10 березня о 18:00Вебінар: Шкільне діловодство. Документація заступника директора з навчальної роботи

Позакласний захід із зарубіжної літератури у 8 класі на тему: "Літературна гра "Античні символи""

Про матеріал

Даний позакласний захід допоможе узагальнити знання учнів з теми «Античність», також розвивати творчі здібності учнів, вміння висловлювати власну точку зору, працювати в команді, приймати продумані рішення; сприятиме емоційності учнів, розвитку їх мовної культури, виховуватиме інтерес до культурної спадщини людства.

Перегляд файлу

Позакласний захід

із зарубіжної літератури

(8 клас)

 

Літературна гра

«Античні символи»

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: узагальнити знання учнів з теми «Античність»; розвивати творчі здібності учнів, вміння висловлювати власну точку зору, працювати в команді, приймати продумані рішення; сприяти емоційності учнів, розвитку їх мовної культури; виховувати інтерес до культурної спадщини людства.

Обладнання: святково прибрана класна кімната; таблички з назвами команд, куточки із завданнями; магнітофон; ПК; проектор.

Інший світ за вашого правління

Був, Еллади світлої боги!

Ви вели блаженні покоління

На казкові щастя береги.

Фрідріх Шіллер

Хід гри

 

І. Початок гри

  • Звучить грецька музика

   Вчитель. Антична література вабила і вабить до себе високими гумані-стичними ідеалами, героїзмом, красою слова, вишуканістю форми.

Вона вічне цілюще, життєдайне джерело, певною мірою норма і приклад, живо­творна сила та еталон прекрасного.

E:\Л. П\люда\фото учитель року\IMG_2371.JPGВ історії світової культури антична література разом із Біблією та хрис­тиянською літературою відіграла унікальну роль, на яку не може претендува­ти жодна інша література світу: антична і християнська літератури заклали основи нової цивілізації європейської, сприяли формуванню та розвиткові європейських національних культур і літератур, об'єднаних християнськими морально-етичними цінностями.

Отже, дозвольте, шановні гості, розпочати пізнавально-розважальну гру «Античні символи».

   Муза Кліо. Людина крокує XXI століттям. Вона, як і на зорі свого існу­вання, така ж допитлива й охоча до знань, з невичерпною енергією до змін, у прагненні щастя.

Проте історія людського суспільства не дала прикладу єдино правиль­ного, універсального шляху для досягнення щастя і, цілком імовірно, ніколи не зможе дати.

Здебільшого знавці історії людства вважають, що перше усвідомлене світобачення починає формуватися у вигляді тих уявлень, що демонструє нам міфологія, за допомогою якої людина пояснювала життя природи, довкілля за аналогією із суспільним життям.

Природа, Всесвіт уявлялись їй як великий рід, що складається із землі, моря і підземного світу.

Поступово міфологія залишає історичну сцену. Та вона не зникає. Для мене, музи історії Кліо, міфологія — наче легендарний чарівний птах Фенікс, якого кожні п'ятсот років спалює сонячне проміння. Але птах пломеніє; си­лою Сонця він воскресає із попелу, відроджується, щоб знову молодим з'явитись у рідному краї. Фенікс символізує безсмертя через вічне відро­дження. Так і міфи та їх герої набувають другого життя спочатку в творах античної літератури, а потім і світової літератури та мистецтві.

Я — муза історії Кліо.

В руках моїх — давній папірус,

Де кожне століття й період

Отримали плюс свій чи мінус.

Сьогодні, шановні друзі, чарівний птах Фенікс відроджується на цьому святі міфології.

   Вчитель. А на згадку про це свято учень нашої школи хоче подарувати тобі, Кліо, вірш відомого українського поета-кобзаря Т. Г. Шевченка «Муза».

       Учень

А ти, пречистая, святая,

Ти, сестро Феба молодая,

Мене ти в пелену взяла

І геть у поле однесла.

І на могилі серед поля,

Як тую волю на роздоллі,

Туманом сивим сповила,

І колихала, і співала,

І чари діяла... І я...

О чарівниченько моя!

Мені ти всюди помагала.

Мене ти всюди доглядала.

E:\Л. П\люда\фото учитель року\IMG_4730.JPG

 

II. Основна частина гри

Вчитель. Отже, шановна Кліо, дозволь представити тобі та шановним гостям учнів, які братимуть участь у сьогоднішній грі.

      Представлення команд

      Оголошення теми та умови гри

У грі беруть участь дві команди (4 гравці у кожній).

