Позакласний захід "Ніч перед Різдвом"

НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів з уривком повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом», текстом Євангелії, надихнути дітей очікувати зустрічі Різдва, розширити та збагатити знання про народні свята в Україні.

Розвивати комунікативні навички: забезпечувати участь учнів у діалогах, розвивати співпрацю, сприяти спільному вирішенню завдань у парах чи групах; розвивати бажання вивчати звичаї та обряди нашого народу, їх  коріння, розвивати творче мислення.

Виховна: виховувати бажання робити добро, служити суспільству; почуття любові і поваги до своєї Батьківщини, до традицій українського народу, бажання примножувати  досягнення української культури.

Обладнання: проектор, концертне обладнання, костюми, декорації, фонограми.

 

Звучить мелодія пісні «Засвітила зорі нічка»

Автор:  Саме серед  зими,   коли  все  вже вдосталь прибрано білими сніжними килимками, доріжками і скатертинами, коли все вражає нас своєю сяючою білизною та врочистістю, — саме тоді і приходить до нас це світле свято — Різдво.

Ще зранку то тут, то там молитовну тишу порушує нерівний дитячий спів. То  хлопчаки, схожі на молодих півників, по черзі  випробовують свої тоненькі голо­сочки, готуючись до колядок. А через мить до них при­єднуються дзвінкі голосочки дівчат, що не забарилися вибігти  надвір услід за хлопцями.   Здіймається сміх, галас, жарти і вже опівдні цій гамірній юрбі таки вдається розбудити млина-вітровія, і з небесного решета починає сіятися на землю якесь біле борошно. Манна з небес!» — радіють діти. І лише уважно придивившись, можна помітити, що це кружляють білесенькі сніжиночки!

 

У кімнаті з'являються колядники з дзвіночками, вони співають колядку.

 

Колядка «Хай Ісус, мале Дитя..»

 

Колядники розбігаються в різні сторони

 

Інсценізація уривка  із повісті М. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом»

Звучить музика із фільму «Ніч перед Різдвом» зі сцени Оксана і Вакула.

Оксана: "І чого людям надумалось розславляти, нібито я гарна? Брешуть люди, я зовсім не гарна. Хіба чорні брови та очі мої", (не випускаючи дзеркала) таки гарні, що вже подібних до них немає й на світі? Яка тут краса в цьому кирпатенькому носі? І в щоках? І в губах? Ніби гарні мої чорні коси? Ух! Їх можна злякатися увечері: вони, як довгі гадюки, переплелись та обвились круг моєї голови. Я бачу тепер, що я зовсім не гарна!

(відхиляючи трохи далі від себе дзеркало, скрикнула)

 - Ні, гарна я! Ой, яка гарна! Диво! Яку радість принесу я тому, кому буду жоною! Як милуватиметься з мене мій чоловік! Він нестямиться від радості! Він зацілує мене до смерті".

Вакула: (увійшовши, прошепотів тихо) "Чарівна дівка, і вихваляється вона мало! З годину стоїть, видивляючись у дзеркало, і не надивиться, та ще й хвалить себе в голос!"

Оксана: "Егеж, парубки, чи ж вам до пари я? Ви погляньте на мене яка я струнка; у мене сорочка вишита червоним шовком. А які стрічки на голові! Всього цього накупив мені мій батько, щоб одружився зі мною найкращий парубок у світі!" (усміхнувшись, обернулася вона й побачила коваля... Скрикнула й суворо зупинилася перед ним.)

Оксана: "Чого ти прийшов сюди? Хіба хочеться, щоб випровадила за двері лопатою? Ви всі майстри під'їжджати до нас. Вмить пронюхаєте, коли батьків немає дома. О! Я знаю вас!

Вакула: Зовсім не кохаєш ти мене.

 Оксана: Ну що ти. А що, скриня моя готова?"

Вакула: "Буде готова, моє серденько, після свят буде готова. Коли б ти знала, скільки попрацював я коло неї: дві ночі не виходив з кузні; зате в жодної дівчини не буде такої скрині. Залізо поклав таке, якого не клав на сотникову таратайку, коли ходив на роботу до Полтави. А як буде розмальована! Хоч усю околицю виходи своїми біленькими ніжками, не знайдеш такої! Горітиме, як жар. Не сердься ж на мене! Дозволь хоч поговорити, хоч подивитись на тебе!"

