепки, чудово чутно від партеру до гальорки. А шум залу м’яко глушиться, покликати когось через увесь зал тут не вийде. Сцена Одеського оперного театру бачила багатьох великих музикантів, співаків і танцюристів. Будь-який артист, що виходить тут на підмостки, несе відповідальність перед ними за кожну ноту, за кожне балетне па.
Це дивовижне будівництво, добрий дух опери, втілений у камені, місце, де багато тисяч людей знову і знову запалюють у своїй душі лампаду прекрасного. Вічна музика буде відтепер освітлювати їм кам’янисту дорогу життя. Можливо, ця дорога буде легше, адже на ній була зупинка, яка називалася Одеський оперний театр.
Я кореспондент газети «Одеський вісник». Хотілося б дізнатися про ваші враження від прочитаної статті: - Що вас найбільше вразило? - Що запам’яталося? - Які емоції і почуття викликає пам’ятка? - Що нового ви дізналися? - Де зможете застосувати нові знання? - Чи порадите своїм знайомим познайомитися із цією пам’яткою? - Дуже вам вдячна. Обов’язково опублікую матеріал. До побачення.
План1. Історія театру пов’язана з історією міста. 2. Внутрішня гармонія ансамблю: а) незвичайний смак і відчуття міри; б) особливе повітря глядацького залу; в) неймовірна акустика; г) сцена Одеського оперного театру.3. Місце, де багато тисяч людей знову і знову запалюють у своїй душі лампаду прекрасного.