  Кожна правильна відповідь оцінюється „5 балами. За естетичне оформ­лення відповіді додається ще 1 бал. Якщо відповідь неправильна, право ого­лосити свою думку на поставлене питання має команда-суперник.

  Переможцями стануть ті, хто набере найбільшу кількість балів.

  Команда-переможець буде нагороджена грамотою «Знавець античності», а глядачі виберуть кращого гравця, якого також буде нагороджено грамотою.

Вчитель. На півдні Європи, на берегах Іонічного та Егейського морів, лежить півострів Пелопоннес. Саме тут розташована дивовижна країна Греція, яку здавна називають Елладою. Грецька писемність стала основою для багатьох алфавітів світу, а будівлі та статуї стародавніх греків були взір­цями, на яких училися архітектори та скульптори наступних часів. Ця краї­на — батьківщина театру, Олімпійських ігор. Сьогодні всім відомі міфи Ста­родавньої Греції, які мали вагоме значення для розвитку світової культури.

Запитання глядачам гри.

  • Хто може сказати, яку назву мала гора, де жили боги? (Олімп).
  • А яких грецьких та римських богів ви знаєте?

Вчитель.

У нас також є свій Олімп, є прекрасні богині, які і будуть судити нашу гру. Це вчителі м/о гуманітарного циклу:

богиня історії Головіна В.В.

богиня географії  мови Кальніцька Т.О.

E:\Л. П\люда\фото учитель року\IMG_2386.JPGбогиня музики Бондарчук О.О.  

 

 

 

 

 

 

    Запитання до суддів-богинь.

  • Скажіть, будь ласка, який подарунок може створити святковий настрій для прекрасної половини людства? (Квітка)

Дозволь, Кліо, наші гравці зроблять тобі ще один подарунок... Оголо­шую перший конкурс.

 

І тур

«Легендарна квітка»

(захист назви команди)

Завдання.

Розповісти легенду про квітку, яка є символом-назвою команди.

 

   Команда «Маргаритки»

Розповідають, що Пресвята Богородиця, бажаючи потішити маленького Ісуса й подарувати йому серед зими вінок живих квітів, не знайшла жодної квітки на пригнічених холодом полях і вирішила зробити їх сама із шовку.

І ось серед багатьох інших, зроблених нею, особливо сподобались немовляті-Ісусу одні маленькі квіточки. То були маргаритки з жовтої шовкової матерії й грубих білих ниток. Виготовляючи їх, Пресвята Богородиця не раз колола свої пальці голкою, і краплини крові де-не-де забарвили ті нитки у червонуватий або рожевий колір.

Квіти ці так сподобалися маленькому Ісусові, що він зберігав їх цілу зиму як коштовність, а коли настала весна, посадив їх у долині Назарету й почав поливати. І раптом штучні квіти ожили, пустили коріння і, розростаю­чись дедалі більше, переселяючись із однієї країни в іншу, розійшлися по всій землі. І тепер, як нагадування про те диво, ці чарівні квіточки цвітуть від ранньої весни до глибокої осені, і немає у світі країни, де їх не зустрінеш.

 

 

 

   Команда «Гіацинт»

Історія ця сталася в ті щасливі далекі дні, коли боги і люди були близькі одні до одних. Чарівний юнак Гіацинт, син спартанського царя Аміклада та музи історії Кліо, разом із богом сонця Аполлоном розважалися, метаючи диск. Спритність юнака у цій справі дивувала всіх, та найбільше радів сам Аполлон — Гіацинт був його улюбленцем. Проте маленький божок легкого вітру Зефір, який уже давно ревнував Аполлона до юнака, із заздрощів подув на диск і повернув його так, що той полетів назад і вбив Гіацинта на смерть.

Горе Аполлона було безмежним навіть він, бог, не міг повернути юнака до життя... Але як вчинити, щоб хоч зберегти пам'ять про дорогу лю­дину?..

І ось промені сонця почали припікати кров, що струменіла з ран Гіацин­та, згущували й скріплювали її, і з неї виросла чарівна, з чудесним запахом, червоно-лілова квітка, форма якої з одного боку нагадувала літеру А ініціал Аполлона, а з другого Y -з'єдналися імена двох друзів.