Оксана: "Хто ж тобі боронить, говори й дивись!"

(Тут сіла вона на лаву й знову глянула в дзеркало й стала поправляти на голові свої коси.).

Вакула: "Дозволь і мені сісти біля тебе!"

Оксана: "Сідай".

Вакула: "Чарівна, люба Оксано, дозволь поцілувати тебе! (пригорнув її до себе, і ніби хоче поцілувати та Оксана відпихнула його.)

Оксана: "Чого тобі ще хочеться? Йому як мед, то й ложкою! Геть від мене, в тебе руки цупкіші за залізо. Та й сам ти пахнеш димом. Я думаю, геть мене забруднив сажею".

(Тут вона піднеслад дзеркало й знову почала перед ним чепуритися).

Вакула: "Не любить вона мене! (думав про себе, похиливши голову, коваль) їй усе іграшки; а я стою перед нею, як дурень, і очей не зводжу з неї. І все б стояв перед нею, і повік би не зводив з неї очей! Чарівна дівка! Чого б я не дав, щоб дізнатися, що в неї на серці, кого вона кохає. Та ні, вона й гадки немає ні про кого. Вона милується сама собою; мучить мене, бідолашного; а я за журбою не бачу світу; а я її так люблю, як ні один чоловік на світі не любив і ніколи не любитиме".

 Оксана:"Чи правда, що твоя мати відьма?" (Промовила Оксана й засміялася)

Вакула: "Що мені мати? Ти в мене і мати, і батько, і все, що тільки є найдорожчого у світі.

Оксана: "Бачиш який ти! тільки ж батько мій сам маху не дасть. Побачиш, коли він не ожениться на твоїй матері. Але щось дівчата не приходять... Що воно за знак? Давно вже час колядувати. Мені стає нудно".

Вакула: "Та годі, моя красуне!"

Оксана: "Коли б не так! З ними, певно, прийдуть парубки. Ото підуть гулі! Уявляю, яких наговорять смішних історій!"

Вакула: "То тобі весело з ними?"

Оксана: "Та вже ж веселіше, як з тобою. Ага! Хтось стукнув! Певно, дівчата з парубками".

Вакула: "Чого мені більше чекати? Вона глузує з мене. Їй я такий же дорогий, як переіржавіла підкова. Та коли так, то не діжде інший насміхатися з мене. Нехай тільки добре придивлюся, хто їй подобається більше за мене; я відучу..." (Стукіт у двері та голос: Відчини! різко зазвучавши на морозі, урвали його міркування).

Вакула: "Стривай, я сам відчиню".

 (Колядники заходять до хати)

Всі:  Христос народився!

Колядник:

Відчиніть двері, відчиніть двері,
Ми йдемо без стриму 
Ми вам розкажем, Ми вам розкажем 
Веселу новину! 
Всі: Христос народився!

(На передньому плані колядник із зіркою та маленькими зірочками, за ним пастушки) 

               Колядка «Нова радість стала»

Колядник:  (стукає тричi палицею із зіркою): 

Мир Вкраїнській світлій хаті! 
Просим ґаздо нас прийняти 
Прославляти Христа-Бога... 
Ох, важка була дорога. 

Пастушок 1:  
Хай радість буде в вашій хаті! 
На хвилю просим нас прийняти, 
Пригода дивна нині стала: 
У небі зірка засіяла. 

Пастушок 2:  
Позолотила доли, гори, 
Ліси, далекій простори, 
І дивен голос розстелився, 
Із неба Анґел нам з’явився. 

(Входять Анґели) 
Анґел 1:  
Де з молока тече дорога, 
Де безліч зір, 
Де царство Бога, 
Я звідти йду і вість веселу 
Несу у Вашу я оселю. 
Анґел 2:  
На світ цей грішний нині 
Прислав Господь свого Сина. 
Він народився у яскині, 
Де бідні люди, де тварини. 

Анґел 1:  
Не лякайтесь, не смутітесь, 
Сину Божому вклонітесь. 
До вертепу поспішайте, 
Сина Божого вітайте, 
І всім людям сповістіть, 
Що Христос прийшов на світ! 

Пастушок 1:  
Слава Богу, мир цій хаті, 
Перестаньте сумувати, 
Ми Вам новину принесли, 
Що всі темні сили щезли. 

Пастушок 2:  
Весь світ нині звеселився, 
Бо Син Божий народився, 
І Ви, браття, звеселіться, 
Рожденному поклоніться. 

Пастушок 3:  
Ясна зірка засвітила, 
Нам дорогу сповістила 
Аж до того Віфлеєму, 
В ту країну незнайому, 
Де Пречиста Сина мала 
Світ добром обдарувала. 

Пастушок 4:  
Ми дорогами-стежками 
Поспішали із дарами, 
Там Анґели стали в лаву 
Й заспівали Богу славу. 
Пастирі там поклонились, 
Богу щиро помолились. 
І славили Бога-Сина, 
Що прийшла святая днина!

Колядка

Оксана: Заходьте, колядники, ближче, сідайте, буду вас частувати (діти сідають, дає всім гостинці.)

 

Розмова з Різдвяною зіркою

 

Оксана:

— Зіронько яскрава, розкажи про себе,
як же ти з’явилась на нічному небі?
Зірка:

— Я з'явилась, друзі, за велінням Бога,
щоб яскравим світлом освітить дорогу.

Оксана:

— Що то за дорога і куди приводить,
у якому місті нам її знаходить?

Зірка:

— В місті Вифлиємі стежка та вузенька,
де у бідних яслах є дитя маленьке.

Вакула:

— Що ж то за Дитина, що була потреба
засвітити зірку ясну серед неба?

Зірка:

— Народився в яслах Божий Син, Спаситель.
Я з Різдвом Христовим вас вітаю, нині!

 

Пісня зірочок «Я вітаю тебе з днем народження Ісус»

Колядники:

Зглянься, Христе-Божий Сину

В день Різдва на Україну

Нашу мову, нашу віру

Не давай царям в офіру

 

Ми ішли по Україні

Де Дніпро і Дністер синій

Величаво дзвони дзвонять

Линуть співу світлі тони

І тремтять всі супостати,

Бо настав вже час розплати.

 

За понищені ліси,

Повні співу і краси

За отруєні поля

Де пшеницями літа

Називалися до сонця

За могили оборонців.

 

Світлом правди й світло йде

Наш Месія всіх веде

І до правди, до любові,

До пошани в праці й слові.

 

В кожній хаті, у родині,

На співучій Україні

Хай лунає пісня рідна

Мова наша в шарі гідна

 

Бережімо в кожну днину

Нашу гідність від загину

І шануймо всі державу

Нашу гідність, нашу славу,

Щоб вважали нас чужинці,

що ми справжні українці.

 

                                   Колядка «Добрий вечір  вашій хаті…»

Ангел.

Браття, вже пора, ходім

До Месії в світлий дім.

Дружно, разом, в чеснім колі

До нового світла, долі.

 

Колядник.

Прощавайте добрі люди,

Хай добро із вами буде

Хай минають вас всі лиха

І біда обходить тихо.

 

Колядник

Мир вам, браття,

Радість нині

На квітучій Україні.

Народився нам Месія

Світла радість і надія.

Тож у цій гостинній хаті

Прошу нас пошанувати

Хто горішок, хто ковбаски

За колядку – щиру ласку.

Ми ще маєм мандрувати

Дитя Боже прославляти

Хай у цій гостинній хаті

Буде радості багато !

 

Пастушок (Посіває)

Хай вам родиться пшениця

Жито, просо, вся пашниця

Хай же сяє світле сонце

Вам щоднини у віконце

Хай зростають ваші діти

Як у полі дивні квіти.

 

Ангел: 

Дякуємо цій хаті за те, що нас приймала 
Щоби й наші господарі 
Мали з неба щастя й дари, 
Щоб усе велось віднині 
Нашій любій господині.

 

Всі: “Христос народився!“

 

Колядник:  
Господарі, прощавайте! 
Хай минає усе лихо, 
Нехай біда сидить тихо. 
Тож збираймося в дорогу, 
Заспіваймо славу Богу. 
 

Пісня «Нам ангели з неба»