Позакласне читання 3 клас. Леся Вороніна "Прибулець із Країни Нямликів" (І частина)

Леся Вороніна «Прибулець з Країни Нямликів» Позакласне читання

Запрошую у чарівну країну,І разом у казковий світ полинемо,Де співіснують мрії та дива,Де повен світ любові і тепла.

- Поплямкаємо губами!- Поклацаємо зубами (щоб міцніші були)!

Конкурс «Хто швидше»Закінчи прислів'я Книги – ключ до …Книга вчить як на світі …Золото добувають із землі, а знання … Хліб наснажує тіло, а книга …З книгою подружишся … наберешся. Книги читати - … Книга не пряник, а дітей до себе …знань. жить. з книжок.розум. розумуусе знати.манить

Леся Воронина (21.03.1955,Київлянка)– письменниця,журналістка, перекладачка. Народилася в Києві. Навчаючись у школі, зацікавилася українським фольклором, співала у хорі «Гомін», а також захопилася східними двобоями та йогою. 1972р. вступила на заочне відділення філологічного факультету Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчила 1979 р.

Витрішкуватий – лупатий, з великими очима. Шлейка – лямка для підтягування. Веснянкуватий – укритий веснянками. Шарпонув – смикнув

-Послухай уривок першого розділу твору Лесі Вороніної.-Запамятай імена героїв розповіді. Щоденні 5. Слухання.(читає вчитель)

Розділ другий де виявляється, що існують чари, які перетворюють нямликів на здорованів На вулиці, коли тато поставив її на землю, Олянка спритно вихопила свого рюкзака й помчала вперед. Добре, що її садочок був зовсім поруч – у сусідньому дворі. Треба було якомога швидше залишитися з Буциком наодинці й, головне, в жодному разі не можна було показувати нямлика дорослим Це дівчинка зрозуміла відразу. У садочку, сторожко озираючись, Олянка обережно пересадила Буцика з рюкзака до кишені кофти і побігла на сніданок. їй хотілося хутчіше проковтнути слизьку, схожу на зварену медузу кашу й піти на ігровий майданчик. Там нарешті вона зможе дізнатися у дивного чоловічка, хто він і як опинився в її кімнаті. А головне – чому Буцик так нахабно прочитав її думки! Досі ще нікому не вдавалося ось так просто залазити їй у голову!

Дівчинка вже доїдала останню ложку, коли несподівано над краєм столу з’явилася розкудлана голівка її нового знайомого. Потім чоловічок швидко видерся на тарілку й почав пригорщами набирати манну кашу і з насолодою її поїдати. Буцик аж мружився від задоволення, ще й приказував: – Ням! Ням! Ням! Добре, що Олянка трохи спізнилася і в цей час решта її групи вже поснідала й побігла на вулицю гратися. Тому Буцика ніхто не помітив. – Ану швидше ховайся до кишені! – прошепотіла дівчинка, сторожко озираючись. – Якщо тебе побачать, ти ніколи не повернешся до Країни нямликів. А я ж навіть не встигла у тебе про неї розпитати.

Та зголоднілий нямлик навіть не глянув на дівчинку. І Олянка зрозуміла, що його й за вуха не відтягнеш від манної каші. До речі, це зовсім непогана думка – спробувати відтягти ненажерливого коротуна від їжі. Та цієї миті Буцик перестав плямкати, пильно глянув дівчинці у вічі й дуже серйозно сказав:– Тільки но спробуй! Іще жоден здоровань не торкався вух шляхетного нямлика!– Та що це таке?! Ти знову читаєш мої думки! – обурилася Олянка.– Ну то й що? Ми всі це уміємо. Що ж тут складного – прочитати думку здорованя? Ніби у вас у голові можна знайти щось цікаве!

– Тоді чому ти виліз зі стіни, а потім ускочив до мого рюкзака?! – ображено запитала дівчинка й відвернулася від нахабного нямлика. Вона чекала, що Буцик от от попросить у неї пробачення, та замість цього хтось досить сильно шарпонув Олянку за рукав. Біля неї стояв незнайомий веснянкуватий хлопець і весело усміхався.– Гей, ти що, не впізнала мене? – раптом заговорив він. Цей голос не можна було сплутати з жодним іншим – так, то був тоненький і пронизливий Буциків голос.– Ну от, ти знову роззявила рота! – засміявся хлопець. – Що тут такого? Просто всі нямлики стають здорованями, щойно з’їдять хоч ложку Чарівної Страви! – останні слова Буцик вимовив так поважно, що Олянка на мить повірила, ніби в її тарілці й справді була чудодійна їжа.

Як звати головних героїв?Звідки з’явився Буцик?Що сталось із хлопчиком , коли він поїв Чарівної страви?Чи хотіли б ви дізнатись, що буде далі?

Мій настрій після уроку