ініціал Гіацинта; і таким чином у ній навіки

 

II тур

«Мешканці Олімпу»

 

Вчитель. Міфологія була основою світогляду еллінів. Населяючи при­роду живими істотами богами, стародавні греки поклонялися їм, намага­лися зробити їх добрими до себе і приносили їм жертви, тобто створювали культ богів Аполлона, Деметри, Зевса. Афіни Діоніса, Греки вірили, що боги керують світом і людьми, але не боялися їх, змагалися з ними в мистецтвах, праці, співі, а під час війни навіть билися з ними. Але свої боги були не лише у стародавніх греків, а й у стародавніх римлян.

 

Завдання.

Команда називає 7 грецьких богів, а суперники знаходять аналог бога у римській міфології.

 

«Маргаритки»:

 


 Грецька міфологія

      Римська міфологія


Аїд     

Арей

Артеміда

Афіна Паллада

Афродіта

  Кронос

Плутон

Марс

Діана

Мінерва

Венера

Сатурн

 


 


«Гіацинти»

Грецька міфологія

 

Гефест

Діоніс

Зевс

Гера

Посейдон

Ерот

Гермес

Римська міфологія

 

Вулкан

Бахус

Юпітер

Юнона

Нептут

Купідон(Амур)

Меркурій

 

III тур

«Античні символи»

Вчитель. Античні символи. Вони дійшли до нас із глибин тисячоліть і посідають особливе місце в історії світової цивілізації. Цікаво, а чи знають наші гравці зміст та значення античних символів та образів античного світу.

Завдання.

Один гравець з кожної команди витягує картку, на якій написано «Гор­діїв вузол», «Дволикий Янус», «Яблуко розбрату», «Ахіллесова п'ята», «Скриня Пандори», «Нитка Аріадни», «Дамоклів меч» чи «Колесо фортуни», і розкриває зміст і значення символів та образів античного світу.

Зразки відповідей див. у додатку №1.

  • Діти виконують грецький танок.E:\Л. П\люда\фото учитель року\IMG_4703.JPG

IV тур

«Дев'ять планет»

Вчитель. їх дев'ять одвічних і довічних супутників Сонця. Дослівно «планета» означає «та, що блукає». Мільярди літ «блукають» і ще мільярди літ будуть «блукати» вони навколо свого господаря, повелителя і життєдавця Сонця. Сонце для планет це все, а все це Бог. Тож і Сонце носить ім'я свого бога, і планети носять імена богів.

Так називали їх стародавні греки та римляни, такі ж імена давали від­критим планетам у новий і новітній час.

А знати про планети варто хоча б тому, що кожен з нас має не лише своє сузір'я, під знаком якого з'явився на світ, а й «свою» планету, яка «опі­кується» нами аж до останнього дня...

Завдання. Один гравець з кожної команди витягує картку, на якій написано назву планети чи світила (Сонце, Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон), і розповідає про відповідне божество.

Зразки відповідей див. у додатку №2.

 

 

 

V тур

«Сім чудес світу»

Вчитель. Архітектура стародавніх греків і римлян допомогла Європі побудувати гармонійні й дуже красиві храми та світські палаци, які втілюють ідею краси життя. Під впливом античності європейська скульптура й живопис створили справжні шедеври, що славлять життя, людину, красу. Леонар­до да Вінчі, Бенвенуто Челліні, Антоніо Ломбарде, Сандро Боттічеллі, Рафаель Санті, Тіціан, Паоло Веронезе — це далеко не повний перелік імен мит­ців тільки італійського Відродження, яких надихала на творчість прекрасна античність та пам'ятки про сім чудес світу.

Завдання.

Команди ставлять одна одній по 5 запитань про чудеса світу («Єгипет­ські піраміди», «Висячі сади Вавилону», «Храм Артеміди Ефеської», «Статуя Зевса Олімпійського», «Мавзолей у Галікарнасі», «Родоський колосе», «Александрійський маяк»).

(Судді оцінюють кожну правильну відповідь в один бал).

 Зразки відповідей див. у додатку №3.

VІ тyp

Гра з глядачами

«Дев'ять муз» (проводить Кліо)

(Тим часом судді підбивають підсумок гри)

Вчитель. Усі дев'ять муз доньки Зевса і Мнемосіни. А в Мнемосіни батьком був володар Неба Уран, матір'ю богиня Землі Гея. Такі родовиті батьки дали Мнемосіні незвичайну силу силу пам'яті, й стала вона боги­нею пам'яті та володаркою чудодійного струмка.

Музи черпають свою силу і натхнення з материного струмка струмка пам'яті. Бо талант, створюючи нове, має знати і пам'ятати створене в мину­лому. Саме тому місце, де зберігають найкращі взірці людської творчості, називають музеєм на честь муз, які піклуються не лише про створення нового, а й про збереження створеного.

