18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Позакласний захід. Мова моя барвінкова.

Про матеріал

Сценарій виховного заходу присвяченого Дню української писемності та мови. В його основі авторські поезії, інсценівки, жартівливі пісні на мовну тематику.

Перегляд файлу

Мова моя барвінкова

 

Дійові особи:

  1. Ведучий
  2. Ведуча
  3. Дівчинка
  4. Хлопчик
  5. Жартівник 1
  6. Жартівник 2
  7. Читець 1
  8. Читець 2
  9. Читець 3
  10. Читець 4
  11.  Діти з портретами поетів і гілочками калини

 (Святково прибрана зала чи клас. На стіні чи на дошці – портрет Шевченка у вишиваному рушникові. Виставка книг) .

Ведучий

Мова Шевченкова,

Мова Франкова,

Лесина мова

Ніжношовкова,

Мамина мова-

Та колискова,

Що в своїх снах

Немовлям слухав я.

Ведуча

Мово-моя найдорожча скарбнице,

Слово твоє веселково іскриться

Пісня твоя зцілює душі

Ти, моя мово, в віках невмируща!

 

(Виходять хлопчик і дівчинка)

Хлопчик

-Поясни мені, сестричко,

Чому наше рідне слово

(Прочитав про це у книжці)

Називають барвінковим?

Дівчинка

-То тому, рідненький брате,

Що воно, мов цвіт той чистий,

Життєдайне й заповзяте,

Як барвінок наш хрещатий.

 

Хлопчик

- Ще, сестричко, поясни-но,

Чому мова – солов’їна,

Вона ж  наша, не пташина,

Чому ж так її звуть нині?

Дівчинка

-Наша мова співом лине,

Мов у солов’я – пташини,

Вона ніжна і дзвінка,

Голосна, звучна, лунка.

Ведучий

Мова наша

Давня дуже

Пам’ятай про це,

Мій друже!

Шум віків

У ній дзвенить

Відзвуком тисячоліть.

Ведуча

Маємо ми розуміти,

Що рамена і ланіти,

Очеса і словеса

Дарували небеса,

Бо цінніший дар,

Ніж мова

Ми не знайдемо ніколи.

Ведучий

Хоча знаєм інші мови,

Але рідне наше слово

 Є усім нам наймиліше

І найкраще й найтепліше!

Прислухаймося до  слова,

Адже в українській мові

Словечка у вимові

Пестливими стають,

Влови у чому суть:

Дитиночка, дитинонька

На рученьках у матінки

Тихенько буде спаточки,

Засне, засне тихесенько

Дитиночка малесенька.

Матуся колихатоньки

Буде у рідній хатоньці

І в ніченьку не спатиме,

Бо доленьки прохатиме.

 

 (Виходять 5 дівчаток у руках зображено матерів із дітками )

Виконують колискову:

Спи, засни моє малятко,

Люлі, люлі, лю

Моє сонце й янголятко

Я тебе люблю.

Тебе люблять всі так дуже

Люлі, люлі, лю

Найдорожчий ти, мій друже,

Я тебе люблю.

Виростай, моя дитино

Люлі, люлі, лю

У щасливую годину,

Я тебе люблю.

Ведуча

Якщо болить поету доля мови,

то висловиться він обов’язково

про мови чисте джерело,

що їм на серці пролягло.

(Виходять 4 читців з портретами поетів і гілками калини. Читають вірші про мову, епіграфами до яких  є цитати цих поетів)

Ведучий

Мова наша пребагата,

Зустріч з нею завжди свято:

В ній весь світ наш кольоровий

І барвистий й веселковий:

Що не слово, то криниця

Чистої води живиця.

Ведуча

В мові нашій веселковій

Загадкою є кожне слово

Можемо всі розгадати,

Треба тільки постаратись:

«Стіл» походить від «стелити»

А «коричневий» з «кориці»,

Треба тільки придивитись

Й ниточку в словах зловити

Дівчинка

Мама братика малого

Що питав що, як, й до чого

Все чомуськом називала

Бо чомусив він немало

Я ж подумала собі:

Та це ж добре, далебі,

Що шука причин у всьому.

Почала й собі із братом

У словах причин шукати

Й зрозуміла після цього:

Кожне слово, мов дорога,

Має свій кінець й початок

Ще й стежинки на додаток.

 

 

Ведучий

Наша мова заповзята

Й на усмішки пребагата

Славляться по всьому світі

Наші жарти-самоцвіти!

Ведуча

Наші пісні жартівливі

І дотепні, і кмітливі,

Коломийки заповзяті-

Де таких ще пошукати?

(Виходять учні й виконують жартівливу пісню)

Мово, наша рідна мово

 

Мово, наша рідна мово,

Жартівливе твоє слово

Повне усмішок завзятих

Все на дотепи багатих

 

Приспів

Мово, наша мовонько,

Щирая розмовонько,

Задушевна пісенько,

Мово наша писанко!

 

На всілякі негаразди

Усміхаєшся одразу,

Сміх розгонить всяку втому –

Не покоришся нікому!

Приспів

Кожен будень й кожне свято

З пісні буде розпочате,

Бо співучі всі родини

В нашій славній Україні.

Приспів

З давніх часів і до нині

передасть мама дитині:

Працю з піснею єднай

І прославиш рідний край!

Приспів

Проганяй із серця тугу

І знайдеш по серцю друга,

Пісня з серця струмком лине

На прославу України.

Приспів

 

Ведучий

Гуморески Глазового

Вчать, як шанувати слово,

Щоби мова процвітала,

Треба працювать немало

Нам над мовленням своїм,

що прикрасить мови дім.

(Учні виконують кілька гуморесок про мову)

Ведуча

Хоч історична сивина

Посріблила мовні скроні,

Та для нових слів вона

Щедро розкрива долоні.

Ведучий

Тому й пригорщами сіє

 кожен автор, як лиш вміє

нові й нові новотвори,

ниткою впліта їх в твори.

Ведуча

Нові слова, немов лелеки

летять до мовної оселі

з світів далеких-предалеких

й на рідному покутті сіли.

Ведучий

Отож шануймо рідне слово

І полюбімо, як ніколи,

Мов промінь сонця,

Мов водицю,

Щоби могли співпричаститься,

Щоби могли співпережити,

І біль і радість розділити,

Щоби ішли ми по житті

пліч –о –пліч і рука в руці.

 

~ 1 ~

 

docx
Додано
31 грудня 2018
Переглядів
595
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку