Позакласний захід. Літературно-музичний мікс "Невідоме про відомих"

Літературно-музичний мікс для учнів 9 класів

«Невідоме про відомих»

1. На сцені письмовий стіл із чорнильницею.

Виходить І. Котляревський, тримає в руках папери й перо. Сідає за стіл, пише.

Голос за сценою.

Ох, скільки муз таких на світі!

Во всякім городі, в повіті!

Укрили б зверху вниз Парнас.

Я музу кличу не такую:

Веселу, гарну, молодую;

Старих нехай брика Пегас.

І. Котляревський ходить по сцені, роздумує, сідає знову за стіл, записує.

Голос за сценою.

Еней був парубок моторний

І хлопець хоть куди козак,

Удавсь на всеє зле проворний,

Завзятіший од всіх бурлак.

І. Котляревський.

Я із захопленням писав ці рядки. «Енеїда» поєднує у собі все: прекрасне почуття гумору, колоритне зображення характерів, точне відображення дійсності, а головне – багатство мови.

Але світ споконвіку тримається на любові, у будь-який час будуть важливими такі почуття як доброта, душевність, повага, кохання. Тому напишу ще й «Наталку полтавку».

І. Котляревський іде зі сцени.

2. Звучить запис пісні «А я дівчина Полтавка...».

На сцену виходить дівчина з відрами. Сумує.

Дівчина Наталка.

Петре! Де ти тепер? Може, де скитаєшся в нужді і горі і проклинаєш свою долю; проклинаєш Наталку, що через неї утратив пристановище, а може, забув, що я живу і на світі.

3. На сцену виходить мати Наталки. Застилає стіл скатертиною. Сідає на лаву.

Інсценізація уривка із твору «Наталка Полтавка» (розмова Наталки з матір’ю).

4. Демонстрація фільму про Т. Шевченка «Заповіт».

Ведучий 1.

Іноді життя – це лише радість,

Лише щастя, пісня і весна.

Часом біль і розпач, часом заздрість,

Часом туга, тиха і страшна.

Іноді життя – це все, що маєш,

Все, що бережеш ти понад усе.

Іноді про нього геть не дбаєш,

Його чиясь молитва в вись несе.

І ми живем. По-різному, щоправда,

І нашому життю дана ціна.

А ми, на диво, чи, на жаль, та раді

Не думати про те, яка вона.

Ведучий 2.

Життя, як колесо, що крутиться з горба, - зворотного шляху нема. Нам часом видається, що кожен відтінок шляху схожий на інший. Та це лише на перший погляд. А насправді все по-іншому. Колесо котиться, і кожна миттєвість його руху неповторна.

Різнобічним і неповторним було колесо життя Т. Шевченка.

5. Виступ – дослідження учениці про живописну спадщину Т. Шевченка.

6. Звучить мелодія української пісні.

Ведучий 1.

Бриніла пісня далеко в левадах. Бриніла ніжно і жалібно, стогнала між бруньками, налитими по край весною, білим туманом стелилася у вечірніх сутінках. А потім розливалася далеко за селом, під горою…

Ведучий 2.

Там, в затишних вербах, зоряними вечорами збиралася молодь села, зморена денними турботами, важкою працею. То не завада, коли ти молодий, бо вже через мить все вирує у веселому танці!

Український танець «Дівочі мрії».

7. Уривок-подяка Т. Шевченка П. Кулішу за «Чорну раду».

Виходять учні. Розповідають про діяльність П. Куліша.

1 учень.

В історію української літератури П. Куліш увійшов насамперед як автор першого історичного роману «Чорна рада». За словами автора, у романі він виконав завдання, яке до цих пір не посмів поставити перед собою жоден українець, а саме: написати рідною мовою історичний роман.

2 учень.

П. Куліш – один із членів антикріпосницької організації Кирило-Мефодіївське братство. У програмних документах кирило-мефодіївці домінують соціальні ідеали первісного християнства, чітко практикується ідея одстоювання загальнолюдських цінностей і справедливості, свободи, рівності і братства.

3 учень.

П. Куліш у Петербурзі заснував власну друкарню. Видав перше шеститомне видання творів М. Гоголя, «Кобзар» Т. Шевченка. Справи друкарні йшли непогано. Весь прибуток від видання невгамовний Панько вкладає у розвиток справи.

4 учень.

П. Куліш створив першу українську абетку, яка називалась «Кулішівкою», нею ми користуємось й сьогодні, тільки з незначними змінами. Також написав і видав «Граматку», яку поширював по Україні безкоштовно, аби діти могли навчатися української мови.

5 учень.

У 50 років П. Куліш за кордоном познайомився з ученим-фізиком Віденського університету Іваном Пулюєм. Пантелеймон починає перекладати Біблію українською. Пулюй запропонував свою допомогу, бо також був ученим-богословом. Народ, який матиме Біблію рідною мовою, ніколи не зможе втратити цю мову та свою ідентичність. Новий Заповіт друкували частинами і розповсюджували в Галичині і в Наддніпрянській Україні.

Уривок із фільму «Чорна рада» («Сомко»).

8. Ведучий 1.

Одне століття приходить на зміну іншому. Змінюються естетичні смаки й уподобання читачів, але зберігають свою віковічну цінність витвори творчої спадщини класиків української літератури. «Вони не мертві, вони є», - можна так сказати, перефразувавши О.Кобилянську.

Ведучий 2.

Дай, Боже, щоб настала переміна!

У цьому ж - ні найменшого гріха,

На Україні буде Україна,

А не чиясь околиця глуха.

Це так природно!

Так, здається, просто…

Чому ж таке не радує когось, -

Щоб генієм омріяне пророцтво

Урешті – решт – усе – таки збулось?...

Звучить пісня про Україну.