Завдання. Назвати музу.

1.    Богиня співу, покровителька тих, хто любить серйозне поетичне слово та допитливу наукову думку. (Калліопа)

2.    Покровителька історії та героїчної поезії. (Кліо)

3.    Муза — покровителька ліричної поезії. (Евтерпа)

4.    Покровителька інтимної, любовної поезії. (Ерато).

5.     Співуча муза, яка взяла під свою опіку театральну трагедію.

(Мельпомена)

6.    Муза урочистої поезії та красномовства. (Полігімнія)

7.    Муза танців і хорового співу. (Терпсихора)

8.    Квітуча покровителька комедії, драматичних творів мажорного характе­ру, веселих та смішних вистав. (Талія)

9.    Небесна муза, покровителька астрономії, науки про зорі. (Уранія)

III. Підсумок гри

1. Перегляд відеопрезентації «Античність – колиска європейської літератури».

2. Глядачі називають кращого гравця.

3. Нагородження команди, яка перемогла.         

Вчитель. Ось і закінчилась наша мандрівка в країну сивої давнини, де люди вірили, що світ складається з див, що кожен камінь був колись істотою, що все живе, все дихає. Природа була жива для стародавнього грека, він чув її, вірив, що деревам буває боляче, якщо їх рубати. Мені хотілося б, щоб знання, які ви одержали з цієї теми, залишалися з вами, зігрівали маленькі серця, аби вони стали ще чуйнішими до болю інших; намагайтесь творити тільки добро і завжди пам'ятайте, що зло буде покаране.

На цьому наша подорож у чарівний світ літератури не закінчується. Адже попереду нові зустрічі з її величністю Книгою.

І знов у мандри запросять вас книги... В далекі часи, в дивовижні країни. Відкриються вам таємниці великі, Знайдете ви справді безцінні перлини. Нехай не минає вас байка чи казка, Хай міфи і вірші у душу вам линуть. Та тільки уважно читайте, будь ласка, Тоді лиш почуте слово нетлінне, І мудрі поради, і жарти дотепні. Й думки, що летять крізь кордони та мури. Усе, чим приваблює світ цей безмежний, Усе, що дарує світ літератури!

 

 

 

Додатки

Додаток №1

(З книги Анатолія Багнюка «Про вічне і земне»)

«Гордіїв вузол»

  Гордій був простим хліборобом древньої Фригії, що належала античній Греції. І не мав би він клопоту з царюванням, якби не фригійський оракул.

  Фригійці, перед тим, як обрати нового царя, вирішили звернутись до оракула. Той їм порадив, щоб вони обрали за царя того, хто перший зустрі­неться їм на возі.

  Першим виявився Гордій зі своїм звичайнісіньким селянським возом. Саме він і зробив свого господаря царем усієї Фригії.

  І Гордій віддячив возові поставив його до храму Зевса. Ще й обв'язав воза надзвичайно заплутаним вузлом. Вузол цей мав особливий сенс: хто б його розв'язав, той став би повноправним володарем Азії.

  Ніхто так і не розв'язав «Гордієвого вузла». Аж поки Александр Маке­донський не розрубав його своїм мечем. Розрубав, а не розв'язав. А тому і став володарем Азії не всієї й ненадовго.

  Значення: те, що необхідно розв'язати, не можна рубати.

«Дволикий Янус»

  Янус — один із найдавніших римських богів. Ім'я його означає по-латині «двері». Спочатку він був богом Світла, тому вранці відчиняв небесну браму і впускав на Землю день, а ввечері зачиняв, і на Землю опускалась ніч. Янус знаменував початок і кінець кожної справи; саме від нього залежало, щоб початок був добрим, а закінчення щасливим.

  І зображували його з двома обличчями одним старим, а другим мо­лодим, що були символом світла і тьми, добра і зла, любові й ненависті.

  На його честь назвали перший місяць року януарій. Саме він розділяє минуле і майбутнє, старий і новий рік.

  Значення: все у світі має свою протилежність.

 

 

«Яблуко розбрату»

  Це яблуко, яке несе людям незгоди і чвари. Саме таке яблуко Еріда під­кинула весільним гостям батьків Ахілла Пелея і Фетіди через те, що її не запросили на свято. На яблуці був напис — «Найвродливішій». Суперечка виникла між трьома богинями — Герою, Афіною та Афродітою. А розсудити їх мав Паріс, син троянського царя Пріама. Багато чого обіцяли юнаку боги­ні: Гера — владу і багатство, Афіна — мудрість і ратну славу, Афродіта — кохання найвродливішої жінки.

  Остання обіцянка змусила Паріса віддати яблуко Афродіті, богині краси і кохання. За це вона допомогла юнакові викрасти прекрасну Єлену дру­жину спартанського царя Менелая, через що й розпочалась Троянська війна.

  Значення: щоб розпочалась війна, достатньо, аби посварились три жін­ки. А щоб посварились три жінки, достатньо одного яблука.

«Ахіллесова п'ята»

  Ахіллес легендарний герой Троянської війни. На його рахунку багато подвигів, рівних Геракловим та Одіссеєвим. Замість життя довгого і замож­ного він обрав життя коротке, але звитяжне.

  Знаючи, що йому судилася загибель у Троянській війні, він поспішає на битву, бо переконаний: небезпека не може бути перешкодою для подвигу. Навіть якщо ця небезпека смертельна.

  Ахіллес мав єдине вразливе місце — п'яту. Фетіда, мати героя, аби за­гартувати свого сина, купала його в студених водах підземної річки Стіксу, тримаючи за п'яту. Саме це місце виявилось єдиним незагартованим, а тому і вразливим місцем на тілі Ахілла. І якраз у цю п'яту вцілила і смертельно поранила його стріла Паріса.

  Значення: слава наша в нашій слабкості. А слабкість від того і в тому, що містилось у чиїхось руках.

«Скриня ІІандори»

  Її ім'я означає «всім обдарована». Саме це і стало причиною всіх лих і нещасть на Землі.

  Незвичайна обдарованість Пандори має божественне походження.

  Гефест, бог вогню і ковальства, виліпив її із землі й води, тобто дав їй багатство Землі та силу води, що стало основою Пандориних талантів.

  Афродіта, богиня краси і кохання, наділила її вродою; Гермес, бог тор­гівлі, — хитрістю. Епіметей, брат мужнього Прометея, взяв її за дружину.

  У домі Епіметея стояла скриня, в якій містилися всі нещастя Землі. До­питливість, жіноча цікавість спонукали Пандору відчинити небезпечну скри­ню — усі лиха та біди розлетілися по всьому світу, принесли горе й страждання кожній людині. Лише на дні скрині залишилась Надія, яка завжди все робить останньою, щоб дати людині шанс.

  Значення: допитливість початок знання. Цікавість початок непо­розумінь. Надмірна цікавість — початок нещасть.

«Нитка Аріадни»

  Аріадна — онука Геліоса, бога Сонця, і дочка крітського царя Міноса. Вона покохала Тезея, який прибув до її рідного острова на прохання крітсь­кого царя, щоб убити чудовиська Мінотавра. Він жив у лабіринті, збудовано­му знаменитим Дедалом, і щороку пожирав семеро юнаків і семеро дівчат, що їх приносили афіняни як відкупну данину.

  Аріадна допомогла Тезеєві знищити Мінотавра: дала сміливцеві клубок ниток, за допомогою якого він вибрався з лабіринту.

  Значення: будь-яка життєва ситуація, якою б складною вона не була, має нитку, що допомагає вийти з цієї ситуації.

«Дамоклів меч»

  Жорстоким і винахідливим був тиран давніх Сіракуз на ім'я Діонісій Старший. Щоб його близький помічник Дамокл ретельніше і з більшим сум­лінням виконував свою роботу, Діонісій наказав на час бенкету посадити його на своє царське місце, а над головою підвісити на волосині гострого меча.

  Так під Діонісієвим мечем опинилась Дамоклова голова. Тож не Діонісів меч тримався на волосині, а на цій волосині висіло Дамоклове життя. Так Діонісіїв меч став Дамокловим мечем. Бо меч, від якого залежить твоє життя, то вже твій меч.

  Значення: над кожним Дамоклів меч гострих небезпек і тяжких за­гроз, готовий будь-якої миті обірвати тонку волосину, на якій тримається людське життя.

 

«Колесо Фортуни»

  Фортуна римська богиня щастя і долі. У лівій руці вона тримає ріг до­статку і розсипає з нього монети символ матеріального багатства. У правій її руці — колесо — символ минущого щастя. Колесо Фортуни — мінливе, обер­тається в один або інший бік, у бік успіху або невдачі, у бік щастя або лиха.

  Фортуна навіть може дозволити декому самостійно повернути колесо власної долі в бажаному напрямі.

  Значення: ніхто зі смертних не знає достеменно, в якій стороні його че­кає справжній успіх і де його щаслива доля.

Додаток №2

(З книги Анатолія Багнюка «Про вічне і земне»)

 

 

Сонце

  Греки бога Сонця іменували Геліосом, а римляни величали його Соль. Тому, з поваги до стародавніх греків, телескоп для спостереження Со­нця називають геліоскопом, а віддаючи належне давнім римлянам, місце для приймання сонячних ванн солярієм.

  Геліос був сином титана і мав двох сестер: Селену богиню Місяця та Еос богиню світанку. Він такий же всемогутній, як і інші володарі світово­го порядку. Його сила рівна із силою бога Неба Урана, богині Землі Геї та бога морів Посейдона. Він володар світла, яке оживлює небесні, земні та водні простори.

  Був у Геліоса син Фаетон, який, керуючи сонячною колісницею, необа­чно наблизився до Землі так близько, що міг її спалити, і Зевс, рятуючи зем­лян, змушений був блискавкою знищити Фаетона. Ім'ям загиблого Геліосо-вого сина названа планета, яка мільярди років тому рухалась по орбіті між Марсом і Юпітером, але з невідомих для нас причин загинула, залишивши після себе лише пояс астероїдів — дрібних космічних тіл.

Меркурій

   Меркурієм римляни величали бога торгівлі. А в греків він іменувався Гермесом і піклувався не лише торгівлею, а й мандрівками, був вісником богів та провідником душ померлих і, окрім того, вирізнявся особливою до­тепністю.

Гермес, син Зевса і Майї, однієї з Плеяд, дочки Атланта, мав за дружину богиню краси і кохання Афродіту.

 Меркурій, аби бути більш метким, прикріпив до ніг маленькі крильця; в бога війни Ареса викрав меча; у своєї дружини пояс привабливості; в По­сейдона, бога морів, символ його влади тризубець; у бога ковальства Гефеста — обценьки; навіть намагався викрасти в Зевса блискавку, але обпікся. Окрім усього цього, він винайшов цифри та літери і навіть спосіб заку­порювання посуду, який тепер називають герметичним.

 

Венера

   Богинею краси і кохання римляни називали Венерою, а греки Афродітою. Вважається Афродіта дочкою Зевса й океанської німфи, бо з'явилась на світ з морської піни, коли в море впали краплі крові Урана, смертельно пораненого Кроносом. її ім'я пов'язують з її походженням: «афрос» по-грецьки означає «піна».

  Золотоволоса, з блискучим і вологим поглядом та солодкою посмішкою на вустах, вона була втіленням жіночої краси і чарівності, могла будь-яку смертну жінку зробити «гарнішою, аніж сама краса». її владі — владі кохан­ня — однаково підлягають і боги, і смертні. Можуть вистояти перед силою богині кохання лише Афіна, богиня мудрості;   Артеміда, богиня рослин і тварин, та Гестія, покровителька домашнього вогнища.

  Венера була дружиною бога вогню і ковальства Гефеста. Народила ді­тей: Ерота, покровителя закоханих, Деймоса, божество страху і Фобоса, бо­жество жаху супутників бога війни, та Гармонію покровительку злагоди.

Земля

  Богиня Землі Гея. Чоловік її Уран, володар Неба. З ним вона породи­ла титанів, наймолодший з яких Кронос на прохання матері переміг свого батька і захопив владу над світом. З краплі крові пораненого Урана Гея народила гігантів і богинь помсти ериній. Крім цього, вона стала матір'ю багатьох чудовиськ, в яких поєднались сила і риси всього живого на землі і людей, і тварин, і рослин. Серед її дітей — і підземне страховисько Тіфон, і напівжінка-напівзмія Єхидна, і могутній Антей, і Зевсові мати Рея. Всемогу­тній Зевс онук Геї, який з її допомогою відібрав владу у свого батька Кро-носа.

  Гея-Земля не втручається ні в діяльність богів, ні в світові події, але дає мудрі поради і наділяє силою тих, хто пов'язаний із нею кровними узами. Так і залишається вона невичерпним джерелом сивої мудрості й могутньої сили.

 

 

Марс

  Марс бог війни. Так називають його римляни, а греки іменують Аресом або Ареєм. Йому приурочений перший місяць давнього календаря марсій, а по-нашому березень, бо цей місяць «оголошує війну» зимі й на землю переможно вступає весна. Дружиною римського Марса була Неріо, що означає «Доблесть». Народив Марс двох земних синів — Ромула і Рема, ма­тір'ю яких була Рея Сільвія, дочка знаменитого Енея. Синів, так склалася доля матері, вигодувала вовчиця, й один із них Ромул, став засновником Риму.

  Два космічні супутники Марса отримали імена його синів — Деймос (жах) і Фобос (страх) і страх та жах незмінно панують на полях війни.

Юпітер

  Римляни називають його Юпітер, греки Зевс. Ім'я Юпітер складаєть­ся з двох слів й означає «сяючий батько», а Зевс — «сяючий». Тож це — один бог: цар богів і людей, владика Неба і Землі, світлоносець і громовер­жець, наймогутніший серед усемогутніх.

Його батько Кронос, владика часу, дід Уран, уособлення Неба, мати богиня Рея, а бабуся богиня Землі Гея.

  Символ Зевса як верховного повелителя світу і вершителя долі лю­дей терези, на яких він зважує добрі й злі вчинки смертних.

  В нього три «законні» дружини: Метода океанська німфа, Феміда богиня правосуддя, Гера -— охоронниця подружнього життя і материнства.

  Його діти: Афіна, богиня мудрості, ори — покровительки ладу в приро­ді й суспільстві, мойри — божества людської долі, Афродіта — богиня краси й кохання, музи, Аполлон, Артеміда — богиня фауни і флори, Гермес — вісник богів, Діоніс — бог виноробства, прекрасна Єлена і найулюбленіша його дитина — Геракл.

  У Зевса багато імен. Як Горкій він оберігав закони. Як Ксеній — забез­печував гостинність. Як Геркей — опікав родину та її майно, вітчизну та її багатства. Як Геленій гарантував національну єдність грецьких племен. Ось чому греки елліни, а їхня країна Еллада.

Уран

  Уран бог Неба. Його мати і дружина Гея, богиня Землі. З нею він народив титанів і циклопів. Ставився до них дуже жорстоко. Діти були таки­ми огидними й потворними, що Уран насильно тримав їх в утробі Матері-Землі.

  Гея від цього втомилася та намовила наймолодшого сина Кроноса пока­рати батька. З крапель Уранової крові, що впали на Землю, виникли гіган­ти — дикі велетні-напівбоги, еринії — богині помсти, які карають людей за вироком богів; а з краплі, що потрапила у морську піну, народилася Афродіта — богиня краси і кохання.

  Урана здолав Кронос. А онук Урана і син Кроноса Зевс змінив батька на небесному троні.

Нептун

   Нептун бог морів. Греки називають його Посейдоном. Батько Непту­на Кронос, брати Зевс та Аїд. Разом з братами і бабусею вони поділили сфери впливу на світ. За жеребом Нептунові випало піклуватися морем і мореплавцями.

  Нептун має дітей: гіганта Антея, владику морських глибин Тритона, од­ноокого циклопа Поліфема, диво-коня Пегаса.

  Живе Нептун у морських глибинах, з яких піднімається для того, щоб угамувати чи здійняти шторм, підняти корабель, що застряв між рифами або засів на мілині, чи врятувати або потопити тих, хто зазнав корабельної аварії.

  Нептун незалежний від самого Зевса. Тому й живе не на Олімпі, а в роз­кішних палацах на морському дні.

Плутон

  Греки називають його Аїдом, що означає «невиглядний» або «безвиглядний», «жахливий». Аїд — володар підземного царства.

  А римляни іменують Плутоном, тобто «багатим», бо він — володар не­вичерпних скарбів, схованих у надрах Землі, та незчисленної кількості люд­ських душ, що перейшли у потойбічний світ. Плутон багатший від свого брата Юпітера-Зевса, якому дістався земний світ, і сестри Деметри, богині родючості й землеробства, бо під землею більше багатств, аніж на землі, й померлих більше, ніж живих, а народжене під Сонцем обов'язково приходить до царства тіней.

  Є у Плутона племінник, син його сестри Деметри, Плутос бог багатс­тва та достатку. Саме через це дядька і племінника часто вважають однією і тією ж особою.

Додаток №3

(З книги Анатолія Багнюка «Про вічне і земне»)

«Єгипетські піраміди»

1.  Назвіть ім'я першого фараона, який спорудив піраміду над своєю гробни­цею. (Джосер, його правління припадає на III тисячоліття до н. є.)

2.     Назвіть найвідомішу піраміду. (Піраміда Хеопса)

3.    Хто стоїть на варті піраміди Хеопса? (Двадцятиметрова статуя Сфінк­са лева з людською головою)

4.    Яка висота піраміди Хеопса? (147 м)

5.    Як довго її будували? (20 років)

«Висячі сади Вавилону»

1.  За чиїм наказом були посаджені висячі сади? (Вавилонського царя Наву­ходоносора)

2.    Чому цар надав такий наказ? (Кохана дружина царя мідійська царів­на дуже сумувала за тінистими лісами своєї батьківщини)

3.     З ім'ям якої цариці помилково пов'язують вавилонські сади? (Ассірійська цариця Семіраміда правила значно раніше за три століття до того, як цар Навуходоносор збудував «висячі сади»)

4.    Як зволожували дерева «висячого саду»? (100 рабів безупинно крутили величезне водопідйомне колесо, яке шкіряними відрами черпало воду з Євфрату)

5.    Хто з великих полководців приймав останній парад свого війська, лежа­чи на спеціальному ложі в залі Навуходоносора? (Александр Македонсь­кий. Влітку 323 року перед Різдвом Христовим він помер у затінку каз­кового саду)

«Храм Артеміди Ефеської»

1.     З якою метою люди споруджували храми? (Тут складами шану богам і приносили їм жертви)

2.    Де був розташований храм Артеміди? (В Ефесі, на західному узбережжі Малої Азії)

3.     Скільки часу судилося простояти храму? (Одне тисячоліття. Храм спа­лив мешканець Ефесу Герострат, щоб таким чином зажити слави і без­смертя)

4.    Як використовували відбудований храм Артеміди? (Як музей. Тут збері­галися шедеври образотворчого мистецтва, скульптури, вироби із золо­та, коштовного каміння).

5.    Яка подальша доля цього храму? (Будівлю зруйнував землетрус)

«Статуя Зевса Олімпійського»

1.    З якої нагоди влаштовували Олімпійські ігри? (На честь перемоги Зевса над своїм батьком Кроносом)

2.     Хто є автором скульптури Зевса? (Видатний митець античної Греції Фідіїї)

3.     Що було в руках царя богів? (В одній руці він тримав статую богині перемоги Ніке, а в другій увінчаний орлом жезл як символ своєї боже­ственної влади)

4.    Який надпис митець залишив біля ніг скульптури Зевса? («Афінянин Фідій, син Харміда, створив мене»)

5.  Яка подальша доля статуї Зевса? (За наказом імператора Феодосія Дру­гого статую Зевса перевезли з Олімпії до Константинополя. Згодом пожежа знищила імператорський палац, а разом з ним і статую Зевса)

«Мавзолей у Галікарнасі»

1.     Де розташоване місто Галікарнас? (На західному узбережжі Малої Азії)

2.    Хто будував Мавзолей в Галікарнасі? (Ще за своє життя почав будівни­цтво власної гробниці сам цар Мавсол. Після його смерті роботами ке­рувала цариця-вдова Артемісія, після її смерті син, а завершив будів­ництво онук)

3.    Який камінь використовували для облицювальних робіт? (На кораблях привозили із острова Парос облицювальний мармур. Камінь мав власти­вість просвічуватись, бо пропускав у себе світло глибше, аніж: на три сантиметри)

4.     Для чого між колонами мавзолею були скульптури грізних левів? (Лев символ гірської величі)

5.     Скільки років простояв мавзолей? (1800років до XVcm.)

«Родоський колос»

1.     У якому морі є острів Родос? (В Егейському)

2.   Яку машину залишили воїни Деметрія під мурами міста? (Таранна ма­шина гелеополіда «та, що бере міста»)

3.    Хто був покровителем острова Родос? (Бог Сонця Геліос)

4.    Кого символізував колос Родоський? (Бога Сонця Геліоса)

5.    Кому доручили спорудження статуї? (Родоському майстрові Хересу)

6.    Скільки років простояла статуя? (56років)

«Александрійський маяк»

1.    Де було збудовано Александрійський маяк? (На величезній скелі східного берега острова Фарос)

2.  Як довго тривало будівництво маяка? (5 років. У 280 році перед Різдвом Христовим будівництво завершилось)

3.    Чому другий поверх маяка мав восьмигранну форму? (Кожна з граней відповідала одному з восьми головних напрямів вітрів)

4.    Що було на куполі маяка? (На вершині купола стояла семиметрова ста­туя бога морів Посейдона)

5.    Який напис викарбував архітектор на стіні маяка? («Сострат, син Дексіфана з Кніду, присвятив богам-спасителям, заради мореплавців»)

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
23 листопада 2018
Переглядів
981
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку